10.04.2025 року м. Дніпро Справа № 904/3871/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Мороза В.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024р.
(суддя Бєлік В.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 14.11.2024р.)
у справі
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про відшкодування шкоди в порядку суброгації, у розмірі 28 112,22 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" шкоди у порядку суброгації у розмірі 28 112,22 грн.
Позов обґрунтований тим, що 04.01.2024 між ПАТ "СК "АРКС" (Страховиком) та ОСОБА_1 (Страхувальником) укладено Договір добровільного страхування майна DNH0NBR-2404444.2, предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
11.02.2024 настав страховий випадок, а саме залиття квартири страхувальника, яке сталося внаслідок аварії на трубопроводі центрального опалення у горищному приміщенні. Оскільки Позивач виплатив страхове відшкодування Страхувальнику, то до нього відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки - ТОВ "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" .
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024р. у справі №904/3871/24 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" шкоду у розмірі 28 112,22 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Скарга обґрунтована тим, що суд проігнорував доказ який виключає вину Відповідача, а саме: лист Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської ради за вих.№17/09/2348 від 16.06.2023 року, між тим, з метою економії використання води та виконання рекомендації Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської ради, при підготовці будинку за адресою: АДРЕСА_2 до опалювального сезону 2023-2024 роки, ТОВ «КК «ДОМ.КОМ» не здійснювалась промивка та гідравлічне випробування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, що у свою чергу, виключає вину та відповідальність Товариства за стан мереж централізованого опалення у даному будинку.
Апелянт посилається на те, що акт від 13.02.2024 був складений з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, зокрема: акт був затверджений не начальником організації (підприємства), як того вимагають Правила, а Головним інженером ТОВ "КК "ДОМ.КОМ"; в акті не зазначено прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири №35 будинку №27 по вул. Корнія Речмидила, а зазначено лише прізвище та ініціали; не вказано поверховість квартири та форму власності на об'єкт нерухомого майна; не зазначено орієнтовну вартість пошкоджених внаслідок залиття речей; не зазначено висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття; комісією не взято покази свідків, сусідів, які мешкають в цьому будинку. З огляду на викладене цей акт не може бути прийнятий судом до уваги, як належний, допустимий, достовірний доказ. Отже, відсутні належні докази неправомірних дій Відповідача щодо залиття квартири АДРЕСА_3 з його вини, а отже відсутній причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями та шкодою.
Оскільки Позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) Відповідача та завданими збитками, тому , на думку Скаржника, не доведена наявність усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.
Скаржник звертає увагу, що у порушення п. 10 п. 4 укладеного зі співвласниками будинку АДРЕСА_2 договору, жодних звернень від мешканців квартири АДРЕСА_3 , щодо незадовільного стану системи трубопроводу центрального опалення на горищному приміщенні та на його заміну до ТОВ "КК "ДОМ.КОМ" не надходило.
Також Апелянт вказує на розбіжності у документах, на підставі яких було здійснено страхову виплату, а саме: у номері укладеного 04.01.2024 року між Позивачем та ОСОБА_1 (Позивач посилається на укладення договору №DNH0NBR-2404444.2, при цьому у матеріалах справи наявна копія Договору №DNH0NBR-2404444 від 04.01.2024 року); за змістом заяви про страхове відшкодування від 11.02.2024 року за вх.№Z241ВРВ7000005 часом події зазначено « 0:00» год., що суперечить акту комісії від 13.02.2024 року, в якому вказано затоплення - 04:59 годин; у Страховому Акті №АRX4039813 від 22.02.2024, наявного у матеріалах справи, також зазначено невірний номер Договору (п.1 р.1 Страхового Акту) , у пункті 2 розділу 3 цього акту часом настання події вказано « 0:00» годин, а у п. 4 розд. 3 акту, місцем де сталася подія зазначено «м. Київ», що також суперечить даним Акту комісії від 13.02.2024 року, адже подія відбулася 11.02.2024 року о 04:59 годин за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Корнія Речмидила (раніше Ракітіна), буд. 27, кв.35.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав. Згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/3871/24.
11.12.2024р. матеріали справи №904/3871/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У даному випадку колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2024 відкрито апеляційне провадження у даній справі для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату від 10.04.2025р., у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Дарміна М.О., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/3871/24, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Мороза В.Ф..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2025р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
04.01.2024 між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АРКС» (Страховиком) та ОСОБА_1 (Страхувальником) було укладено Договір добровільного страхування майна № DNH0NBR-2404444.2.
Предметом даного договору, згідно з розділом 4 останнього, є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, вказаним у Договорі, саме - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
За цим договором Страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
Відповідно до змісту цього договору, (п.7.1.) він набирає чинності 05.01.2024 та діє до 04.01.2025 року.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.04.2017 власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
11.02.2024 року стався страховий випадок, а саме - залитття вищевказаної квартири.
Згідно з актом від 13.02.2024 року, затвердженим головним інженером ТОВ “ДОМ.КОМ», залиття сталося внаслідок аварії на трубопроводі центрального опалення у горищному приміщенні.
З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник. На підставі даної заяви та наданих Страхувальником документів було складено страховий акт ARX4039813 від 22.02.2024 року.
За твердженням Позивача, на підставі зазначеного страхового акту АТ “СК “АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 28 112,22 грн.
Позивач звертався до Відповідача з претензією про відшкодування шкоди у розмірі виплаченої страхової суми, проте вказана претензія була залишена ним без відповіді та без виконання.
Неоплата Відповідачем страхової суми у вказаному вище розмірі стало підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду, виходячи з наступного.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Позивача як страховика, яким було виплачено страхове відшкодування страхувальнику ( ОСОБА_1 - власнику застрахованої квартири), про стягнення з Відповідача понесених Позивачем витрат в межах суми фактичного страхового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 28112,22грн.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Закон України "Про страхування" регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
За приписами ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст. 9 цього Закону).
Одним із видів добровільного страхування є страхування майна (п. 11 ч. 4 ст. 6 цього Закону).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке ч. 16 ст. 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
При цьому розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Аналогічні приписи містяться в ч.ч. 1, 2 ст. 990 ЦК України, згідно яких страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Як зазначено вище, на виконання умов договору № DNH0NBR-2404444.2 від 04.01.2024 , у зв'язку з залиттям квартири належної Страхувальнику, що сталося 11.02.2024 внаслідок аварії на трубопроводі центрального опалення у горищному приміщенні, на підставі заяви Страхувальника про страхове відшкодування, Страховик (Позивач) визнав випадок страховою подією, відповідно до страхового акту №АRX4039813 від 22.02.2024 сума страхового відшкодування складає 28112,22грн.
За твердженням Позивача, на підставі зазначеного страхового акту ПрАТ "СК "АРКС" здійснило виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування у вказаному вище розмірі.
Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що Відповідач не надав доказів у спростовування наявності його вини у залитті квартири, яка є предметом страхування за договором добровільного страхування майна, а також заперечень щодо факту та розміру здійсненої Позивачем виплати страхового відшкодування за Договором добровільного страхування майна, а також перебування отриманих збитків у причинно-наслідковому зв'язку з залиттям квартири, внаслідок недотриманням Відповідачем покладеного на нього обов'язку з належного утримання внутрішніх водопровідних мереж.
Також суд зазначив, що Позивач набув права вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи - Відповідача, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, відповідно до умов Договору страхування та у силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними та такими, що здійснені при не повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Так, у п. 4 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вказано, що управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Враховуючи вищезазначені норми законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає що ТОВ"КК"ДОМ.КОМ" як управитель будинку за вказаною вище адресою має виступати Відповідачем у спірних правовідносинах.
Разом з тим, згідно зі ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо досліджуваної справи, колегія суддів враховує наступне.
Форма і зміст акту, який повинен складатися у разі залиття чи аварії квартир, встановлено у додатку № 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207.
У додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
В акті мають бути зазначені такі відомості: 1) дата складання акту (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 4) прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири,, з вини якого сталося залиття; 4) адреса квартири, поверх, форма власності; 5) характер залиття та його причини; 6) завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість); 7) висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
У даному випадку, доказом наявності вини відповідача, на який посилається Позивач, є акт від 13.02.2024, згідно з яким залиття сталося через аварію на трубопроводі у горищному приміщенні. Мешканці будинку за адресою м.Кривий Ріг, вул.Ракітіна, 27 до ТОВ"Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" з питання заміни трубопроводу центрального опалення у матеріалах справи також відсутні.
Між тим, вказаний акт не містить ні завданої матеріальної шкоди (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість тощо), ні висновку комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
В акті від 13.02.2024 відсутня інформація, зокрема, про те, з чиєї вини відбулося затоплення, тому з цього акту неможливо достеменно встановити, що залиття відбулося саме внаслідок дій або бездіяльності Відповідача у зв'язку з неналежним утриманням ним внутрішньобудинкових систем.
У цьому зв'язку, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду, зокрема, від 26.09.2018 у справі №569/14230/15-ц, від 21.02.2018 у справі № 2-1974/11, від 22.05.2019 у справі №640/8205/17, від 18.12.2019 у справі №711/7670/16-ц), в яких неодноразово зазначалося, що акт, який не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.
Будь-яких інших доказів на підтвердження вини Відповідача Позивачем до матеріалів справи не надано.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Позивачем не було доведено наявність протиправної поведінки Відповідача та, у зв'язку з цим й причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою і збитками потерпілої сторони.
Одночасно, відповідно до ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після здійснення такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
За таких обставин, до предмету доказування в межах цієї справи входить доведення Позивачем набуття ним права вимоги до Відповідача та здійснення виплати Позивачем страхового відшкодування страхувальнику.
У даному випадку Позивачем належних доказів перерахування страхової виплати у розмірі 28112,22грн. страхувальнику ОСОБА_1 до матеріалів справи не надано.
Так, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження здійснення виплати страхувальнику Позивач долучив до матеріалів справи платіжне доручення №1039106 від 23.02.2024 на суму 127763,21грн.
Зі змісту платіжного дорученнявбачається, що платник ПрАТ "СК "АРКС" (код 20474912) перерахував отримувачу АТ "СК "АРКС" (код 20474912) грошові кошти в сумі 127763,21грн, призначення платежу виплата по відомості № АХА00000234 від 23.02.2024.
Таким чином, з наданого платіжного документу вбачається, що грошові кошти у розмірі 28112,22грн Позивач перерахував сам собі. Крім того, сума страхового відшкодування , що не збігається з сумою вказаною у платіжному дорученні.
Також, Позивачем не надано до матеріалів справи відомості №АХА00000234 від 23.02.2024, з якої суд міг би встановити, що саме стало підставою для виплати грошових коштів у зазначеному розмірі.
При цьому додана Позивачем до матеріалів справи таблиця (а.с.16) не являється належним доказом перерахування страхового відшкодування з огляду на те, що вона не є первинним бухгалтерським документом у розумінні норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не містить даних щодо особи, яка її склала, підстав складення, посилань на відповідні договори тощо, отже з цієї таблиці неможливо встановити обставини, які мають значення для вирішення спору.
Слід зазначити і про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження розміру шкоди. В акті від 13.02.2024, як зазначено вище, відповідні відомості відсутні.
При цьому враховуючи, що встановлення розміру шкоди має здійснюватися у визначеному законодавством порядку особою, яка має відповідну кваліфікацію та акредитацію, а кошторис відновлювального ремонту від 22.02.2024 (а.с.7) складений одноособово зацікавленою особо - Яною Гробець, яка є фахівцем відділу врегулювання складних немоторних збитків Позивача, крім того відсутні докази на підтвердження відповідної кваліфікації у вказаної особи для складання такого кошторису, тому він також не може бути належним доказом у справі.
Висновку щодо визначення розміру заподіяної шкоди, виконаного на його замовлення, або відповідного клопотання про призначення у справі судової експертизи позивачем також не надано, а відтак зібраними в матеріалах справи доказами підтвердити розмір завданої залиттям шкоди неможливо.
Крім того, як слушно зазначено Скаржником, у Страховому акті №АRX4039813 від 22.02.2024 (а.с.26) неправильно зазначено місто де сталася подія, а саме таким місцем зазначено м. Київ, що суперечить обставинам справи та даним акту комісії від 13.02.2024, оскільки подія відбулася у м. Кривий Ріг.
Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, з огляду на недоведення вини Відповідача у вчиненні дій, які призвели до залиття квартири за адресою АДРЕСА_4 , причинно-наслідкового зв'язку між його поведінкою та завданням збитків, а також непідтвердження Позивачем належними доказами розміру шкоди та виплати ним страхового відшкодування на користь Страхувальника - ОСОБА_1 , відсутні підстави для стягнення з Відповідача такого відшкодування у порядку суброгації .
Між тим, приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд наведеного не врахував, що призвело до неправильних висновків про задоволення вимог Позивача про стягнення з Відповідача 28112,22грн. відшкодування.
З урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги щодо оскарження судового рішення, а також з огляду на зазначені вище мотиви та норми чинного законодавства України, колегія суддів дійшла до висновку про скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з ухваленням нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог ПрАТ"Страхова компанія "АРКС".
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).
Стаття 277 ГПК України визначає підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, утому числі: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване.
10. Судові витрати.
У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на ПрАТ"Страхова компанія "АРКС"- Позивача.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024р. у справі №904/3871/24 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позові Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "АРКС" - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "ДОМ.КОМ" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн., видати наказ.
Видачу наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя В.Ф. Мороз