09.04.2025 року м. Дніпро Справа № 904/2699/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Золотарьова Я.С.) від 05.09.2024 р. у справі № 904/2699/24
за позовом Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕТАЛ-КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості за договором поставки, -
У червні 2024 р. Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕТАЛ-КР" про стягнення штрафу у розмірі 251 750,53 грн та витрат на судовий збір.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу матеріально-технічних ресурсів, що мають споживчу товарну цінність, але не використовуються в діяльності АТ "Укргазвидобування" від 29.09.2023 № УБГ 545/015-23 в частині порушення строків виконання зобов'язань.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 р. у справі № 904/2699/24:
- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕТАЛ-КР" про зменшення розміру штрафних санкцій задоволено;
- позов задоволено частково;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕТАЛ-КР" на користь Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" штраф у розмірі 25 175,05 грн та судовий збір у розмірі 3 021,00 грн;
- в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Укргазвидобування", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 р. у справі № 904/2699/24 в частині відмови у стягненні 226 575,48 грн штрафних санкцій та прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕТАЛ-КР" на користь АТ "Укргазвидобування" 226 575,48 грн, в іншій частині рішення залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, яким зменшено на 90 % розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, не врахував, що відповідачем не було доведено обставин, що мають значення для вирішення питання про зменшення санкцій, таких як: винятковість випадку, з урахуванням інтересів обох сторін; неспіврозмірності розміру штрафних санкцій вартості порушеного зобов'язання; не вказано про жодні обставини, які б могли свідчити про майновий стан сторін та соціальну значущість підприємства.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерне товариство "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 р. у справі № 904/2699/24 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕТАЛ-КР" не скористалося своїм правом та не надало відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між Акціонерним товариством “Укргазвидобування» (Продавець) та ТОВ “ГРАНД МЕТАЛ-КР» (Покупець), укладено договір купівлі-продажу № УБГ 545/015-23 від 29.09.2023 року (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Продавець зобов'язується за цим Договором передати у власність Покупця товар, а саме металобрухт чорний, який утворився в результаті списання непридатних для прямого використання машин, агрегатів, устаткування та інших металоконструкцій, або який утворився як відходи в процесі особистого виробництва (крім відходів, які містять дорогоцінні метали), та не використовується в діяльності АТ “Укргазвидобування» (надалі по тексту Договору - Товар), а Покупець зобов'язується належним чином прийняти та оплатити цей Товар у кількості 530,000 т. (+/- 5% в опціоні Продавця).
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування/асортимент Товару, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю Товару визначаються Сторонами в Специфікації(ях) до цього Договору, яка/які є додатком/ами до Договору і є його невід'ємною частиною.
Ціна за одиницю Товару за цим Договором визначається у Специфікації(ях) до Договору з урахуванням ПДМ в гривнях (для резидента) або в іноземній валюті (для нерезидента) (п. 2.1 Договору).
Загальна ціна Договору визначається загальною вартістю Товару, вказаного в Специфікації/-ях до цього Договору (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору, строк надання Товару у розпорядження Покупця на Складі Продавця, умови, місце надання Товару у розпорядження Покупця, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/-ях до цього Договору.
Пунктом 4.8 Договору передбачено, що вивезення Товару зі складу Продавця та завантаження його на транспорт Покупця здійснюється силами та за рахунок Покупця у строки, визначені у Специфікації/-ях до Договору. Покупець самостійно та за власні кошти забезпечує завантаження Товару на власні транспортні засоби в місці надання Товару у розпорядження Покупця на Складі Продавця.
Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 Договору, Покупець зобов'язаний завчасно повідомити продавця письмово, на електронну адресу, вказану в Розділі 13 Договору, про дату і час прибуття на Склад Продавця. Прибути на Склад Продавця і забезпечити своєчасне приймання, завантаження та вивіз Товару у строки, визначені Сторонами у Специфікації/ях до цього Договору.
Згідно пункту 6.4. Договору, у випадку порушення Покупцем строків завантаження та вивезення Товару зі Складу Продавця або його частини у встановлені Специфікацією/ями строки передачі Товару у розпорядження Покупця на Складі Продавця з вини Покупця, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 10 % від загальної вартості обсягу Товарів, не завантажених та невивезених зі Складу Продавця.
Згідно п. 1 Специфікації №1 (Додаток №2 до Договору), загальна вартість Товару, що реалізується (поставляється) по цій Специфікації, складає: 2 517 505,30 грн без ПДВ.
Відповідно до п. 4 Специфікації № 1 до Договору, умови та строк оплати: 100 % попередня оплата протягом 15 календарних днів з дати рахунку.
ТОВ “ГРАНД МЕТАЛ-КР» 25.10.2023 року відповідно до умов договору № УБГ 545/015-23 від 29.09.2023 здійснило 100 % попередню оплату на суму 2 517 505,30 грн без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 316 від 25.10.2023.
Пунктом 6 Специфікації № 1 до Договору Сторони погодили, що строк/термін завантаження і вивезення Покупцем Товару протягом 60 календарних днів з дати надходження до Продавця попередньої оплати відповідно до умов Договору.
Граничною датою завантаження і вивезення Покупцем Товару є 24.12.2023.
У зв'язку з порушенням строку завантаження і вивезення Товару, який визначений п. 6 Специфікації до Договору, на адресу ТОВ “ГРАНД МЕТАЛ-КР» була направлена претензія № вн 2057 від 27.03.2024 р. (підтверджується описом вкладення у цінний лист 63304047112220, накладною № 6330404711220 та фіскальним чеком № 108, ФН ПРРО 4000089584).
Листом № 29/03-КРЗ від 29.03.2024 р. Відповідач пропонував не застосовувати до ТОВ “ГРАНД МЕТАЛ-КР» фінансові санкції, оскільки перераховані в листі причини порушення строку можна віднести до розділу 7 Договору, що підтверджується листом Торгово-промислової палати № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р.
Завантаження і вивезення Покупцем Товару не було здійснено у встановлені Договором строки, тому позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф у розмірі 251 750,53 грн, що і стало причиною спору.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшити розмір штрафу на 90 % та стягнути з відповідача штраф у розмірі 25 175,05 грн, скориставшись правом, наданим нормою частини 3 статті 551 ЦК України.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Так, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 251 750,53 грн за порушення відповідачем умов договору в частині обов'язку із завантаження і вивезення товару.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України унормовано, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом першої інстанції встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки товару.
Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, пунктом 6 Специфікації № 1 до Договору Сторони погодили строк / термін завантаження і вивезення Покупцем Товару - протягом 60 календарних днів з дати надходження до Продавця попередньої оплати відповідно до умов Договору.
25.10.2023 року відповідно до умов договору ТОВ “ГРАНД МЕТАЛ-КР» здійснило 100 % попередню оплату на суму 2 517 505,30 грн без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 316 від 25.10.2023.
Таким чином, граничною датою завантаження і вивезення Покупцем Товару є 24.12.2023.
Доказів завантаження і вивезення Покупцем Товару у встановлений договором строк матеріали справи не містять.
За таких обставин, судова колегія констатує, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договору в частині обов'язку із завантаження і вивезення товару.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 6.4. Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків завантаження та вивезення Товару зі Складу Продавця або його частини у встановлені Специфікацією/ями строки передачі Товару у розпорядження Покупця на Складі Продавця з вини Покупця, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 10 % від загальної вартості обсягу Товарів, не завантажених та невивезених зі Складу Продавця.
Отже, внаслідок порушення умов п. 6 Специфікації до Договору, на підставі п. 6.4 Договору позивач має право на нарахування та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10 % від загальної вартості обсягу Товарів, не завантажених та невивезених зі Складу Продавця.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, місцевий господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, з чим погоджується і судова колегія.
За таких обставин, судова колегія констатує, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 251 750,53 грн ґрунтуються на умовах договору та підтверджені матеріалами справи, а отже є обґрунтованими.
Щодо ж рішення суду першої інстанції в частині зменшення вказаного розміру штрафу на 90 % на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України судова колегія зазначає таке.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Зі змісту наведених норм вбачається, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19.
При застосуванні частини третьої ст. 551 Цивільного кодексу України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
З оскаржуваного рішення вбачається, що зменшення розміру штрафу на 90 % суд першої інстанції обґрунтовує тим, що під час виконання договору, виникли обставини, які призвели до затримки завантаження товару в строки передбачені договором поза волею відповідача.
На підтвердження цього твердження місцевий господарський суд посилається на інформацію, яку було надано Департаментом цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації, згідно якої, повітряні тривоги з 25.10.2023 по 22.04.2024, оголошувались 1026 разів, загальною тривалістю 999 годин 21 хвилина.
Також судом першої інстанції враховано те, що Ізюмський р-н, Харківської області з 2022 по теперішній час входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 за № 1668/39004.
Проте, судова колегія зауважує, що договір та специфікацію № 1 до цього договору укладено сторонами 29.09.2023 року, попередню оплату здійснено відповідачем 25.10.2023 року, що стало підставою для початку відліку строку для вивезення придбаного товару, а граничною датою завантаження і вивезення покупцем товару є 24.12.2023 року.
Таким чином на час підписання відповідачем договору та специфікації № 1, а також здійснення попередньої оплати, Ізюмський р-н Харківської області вже входив до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а повітряні тривоги регулярно оголошувались й до 25.10.2023 року.
Отже під час укладення договору відповідач мав бути повністю обізнаним про обставини, в яких йому доведеться виконувати умови договору, та усвідомлювати відповідні ризики.
Судова колегія вважає, що відповідачем у клопотанні про зменшення розміру штрафу не наведено достатніх обґрунтувань щодо необхідності такого зменшення та винятковості цього випадку.
Крім цього колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи для надання судом об'єктивної оцінки майнового стану сторін.
Також, судова колегія вважає, що зменшення розміру штрафу на 90 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Водночас нарахований позивачем штраф базується на умовах Договору, які в силу закону є обов'язковими для виконання, у тому числі для відповідача. Укладаючи Договір, відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі, погодився на його умови, в тому числі і щодо нарахування штрафу у визначеному договором розмірі. Здійснюючи господарську діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу, свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Таким чином, судова колегія враховує, що розмір штрафу встановлений в Договорі за взаємною згодою сторін, отже має виконуватися обома сторонами, зокрема щодо сплати штрафних санкцій за його невиконання. Натомість відповідачем не наведено обґрунтувань та матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження необхідності зменшення розміру цього штрафу.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при вирішенні питання про зменшення штрафу на 90 % суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для такого зменшення, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕТАЛ-КР" про зменшення розміру штрафних санкцій, часткового задоволення позову та відмови в іншій частині позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення у повному обсягу вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 251 750,53 грн та витрат на судовий збір.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що скаржником належними та допустимими доказами спростовано висновки оскаржуваного рішення щодо наявності підстав для зменшення на 90 % розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, ухвалюючи оскаржуване рішення судом першої інстанції неправомірно зменшено розмір неустойки чим неправильно застосовано норми ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, а тому наявні підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 р. у цій справі та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4 078,36 грн слід покласти на відповідача.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 р. у справі № 904/2699/24 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 р. у справі № 904/2699/24 - скасувати в частині відмови у стягненні штрафних санкцій в розмірі 226 575,48грн.
Ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕТАЛ-КР" (вул. Вахтангова, буд. 6Б, офіс 201, Кривий Ріг, 50000; ідентифікаційний код - 44433273) на користь Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (вул. Кудрявська, 26/28, Київ 53, 04053; ідентифікаційний код 30019775) штраф у розмірі 226 575,48грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД МЕТАЛ-КР" (вул. Вахтангова, буд. 6Б, офіс 201, Кривий Ріг, 50000; ідентифікаційний код - 44433273) на користь Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (вул. Кудрявська, 26/28, Київ 53, 04053; ідентифікаційний код 30019775) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 4 078,36 грн.
Видачу наказів, на виконання даної постанови, у відповідності до вимог ст. 328 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков