Постанова від 01.04.2025 по справі 913/567/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року м. Харків Справа № 913/567/19(913/73/23)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

від ПрАТ «НЕК «Укренерго» - Тищенко А.І. (у режимі відеоконференції);

від ТОВ «ЛЕО» - Герасименко О.О. (у режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вх.460Л/3) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 17.02.2025 (суддя Яресько Б.В., повний текст складено 18.02.2025), постановлену за результатом розгляду заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/73/23)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"

про стягнення заборгованості

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про визнання договору припиненим

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Луганської області перебувала справа №913/567/19(913/73/23) за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ «НЕК "Укренерго") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - ТОВ «ЛЕО») про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ТОВ «ЛЕО» до ПрАТ «НЕК «Укренерго» про визнання договору припиненим.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/73/23) (з урахуванням ухвали від 21.10.2024 про виправлення описки), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “ЛЕО» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» заборгованість у сумі 18 174 248,01 грн., 3% річних у сумі 371 389,46 грн., інфляційні втрати в сумі 1 832 931,09 грн., судовий збір 305 678,53 грн. Позов залишено без розгляду в частині стягнення пені 50 862,81 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Судові витрати за зустрічним позовом покладено на відповідача по справі.

05.02.2025 до Господарського суду Луганської області надійшла заява ТОВ "ЛЕО" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024, за змістом якої відповідач просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/73/23) до 07.10.2025.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.02.2025 у справі №913/567/19(913/73/23) задоволено заяву ТОВ "ЛЕО" про відстрочення виконання рішення та відстрочено виконання рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/73/23) до 07.10.2025.

Не погодившись із означеною ухвалою, ПрАТ «НЕК «Укренерго» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 17.02.2025 у справі №913/567/19(913/73/23) - скасувати, у задоволенні заяви ТОВ «ЛЕО» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/73/23) відмовити повністю. Судові витрати за подання апеляційної скарги ПрАТ «НЕК «Укренерго» на ухвалу Господарського суду Луганської області від 17.02.2025 у справі №913/567/19 (913/73/23) просить покласти на ТОВ «ЛЕО».

На переконання апелянта, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для відстрочення виконання рішення з огляду на наступне:

- 100% акцій ПрАТ «НЕК «Укренерго» знаходиться у власності держави. ПрАТ «НЕК «Укренерго» - єдиний оператор системи передачі України, який виконує функції адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку на ринку електричної енергії;

- тяжка економічна ситуація в країні, спричинена військовою агресією, носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Воєнний стан уже був введений в момент замовлення та надання послуг, з приводу яких виникла спірна заборгованість відповідача. Місцезнаходження відповідача (м.Вінниця) суттєво віддалене від лінії фронту, не перебуває в зоні артилерійського ураження;

- відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження можливості виконання рішення суду на запропонованих ним умовах відстрочки;

- ні в процесі розгляду справи, ні після винесення судового рішення відповідачем не вчинено жодних дій, направлених на добровільну сплату заборгованості;

- відповідачем не надано доказів перебування ТОВ «ЛЕО» у більш скрутному фінансовому становищі, ніж позивач. ПрАТ «НЕК «Укренерго» продовжує існувати в надскладних фінансових умовах;

- доводи відповідача про те, що підприємство відчуває вплив сезонності господарської діяльності, повинні бути відхилені, оскільки законом не передбачено особливих умов у питанні надання відстрочення виконання рішення з огляду на відношення боржника до «підприємств із сезонним характером діяльності»;

- відстрочення виконання рішення може призвести до порушення майнових інтересів стягувача. Довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.02.2025 означена апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 апеляційну скаргу ПрАТ «НЕК «Укренерго» залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.

Після отримання через підсистему «Електронний суд» від ПрАТ «НЕК «Укренерго» заяви про усунення недоліків (вх.2856 від 05.03.2025), ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "НЕК «Укренерго» на ухвалу Господарського суду Луганської області від 17.02.2025 у справі №913/567/19(913/73/23). Встановлено строк по 25.03.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги. Призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 01.04.2025 о 12:00год.

Через підсистему «Електронний суд» 19.03.2025 від ТОВ «ЛЕО» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.3471; у межах встановленого судом строку), згідно з прохальною частиною якого заявник просить апеляційну скаргу ПрАТ «НЕК «Укренерго» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Луганської області від 17.02.2025 у справі №913/567/19(913/73/23) - залишити без змін.

ТОВ «ЛЕО» не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне:

- Господарським судом Луганської області надана належна оцінка поданим ТОВ «ЛЕО» доказам та правильно встановлені обставини, які свідчать про неможливість вчасного виконання рішення з виключних обставин, що виникли не з вини відповідача;

- засоби провадження господарської діяльності, серед яких місцеві (локальні) електричні мережі для здійснення розподілу електричної енергії, розташовані або в районах проведення воєнних (бойових) дій та є знищеними чи пошкодженими або перебувають на тимчасово окупованій території. Натомість, засоби провадження господарської діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» знаходяться на підконтрольній українській владі території та використовуються для забезпечення ліцензованої діяльності останнього;

- ПрАТ «НЕК «Укренерго» не надано жодного доказу та не доведено погіршення його матеріального стану як у цілому, так і внаслідок неможливості виконання ТОВ «ЛЕО» рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/73/23);

- той факт, що ТОВ «ЛЕО» зареєстроване у місті Винниця, вирішального значення для

даної справи не має, оскільки, основним видом господарської діяльності ТОВ «ЛЕО» є розподіл електричної енергії, який може здійснюватися тільки на території Луганської області, яка з 2014 року знаходилася під контролем влади України;

- вчинення дій, направлених на часткову сплату заборгованості або навпаки, не вчинення таких дій, не є єдиною, виключною та безумовною підставою для надання відстрочення чи відмови в наданні відстрочення виконання рішення.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 01.04.2025 представник ПрАТ «НЕК «Укренерго» підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник ТОВ «ЛЕО» проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, враховуючи обмеженість нормами процесуального права строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 ст.326 ГПК України врегульовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційним Судом України у пункті 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 у справі №1-26/2021 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Частиною 1 ст.239 ГПК України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до положень ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч.1). Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5).

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для відстрочення виконання рішення має бути існування об'єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.

Відповідно до приписів ст.ст.74, 76-79 ГПК України на заявника покладається обов'язок доведення існування відповідних обставин.

При цьому відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «ЛЕО» здійснювало діяльність з розподілу електричної енергії згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1587 від 30.11.2018 на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №1187 від 05.12.2001.

Відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №1187 від 05.12.2001 місцем розташування місцевих (локальних) електричних мереж для здійснення ТОВ “ЛЕО» розподілу електричної енергії є Луганська область.

Тобто, основний вид господарської діяльності - розподіл електричної енергії ТОВ “ЛЕО» може здійснювати тільки на території Луганської області, яка з 2014 року знаходилася під контролем влади України.

Водночас, загальновідомим є факт початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Як убачається з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час практично вся територія Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією, лише частина територіальних громад Луганської області є територією активних бойових дій.

Як зазначило ТОВ «ЛЕО» у заяві про відстрочення виконання рішення, на даний час збройними формуваннями Російської Федерації та учасниками контрольованих Російською Федерацією незаконних збройних формувань захоплено все майно ТОВ “ЛЕО», яке використовувалося для здійснення господарської діяльності, а саме: адміністративні будівлі, об'єкти електроенергетики, прилади обліку електричної енергії, потужні трансформатори, виробничі будівлі - складські приміщення, гаражі, автотранспорт, спеціальна виробнича техніка, інвентар та інструменти, прилади, прибори, меблі, комп'ютерна, офісна техніка, виробничі запаси та інші матеріальні цінності, захоплені первинні бухгалтерські документи, документи з кадрової роботи, серверне обладнання з електронними базами даних та інші нематеріальні активи ТОВ “ЛЕО».

До матеріалів справи ТОВ «ЛЕО» додано заяву №01-24/2/748 від 18.05.2022 на адреси Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України про вчинення кримінального правопорушення з боку Російської Федерації. У заяві зазначено, зокрема, про захват військовими формуваннями Російської Федерації адміністративних будівель ТОВ «ЛЕО», майна, яке використовувалося для здійснення господарської діяльності, загальною вартістю 509 362 188,02 грн., бухгалтерських документів, документів з кадрової роботи тощо.

За означеною заявою ТОВ “ЛЕО» Службою безпеки України відкрито кримінальне провадження від 17.06.2022 №22022130000000222 (до матеріалів справи додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань), Національною поліцією України відкрито кримінальне провадження від 15.06.2022 №12022130000000080 (до матеріалів справи додано лист Головного управління Національної поліції в Луганській області №1322/111/18-2022 від 16.06.2022 та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань).

ТОВ “ЛЕО» звернулося до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявою №01-24/2/732 від 04.05.2022 про часткове призупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, виданої відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №1187 від 05.12.2001. У заяві зазначено, що для ТОВ «ЛЕО» є неможливим здійснення господарської діяльності, передбаченої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1587 від 30.11.2018 згідно ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території міст, селищ міського типу, які входять у територіальні громади, визначені Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України№75 від 25.04.2022.

У зв'язку із відсутністю доступу до первинних документів, неможливістю їх вивезення з територій проведення воєнних (бойових) дій та окупації, ТОВ «ЛЕО» подало до Державної податкової служби України повідомлення №01-24/2/73 від 10.06.2022 про неможливість вивезення первинних документів, до якого додано загальний перелік первинних документів, які неможливо вивезти у зв'язку з їх знаходженням на територіях проведення воєнних (бойових) дій та які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Заявою №01-24/2/1038 від 09.09.2022 ТОВ «ЛЕО» звернулося до ГУ ДПС у Вінницькій області про відсутність можливості своєчасного виконання ТОВ «ЛЕО» обов'язків (у тому числі обов'язків податкового агента), визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України відповідно до наказу Міністерства фінансів України №255 від 29.07.2022.

Рішенням Головного управління ДПС у Вінницькій області №1/02-32-04 від 28.09.2022 підтверджено відсутність у ТОВ “ЛЕО» можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок.

Як зазначає ТОВ «ЛЕО» у заві про відстрочення виконання рішення, частина працівників ТОВ “ЛЕО» залишилися на окупованій території Луганської області, у зв'язку із неможливістю бути евакуйованими через обстріли “зелених коридорів» агресором, частина були евакуйовані з мінімальним комплектом речей до безпечних місць, зокрема, і до країн Європейського Союзу.

Через наведені обставини, ТОВ “ЛЕО» наказом №160/ОС від 25.07.2022 призупинило дію трудових договорів з працівниками товариства з 25.07.2022 до відновлення можливості виконувати роботи, передбачені трудовими договорами, укладеними з працівниками, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення ТОВ «ЛЕО», разом з іншим посилається на те, що через відсутність у товариства на даний час можливості здійснювати свою ліцензовану господарську діяльність та відсутність можливості виплачувати персоналу заробітну плату, у ТОВ “ЛЕО» на індивідуальному робочому графіку з тривалістю 15 хвилин на день працюють лише три працівника - тимчасово виконуючий обов'язки Генерального директора Грицай В.В., головний бухгалтер Чалий Ю.О. та начальник відділу матеріально-технічного забезпечення Мирошниченко К.С. На підтвердження означених обставин надано накази ТОВ «ЛЕО» №116к-05 від 01.04.2022, №130к-05 від 02.05.2022 та №126к-05 від 29.04.2022 про встановлення індивідуального графіку роботи.

04.07.2024 ТОВ «ЛЕО» звернулося до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із заявою №01-07/04-157 про зупинення повністю дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, виданої відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №1187 від 05.12.2001.

ТОВ «ЛЕО» також зазначає, що у 2024 році на поточні рахунки ТОВ “ЛЕО» надійшло лише 285 314,38 грн., які, у свою чергу, є коштами, виключно перерахованими органами Державної виконавчої служби в рамках виконавчих проваджень по стягненню з боржників вартості необлікованої електричної енергії.

Матеріали справи, разом з іншим, містять Сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-24-0387 від 22.02.2024, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; проведення воєнних (бойових) дій та перебування в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) територій Луганської області; захоплення адміністративних приміщень та примусове вилучення іншого майна ТОВ «ЛЕО».

Сертифікатом ТПП України підтверджено неможливість ТОВ “ЛЕО» належним чином виконувати обов'язки (зобов'язання), що передбачені пунктом 2.1 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №981 від 27.07.2017, зокрема, подавати відповідні форми звітності.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення ТОВ «ЛЕО», зокрема посилається на те, що закінчення воєнного стану дасть можливість товариству за рахунок покращення господарської діяльності оплатити заборгованість перед ПрАТ «НЕК «Укренерго».

Вищевикладене у сукупності свідчить про те, що повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24.02.2022 є надзвичайною подією, яка критично вплинула на господарську діяльність та платоспроможність ТОВ “ЛЕО», оскільки все майно ТОВ “ЛЕО», у тому числі всі засоби провадження господарської діяльності, серед яких місцеві (локальні) електричні мережі для здійснення розподілу електричної енергії, знаходяться на території Луганської області, яка є тимчасово окупованою Російською Федерацією або є територією активних бойових дій. При цьому судова колегія звертає увагу на специфіку діяльності підприємства відповідача (розподіл електричної енергії), яка (діяльність) носить безперебійний характер та відіграє критичне значення для забезпечення життєво важливих потреб населення.

Разом з тим, з метою дотримання балансу інтересів сторін, судова колегія вважає за необхідне надати оцінку запереченням кредитора - ПрАТ «НЕК «Укренерго», зокрема, щодо його фінансового стану.

Так судова колегія враховує, що обидва підприємства (позивач і відповідач) включені до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

За змістом апеляційної скарги ПрАТ «НЕК «Укренерго» посилається на те, що підприємство продовжує існувати в надскладних фінансових умовах. Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час розгляду заяви про відстрочення виконання рішення місцевим господарським судом ПрАТ «НЕК «Укренерго» на наявність таких обставин не посилалося, відповідних доказів не надавало. До апеляційної скарги на підтвердження скрутного фінансового становища ПрАТ «НЕК «Укренерго» також не надано належних та допустимих у контексті норм ГПК України доказів. Саме лише посилання апелянта на наявність значної дебіторської та кредиторської заборгованості не свідчить про складне фінансове становище ПрАТ «НЕК «Укренерго» та не дає змоги порівняти його з матеріальним становищем ТОВ «ЛЕО».

При цьому ПрАТ «НЕК «Укренерго» не надано жодного доказу та не доведено погіршення його матеріального стану внаслідок неможливості виконання ТОВ «ЛЕО» рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/73/23).

В обґрунтування апеляційної скарги ПрАТ «НЕК «Укренерго» посилається на те, що тяжка економічна ситуація в країні, спричинена військовою агресією, носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. При цьому апелянт звертає увагу, що місцезнаходження відповідача (м.Вінниця) суттєво віддалене від лінії фронту, не перебуває в зоні артилерійського ураження.

Дійсно, військова агресія Російської Федерації проти України має вплив на господарську діяльність майже всіх підприємств на території України. Водночас, як зазначалося вище за текстом постанови, засоби провадження господарської діяльності ТОВ «ЛЕО», серед яких місцеві (локальні) електричні мережі для здійснення розподілу електричної енергії, розташовані або в районах проведення воєнних (бойових) дій та є знищеними чи пошкодженими або перебувають на тимчасово окупованій території. Натомість, засоби провадження господарської діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» знаходяться на підконтрольній українській владі території та використовуються для забезпечення ліцензованої діяльності останнього. Означене, на переконання судової колегії, свідчить про нерівнозначний вплив військових дій на території України на діяльність сторін у цій справі.

При цьому, як обґрунтовано зазначено ТОВ «ЛЕО» за змістом відзиву на апеляційну скаргу, той факт, що ТОВ «ЛЕО» зареєстроване у місті Винниця, вирішального значення для даної справи не має, оскільки, основним видом господарської діяльності ТОВ «ЛЕО» є розподіл електричної енергії, який може здійснюватися тільки на території Луганської області.

Оскаржуючи ухвалу місцевого господарського суду ПрАТ «НЕК «Укренерго» зазначає, що доводи відповідача про те, що підприємство відчуває вплив сезонності господарської діяльності, повинні бути відхилені, оскільки законом не передбачено особливих умов у питанні надання відстрочення виконання рішення з огляду на відношення боржника до «підприємств із сезонним характером діяльності».

Судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ «ЛЕО», дійсно, не відноситься до підприємств із сезонним характером діяльності. Разом із тим, ні в заяві ТОВ «ЛЕО» про відстрочення виконання рішення, ні в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не йдеться про таку підставу відстрочення виконання відповідного судового рішення, як сезонний характер діяльності ТОВ «ЛЕО».

Враховуючи вищевикладене у сукупності, судова колегія вважає, що ТОВ «ЛЕО» доведено належними та достатніми доказами наявність особливих (виключних) обставин, що унеможливлюють негайне виконання товариством рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/73/23). Означене, у свою чергу, свідчить про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду на підставі ст.331 ГПК України.

Визначений судом першої інстанції строк відстрочення виконання рішення суду (до 07.10.2025) узгоджується з приписами ч.5 ст.331 ГПК України.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менш ніж один рік, не вважаються настільки надмірними щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України» заява №36575», ухвала від 07.10.20030). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява №60858/000).

Усупереч твердженням апелянта, господарський суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення в межах одного року з дня його ухвалення, і в цьому випадку не вбачається, що суд здійснив свої дискреційні повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або із недотриманням "справедливого балансу" між сторонами.

Судова колегія вважає, що відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області дасть можливість ТОВ “ЛЕО» покращити фінансову ситуацію в майбутньому, зменшити розміри дебіторської заборгованості шляхом її стягнення в судовому порядку, отримати дохід, за рахунок чого погасити заборгованість перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін і переслідуватиме мету недопущення ще більшого погіршення економічної ситуації ТОВ “ЛЕО».

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянтові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

За висновками Східного апеляційного господарського суду, усупереч твердженням апелянта, Господарським судом Луганської області надана оцінка всім наявним у справі доказам, повно встановлено обставини, що мають значення для висновку про наявність/відсутність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як підстав для відстрочення виконання судового рішення у контексті положень ст.331 ГПК України.

Зважаючи на викладене, наведені скаржником підстави апеляційного оскарження не отримали підтвердження під час апеляційного провадження, що виключає наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Такий результат апеляційного перегляду з урахуванням приписів ст.129 ГПК України має наслідком покладення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 17.02.2025, постановлену за результатом розгляду заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/73/23), - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 09.04.2025.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова