Запорізької області
05.12.07 Справа № 8/503/07
Суддя Попова І.А.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерголізінг», м.Київ
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Велес», м. Запоріжжя
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю “Астарта», м.Запоріжжя
Суддя Попова І.А.
Представники:
Від позивача: Яроцький В.О., дов. від 01.01.2007 р.
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 499200 грн. основного боргу, 276796,17 грн. процентів по обслуговуванню кредиту.
Розгляд справи відкладався, строк вирішення спору продовжено в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 05.12.2007 р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог зазначає, що 29 грудня 2004 року ТОВ “Енерголізінг» уклало договір постачання 600 тонн насіння соняшника з власником товару ТОВ “Астарта» на умовах: склад Новогупалівського ХПП, Запорізької області, Вільнянський район. 29 грудня 2004 року вищевказаний товар переданий від власника товару ТОВ “Астарта» і прийнятий ТОВ “Енерголізінг», про що складений акт прийому-передачі товару. У цей же день ТОВ “Енерголізінг» на підставі договору зберігання передає товар на збереження ТОВ “Астарта», у зв'язку з чим ТОВ “Астарта» видало квитанцію зі складу, що підтверджує прийом на збереження товару, який належить ТОВ “Енерголізінг» (акт прийому-передачі насінь соняшника від 29.12.2004 р.). 05 січня 2005 року ТОВ “Енерголізінг» оплатив товар банківським переведенням на рахунок ТОВ “Астарта» по рахунку продавця. 26 січня 2005 р. ТОВ “Енерголізінг» направило ТОВ “Астарта» претензію про порушення договірних зобов'язань по відповідальному збереженню власності, відсутності товару, зриву договорів з контрагентами, що потягло за собою збитки ТОВ “Енерголізінг» і вимогою в найкоротший термін розрахуватися (претензія від 26.01.2005 р. № 32). 07 лютого 2005 р. представники ТОВ “Енерголізінг» разом із представниками ТОВ “Астарта» здійснили перевірку обліку і наявності товару на складі ТОВ “Астарта» Новогупалівського ХПП, про що був складений двосторонній акт, підтверджуючий часткову наявність товару. З метою часткового відшкодування боргу, 10.02.2005 р. ТОВ “Енерголізінг» уклало договір купівлі-продажу 300 тонн насіння соняшника, зафіксованих актом комісії на складі Новогупалівського ХПП. 17 лютого 2005 року ТОВ “Енерголізінг» одержало відповідь на претензію від 26.01.2005 р., де ТОВ “Астарта» гарантувало відшкодування вартості товару, витрат по обслуговуванню кредиту й упущеної вигоди до 05.03.2005 р. На 02 березня 2005 р. ТОВ “Астарта» не почало ніяких дій для виконання взятих на себе зобов'язань по погашенню визнаного боргу перед ТОВ “Енерголізінг». У ході роботи двосторонньої комісії був встановлений факт повної фактичної відсутності товару на складі, що підтверджено актом. Станом на 01.05.2005 р. ТОВ “Астарта» не виконало цілком своїх зобов'язань, тільки частково погасивши заборгованість на загальну суму 354000 грн. 16 травня 2005 р. ТОВ “Енерголізінг» на адресу ТОВ “Астарта» направило претензію про невиконання зобов'язань і вимогою обговорення шляхів і термінів погашення заборгованості. У відповіді на претензію від 16.05.2005 р. ТОВ “Астарта» у черговий раз визнало існуючі заборгованості і запропонувало графік їхнього погашення. У забезпечення виконання своїх зобов'язань ТОВ “Астарта» перед ТОВ “Енерголізінг» запропонувало поручителя. 18 травня 2005 р. ТОВ “Енерголізінг» та ТОВ “Велес» укладено договір поручительства № 18/05, за умовами якого ТОВ “Велес» виступило поручителем ТОВ “Астарта» перед ТОВ “Енерголізінг». Оскільки ТОВ “Велес» не виконало обов'язку передбаченого п. 4.1 договору поруки поручитель у випадку невиконання боржником своїх обов'язків, визначених в відповіді на претензію № 93 від 18.05.2005 р., зобов'язаний протягом двох банківських днів, виконати дані зобов'язання перед кредитором, то договір поруки є дійсним на даний момент. У зв'язку із систематичним порушенням графіка погашення заборгованості ТОВ “Астарта» і не виконанням умов договору поручительства ТОВ “Велес», ТОВ “Енерголізінг» 15.09.2005 р. направило рекомендованим листом на адресу ТОВ “Велес» претензію з вимогою виконати до 26.09.2005 р. зобов'язання поручителя і копії всіх документів, що підтверджують правомочність таких вимог. На даний момент відповідь на претензію від ТОВ “Велес» на адресу ТОВ “Енерголізінг» не находила. Станом на 20.08.2007 р. на рахунок ТОВ “Енерголізінг» від ТОВ “Астарта» надійшло 160800 грн. Таким чином, станом на 20.08.2007 р. за ТОВ “Велес» перед ТОВ “Енерголізінг» рахується заборгованість на загальну суму 775996,17 грн., з них основний борг становить 499200 грн., сума процентів по обслуговуванню кредиту 276796,17 грн. Оскільки Цивільним кодексом України передбачена солідарна відповідальність поручителя та боржника перед кредитором, то кредитор вправі вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково, як від боржника, так і від поручителя, або від них разом. Враховуючи вищезазначене, кредитор ТОВ “Енерголізінг» наполягає на виконанні зобов'язання в повному обсязі саме поручителем ТОВ “Велес». Позивач просить стягнути 775996 грн. 17 коп. суми боргу за договором поручительства.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Відповідно до положень інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.07р. в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Третя особа - ТОВ “Астарта» - свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не сповістила.
Заслухавши представника позивача, дослідивши додані матеріали, суд встановив: 18 травня 2005 року позивачем та відповідачем по справі укладено договір поручительства № 18/05, невиконання зобов'язань за яким є предметом даного судового розгляду. За умовами вказаного договору поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боргових зобов'язань, які витікають із претензії № 32 від 26.01.2005 р., № 54 від 16.05.2005 р., відповідей на дані претензії № 57 від 17.02.2005 р. та № 93 від 18.05.2005 р. кредитору від ТОВ “Астарта». Підстава для зобов'язань, забезпечених гарантією по даному договору: договір зберігання № 18 від 23.12.2004 р., претензії № 32 від 26.01.2005 р., № 54 від 16.05.2005 р., відповіді на дані претензії № 57 від 17.02.2005 р. та № 93 від 18.05.2005 р. кредитору від ТОВ “Астарта». Предметом договору є зберігання 600 тонн соняшника та невиконані по ньому зобов'язання. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником всіх зобов'язань, зазначених в відповіді на претензію № 93 від 18.05.2005 р., а саме в сумі, яка складає 600000 грн. -основний борг, 60000 грн. -штрафні санкції, а також відшкодування кредитору витрат по обслуговуванню банківського кредиту в розмірі 24% річних.
Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Як встановлено п. 1.1 договору поруки № 18/05 підставою зобов'язань, забезпечених гарантією за цим договором, є договір зберігання № 18, укладений 23.12.2004 р. ТОВ “Енерголізінг» та ТОВ “Астарта». За умовами вказаного договору товариство “Астарта» зобов'язалось здійснювати функції зберігача зерна, переданого на зберігання товариством “Енерголізінг». За актом приймання-передачі від 29.12.2004 р., що підтверджується також складською квитанцією № 36 від 29.12.2004 р., товариством “Астарта» прийнято на зберігання 600 т насіння соняшника, загальною вартістю 900000 грн.
Актом № 1 від 07.02.2005 р. та № 1 від 03.03.2005 р. встановлено факт відсутності переданого на зберігання майна -насіння соняшника.
На адресу товариства “Астарта» позивачем направлено претензії № 32 від 26.01.2005 р., № 54 від 16.05.2005 р. У відповідях на претензії № 57 від 17.02.2005 р. та № 93 від 18.05.2005 р. товариство “Астарта» зобов'язалося відшкодувати вартість насіння соняшника в сумі 900000 грн., сплатити витрати по обслуговуванню банківського кредиту та відшкодувати упущену вигоду. При цьому будь-яких змін до договору зберігання № 18 сторонами не вносилось, угода про розірвання договору не укладалась, односторонньої відмови від договору не відбулося. Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
За договором поручительства № 18/05 поручитель -товариство “Велес» - зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань товариства “Астарта», що витікають із відповідей останнього № 57 та № 93 на претензії товариства “Енерголізінг».
Суд зазначає, що відповідь на претензію відповідно до ст.. 11 ЦК України не є підставою виникнення зобов'язань, зокрема, у даному випадку без зміни сторонами умов договору зберігання. Тобто, будь-яких зобов'язань поручителя щодо сплати грошових коштів (вартості майна, переданого на зберігання) та відшкодування витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредитних коштів кредитора, відповіді на претензію боржника не потягли, оскільки такого зобов'язання самого боржника -товариства “Астарта» не виникло. Приписами ст. 548 ЦК України встановлено, що недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
По-друге, статтею 559 ЦК України встановлено підстави припинення поруки, зокрема: порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Пунктом 4.1 договору № 18/05 сторонами узгоджено, що поручитель, в разі невиконання боржником своїх обов'язків, обумовлених у відповіді на претензію № 93 від 18.05.2005 р., зобов'язаний впродовж двох банківських днів виконати зобов'язання боржника перед кредитором. Строк виконання основного зобов'язання, забезпеченого порукою обумовлено перше серпня 2005 р. Строк дії поруки сторонами не встановлений, оскільки розділ 6 договору не містить вказівки на будь-яку дату або подію, яка неминуче має настати.
Таким чином, впродовж шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання кредитор -позивач по справі мав би заявити позов до поручителя, але не зробив цього. Таким чином, зобов'язання товариства “Велес» перед товариством “Енерголізінг» за договором поруки № 18/05, що забезпечували виконання боржником зобов'язань за договором зберігання № 18 від 23.12.204 р. припинилися.
В позові з заявлених до поручителя товариства “Велес» підстав відмовляється.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 548, 559 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Суддя І.А. Попова
Рішення підписано 04 січня 2008 року.