Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1168/25
Провадження № 2-др/711/20/25
10 квітня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Кошубінській Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву представника позивача Житлово-будівельного кооперативу №35 - адвоката Драченка Владислава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення, -
В провадженні суду перебувала на розгляді цивільна справа №711/1168/25 за позовом Житлово-будівельного кооперативу №35 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
20.03.2025р. судом ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено: стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу №35 заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 7 503 грн. 62 коп., інфляційні втрати в сумі 459 грн. 73 коп. та три відсотки річних 117 грн. 02 коп. Також стягнуто в рівних частках із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу №35 судовий збір в розмірі 3 028 грн., тобто по 1 009 грн. 33коп. з кожного.
24.03.2025р. на адресу суду надійшла заява представника позивача Житлово-будівельного кооперативу №35 - адвоката Драченка Владислава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках на користь позивача - Житлово-будівельного кооперативу №35 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 750 грн.
Заперечення інших учасників справи проти заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходили.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду заяви був повідомлений в установленому законом порядку.
Відповідачі в судове засідання також не з'явилися, про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази на підтвердження вимог позивача про відшкодування судових витрат суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
За обставинами справи судом встановлено, що під час ухвалення остаточного рішення по справі судом не вирішувалося питання про розподіл витрат позивача на правничу допомогу, оскільки стороною позивача в позовній заяві зазначалося, що позивач очікує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн., однак докази понесення таких витрат будуть надані суду протягом п'яти днів за днем проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Беручи до уваги, що за наслідками розгляду справи позовні вимоги були задоволені судом в повному обсязі, то за загальним правилом всі понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.
Оцінюючи розмір заявлених стороною позивача вимог для компенсації витрат на правову допомогу суд звертає увагу на наступне.
Позивач просив компенсувати йому за рахунок відповідачів витрати з оплати правової допомоги адвоката в сумі 3 750 грн.
Верховний Суд у постанові від 17.09.2019р. у справі №810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
З матеріалів справи судом встановлено, що в якості доказів розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано: Договір про надання правової допомоги №167-01 від 11.01.2023р.; акт наданих послуг (детальний опис робіт) від 20.03.2025р. до Договору №167-01 від 11.01.2023р.; платіжну інструкцію №547 від 21.03.2025р. на суму на суму 3 750 грн. /а.с. 82-89/.
Надаючи оцінку вимогам представника позивача про відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015р.). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також слід звернути увагу, що у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (п. 185 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №754/8750/19).
Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій: написання та надсилання вимоги про сплату заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території №419-1 - 30 хв.; підготовча робота для складання позовної заяви, копіювання документів, аналіз законодавства та судової практики - 75 хв.; написання та подача позовної заяви про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території до Придніпровського районного суду м. Черкаси - 90 хв.; написання та подача заяви про розгляду справи №711/1168/24 без участі позивача - 10 хв. Вартість таких послуг становить 3 750 грн.
Оцінюючи обґрунтованість заяви представника позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об'єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 3 750 грн. є обґрунтованою та співмірною з реальним обсягом правової допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, а також відповідає критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду в суді).
За таких обставин, беручи до уваги зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 3 750 грн., оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об'єм справи та обсяг робіт, виконаних адвокатом.
На підставі викладеного вище та, керуючись ст.ст. 11, 133, 137, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника Житлово-будівельного кооперативу №35 - адвоката Драченка Владислава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Доповнити рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.03.2025 року у справі №711/1168/25 таким абзацом:
Стягнути в рівних частках із ОСОБА_1 (відомості щодо дати народження та РНОКПП в матеріалах справи відсутні, адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (відомості щодо дати народження та РНОКПП в матеріалах справи відсутні, адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (відомості щодо дати народження та РНОКПП в матеріалах справи відсутні, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу №35 (код ЄДРПОУ 25208405, місцезнаходження за адресою: вул. Нарбутівська, 198/23, м. Черкаси) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 750 грн., тобто по 1 250 грн. з кожного.
Додаткове заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Додаткове заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складений 10 квітня 2025 року.
Головуючий: В.М. Скляренко