Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/1480/25
Номер провадження 1-кп/711/319/25
08 квітня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12024250000000364 від 23.09.2024 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 355, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 355, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 357 КК України,-
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 355, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 355, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 357 КК України.
Прокурором до суду подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби обвинуваченому ОСОБА_8 . Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.11.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.12.2024 року включно, із покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.12.2024 року продовжено підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 18.01.2025. Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.01.2025 року продовжено підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.02.2025.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.02.2025 року обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., на 60 днів, тобто до 10.04.2025 включно.
У ході судового розгляду проведено підготовче судове засідання, прокурором оголошено обвинувальний акт та визначено порядок дослідження доказів.
Закінчити судовий розгляд до закінчення дії попередньої ухвали про продовження дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., а саме до 10.04.2025, не представляється за можливе, враховуючи той факт, що на цей час: не допитані потерпілий, обвинувачені, свідки, а також не досліджені письмові матеріали досудового розслідування та інше.
Метою продовження строку тримання під домашнім арештом ОСОБА_8 є забезпечення виконання процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 355, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 357 КК України, тобто і особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, тому враховуючи тяжкість покарання, існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що вказує на ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також ОСОБА_8 має реальну можливість здійснювати незаконний вплив на потерпілого ОСОБА_9 шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останнім раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Виходячи з усього вище перерахованого, сторона обвинувачення приходить до висновку, що жоден із м'якіших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), факти які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висування обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування («Мюррей проти Сполученого королівства»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівста»).
У справі «Ілійкова про Болгарії» від 26.07.2001 № 33977/96 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі від 04.04.2013 № 511-550/0/0-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначив зокрема те, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК, з врахуванням того, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Враховуючи вище викладене та те, що вище заявлені ризики не зменшилися та вони виправдовують продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_8 . Просила клопотання задовольнити.
Представник потерпілого ОСОБА_6 не заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_8 .
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, змінити на особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник ОСОБА_5 підтримав думку захисника ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, тому суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність обвинувачених до вчинення кримінальних правопорушень, підозра у яких їм повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно обвинуваченого ОСОБА_8 закінчується 10 квітня 2025 року.
Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу неможливо.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.11.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.12.2024 року включно, із покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.12.2024 року продовжено підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 18.01.2025. Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.01.2025 року продовжено підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.02.2025. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.02.2025 року обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., на 60 днів, тобто до 10.04.2025 включно.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частина п'ята статті 194 КПК України передбачає, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, перелік яких наведений в цій частині.
ОСОБА_8 раніше не судимий, є директором та керівником ТОВ «Лео-Бус», має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.355, ч.3 ст.289, ч.1 ст.309, ч.3 ст.357 КК України, в т.ч. і особливо тяжкого злочину (ч.3 ст.289 КК України), за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому враховуючи тяжкість покарання, існує обґрунтований ризик того, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, ОСОБА_8 має реальну можливість здійснювати незаконний вплив на потерпілого ОСОБА_9 , шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу, з метою зміни останнім раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв'язок, суд вважає, що є необхідність у продовженні застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Враховуючи те, що метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а з урахуванням того, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, в даному кримінальному провадженню продовжують існувати, враховуючи обставини вчинення та тяжкість кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_8 , характеризуючі дані про особу обвинуваченого, суд дійшов до висновку про те, що домашній арешт в нічний час доби, є необхідним і достатнім запобіжним заходом, який убезпечує існуючі ризики та забезпечує виконання обвинуваченим ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків на даній стадії кримінального провадження, та не порушує баланс інтересів щодо прав особистої свободи останнього та завдань кримінального провадження.
За таких обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із встановленням заборони залишати житло в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. строком на 60 днів, та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 176, 178, 183, 194, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, строком на 60 днів, тобто до 07 червня 2025 року, включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з м. Черкаси без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та місця роботи;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з іншим обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_9 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення процесуальних дій.
В період введення воєнного стану на території України дозволити обвинуваченому ОСОБА_8 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити обвинуваченому положення ч.5 ст.181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали направити для виконання Головному управлінню Національної поліції в Черкаській області, а також прокурору Черкаської обласної прокуратури для контролю.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 10 квітня 2025 року о 11 годині 00 хвилин в залі суду Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Головуючий: ОСОБА_1