Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/220/25
Провадження №2-о/711/57/25
Іменем України
03 березня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
присяжних Бузька О.М., Гордієнко Т.Ю.
при секретарі Буйновській А.П.,
за участю заявника ОСОБА_1
представника
заявника адвоката Попової І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , -
Заявник ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси із заявою про оголошення фізичної особи померлою.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли. Неповнолітні діти чи особи, які перебували на утриманні у ОСОБА_2 , відсутні.
Як зазначено, з 24.02.2022 по 07.05.2022 ОСОБА_2 перебував на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 08.05.2022 ОСОБА_2 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до витягу із наказу № 115 від 09.05.2022 командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 призначено на посаду навідника кулеметного взводу стрілецького батальйону ВОС 101218А. Відповідно до витягу із наказу № 173 від 02.07.2022 командира військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , вважається таким, що прибув до району виконання бойових завдань на території Донецької, Луганської та Харківської областей.
Заявник також вказує, що згідно з повідомленням №63 від 07.11.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 її сповістили про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прибув 07.05.2022 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 із ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до наказу КВОК « ІНФОРМАЦІЯ_5 » №33-РС від 05.05.2022 зник безвісти 01.11.2022 під час виконання бойового завдання на околиці міста Бахмут Донецької області.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1180 від 28.11.2022 «Про результати службового розслідування» солдат ОСОБА_2 вважається безвісти відсутнім, по якому відсутня інформація, що він добровільно здався в полон чи був захоплений, був поранений чи загинув, самовільно залишив місце служби. Згідно з вказаним наказом, разом із солдатом ОСОБА_2 також зараховані до безвісно відсутніх інші солдати.
Також зазначено, що 12.11.2022 за заявою заявника зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження № 12022250310002702 за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме, що 31.10.2022 вона втратила зв'язок із своїм чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовцем ЗСУ, в/ч НОМЕР_1 . Останнє відоме місцезнаходження м. Бахмут Донецької області. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_2 має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Станом на момент звернення до суду із вказаною заявою будь-якої іншої інформації про місце перебування ОСОБА_2 не надходило, останній пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави вважати його загиблим.
Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно їй для проведення державної реєстрації смерті її чоловіка, з метою подальшого оформлення спадкових прав та звернення із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
Досудовим розслідуванням по факту зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 не встановлено будь-яких нових обставин по факту зникнення останнього. Згідно з відповіддю Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру», що виконує функції Національного інформаційного бюро, відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні в обліках НІБ, як військовополоненого. Очевидців, які чітко могли б вказати причину зникнення ОСОБА_2 , не встановлено.
Таким чином, вважає, що на даний час ні військовою частиною, де проходив службу ОСОБА_2 , ні органом досудового розслідування, не встановлено обставин, які б могли підтвердити той факт, що ОСОБА_2 , який зник під час виконання бойового завдання, під час штурму противника, в зоні бойових дій, живий чи перебуває в полоні. На теперішній час, місце зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 , а саме н.п. Бахмут, є окупованою територію. Будь-якої іншої інформації про місце перебування ОСОБА_2 не надходило, останній пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави вважати його загиблим.
Крім того, звертає увагу на те, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами внесеними згідно з Наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №415 від 29.11.2024) пункту 2 «Територія активних бойових дій» дата завершення бойових дій в м. Бахмут 12.12.2023.
При зверненні до суду із заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим, вона має на меті реалізацію права на увіковічення пам'яті про свого чоловіка, який став на захист Батьківщини та ціною власного життя боронив її, оформлення спадкових прав, а також реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
На її думку, солдат ОСОБА_2 загинув під час виконання бойового завдання в умовах воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України в районі активних бойових дій, на околиці м. Бахмут Донецької області, де завершилися бойові дії 12.12.2023, відомості про місце його перебування відсутні, розшукові заходи позитивного результату не дали, а обставини його зникнення вказують на ймовірну загибель, у зв'язку з чим встановлення та отримання медичного свідоцтва про смерть є неможливим. Враховуючи викладене вище, заявник вважає, що наявні обставини вважати доведеним факт смерті ОСОБА_2 за обставин, що прямо загрожували його життю, у зв'язку з воєнними діями, і з дати завершення бойових дій у місці зникнення минуло понад шість місяців.
Таким чином, заявник просить суд оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Черкаси, під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України на околицях міста Бахмут Донецької області.
Ухвалою суду від 16.01.2025 заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами окремого провадження. Залучено заінтересованими особами: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військову частину НОМЕР_1 , Міністерство оборони України.
05.02.2025 представником заінтересованої особи Міністерства оборони України за довіреністю - Кучмою А.Г. подані до суду письмові пояснення у справі. Як зазначено, під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. Тому, при вирішенні даної справи просить врахувати ту обставину, що територія в районі н.п. Бахмут Донецької області не була звільнена, на ній не проводились евакуаційні та оперативно-розшукові заходи, а також слідчі дії правоохоронних органів України.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Попова І.П. підтримала заяву та просила задовольнити у повному обсязі на підставі обґрунтування, що наведене у заяві та з урахуванням доданих до неї матеріалів.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала доводи свого представника та додатково зазначила, що востаннє вона говорила зі своїм чоловіком, ОСОБА_2 , 31.10.2022 о 08.10 год. по телефону. Під час цієї розмови він сказав, що наступного разу вийде на зв'язок з нею через три дні. Водночас, після спливу трьох днів, він не зателефонував, і, відповідно, не відповідав на її дзвінки. Крім того, зауважила, що після того, як їй повідомили про зникнення чоловіка, вона зверталася у різні установи щодо надання інформації про його місцезнаходження. Проте, станом на сьогоднішній день, встановити його місцезнаходження не виявилося можливим, а пошуки не дали бажаних результатів.
У судове засідання представник заінтересованої особи - відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явився, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. 30.01.2025 до суду надійшло письмове клопотання начальника відділу Літовкіної Л. від 22.01.2025 № 217/32.17-04-04 про розгляд справи без участі їхнього представника.
У судове засідання представники заінтересованих осіб: Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 не з'явилися, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.
Заслухавши доводи заявника та її представника, враховуючи думку представників заінтересованих осіб, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідно до відомостей свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.02.1972, виконаного російською мовою, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 . Дані обставини також підтверджуються його паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 від 16.03.2000. Крім того, в означеному свідоцтві про народження, виконаному російською мовою, вказано, що батьками (родителями) « ОСОБА_5 » (рос.) є: батько (отец) - « ОСОБА_6 » (рос.), мати (мать) - « ОСОБА_7 » (рос.).
Реєстрація місця проживання ОСОБА_2 здійснена за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується його паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 від 16.03.2000.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 31.07.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 896.
Крім того, встановлено, що батьки ОСОБА_2 , померли, а саме: батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (повторне) серії НОМЕР_5 від 26.11.2024, мати - ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 26.02.2008.
Наявність неповнолітніх дітей чи осіб, які б перебували на утриманні у ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Судом встановлено, що з 24.02.2022 ОСОБА_2 перебував на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою № 174 від 22.03.2022, виданою начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_8 .
З 08.08.2022 ОСОБА_2 перебував на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 2940 від 31.05.2022, виданою начальником відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 .
Відповідно до витягу з наказу № 115 від 09.05.2022 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , солдата ОСОБА_2 призначено на посаду навідника кулеметного взводу стрілецького батальйону ВОС 101218А. Поставлено на всі види забезпечення крім харчового з 08.05.2022.
Згідно з витягом із наказу № 173 від 02.07.2022 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 , солдат ОСОБА_2 вважається таким, що прибув до району виконання бойових завдань на території Донецької, Луганської та Харківської областей. Поставлено на харчове забезпечення з 03.07.2022.
Як вбачається з повідомлення № 63 від 07.11.2022, ІНФОРМАЦІЯ_3 сповістив ОСОБА_1 (заявника) про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прибув 07.05.2022 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 із ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з наказом КВОК «Північ» №33-РС від 05.05.2022, зник безвісти 01.11.2022, під час виконання бойового завдання на околиці міста Бахмут Донецької області.
12.11.2022, за заявою ОСОБА_1 , в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 12022250310002702 за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме, зазначено, що 31.10.2022 заявник втратила зв'язок із своїм чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовцем ЗСУ, в/ч НОМЕР_1 , НОМЕР_7 бригада, 2 батальйон, окремий кулеметний підрозділ. Останнє відоме місцезнаходження місто Бахмут Донецької області.
Крім того, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 № 1180 від 28.11.2022 «Про результати службового розслідування» вважати солдата ОСОБА_2 та інших солдат безвісти відсутніми, по яких відсутня інформація, що вони добровільно здалися в полон чи були захоплені, були поранені чи загинули, самовільно залишили місце служби.
Згідно з витягом із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240621-1257 від 21.06.2024, ОСОБА_2 має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
Відповідно до відповіді Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру», що виконує функції Національного інформаційного бюро № 08-11/23692 від 28.11.2024, відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні в обліках НІБ, як військовополоненого, що також підтверджується відповідною випискою.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Згідно зі ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Отже, в даному випадку, підсудність справи визначена вірно, враховуючи, що як заявник - ОСОБА_1 , так і особа, щодо якої розглядається справа - ОСОБА_2 , мають зареєстроване місце проживання (у тому числі останнє відоме щодо ОСОБА_2 ) на території АДРЕСА_1 ).
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (глава 4 «Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою» ЦПК України).
У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку (ст. 306 ЦПК України).
Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
За змістом статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):
- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
- бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Законодавець у 2018 році вніс зміни до частини другої статті 46 ЦК України, доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів «воєнними діями» словами «збройним конфліктом».
Збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України від 21.06.2018 № 2469-VIII «Про національну безпеку України»).
Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Крім того, у вказаній вище постанові Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09.12.2009 на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).
Отже, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 виснувала, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України).
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Слід також зазначити, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).
Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою визначені у статті 48 ЦК України, Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов'язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.
Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 177/11/20, від 07.11.2023 у справі № 607/159/23.
У постановах від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь, вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Суд також приймає до уваги той факт, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строком на 30 діб та у подальшому продовжено строк його дії з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб. Також, Верховна Рада ухвалила Закон про затвердження указу Президента України щодо продовження в Україні строку дії воєнного стану з 08.02.2025 на 90 діб, тобто до 09.05.2025.
Водночас, конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025.
У цьому зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. До того ж, цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376, дата початку бойових дій на території м. Бахмут Бахмутської міської територіальної громади Донецької області - 24.02.2022; дата завершення бойових дій - 12.12.2023; дата початку тимчасової окупації - 13.12.2023.
У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв'язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
Відрахування початку шестимісячного строку з моменту можливої смерті ОСОБА_2 має відраховуватися саме від дня закінчення активних бойових дій на місці його ймовірної загибелі (околиціміста Бахмут Донецької області) - 12.12.2023. Тобто, на момент звернення до суду із цією заявою, минуло більше шести місяців з моменту можливої смерті ОСОБА_2 .
Таким чином, за результатами розгляду справи, як на думку суду, знайшли своє підтвердження обставини зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і датою його смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_11 . Так, у місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування протягом більше двох років, про що зазначила заявник - його дружина; досудовим розслідуванням по факту зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 не встановлено будь-яких нових обставин по факту зникнення останнього; очевидців, які чітко могли б вказати причину зникнення ОСОБА_2 , не встановлено, і станом й на час розгляду справи не має інформації про місце його знаходження/перебування.
Крім того, суд вважає, що заявником наведені обставини, для якої мети їй необхідно оголосити ОСОБА_2 померлим, а саме, - оформлення спадкових прав та звернення із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.Тобто заявник має особисту цивільно-правову заінтересованість у зміні правового статусу ОСОБА_2 .
Отже, за результатами розгляду справи, досліджених доказів, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 у повному обсязі, тобто слід оголосити ОСОБА_2 - померлим, а датою його смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_11 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 268 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-на України, (останнє місце проживання: АДРЕСА_1 , місце народження: м. Черкаси), - померлим.
Датою смерті ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 10.03.2025.
Головуючий суддя С.М. Позарецька
Присяжні О.М. Бузько
Т.Ю. Гордієнко