73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"12" листопада 2007 р. Справа № 8/415-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної податкової інспекції в м.Нова Каховка
до Приватного підприємства "Фея"
про стягнення 4323грн. 35коп.
за участю представників сторін:
від позивача - СДПІ Шепелева О. В., дов. від 25.12.06р. № 11433/10/10.
від відповідача - адвокат Зварич Є. Г. посв. № 366 від 30.03.06р.; Талалай С. М. пасп. серії МО 049027, виданий Новокаховським МВ УМВС у Херсонській обл.
Державна податкова інспекція у м. Нова Каховка (позивач) звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «Фея» про стягнення суми фінансової санкції в розмірі 4323,35 грн. за порушення приписів пп. 1, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 7 Закону “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи тим, що згідно договору зберігання №16/10-1 від 16.10.1964 року зберігачем палива на АЗС виступає ПП «Фея», а поклажедавцем Новокаховський завод плавлених сирів. Згідно умов договору поклажедавець передає, а ПП «Фея»приймає на відповідальне зберігання паливні матеріали згідно акту прийому - передачі №16/10 від 02.04.2007 року, а саме бензину в кількості 8195 літрів на загальну суму 24340 грн. В акті визначено, що власником бензину є Новокаховський завод плавлених сирів. Пунктом 1.1 договору зберігання визначено, що право власності на майно поклажедавця не переходить, воно не може бути використане в господарському обороті зберігача, та не може бути передане третім особам. Згідно договору зберігання, пальне яке було прийняте згідно акта прийму -передачі від 2.04.2007 року, вважається власністю поклажедавця, а зберігач зобов'язаний був здійснювати відпуск пального поклажедавцю, згідно документів первинного бухгалтерського обліку, що і було ним здійснено за талонами № 2839, 2847, 2821, 2852. Готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо, за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), банківської платіжної картки він не приймав. Внаслідок чого, вважає, що розрахункова операція при відпуску палива не проводилась. Талони на відпуск палива також не можуть бути визнані розрахунковим документом.. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001392301 від 03.05.2007 у розмірі 4080 грн. відносно ПП «Фея»начальником ДПІ м. Нова Каховка було винесено незаконно. Разом з тим, визнає порушення п..13 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Розглянувши матеріали справи в судових засіданнях 30 жовтня 2007 року з перервою до листопада 2007 року, заслухавши представників сторін, суд
22.04.2007 працівниками ДПА у Херсонській області була проведена перевірка АЗС №1, яка розташована за адресою: 74988, м. Таврійськ, вул. Г.Сталінграда, та належить приватному підприємству «Фея». Як свідчить акт перевірки від 24 квітня 2007 року №21020034/230, фахівцями ДПІ виявлено факт проведення розрахункових операцій на загальну суму 816 гривень при відпуску бензину марки А-80 у кількості 240 літрів, на підставі талонів ВАТ Новокаховського заводу плавлених сирів № 2839,2847,2821,2852, встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі зазначеної у денному Х-звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 8,67 гривень; порушено порядок використання торгового патенту -знаходився в недоступному для огляду місці. Розрахунки зі споживачами проводив оператор-касир Талалай Андрій Сергійович, перевірку проведено в його присутності, йому було надано направлення на проведення перевірки та пред'явлено службові посвідчення. На АЗС обліковується реєстратора розрахункових операцій Міні 500 АЗС.
На підставі матеріалів перевірки до приватного підприємства «Фея»було застосовано фінансову санкцію в розмірі 4123,35 гривень рішенням від 03.05.2007 року № 0001392301: - за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму 816,00 гривень, застосовано фінсанкцію в розмірі 4080,00 гривень (816,00 х 5); за порушення пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме за невідповідність суми готівкових коштів у розмірі 8,67 гривень на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, застосовано фінсанкцію в розмірі 43,35 гривень (8,67 х 5). Також було прийнято рішення 03.05.2007 року № 0001402301 за порушення 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме здійснення торгівельної діяльності з порушенням порядку використання торгового патенту, застосовано фінсанкцію в розмірі 160 гривень (вартість торгового патенту за один календарний місяць.
Проти застосування штрафів в розмірі 160 грн. та 43 грн. 35 коп. відповідач не заперечує, представник відповідача надав в судове засідання платіжні документи про сплату 28 вересня та 10 жовтня 2007 року цих штрафів.
Доводи відповідача щодо неправомірного застосування до нього штрафу в розмірі 4080 грн. суд вважає обґрунтованими.
Пунктом 1 статті 3 Закону України від 1 червня 2000 року №1776-111 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) встановлено, що суб'єкті підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадською харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Підприємства на загальній системі оподаткування при розрахунках готівкою як в оптовій так і в роздрібній торгівлі повинні використовувати РРО При проведені розрахунків готівкою із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є проведення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Згідно зі ст. 2 Закону розрахункова операція -приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Сторони не заперечують тієї обставини, що грошовими коштами за бензин розрахунків не проводилось, оскільки бензин відпускався за талонами.. Діючі на теперішній час нормативні документи визначають, що платіжні картки - це банківська платіжна картка, емітована банком України відповідно до чинного законодавства України, за допомогою якої власник картки має змогу здійснювати оплату товарів, послуг та одержувати готівкові кошти. Жетон є засобом розрахунку при прийнятті ставок та отриманні виграшу під час проведення гри на гральних автоматах. А чек - це паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом установленого строку. Той факт, що вищенаведена норма Закону про РРО допускає наявність і інших форм розрахункових документів не свідчить про те, що органам ДПС надано право самостійно доповнювати цей перелік на свій розсуд. Талон на бензин не має встановленої форми і використовується виключно для спрощення обліку та відпуску палива, попередньо оплаченого готівковими коштами або безготівкою. Отже, талон на бензин це документ, який підтверджує право пред'явителя на одержання вже оплаченого палива на АЗС. Таким чином, талони на бензин не є платіжними документами в розумінні наведених норм.
Як встановлено судом, і це підтверджено документально, між відповідачем та ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів»був укладений договір на зберігання, який передбачав обов'язок відповідача заправляти автомобілі заводу згідно з талонами, які видавав завод. Право власності на пальне, яке зберігалось на АЗС, належало ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів». Таким чином операція, яка проводиться при видачі пального на АЗС при наданні талону або бланка дозволу, є поверненням власнику його майна (в даному випадку - пального), і така операція не може вважатися розрахунковою операцією в розумінні вищенаведеної норми Закону про РРО, оскільки пальне було оплачено в попередньому періоді.
За таких обставин висновки акта перевірки зроблені при хибному розумінні норм чинного законодавства та фактичних обставин.
На підставі ст.ст. 5 ,9 КАС суд не повинний застосовувати акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. З огляду на викладені порушення при прийнятті рішення податковим органом, з відповідача не стягується штраф в сумі 4080 грн. за проведення розрахункової операції без застосування РРО, оскільки рішення ДПІ в цій частині суд вважає неправомірним. Інші штрафні санкції на день винесення постанови сплачені добровільно.
Судові витрати не стягуються у відповідності до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Хом"якова
Постанова підписана 19 грудня 2007 року