Справа № 588/520/25
провадження № 3/588/239/25
10 квітня 2025 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Відділення поліції №1 (м.Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, пенсіонер, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за статтею 124 КУпАП
ОСОБА_1 25.03.2025 о 13 год. 20 хв. у с. Боромля по вул. Швецова, 53, керуючи саморобним трактором номерний знак відсутній, при цьому не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу у результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на паркан. Внаслідок чого було завдано матеріальної шкоди власниці паркану.
ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень за обставин, установлених судом, визнав та розкаявся.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП знайшла своє підтвердження, зважаючи на таке.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статті 124 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Адміністративне правопорушення визнають вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення (самовпевненість), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла передбачити (недбалість). Якщо поняття умислу пов'язано з психічним ставленням особи до свого діяння та його наслідків, то під час визначення необережності до уваги беруть лише ставлення до шкідливих наслідків.
Правила дорожнього руху зобов'язують водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Аналіз диспозиції статті 124 КУпАП свідчить про те, що указана норма є бланкетною, а тому при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що, зокрема, було звернуто увагу і в постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Відповідно до пункту 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (пункт 2.3.б Правил дорожнього руху).
Отже, оскільки ОСОБА_1 , керуючи саморобним трактором без номерного знаку під час руху не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу у результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на паркан, вважаю, що він порушив вимоги пунктів 13.1, 2.3.б Правил дорожнього руху, і такі порушення перебувають у причинному зв'язку з наслідками, що настали у вигляді пошкодження транспортних засобів.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за обставин, установлених судом, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 282391 від 26.03.2025, які за змістом відповідають вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликають, містять всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбачених статтями 124 КУпАП (а.с. 2);
- рапортом помічника чергового ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про надходження повідомлення зі служби 102 щодо дорожньо-транспортної пригоди від 25.03.2025 (а.с. 4);
- схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих від 25.03.2025 (а.с. 5);
- заявою ОСОБА_2 від 25.03.2025 (а.с.6);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 25.03.2025 (а.с. 7, 8).
Вказані докази є належними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного та є та достатніми, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене доходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, оскільки він, будучи учасником дорожнього руху, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вирішуючи питання про накладення стягнення, відповідно до статі 33 КУпАП враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який пенсіонер, та вважаю що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції статті 124 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП особою, на яку накладено стягнення сплачується судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 34, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП України, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. на користь держави.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного судом.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова підлягає виконанню після набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. В. Лебедь