Дата документу Справа № 336/350/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/470/25Головуючий у 1-й інстанції Дацюк О.І.
Єдиний унікальний №336/350/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія -ч.1 ст.130 КУпАП
04 квітня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 і його захисника Барчунінова К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Барчунінова Костянтина Олександровича на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 28.12.2024 року о 02 год. 30 хв. біля буд.249 по вул.Цегельній у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Барчунінов К.О. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не доведено поза розумним сумнівом.
У водія не було ознак сп'яніння, мова та координація рухів ОСОБА_1 не порушені. Останній був згоден пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, але після отримання правничої допомоги.
ОСОБА_1 не роз'яснювались передбачені ст.268 КУпАП права.
Відомості про відсторонення водія від керування транспортним засобом в матеріалах провадження відсутні.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відеозапис події від 28.12.2024 року не відображає відомостей про вчинення адміністративного правопорушення та не є безперервним. У властивостях відеофайлу зазначено, що його змінено 30.12.2024 року. Відтак, апелянт вважає вказаний доказ недопустимим, а дії працівників поліції - незаконними.
Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника Барчунінова К.О., які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №206994 від 28.12.2024 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 , будучи незгодним із результатами проведеного працівниками поліції огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я; власноручний підпис ОСОБА_1 наявний, зокрема, й у відповідній графі про роз'яснення та ознайомлення з передбаченими нормами чинного законодавства правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820», в якому перелічено виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, зазначено позитивний результат з показником 1,64 ‰ алкоголю; наявні відомості про незгоду водія із отриманими результатами та його підпис;
- роздруківці результатів приладу «Alcotest Drager 6820» (тест №2191), з яких вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу, а результат тестування склав 1,64 ‰, з яким водій не погодився;
- направленні водія транспортного засобу на огляд до КНП «ОКЗНПД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28.12.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, огляд у закладі охорони здоров'я не проводився у зв'язку з відмовою водія;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №11035 від 28.12.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом, яким за допомогою технічного засобу зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
В оскаржуваній постанові районного суду максимально детально описано наявний в матеріалах справи відеозапис. На відеозаписові події об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність складу та події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винності ОСОБА_1 у його вчиненні.
Доводи апелянта про те, що наявний відеозапис не є безперервним, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки ніким не спростовано того факту, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я після його незгоди з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу.
Разом із тим, безпосередньо на вказаному відео у лівому нижньому куті зображено номер технічного засобу, що має функції відеозапису, за допомогою якого створено відеозапис, міститься дата «28/12/2024» та відповідні часові позначення.
Зазначена в апеляційній скарзі захисника дата запису файлу із відео на носій інформації - оптичний диск у властивостях відеофайлу вказані твердження апеляційного суду не спростовує, адже зафіксовані на відеозаписові події ніким у встановленому законом порядку не оскаржено та не визнано їх такими, що містять ознаки втручання та/або зміни.
Вказаний відеозапис узгоджується з іншими доказами у справі, є належним та допустимим у розумінні ст.251 КУпАП.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ніким не заперечується.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція").
Відповідно до положень ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, із результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно із вимогами п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Всупереч протилежним доводам апелянта, ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження водієм огляду на стан сп'яніння очевидно вбачаються на відеозаписові. Відомості про вказані ознаки поліцейськими було повідомлено водієві, а також викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах. Крім того, ОСОБА_1 особисто пояснив уповноваженій особі, що був на корпоративі, вживав алкогольний напій - віскі (БК 471248, 28/12/2024 часовий інтервал 02:35:45 - 02:37:37).
Суд апеляційної інстанції зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
При цьому апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не дає водієві або його захисникові права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Таким чином, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак. На що водій дійсно погодився та пройшов вказаний огляд за допомогою спеціального технічного засобу, під час проведення якого отримано позитивний результат з показником 1,64 ‰ алкоголю.
На даному відеозаписові об'єктивно зафіксовано подальшу незгоду ОСОБА_1 зі вказаними результатами проведеного огляду.
Надалі вбачається вимога працівника поліції про проведення огляду водія на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, доставка ОСОБА_1 до вказаного закладу та відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння безпосередньо у закладі охорони здоров'я. В результаті чого лікарем було видано відповідний висновок, в якому у графі 10 зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду.
Отже, відмовляючись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, судом не встановлено.
Апеляційний суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність в діях водія складу вказаного адміністративного правопорушення.
До аргументів апелянта, що стосуються необхідності отримання водієм правничої допомоги перед його ймовірною згодою пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я на законну вимогу уповноваженої особи, апеляційний суд ставиться критично.
Згідно з положеннями ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, з-поміж іншого, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Натомість після оголошення водієві законної вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння, а також на стадії оформлення протоколу про адміністративне правопорушення залучення адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, у тому числі шляхом надання консультацій у телефонному режимі, на посилалась сторона захисту, чинними нормами КУпАП не передбачено.
Враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність порушення права ОСОБА_1 на захист.
Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх оформленні, не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.
В ньому зазначено дату та місце його оформлення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть вчиненого адміністративного правопорушення.
Крім того, всупереч протилежним аргументам захисника, у вказаному протоколі наявні відомості про відсторонення водія від керування транспортним засобом шляхом паркування транспортного засобу без порушень вимог ПДР.
Апеляційний суд зауважує, що вказаний процесуальний документ не є єдиним доказом у справі. Оскільки судом першої інстанції враховано та надано правову оцінку за сукупністю усіх встановлених у даній справі обставин, з якими закон пов'язує можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.
Відтак, постанова суду є законною та обґрунтованою. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Барчунінова Костянтина Олександровича залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 січня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар