Ухвала від 27.02.2025 по справі 334/11049/13-к

Дата документу 27.02.2025 Справа № 334/11049/13-к

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/11049/13-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-кп/807/195/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

розглянула 27 лютого 2025 року у місті Запоріжжі в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мичкове Борисоглібського району Ярославської області російської федерації, громадянки України, яка має вищу освіту, пенсіонерка, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 .

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02 червня 2023 року, яким ОСОБА_6 визнано невинуватою у пред'явленому обвинуваченні щодо вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, та виправдано її на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв'язку з недоведеністю вчинення нею зазначених кримінальних правопорушень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 11 жовтня 2013 року, у виді застосування заборони на відчуження та розпорядження земельними ділянками, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2920 га для ведення особистого підсобного господарства, державний акт на право приватної власності землею ЗП № 0197 від 24 грудня 1994 року, реєстраційний номер 107 (рішення Григорівської сільської ради від 12 грудня 1994 року №12); та земельну ділянку, розташовану на території Григорівської сільської ради площею 5,5600 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право приватної власності землею ІІІ-ЗП № 067201 від 24 жовтня 2002 року, реєстраційний № 93 (розпорядження Запорізької райдержадміністрації від 30 вересня 2002 року №4/129) - скасовано.

В апеляційній скарзі прокурор просить дослідити такі докази: наказ начальника Запорізького обласного головного управління земельних ресурсів від 08 вересня 2006 року №82-к (а.п. 196, т.1), Положення про Запорізький районний відділ земельних ресурсів від 06 листопада 2006 року (а.п. 199-203, т.1), лист Державної екологічної інспекції сільського господарства в Запорізькій області про результати проведеної перевірки законності надання у власність ОСОБА_9 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,12 га, (а.п. 134-135, т.1), лист Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 27 листопада 2013 року №09-06-14/9460 (а.п. 143-144, т.1), Методику упорядкування водоохоронних зон річок України (а.п. 188-193, т.2), лист директора Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації від 02 квітня 2015 року № 25/021-18/03.3 (а.п. 16-17, т.3), лист директора Запорізької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» від 31 березня 2015 року №07/87 та доданим до нього топографічним планом земельної ділянки, яка була виділена у власність ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , матеріали технічної документації із землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:05:002:0004 земельної ділянки громадянина ОСОБА_10 (а.п. 231-248, т.2), матеріалами технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1293 га з кадастровим номером 2322188402:08:001:0720 (а.п. 72-86, т.1), висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ) від 08 лютого 2023 року №5032/21-413, рішення Розумівської сільської ради № 57 від 03 грудня 2005 року «Про надання згоду на розроблення проекту відведення» та документи, на підставі яких його було винесено - заяву ОСОБА_9 та схеми розташування бажаної земельної ділянки.

Оскаржуваний вирок суду прокурор просить скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Визнати винною ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, та призначити покарання:

- за ч.2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати керівні посади в органах влади та самоврядування на строк 3 роки;

- за ч.1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати керівні посади в органах влади та самоврядування на строк 3 роки.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк 6 років, з позбавленням права обіймати керівні посади в органах влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки.?

Також, стягнути з ОСОБА_6 витрати за проведення судової оціночно-земельної, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 334/11049/13-к у розмірі 43 016,40 грн.

На підставі ст.ст.49, 74 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наявність умислу ОСОБА_6 на вчинення інкримінованих їй злочинів, усвідомлення, у зв'язку з цим, нею своїх протиправних дій та бажання настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді незаконного переходу земель водного фонду до власності ОСОБА_9 , та причинно-наслідковий зв'язок, підтверджується саме у сукупності активних дій ОСОБА_6 , як керівника державного органу у сфері земельних відносин, які виразились у складанні та підписанні ряду документів, у тому числі під час виділення земельної ділянки ОСОБА_9 , а також у володінні інформацією, яка була відома ОСОБА_6 , як зі змісту підписаних нею документів, так і в інших документах, з якими вона була ознайомлена, та які були дослідженні під час судового розгляду.

Згідно з наказом від 08 вересня 2006 року №82-к та Положенням про Запорізький районний відділ земельних ресурсів, ОСОБА_6 як керівник здійснювала адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, тобто була службовою особою.

Рішенням Розумівської сільської ради від 29 березня 2007 року №95 ОСОБА_9 надано дозвіл на складання проекту землеустрою, який і повинен передбачати більш жорстку процедуру відведення ділянки.

У рішенні суду зазначено, що «пояснення обвинуваченої ОСОБА_6 щодо надання спірної земельної ділянки у користування до прийняття рішення про передачу її у власність узгоджуються з рішенням Розумівської сільської ради №95 від 29 березня 2007 року, з якого убачається, що з питання про надання ОСОБА_9 дозволу на розробку проекту відведення спірної земельної ділянки для обслуговування житлового будинку з подальшим укладенням договору оренди, приймалося рішенням №57 від 03 грудня 2005 року, протоколом засідання сесії Розумівської сільської ради №18 від 03 грудня 2005 року, та не спростовані іншими доказами. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , директор ТОВ «Стіхія», яке за зверненням ОСОБА_9 розробляло технічну документацію, ОСОБА_12 , яка у 2007 році займала посаду спеціаліста-землевпорядника Розумівської сільської ради, ОСОБА_13 , яка у 2007 році була головою Розумівської сільської ради, ОСОБА_9 замовник технічної документації, підтвердили, що ОСОБА_9 вже користувався спірною ділянкою на підставі договору оренди».

На думку прокурора, вказані висновки суду суперечать матеріалам, які були досліджені вході судового розгляду, зокрема, п.1 рішення Розумівської сільської ради №95 від 29 березня 2007 року скасовано попереднє рішення Розумівської сільської ради №57 від 03 грудня 2005 року, яким надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_9 на умовах оренди на 49 років. При цьому, прокурор звертає увагу на креслення щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, яке долучено до заяви ОСОБА_9 , на підставі якого було сільською радою прийнято рішення № 57 від 03 грудня 2005 року, про місце розташування бажаної земельної ділянки, яку ОСОБА_9 хотів орендувати, та яку, начебто, орендував. Вказана земельна ділянка на кресленнях знаходиться «за» земельною ділянкою, яку вже придбав ОСОБА_9 і саме її він хотів отримати в оренду, достовірно знаючи, що у власність таку земельну ділянку отримати згідно з вимогами законодавства неможливо.

Згідно з позицією ОСОБА_6 , межі земельної ділянки ОСОБА_9 , щодо якої останньою було складено та підписано довідку про відсутність обмежень та обтяжень, були раніше встановлені в натурі, у зв'язку з чим проект і не складався. Але це знову не відповідає дійсності та дослідженим в суді матеріалам кримінального провадження, є лише припущенням, яке жодним документом не підтверджується та може бути розцінено стороною обвинувачення як позиція захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за свої протиправні дії, що також свідчить про відсутність каяття.

Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677), який діяв на той час, передбачалося, що проект відведення земельної ділянки не розробляється лише у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається в користування або безоплатно передається у власність чи набувається у власність на підставі цивільно-правових угод без зміни її цільового призначення (абзац другий пункту 2 Порядку).

В усіх інших випадках розроблення проекту землеустрою є обов'язковим.

Визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється лише на підставі розробленої та затвердженої:

- технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;

- проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розроблений проект відведення земельної ділянки надається на погодження відповідним органами земельних ресурсів, містобудування і архітектури, охорони культурної спадщини, санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронному органу.

Зазначені органи розглядають проекти відведення земельних ділянок протягом трьох тижнів з дня надходження та видають у межах своїх повноважень висновки про їх погодження або мотивовану відмову.

Аналогічного змісту вимоги щодо необхідності розробки саме проекту відведення за умов невизначення попередньо меж земельної ділянки, яка передається у власність, містяться і в Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року № 43, п.1.12 якої передбачено, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Згідно з п. 1.13 вищевказаної інструкції складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Про відсутність встановлених меж вищезазначеної земельної ділянки в натурі свідчить як рішення Розумівської сільської ради №57 від 03 грудня 2005 року, рішення цієї ж ради № 95 від 29 березня 2007 року, якими надано згоду на розробку саме проектів відведення, так і вимоги чинного законодавства.

За процедурою надання в оренду земельної ділянки, яка діяла на момент надання ОСОБА_9 у власність земельної ділянки, було обов'язковим розроблення проекту відведення в разі не визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Аналіз рішень Розумівської сільської ради від 29 березня 2007 року №95 та №57 від 03 грудня 2005 року повністю підтверджує факт відсутності визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у земельної ділянки, яка передавалась ОСОБА_9 , оскільки як в першому, так і другому разі передбачалось надання земельної ділянки на підставі проекту відведення, при цьому рішення №57 «Про надання згоди на розроблення проекту відведення» фактично не було виконано, тобто проект розроблений не був, договір оренди укладений та зареєстрований не був, у зв'язку з чим його скасовано рішенням Розумівської сільської ради №95 від 29 березня 2007 року.

Таким чином, у разі передачі в приватну власність земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності, межі якої не встановлені в натурі (тобто раніше не визначались у документації із землеустрою відповідними організаціями), обов'язковим є розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який згідно з вимогами законодавства підлягав обов'язковому погодженню з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини, а також водного господарства (щодо земель водного фонду).

Згідно з вироком суду, «земельна ділянка, що передана у власність ОСОБА_9 , не відносилась до земельних ділянок водного фонду, а відносилась до земель Розумівської сільської ради, тому і обов'язкового погодження з органом водного господарства в цьому випадку не потребувалося. Крім того, відповідно до Земельного законодавства в межах населених пунктів водоохоронна зона визначається з урахуванням існуючої забудови». Таким чином, судом проігноровано вимоги ст.84 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України, а також в обґрунтування вищевказаного суд посилається на Методику упорядкування водоохоронних зон річок України від 2004 року, в якій у п.3,9 зазначено, що на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюють відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови, але не ближче ніж 10 м від брівки берега, виходячи з умов експлуатації річки (т.2 а.п. 188-193).

Вказаний висновок суду повністю спростовується листом начальника відділу містобудування та архітектури Запорізької райдержадміністрації №168/19-20/07 від 22 квітня 2014 року та долученими до них завіреними копіями будівельного паспорта забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з яких убачається, що ОСОБА_9 лише у 2012 році звернувся до Запорізької районної державної адміністрації для погодження будівельного паспорту, що свідчить про відсутність будівель на момент надання у 2007 році ОСОБА_14 земельної ділянки. А відтак посилання суду та ОСОБА_6 в якості обґрунтовуючої причини надання у власність земельної ділянки - «З урахуванням містобудівних умов, що склались на момент відведення земельної ділянки», є безпідставними. На момент надання ОСОБА_9 земельної ділянки будь-які будівлі були відсутні, тобто земельна ділянка була вільна.

Листом першого заступника начальника Інспекції ДАБК в Запорізькій області про надання завірених копій декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Нижня Хортиця, вул. Дніпровська, 13-а, згідно з якими, ОСОБА_9 лише у 2012 році звернувся до інспекції ДАБК із декларацією про початок будівельних робіт та у 2014 році із декларацією про закінчення робіт та введення будівель в експлуатацію. Зазначене також свідчить про відсутність будь-яких будівель на момент надання у 2007 році ОСОБА_9 земельної ділянки.

Крім того, згідно з п. 1.1 Методики упорядкування водоохоронних зон річок України від 2004 року, вона поширюється лише на упорядкування водоохоронних зон та прибережних смуг річок України, її не можна використовувати та застосовувати щодо ставків, які є замкнутими водоймами.

Крім цього, згідно з висновком суду «позитивний висновок ОСОБА_6 щодо технічної документації із землеустрою не тягне за собою передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_9 ». Вказане також повністю спростовується нормами чинного законодавства, дослідженими в суді матеріалами, а також попередніми рішеннями судів у вказаному кримінальному провадженні (рішення Запорізького апеляційного суду від 16 листопада 2016 року (справа 334/11049/13-к), рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 лютого 2013 року (справа №5-419км 16).

Зокрема, погодження проектів землеустрою при передачі земельної ділянки у власність, у тому числі в органі земельних ресурсів, як спеціалізованого органу, відповідно до основних завдань якого є участь у реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, організація і здійснення землеустрою, є обов'язковою процедурою, яка визначена ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України «Про землеустрій», п.9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677. За результатами погодження органом Держкомзему проекту землеустрою складається висновок, який є обов'язковою умовою для розгляду питання надання органами самоврядування земельної ділянки у власність. Прийняття органом самоврядування рішення про передачу у власність земельної ділянки без позитивного висновку органу Держкомзему є порушенням вищезазначених вимог законодавства та підставою для його скасування, як такого, що не відповідає вимогам Закону.

Вищевказане кореспондується із повноваженнями органів держкомзему, які закріплені в п. 4 п.п.34 Указу Президента України від 14 серпня 2000 року №970/2000 «Про Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах», згідно з яким Держкомзем України відповідно до покладених на нього завдань: порушує в установленому законодавством порядку клопотання про зупинення або скасування актів місцевих державних адміністрацій, органів та посадових осіб місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції, а також притягнення осіб, винних у порушенні земельного законодавства України, до передбаченої законом відповідальності.

Підписання ОСОБА_6 , як в.о. начальника районного відділу земельних ресурсів, висновку про наявність обмежень на використання земельної ділянки, що безоплатно передано у власність, погодження (підписання) експлікації земельних угідь та ситуаційної схеми на кадастровому плані технічної документації, який на відміну від проекту землеустрою має більш спрощену процедуру отримання у власність земельної ділянки та не потребує отримання погоджень органів санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронного органу, органів архітектури та містобудування, стало тією необхідною і обов'язковою складовою технічної документації із землеустрою, що забезпечило можливість та у загальному підсумку підставою Розумівській сільській раді Запорізького району Запорізької області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 , передати йому у власність цю земельну ділянку, замовити виготовлення Державного акту на право власності на землю в ліцензованій землевпорядній організації та провести його державну реєстрацію згідно з чинним законодавством, чим завдано тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на суму 165 690 гривень, що більш ніж у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент скоєння кримінального правопорушення.

Прокурор не погоджується з висновком суду про недоведеність стороною обвинувачення відстані у 9 метрів від урізу ставку у 2007 році, на якому розташована спірна земельна ділянка.

Також, суд дійшов до хибного висновку, що «між діями ОСОБА_6 із погодження кадастрового плану та складання висновку щодо обмежень земельної ділянки та наслідками у вигляді видачі державного акту ОСОБА_9 відсутній причинний зв'язок, що виключає наявність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України».

Так, на думку сторони обвинувачення, яка підтверджується дослідженими матеріалами в суді, ОСОБА_6 достовірно було відомо, що в натурі (на місцевості) у встановленому порядку межі земельної ділянки, яка надавалась у власність ОСОБА_9 , раніше не встановлювались та межовими знаками не закріплювались, а тому діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою отримання ОСОБА_9 безоплатно у приватну власність земельної ділянки, зловживаючи своїм службовим становищем, порушуючи вимоги ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст.ст. 60, 61, 118 Земельного кодексу України, ст.ст. 50, 60 Закону України «Про землеустрій», п.п. 1.12, 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», достовірно знаючи про наявність рішення Розумівської сільської ради від 29 березня 2007 року №95 «Про надання дозволу ОСОБА_9 на складання проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,13 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 », яке є складовим землевпорядної документації та міститься в матеріалах технічної документації, а також достовірно знаючи із наданого ОСОБА_6 кадастрового плану земельної ділянки про те, що запроектована земельна ділянка знаходиться у безпосередній близькості до водного об'єкта (який на цьому плані взагалі позначений як затока річки Дніпро), своїм підписом погодила експлікацію земельних угідь та ситуаційну схему на кадастровому плані технічної документації, чим фактично протиправно визнала законність складання розробником саме технічної документації замість проекту відведення. Саме погодження експлікації та ситуаційної схеми на кадастровому плавні і свідчить, що ОСОБА_6 бачила місце розташування земельної ділянки і як керівник державного органу земельних ресурсів повинна була більш детально розібратись щодо її фактичного розташування від водного об'єкту.

Крім того, прокурор зазначає, що у вироку суд критично оцінює вищевказані докази обвинувачення з точки зору наявності в матеріалах судового розгляду наданих стороною захисту судових рішень, а саме ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2014 року,

Водночас, ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2014 року, постановлена за наслідками розгляду апеляційної скарги заступника Дніпровського екологічного прокурора, а також рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2013 року, винесене за наслідками розгляду Запорізької міжрайонної екологічної прокуратури щодо незаконності надання у власність спірної земельної ділянки, надані стороною захисту як доказ на підтвердження невинуватості ОСОБА_6 не є преюдиційними у кримінальному судочинстві та не спростовують наявності в діях ОСОБА_6 складів інкримінованих їй злочинів.

Також, зазначає про те, що суд критично оцінив висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 08 лютого 2023 року №5032/21-41, складеного за результатами проведення судової оціночно-земельної, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 334/11049/13-к. Водночас прокурор вважає, що висновок складено у відповідності до вимог чинного законодавства, методичних рекомендацій та стандартів.

У резолютивній частині висновку експертом без припущень та будь-яких умовностей визначено вартість земельної ділянки, яка незаконно була надана у власність ОСОБА_9 , а тому всі припущення сторони захисту та суду щодо невідповідності висновку вимогам закону є необґрунтованими.

Про умисел ОСОБА_6 , спрямований на умисне вибуття із державної власності земель водного фонду, також свідчить досліджений в судовому засіданні лист в.о. начальника управління Дерземагенства у Запорізькому районі Запорізької області та технічної документації із землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:08:001:0950 та кадастровим номером 2322188400:05:002:0004 земельної ділянки громадянина ОСОБА_10 .

У зазначеному проекті землеустрою ОСОБА_15 міститься підписаний ОСОБА_6 кадастровий план, на якому зображено її схематичне розташування та відстань від урізу водного об'єкту ставку, який взагалі позначено як затока, а також на якому також знаходиться земельна ділянка, яка у подальшому була передана у власність гр. ОСОБА_9 . Крім цього, у вищевказаних матеріалах містяться акти від 24 квітня 2007 року про перенесення в натуру меж зон обмежень та обтяжень використання земель ОСОБА_10 , а також акти про перенесення в натуру меж земельної ділянки ОСОБА_10 , її закріплення межовими знаками, та передачу на зберігання межових знаків, які були складені після закріплення на місцевості меж, що проводилось у присутності ОСОБА_6 , про що також свідчить її підпис, що вказує на те, що ОСОБА_6 виїжджала на вищевказану ділянку ОСОБА_10 , яка межує із водними об'єктами безпосередньо (р. Дніпро та ставком) і знаходиться у безпосередній близькості до земельної ділянки ОСОБА_9 , а точніше оминає її з усіх боків, та обізнана із її межами та орієнтується в схематичному її розташуванні.

Висновки суду про те, що ОСОБА_6 не виїжджала на місцевість при встановлені меж земельної ділянки, яка надавалась ОСОБА_10 у користування, також не відповідає дійсності, оскільки згідно зі змістом актів від 24 квітня 2007 року про перенесення в натуру меж зон обмежень та обтяжень використання земель ОСОБА_10 , убачається, що закріплення на місцевості меж земельної ділянки, наданої на умовах оренди ОСОБА_15 , проводилося у присутності ОСОБА_6 .

Отже, прокурор вважає, що вина ОСОБА_6 в інкримінованих злочинах повністю підтверджується дослідженими в суді доказами.

Згідно з вироком суду, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки, а також за ч.1 ст. 366 КК України, як складання та видача завідомо неправдивого офіційного документу.

Зокрема, Державний комітет земельних ресурсів згідно з Положенням про цей орган, затвердженим Указом Президента України від 14 серпня 2000 року №970/2000, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. У випадках, передбачених законодавством, рішення Держкомзему України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Держкомзем України здійснює свої повноваження безпосередньо та через єдину систему державних органів земельних ресурсів. Його територіальні підрозділи також мають статус органів виконавчої влади.

Відповідно до наказу від 08 вересня 2006 року №82-к на ОСОБА_6 було покладено виконання обов'язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з п.10 Положення про Запорізький районний відділ земельних ресурсів, затвердженого начальником Запорізького обласного головного управління земельних ресурсів ОСОБА_16 від 06.11.2006 року (далі - Положення), на останню, як на тимчасово виконуючу обов'язки начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів, покладено такі обв'язки:

- здійснювати керівництво діяльністю відділу, нести персональну відповідальність перед начальником обласного управління головного управління земельних ресурсів за виконання покладених на відділ завдань і виконання своїх функцій;

- розподіляти обов'язки між заступниками начальника відділу, затверджувати положення про структурні підрозділи і функціональні обов'язки працівників відділу;

- визначати ступінь відповідальності заступників начальника відділу та керівників структурних підрозділів;

- забезпечувати в межах своєї компетенції контроль за станом справ у сфері діяльності відділу, вживати заходів для його поліпшення;

- призначати на посаду і звільняти з посади працівників відділу;

- розпоряджуватися коштами в межах затвердженого кошторису відділу;

- здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством та положенням про відділ.

Відповідно до Положення про Запорізький районний відділ земельних ресурсів - начальник відділу, окрім іншого, здійснює керівництво діяльністю відділу, несе персональну відповідальність перед начальником обласного управління головного управління земельних ресурсів за виконання покладених на відділ завдань і виконання своїх функцій, здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та положенням про відділ.

При цьому основними завданнями відділу є участь у реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель, організація та ведення державного земельного кадастру відповідно до чинного законодавства України, організація і здійснення землеустрою та моніторингу земель.

Таким чином, згідно з вищезазначеним наказом та Положенням ОСОБА_6 як керівник здійснювала адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, тобто була службовою особою. Одночасно діяльність районного відділу земельних ресурсів, очолюваного ОСОБА_6 , наділеної рядом повноважень правами і обов'язками, природа та сукупність яких позиціонувала її як керівника цієї установи, була спрямована на дію в інтересах певних соціальних груп.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду, серед інших, належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж річок та навколо водойм.

Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.

У відповідності до вимог ч.4 ст.59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно із ст. 60 Земельного кодексу України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, ширина яких, зокрема, для ставків площею менш як 3 га складає 25 метрів.

Відповідно до п. «д» ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, землі водного фонду належать до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, а лише в оренду.

У відповідності до ст.88 Водного кодексу України, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів.

Відповідно до ст.118 Земельного кодексу України (в редакції станом на 20.06.2007) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями та погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Крім цього, ст.60 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, установлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами, при розробці документації із землеустрою, здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з пунктами «б», «в» частини першої статті 20 Закону України «Про землеустрій» від 28 травня 2003 року (у редакції, яка була чинною на момент надання земельної ділянки ОСОБА_9 ), землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Стаття 50 цього Закону передбачала обов'язкове складання проекту землеустрою (у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 (далі - Порядок).

Указаним Порядком, який діяв на той час, передбачалося, що проект відведення земельної ділянки не розробляється лише у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається в користування або безоплатно передається у власність чи набувається у власність на підставі цивільно-правових угод без зміни її цільового призначення (абзац другий пункту 2 Порядку).

В усіх інших випадках розроблення проекту землеустрою є обов'язковим.

- технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;

- проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічного змісту вимоги щодо необхідності розробки саме проекту відведення за умов невизначення попередньо меж земельної ділянки, яка передається у власність, містяться і в Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 № 43, п. 1.12 якої передбачено, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Згідно з п. 1.13 вищевказаної інструкції складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановчих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Крім цього, Міністерством охорони навколишнього природного середовища 05.11.2004 за №434 затверджено наказ «Про Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок», яким визначено механізм погодження природоохоронними органами проектів відведення земельних ділянок (далі - матеріали щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок) щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування.

Відповідно до п. 2.5 вищевказаного Порядку зазначено, що до основних питань, на яких необхідно акцентувати увагу природоохоронним органам при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, належить недопущення погіршення стану територій, водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, водно-болотних угідь, інших територій та об'єктів, які є складовими екомережі.

Пунктом 2.9 Порядку визначено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 N 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

У той же час ОСОБА_6 , на яку було покладено виконання обов'язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів, являючись службовою особою, маючи достатній освітній рівень, життєвий та професійний досвід, будучи фахівцем у галузі застосування земельного законодавства України, а також володіючи професійною обізнаністю у питаннях надання у власність земельних ділянок, знаходячись за місцем роботи, у червні 2007 року за результатами ознайомлення та вивчення наданої технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1293 га, яку на той час планувалось передати у власність, в натурі (на місцевості) раніше не встановлювались та межовими знаками не закріплювались, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою отримання ОСОБА_9 безоплатно у приватну власність земельної ділянки, зловживаючи своїм службовим становищем, порушуючи вимоги ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст.ст. 60, 61, 118 Земельного кодексу України, ст.ст. 50, 60 Закону України «Про землеустрій», п.п. 1.12, 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», достовірно знаючи про наявність рішення Розумівської сільської ради від 29.03.2007 №95 «Про надання дозволу ОСОБА_9 на складання проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,13 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 », яке є складовим землевпорядної документації та міститься в матеріалах технічної документації, а також достовірно знаючи із наданого ОСОБА_6 кадастрового плану земельної ділянки про те, що запроектована земельна ділянка знаходиться у безпосередній близькості до водного об'єкта, своїм підписом погодила експлікацію земельних угідь та ситуаційну схему на кадастровому плані технічної документації, чим фактично протиправно визнала законність складання розробником саме технічної документації замість проекту відведення.

Крім цього, продовжуючи свій злочинний намір, 21.06.2007 знаходячись у приміщенні Запорізького районного відділу земельних ресурсів, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Істоміна, б. 31, ОСОБА_6 склала та підписала висновок від 21.06.2007 №01-12/920, в якому зазначила про відсутність будь-яких обмежень та можливість складання на підставі наданої для погодження технічної документації державного акта на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , площею 0,1293 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_9 , яка розташована на відстані 9 метрів від урізу ставка та частина якої площею 0,04 га знаходиться в межах нормативної 25-тиметрової прибережно-захисної смуги, передбаченої ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України, а відтак, згідно з вимогами ч. 4 ст. 49 Земельного кодексу України, не може бути приватизована та перебувати у приватній власності фізичної особи, а використовуватись лише на умовах оренди.

У подальшому, внаслідок складеного та виданого ОСОБА_6 висновку від 21.06.2007 та погодженої останньою технічної документації, Розумівською сільською радою 19.07.2007 прийнято рішення «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» гр. ОСОБА_9 , а 06.11.2007 ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_9 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ) від 08.02.2023 №5032/21-41, складеного за результатами проведення судової оцiночно-земельної, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні №334/11049/13-к, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1293 га за адресою АДРЕСА_2 станом на 19.07.2007 року, складала 165 690,00 грн., що більш ніж у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент скоєння кримінального правопорушення.

Підписання ОСОБА_6 , як в.о. начальника районного відділу земельних ресурсів, висновку про наявність обмежень на використання земельної ділянки, що безоплатно передано у власність, погодження (підписання) експлікації земельних угідь та ситуаційної схеми на кадастровому плані технічної документації, який на відміну від проекту землеустрою має більш спрощену процедуру отримання у власність земельної ділянки та не потребує отримання погоджень органів санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронного органу, органів архітектури та містобудування, стало тією необхідною і обов'язковою складовою технічної документації із землеустрою, що забезпечило можливість та у загальному підсумку підставою Розумівській сільській раді Запорізького району Запорізької області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 , передати йому у власність цю земельну ділянку, замовити виготовлення Державного акту на право власності на землю в ліцензованій землевпорядній організації та провести його державну реєстрацію згідно з чинним законодавством, чим завдано тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на суму 165 690 гривень, що більш ніж у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент скоєння кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 364 КК України, який кваліфікується як зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, ОСОБА_6 , на яку покладено виконання обов'язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів, являючись службовою особою, маючи достатній освітній рівень, життєвий та професійний досвід, будучи фахівцем у галузі застосування земельного законодавства України, володіючи необхідними знаннями та професійною обізнаністю у питаннях надання у власність земельних ділянок, у червні 2007 року знаходячись у приміщенні Запорізького районного відділу земельних ресурсів, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Істоміна, б. 31, своїм підписом погодила експлікацію земельних угідь та ситуаційну схему на кадастровому плані, чим визнала незаконне складання розробником технічної документації замість необхідного у даному випадку проекту відведення. У подальшому 21.06.2007 року ОСОБА_6 склала та підписала висновок №01-12/920, який є офіційним документом, до якого внесла завідомо неправдиві відомості про можливість видачі державного акту на підставі розробленої технічної документації та відсутність обмежень у використанні земельної ділянки, що не відповідає дійсності, оскільки передача у власність земельної ділянки, межі якої попередньо не встановлювались, без проекту відведення та, відповідно, без погоджень органів санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронного органу, органу архітектури та містобудування, є незаконним та таким, що суперечить вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, п.п. 1.12, 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 № 43, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Крім цього, надана у власність ОСОБА_9 земельна ділянка загальною площею 0,12 га розташована на відстані 9 метрів від урізу ставка та частина зазначеної земельної ділянки площею 0,04 га знаходиться в межах нормативної прибережено-захисної смуги ставка, тобто відповідно до положень ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України є землями водного фонду, перебування яких у приватній власності громадян відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України заборонено.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України, який кваліфікується як складання та видача завідомо неправдивого офіційного документу.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинувачену та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів, оскаржуваний вирок суду цим вимогам закону відповідає.

При цьому, суд навів у вироку належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Так, відповідно до обвинувального акта, обвинуваченій ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України - у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки; складанні та видачі завідомо неправдивого офіційного документу.

Під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції обвинувачена ОСОБА_6 винною себе не визнала, надала суду такі поазання.

Відповідно до земельного законодавства та її посадових обов'язків, у неї не було повноважень здійснювати заходи щодо вилучення земель державної власності. На момент підписання висновку у червні 2007 року вона виконувала обов'язки начальника відділу земельних ресурсів Запорізького району, була державним службовцем, але в неї функції були обмежені: вона не мала права керувати та видавати накази або розпорядження сільській раді та її службовцям. Штатним розкладом сільської ради передбачена посада землевпорядника сільської ради, який підпорядковується сільській раді та сільському голові, і є державним службовцем, який контролює дотримання земельного законодавства на території сільської ради, а розпорядником земельних ділянок в межах населеного пункту є сільська рада, а не районний відділ земельних ресурсів.

Ініціативу надання земельної ділянки у власність ОСОБА_9 проявила саме Розумівська сільська рада у березні 2007 року (рішення №95), ясно знаючи місце розташування земельної ділянки. Заява ОСОБА_9 була подана до сільської ради, а не до відділу земельних ресурсів. Висновок, наданий нею, був зроблений через 4 місяці (у червні 2007 року) на підставі рішення Розумівської сільської ради; картографічного матеріалу, наявного у відділі земельних ресурсів; довідки Запорізького обласного управління водних ресурсів, у якій було вказано, що земельна ділянка, яка надається ОСОБА_9 у власність, не відноситься до земель водного фонду.

При виготовленні землевпорядною організацією технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, вона відповідно до своїх повноважень надала висновок щодо наявності обмежень, який є складовою частиною технічного звіту, і який затверджується рішенням сесії сільської ради. Вона не погоджує ні проект відводу земельної ділянки, ні технічну документацію, не приймає жодних рішень і не складає жодних документів, які б слугували підставою для відчуження земельної ділянки, оскільки таке рішення приймається колегіальним органом на засіданні сесії сільської ради. Висновок щодо обмежень земельної ділянки не розпорядчий документ, його складання та зміст - не підстава для вибуття земельної ділянки з державної власності.

У даному випадку розроблено технічну документацію замість проекту відведення тому, що вказану земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_9 отримав у користування на умовах оренди за рішенням Розумівської сільської ради у 2005 році (за 1,5 роки до її призначення на посаду в.о. начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів). Тобто, межі ділянки були визначені у 2005 році, що підтверджується рішенням Розумівської сільської ради №95 від 29 березня 2007 року.

Висновок містить інформацію, наявну у відділі земельних ресурсів Запорізького району на момент його складання. Жодних недостовірних відомостей висновок не містить і відповідає вимогам чинного на той час законодавства. Якби були порушення в оформленні документів, Розумівська сільська рада на будь-якому етапі розгляду матеріалів (які тричі були на розгляді у Розумівській сільській раді), могла б згідно зі ст.12 ЗК України призупинити розгляд документів та не підписувати Державний акт про право власності на землю. Крім того, встановлення координат ділянки не відносилося до повноважень відділу земельних ресурсів. Координати ділянки встановлювала ліцензована землевпорядна організація, яка виконувала роботи згідно з договором (ТОВ «Стіхія»). Перевірку координат місця розташування ділянки здійснювало Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», у випадку порушення законодавства ДП «Центр ДЗК» відмовляло у реєстрації державного акту про право власності на землю. ДП «Центр ДЗК» був окремою структурою, обвинуваченій особисто не підпорядковувався, був підпорядкований Головному управлінню по земельних ресурсах у Запорізькій області та Держкомзему.

Технічну документацію вона не погоджувала, а Висновок районного відділу земельних ресурсів є лише частиною технічної документації і не може бути єдиною підставою для прийняття рішення про виділення земельної ділянки Розумівською сільською радою.

Підставами для прийняття рішення 19 липня 2007 року Розумівською сільською радою «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_9 » були: Заява ОСОБА_9 , подана до Розумівської сільської ради у березні 2007 року; Рішення земельної комісії Розумівської сільської ради у березні 2007 року; Винесення на сесію Розумівської сільської ради 29 березня 2007 року землевпорядником Розумівської сільської ради ОСОБА_12 , за результатами проведеною нею перевірки, вищевказаних заяви ОСОБА_9 та рішення земельної комісії Розумівської сільської ради; Надання дозволу ОСОБА_9 на виготовлення землевпорядної документації Розумівською сільською радою (рішення від 29 березня 2007 року №95); Пакет технічних матеріалів та документації, що підтверджує координати і розмір земельної ділянки, який готувала ліцензована землевпорядна організація (ТОВ «Стіхія»); Результати вивчення повного пакету документів і його перевірки на відповідність нормам діючого законодавства та винесення на розгляд сесії Розумівської сільської ради 19 липня 2007 року землевпорядником ОСОБА_12 .

Державні акти на право власності на земельні ділянки (у тому числі і акт ОСОБА_9 ) реєструвало та видавало державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», який був окремою структурою та знаходився за іншою адресою та 06 листопада 2007 року вона не працювала у Запорізькому районному відділі земельних ресурсів, що підтверджується записом у трудовій книжці.

В матеріалах провадження відсутні докази, які б беззаперечно доводили її особисту заінтересованість та умисне вчинення будь-яких дій саме в інтересах ОСОБА_9 . Особисто з ним вона не знайома, в особистий контакт з ним не вступала, послуг, вигод чи винагород від нього не отримувала, будь-яких корисливих мотивів чи інших інтересів не мала. Жодної шкоди державним інтересам своїми діями не нанесла, тому що Розумівська сільська рада сама розпорядилася землею територіальної громади Розумівської сільської ради. Крім того, ст. 88 Водного кодексу України передбачає, що «у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися». За адресою: с. Нижня Хортиця, вул. Дніпровська 13-а у громадянина ОСОБА_9 вже була ділянка, яка була придбана на підставі цивільно-правової угоди, і фактично, здійснювалося розширення меж ділянки за рахунок смітника.

Отже, висновок від 21 червня 2007 року №01-12/920, складений нею завідомо неправдивих відомостей не містить. Документ правдивий, оригінальний, непідробний і відповідає вимогам чинного на той час законодавства, і ознаки складу злочину у її діях відсутні. Рішення Розумівської сільської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_9 , виданий на його підставі, визнані законними у судовому порядку. А законні акт і рішення не можуть бути складені в результаті «незаконних» дій, отже і її дії були законні.

Обвинувачена ОСОБА_6 вважає надуманими, безпідставними і такими, що не ґрунтуються на жодних фактичних даних, доводи сторони обвинувачення про те, що вона вчинила умисні дії, всупереч інтересам служби та в інтересах ОСОБА_9 , якого ніколи не знала. Не погоджується обвинувачена, також, з визначеною стороною обвинувачення вартістю земельної ділянки, оскільки із зазначених 26 ділянок, взятих для порівняння, розташовані: у місті Запоріжжі -1; у Запорізькій області - 1; у місті Бердянську - 9; у Приазовському районі - 3; у смт. Кирилівці Якимівського району - 6; у місті Приморську - 4; у Вільнянському районі - 1. Отже, для порівняння обрані лише земельні ділянки обласного центру, курортних міст та селищ, де вартість землі значно вища, ніж у Запорізькому районі. Жодної аналогічної ділянки у Запорізькому районі для порівняння експертами взято не було. У пункті 6 «Узгодження результатів» на сторінці 60 вказано: «Визначити достовірно значення ринкової вартості досліджуваної земельної ділянки не вбачається можливим. Вартість земельної ділянки визначалась як ймовірне значення. Для зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок станом на дату її оцінки 19 липня 2007 рік експертом проаналізовано ринок пропозиції впродовж 2006-2008 років».

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що оцінка ринкової вартості досліджуваної земельної ділянки зроблена з грубими порушеннями Закону України «Про оцінку земель» та є недостовірною.

На підтвердження висунутого обвинувачення було допитано таких свідків.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні під час допиту пояснив, що він у 2007 році був директором ТОВ «Стіхія», яке за зверненням ОСОБА_9 розробляло технічну документацію із землеустрою, оскільки він вже користувався даною ділянкою на підставі договору оренди. Підставою для цього була наявність рішення сесії Розумівської сільської ради та всі необхідні документи. На той час такі земельні ділянки надавалися за технічною документацією, яка розробляється, коли громадяни користуються земельною ділянкою. При складанні технічної документації працівники ТОВ «Стіхія», геодезисти виїжджали на місце, проводили заміри. Було здійснено геодезичну зйомку, відстань до води складала більше 25 м. Крім того, землевпорядник сільради також виходила на земельну ділянку та відстань та технічну документацію перевіряла сільська рада. При цьому прибережна захисна смуга на той час не була закріплена. Також йому відомо, що після передачі земельної ділянки у власність проводились роботи із укріплення дна ставка.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні під час допиту пояснила, що вона у 2007 році займала посаду спеціаліста-землевпорядника Розумівської сільської ради, всі питання, пов'язані із землею, попередньо розглядаються земельною комісією сільської ради. Свідок пояснила, що вона разом з депутатами сільради та працівниками ТОВ «Стіхія» виходили на місцевість та вимірювали відстань земельної ділянки до водних об'єктів. Відстань від ділянки до ставка складала 28 м, тобто вимоги Водного кодексу порушені не були. Спірна земельна ділянка відносилась до земель забудови, знаходиться в межах с. Нижня Хортиця. В даному випадку мала бути виготовлена саме технічна документація, оскільки земельна ділянка перебувала в оренді ОСОБА_9 . Земельна комісія сільради перевірила відповідність технічної документації вимогам закону та рекомендувала сільраді передати земельну ділянку у власність ОСОБА_9 . Жодних обмежень для цього не було. Крім того, свідок пояснила, що у 2009 році були проведені роботи з поглиблення дна ставка та його з'єднали з річкою Дніпро, і зараз ця водойма не є закритою і вважається затокою, все це могло потягнути за собою збільшення рівня води та змінити відстань від урізу води до земельної ділянки.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні під час допиту пояснила, що вона у 2007 році була головою Розумівської сільської ради. Також, пояснила, що ОСОБА_9 спочатку купив будинок на приватизованій ділянці та орендував спірну земельну ділянку, яка прилягала до його ділянки. Згодом звернувся до Розумівської сільської ради з питанням про передачу цієї земельної ділянки йому у власність. Земельна комісія сільради виїжджала на ділянку та вимірювала відстань до води, вона була більше 25 м. Це було відображено в протоколі земельної комісії. Рішення про виділення земельної ділянки приймалося колегіально, на засіданні землевпорядник сільської ради доповідає кожну заяву, що розглядається, всі документи досліджуються. Серед документів, що розглядалися у даному випадку, був висновок архітектури, земельного відділу. Згідно з картографічним матеріалом, водойма у 2007 році була «ставком», пізніше розчистили дно ставка та з'єднали ставок з річкою Дніпро і фактично ця водойма вже не закрита, тому відстань від води до земельної ділянки могла зменшитися.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні під час допиту пояснила, що вона у 2007 році займала посаду заступника начальника Головного управління Держкомзему в Запорізькій області. Навела положення законодавства щодо надання земельної ділянки та зазначила, що ОСОБА_6 не була у її підпорядкуванні. Також, пояснила, що позитивний висновок ОСОБА_6 щодо технічної документації із землеустрою не тягне за собою передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_9 . Крім того, зазначила, що відповідно до Земельного законодавства в межах населених пунктів водоохоронна зона визначається з урахуванням існуючої забудови.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні під час допиту пояснив, що він купив ділянку, яка була приватизована. Також, написав заяву та орендував спірну земельну ділянку, про що було рішення сільської ради. Оформленням всіх документів займалася фірма, він особисту участь не приймав. Приблизно через рік вже приватизував спірну ділянку. Збудував будинок, який був введений в експлуатацію та зареєстрований. Згодом вже після приватизації ним земельної ділянки дно водойми було поглиблене, зробили, так, що деякі сусіди на човнах могли запливати у двір. Тому і в нього вода ближче наблизилась до земельної ділянки. Крім того, відстань від ділянки до води змінюється, наприклад, коли відкривають шлюзи ДніпроГЕСа і рівень води підіймається.

Свідок ОСОБА_18 - інспектор Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, пояснив, що ним за завданням слідчого у даному кримінальному провадженні у 2013 році перевірялася законність рішення Розумівської сільської ради щодо передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,12 га ОСОБА_9 у власність. При перевірці оглядали ділянку, яка було огороджена парканом. Заміри проводилися від паркану до урізу води було встановлено, що зазначена земельна ділянка на момент проведення перевірки знаходиться з однієї сторони на відстані 10-15 метрів від урізу ставка, з іншої сторони більше 25 метрів, тобто не вся ділянка знаходиться у прибережній зоні. Він також звіряв все з даними Держземагенства та Держводагенства, однак не пам'ятає чи була на той час документація щодо водоохоронної зони. Також, при замірі вони не проводили геодезію. Чи проводилися роботи щодо поглиблення дна ставка йому не відомо. Вважає, що його було залучено в якості спеціаліста, та, на його думку, було порушення вимоги законодавства, оскільки не було розроблено проект, а була складена технічна документація.

Свідок ОСОБА_19 , який з 2010 року займає посаду начальника відділу водних ресурсів та технічної безпеки Запорізького регіонального управління водних ресурсів, навів положення законодавства щодо надання земельної ділянки, яка знаходиться в межах нормативної прибережної захисної смуги, і що регіональне управління водних ресурсів відповідно до своїх повноважень повинно погоджувати землевпорядну документацію щодо виділення таких земельних ділянок у власність чи наданні у користування. Також, висловив свою думку, що бувають різні ситуації, і в межах населених пунктах брались до уваги умови, які склалися, могли бути виключення і щодо ст.88 ЗК України.

В судовому засіданні прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_20 .

Також судом досліджені такі документи.

Технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку 2322188402:08:001:0720, землевласник ОСОБА_9 , цільове використання, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, виконана ТОВ «Стіхія» (т.1 а.п.72 -85).

Дана документація містить: вихідну земельно-кадастрову інформацію (т.1 а.п.74-75); пояснювальну записку, в якій вказано, що земельна ділянка кадастровий номер 2322188402:08:001:0720, розташована в кадастровій зоні № 08 і межує з північною, південною, західною сторонами - з землями Розумівської сільської ради; східною стороною - з земельною ділянкою гр. ОСОБА_9 та землями Розумівської с/ради. На час обстеження на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна відсутні. Інженерні комунікації земельну ділянку не перетинають (т.1 а.п.76); рішення Розуміської сільської ради №109 від 19 липня 2007 року «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», яким вирішили затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_9 . Передати безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_9 . Замовити виготовлення Державного акту на право власності на землю в ліцензованій землевпорядній організації та провести його державну реєстрацію згідно з чинним законодавством. Контроль за виконанням даного рішення покласти на сільського голову (т.1 а.п.77); рішення сесії Розумівської сільської ради від 29 березня 2007 року №95 «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, споруд гр. ОСОБА_9 », яким вирішили скасувати рішення № 57 вісімнадцятої сесії четвертого скликання Розумівської сільської ради від 03 грудня 2005 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку з подальшим заключенням договору оренди гр. ОСОБА_9 ». Дати дозвіл гр. ОСОБА_9 , на складання проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,13 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд з винесенням в натурі (на місцевості), прилеглої до земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Рекомендувати гр. ОСОБА_9 замовити складання проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, споруд в ліцензованій землевпорядній організації. При фактичному обмірі земельної ділянки, яка передається у власність, в разі зміни площі, врахувати її при затвердженні технічної документації. Контроль за виконанням даного рішення покласти на сільського голову ОСОБА_13 (т.1 а.п.78); висновок про наявність обмежень на використання земельної ділянки, що безоплатно передано у власність, №01-12/920 від 21 червня 2007 року, відповідно до якого розглянувши матеріали щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1293 га, що безоплатно передано ОСОБА_9 , на території Розумівської сільської ради Запорізького району, в с.Нижня Хортиця, вул. Дніпровська, 13 «а» на підставі рішення Розумівської сільської ради від 29 березня 2007 року №95, районний відділ земельних ресурсів вважає можливим складання державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Обмежень на використання земельної ділянки не існує. Земельні сервітути не встановлені. Висновок підписаний в.о. начальника районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_6 (т.1 а.п.79), копію довідки про правовий статус земельної ділянки, видану 18 червня 2007 року Запорізьким районним відділом земельних ресурсів щодо кадастрового номеру земельної ділянки, яка підписана в.о. начальника районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_6 (т.1 а.п.80); графічні матеріали: план зовнішніх меж земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевості), креслення меж контурів угідь земельної ділянки, каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування (т.1 а.п.81 -85).

Інші документи, зазначені у змісті Технічної документації, суду не були надані.

Так, суд зазначив, що згідно зі змістом технічної документації, на аркуші 7 знаходився висновок відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації, однак його не було надано. Відсутні також копії документів ОСОБА_9 , копії ліцензій. Надана технічна документація не прошита, на першій сторінці міститься штамп Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» від 08 жовтня 2007 року. Також, мається напис, що це 2 примірник. Відсутні будь-які процесуальні документи, на підставі чого була отримана зазначена технічна документація, та на скількох аркушах вона була вилучена або передана (т.1 а.п. 72-73).

Згідно з висновком експерта №135 від 16 жовтня 2013 року проведеної почеркознавчої експертизи, підписи від імені ОСОБА_6 у висновку про наявність обмежень на використання земельної ділянки, що безоплатно передано у власність від 21 червня 2007 року вих. №01-12/920 та кадастровому плані земельної ділянки ОСОБА_21 , виконані ОСОБА_6 (т.1 а.п. 86-91).

Згідно з листом Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 26 липня 2013 року №09-05-14/5292, Головне управління Держземагенства у Запорізькій області на запит стосовно надання інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , повідомляє, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1293 га за адресою: Запорізька область, Запорізькій район, с. Нижня Хортиця, вул. Дніпровська 13-а, (кадастровий номер 2322188402:08:001:0720 для індивідуального житлового будівництва станом на 01 січня 2007 року становила 34 096,41 грн (т.1 а.п.117).

Згідно з довідкою Розумівської сільської ради №835 від 11 жовтня 2013 року, згідно з картографічним матеріалом ДП «Запорізькій інститут землеустрою», на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області в с. Н.Хортиця знаходиться водний об'єкт «ставок» (контур 69) площею 1,8 га. На дату прийняття рішення №109 від 19 липня 2007 року «про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують права власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_9 , даний водний об'єкт рахувався, як «ставок» (т.1 а.п. 118).

Згідно з листом Запорізького регіонального управління водних ресурсів Дніпровського басейнового управління водних ресурсів №0712 від 16 жовтня 2013 року, наявні картографічні матеріали по с. Нижня Хортиця Запорізького району, в тому числі графічні матеріали ДСК та технічна документація по встановленню водоохоронних зон в Запорізькій області в управлінні відсутні (т.1 а.п. 119).

Згідно з листом Державного підприємства «Запорізькій науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» №2226 від 22 листопада 2013 року, проектні роботи щодо розробки проекту землеустрою зі встановленням водоохоронної зони і прибережної захисної смуги р. Дніпро на території с. Н.-Хортиця Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області не виконувалися (т.1 а.п. 120).

Відповідно до топографічної карти, водний об'єкт є «ставком» (т.1 а.п. 121-122).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомого майна №5251256 від 22 червня 2013 року, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , (кадастровий номер 2322188402:08:001:0720) для індивідуального житлового будівництва з 04 червня 2013 року належить ОСОБА_22 (т.1 а.п. 123-127).

Згідно з листом відділу містобудування та архітектури Запорізької районної державної адміністрації №108/14-02 від 09 вересня 2013 року на запит слідчого, з 09 липня 2013 року відділом висновки щодо погодження проектів землеустрою на земельні ділянки не видавалися. Враховуючи, що висновки щодо погодження проектів землеустрою з відведення земельної ділянки зберігаються протягом 3 років, інформацію за 2007 рік щодо погодження проекту землеустрою на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , у відділі відсутня (т.1. а.п. 129-130).

Постановою слідчого від 05 листопада 2013 року доручено проведення перевірки щодо законності надання у власність ОСОБА_9 земельної ділянки. Проведення перевірки доручено Державній інспекції сільського господарства в Запорізькій області (т.1 а.п. 132-133).

Згідно з листом Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області №6871 від 19 листопада 2013 року, за результатами перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, встановлено, що на момент перевірки земельна ділянка розташована на відстані 12-15 метрів від урізу води і огороджена залізобетонним парканом, на території ведеться будівництво житлового будинку. Дослідженням технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,12 га, встановлено, що в документації міститься висновок Запорізького районного відділу земельних ресурсів №01-12/920 від 21 червня 2007 року, що будь-які обмеження у її використанні відсутні, що не відповідає дійсності. Крім того, у технічній документації передбачено отримання висновку відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Запорізької районної адміністрації, проте він в технічній документації відсутній. Таким чином, земельну ділянку за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, с.Нижня Хортиця, вул. Дніпровська, 13-а, передано у власність ОСОБА_9 з порушенням ст. 118 ЗК України, ч.2 ст. 89 Водного кодексу України, ч.2 ст. 61 Земельного кодексу України (т.1 а.п.134-135).

Згідно з протоколом огляду від 09 вересня 2013 року, проведено огляд земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , проведеного старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_23 , у присутності спеціаліста Державної інспекції сільського господарства ОСОБА_24 , встановлено, що під час огляду власник земельної ділянки був відсутній, огляд здійснювався із зовнішнього боку, без доступу до території земельної ділянки. По периметру спірної земельної ділянки розташований паркан, відстань до урізу води річки Дніпро зі сходу 12-15 метрів, з півночі - 25 метрів. Через паркан видно, що на земельній ділянці, в протилежній частині від річки Дніпро, розташована недобудована будівля (т.1 а.п.137-141).

У листі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області №09-06-14/7460 від 27 листопада 2013 року на запит слідчого міститься аналіз законодавства України, яке регулює порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, виготовлення технічної документації та видачі державного акту про право власності на земельну ділянку (т.1 а.п.143-144).

Згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1293 га, за адресою: АДРЕСА_2 , на території Розумівської сільської ради, що знаходиться в приватній власності у ОСОБА_9 , кадастровий номер 2322188402:08:001:0720, складеного ТОВ «Експертно-консультаційний центр» 09 вересня 2013 року, грошова вартість земельної ділянки становить 107 900,00 грн (т.1 а.п.148-184).

Згідно з листом Головного управління Держземагенства у Запорізькій області №09-07-14/5856 від 14 серпня 2013 року на запит т.в.о. Начальника Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Запорізькій області від 12 серпня 2013 року про надання документів, надано: Технічна документація із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку 2322188402:08:001:0720; наказ «Про призначення ОСОБА_6 від 10 серпня 2007 року №37-к; наказ «Про звільнення ОСОБА_6 від 01 жовтня 2007 року №1064-к; наказ «Про виконання обов'язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів» від 08 вересня 2006 року №82-к, Положення «Про відділу земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області» затверджене 07 серпня 2007 року; особова справа ОСОБА_6 ; посадова інструкція начальника відділу земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області» від 07 серпня 2007 року (т.1 а.п. 185 - 217).

Суд звернув увагу на те, що надані стороною обвинувачення в якості доказу у кримінальному провадженні посадова інструкція, затверджена начальником Головного управління земельних ресурсів у Запорізькій області 10 серпня 2007 року, Положення про відділ земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області, затверджене наказом головного управління земельних ресурсів у Запорізькій області №58 від 07 серпня 2007 року, не стосуються обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

Згідно з наказом начальника Запорізького обласного головного управління земельних ресурсів від 08 вересня 2006 року №82-к, на виконуючу обов'язки заступника начальника районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_6 з 08 вересня 2006 року тимчасово покладено виконання обов'язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів з правом підпису наказів, правоустановчих та фінансових документів (т.1 а.п.196).

На посаду начальника відділу земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області ОСОБА_6 була призначена з 10 серпня 2007 року, наказом начальника головного управління земельних ресурсів у Запорізькій області №37-К від 10 серпня 2007 року, виданого на підставі наказу Держземагентства від 01 серпня 2007 року №253-к (т.1 а.п.198).

З посадовою інструкцією, затвердженою начальником Головного управління земельних ресурсів у Запорізькій області 10 серпня 2007 року, ОСОБА_6 ознайомилася 10 серпня 2007 року (т.1 а.п. 209-213).

Також судом досліджено:

Положення про відділ земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області, затверджене наказом головного управління земельних ресурсів у Запорізькій області №58 від 07 серпня 2007 року (т.1 а.п. 204-208);

Положення про Запорізький районний відділ земельних ресурсів затверджене начальником Запорізького обласного головного управління земельних ресурсів від 13 листопада 2006 року. Відповідно до п.10 даного положення, визначені такі обов'язки начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів: здійснювати керівництво діяльністю відділу, нести персональну відповідальність перед начальником обласного управління головного управління земельних ресурсів за виконання покладених на відділ завдань і виконання своїх функцій; розподіляти обов'язки між заступниками начальника відділу, затверджувати положення про структурні підрозділи і функціональні обов'язки працівників відділу; визначати ступінь відповідальності заступників начальника відділу та керівників структурних підрозділів; забезпечувати в межах своєї компетенції контроль за станом справ у сфері діяльності відділу, вживати заходів для його поліпшення; призначати на посаду і звільняти з посади працівників відділу; розпоряджуватися коштами в межах затвердженого кошторису відділу; здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством та положенням про відділ (т.1 а.п.199-203).

ОСОБА_6 звільнена з посади начальника відділу земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області з 01 листопада 2007 року наказом начальника головного управління земельних ресурсів у Запорізькій області №128-к від 01 листопада 2007 року, виданого на підставі наказу Держземагентства від 01 листопада 2007 року №1064-к (т.1 а.п.195).

Відповідно до наданого збірного кадастрового плану ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» с. Розумівка, с. Н.Хортиця Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області 169-2005-01-В, за номером 4001 позначений «ставок» площею 1,0698, та під номером 5000, площею 1,9140 земля зазначена, як пасовище (т.2 а.п. 1).

Згідно з наданим Архівним відділом Запорізької районної адміністрації надав Протоколом десятої сесії п'ятого скликання від 19 липня 2007 року Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в цьому протоколі зафіксовано доповідь землевпорядника сільської ради ОСОБА_12 «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_9 », та яке було прийняте одноголосно депутатами (т.2 а.п.7-54).

Згідно з Протоколом №18 вісімнадцятої сесії четвертого скликання від 03 грудня 2005 року Розумівської сільської ради, в порядок денний було включене питання «Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку гр. ОСОБА_9 , що мешкає в АДРЕСА_4 », про яке доповідав сільський голова ОСОБА_25 та яке було прийняте депутатами (т.2 а.п. 55-93).

Судом досліджений Протокол №1 Засідання постійної комісії з питань АПК, земельних відносин від 06 березня 2007 року, який підписаний головою земельної комісії ОСОБА_12 та секретарем земельної комісії ОСОБА_26 . Суд звернув увагу на те, що вказаний протокол не містить жодних відомостей про земельну ділянку, про яку ідеться у висунутому обвинуваченні (т.2 а.п. 94-97).

Згідно з листом начальника відділу містобудування та архітектури Запорізької райдержадміністрації вих. №168/19-20/07 від 22 квітня 2014 року, надісланим заступнику Запорізького міжрайонного екологічного прокурора ОСОБА_7 , надані копії будівельного паспорту №042/14-01 від 20 квітня 2012 року. Відповідно до наданих документів ОСОБА_9 у 2012 році звернувся до Запорізької районної державної адміністрації для погодження будівельного паспорту та надав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП №165721 від 21 жовтня 2005 року, що він є власником земельної ділянки площею 0,1500 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Акт підписано головою Розумівської сільської ради ОСОБА_25 та начальником Запорізького районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_27 (т.2 а.п.108-123).

Згідно з листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області №48-1434-04 від 22 квітня 2014 року, надісланим заступнику Запорізького міжрайонного екологічного прокурора ОСОБА_7 , надані копії документів декларативного характеру, а саме повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкті та декларація про готовність об'єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_2 , замовник ОСОБА_9 (т.2 а.п. 124-130).

Згідно з листом директора Запорізької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» від 31 березня 2015 року №04/87 на вимогу прокурора від 11 березня 2015 року надано топографічний план ситуаційної схеми, розробленої для облаштування берегозахисної смуги шляхом залуження, залісення, берегоукріплення гр. ОСОБА_10 АДРЕСА_2 , на якому зазначено водний об'єкт «затока» (т.2 а.п. 226, 228).

Згідно з листом в.о. начальника управління Держземагенства у Запорізькому районі Запорізької області від 02 квітня 2015 року на вимогу прокурора від 11 березня 2015 року надано технічну документацію із землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 2322188400:08:001:0950 та кадастровим номером 2322188400:05:002:0005 та додані до нього додатки на 32 аркушах (т.2 а.п. 230-246, т.3 а.п. 1-13).

Судом досліджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, розташованих на території с. Нижня Хортиця громадянину ОСОБА_10 , для облаштування берегозахисної смуги шляхом залуження, заліснення та берегоукріплення із земель населеного пункту Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Кадастрові номери Ділянка №1 Площа 0,1294 га - 2322188400:05:002:0001, Ділянка №2 Площа 0,0909 га - 2322188400:05:002:0002, Ділянка №3 Площа 0,0077 га -2322188400:05:002:0003, Ділянка №4 Площа 0,2487 га -2322188400:05:002:0004, Ділянка №5 Площа 0,5609 га -2322188400:05:002:0005. На вказаній технічній документації є штамп ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та зазначено дату 21 березня 2007 року. Також, долучені акти про перенесення меж земельної ділянки, та передачу на зберігання межових знаків від 21 березня 2007 року (т.2 а.п. 230-248).

Згідно з графічними матеріалами технічної документації, виготовленої на замовлення гр. ОСОБА_10 , для облаштування берегозахисної смуги шляхом залуження, заліснення та берегоукріплення с. Нижня Хортиця Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, від 26 грудня 2005 року, водний об'єкт зазначено «затокою», та описано межі земель Розумівської сільської ради (т.2 а.п. 248).

Досліджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 , замовник ОСОБА_9 , кадастровий номер земельної ділянки 2322188400:08:001:0950 від 27 грудня 2013 року (т.3 а.п.1-13).

Згідно з листом директора Департаменту екології та природних ресурсів від 02 квітня 2015 року №25/02.1-18/03.3 на запит прокурора ОСОБА_7 , надані прокурором матеріали «Технічна документація із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_9 », є технічною документацією. До природоохоронних органів надходять на розгляд проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Погодження природоохоронними органами або структурними підрозділами обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища технічної документації із землеустрою нормативно-правовими актами не передбачено» (т.3 а.п. 16-17).

Також, прокурором було надане Рішення №57 Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування жилого будинку гр. ОСОБА_9 » з додатками, яким вирішено дати гр. ОСОБА_9 , дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,13 га, розташованої на території Розумівської сільської ради Запорізького району в с.Нижня Хортиця біля будинку №13-А по вул. Дніпровській, в довгострокову оренду терміном на 49 років для обслуговування жилого будинку. Замовити гр. ОСОБА_9 розроблення проекту відведення земельної ділянки у землевпорядній ліцензованій організації та передати його на затвердження у відповідності до діючого законодавства (т.5 а.п. 114-120).

Згідно з листом першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Запорізькій області ОСОБА_28 від 14 лютого 2014 року №М1406789, який адресований ОСОБА_6 , у відповідь на запит від 12 лютого 2014 року, щодо надання інформації про нормативно грошову оцінку одного гектара сільськогосподарських угідь на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області станом на 2007 рік, оцінка одного гектара пасовищ за станом на 01 липня 1995 року складає 796 грн. Станом на 2007 рік нормативно грошова оцінка одного гектару пасовищ на території Розумівської сільської ради Запорізького району складає 2031 грн (з урахуванням коефіцієнтів індексації за 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік -1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2006 - рік - 1) (т.2 а.п.196).

Ухвалою суду від 19 листопада 2020 року було призначено судову комплексну експертизу.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №5032/21-41 від 08 лютого 2023 року звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 1293 м з кадастровим номером: 2322188402:08:001:0720, що розташована на території Розумівської сільської ради, за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Нижня Хортиця, вул. Дніпровська, 13-а, виконаний ТОВ «Експертно-консультаційний центр» за ознаками, встановленими пунктом 67 Національного стандарту №1 класифікується як звіт, який не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером: 2322188402:08:001:0720, площею 0,1293 га, адресою: Запорізька область, Запорізький р-н, с. Нижня Хортиця, вул. Дніпровська, 13-а, станом на 19 липня 2007 рік визначена в розмірі - 165 690, 00 грн (сто шістдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто гривень). Визначена вартість не містить ПДВ. Дослідження по третьому питанню провести не убачається можливим. Дослідження по четвертому питанню провести не убачається можливим (т.5 а.п. 3-44).

Крім того, судом безпосередньо дослідженні докази, які були зібрані та відкриті стороні обвинувачення стороною захисту, а саме:

- рецензія №186/12 на звіт про експертизу - грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1293 га, кадастровий номер: 2322188402:08:001:0720, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_9 (т.1 ст.232);

- фрагмент планового матеріалу із технічного звіту по інвентаризації земель населених пунктів Розумівської сільської ради Запорізького району, на якому водойма зазначена як «ставок» та земля зазначена, як житлова забудова та пасовище (т.1 а.241);

- рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2013 року справа №317/123/13-ц за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, Державної інспекції сільського господарства у Запорізькій області до Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_9 , Реєстраційної служби Запорізького РУЮ Запорізької області, ОСОБА_29 , ОСОБА_22 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта на право власності на землю та повернення земельної ділянки (т.2 а.п. 194-195);

- ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2014 року, якою рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2013 року залишено без змін (т.1 а.п. 242-245);

- методика упорядкування водоохоронних зон річок України від 2004 року, в якій у п.3,9 зазначено, що на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюють відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови, але не ближче ніж 10 м від брівки берега, виходячи з умов експлуатації річки (т.2 а.п. 188-193);

- лист першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Запорізькій області ОСОБА_28 від 14 лютого 2014 року №М1406789, який адресований ОСОБА_6 , у відповідь на запит від 12 лютого 2014 року щодо надання інформації про нормативно грошову оцінку одного гектара сільськогосподарських угідь на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області станом на 2007 рік, оцінка одного гектара пасовищ за станом на 01 липня 1995 року складає 796 грн. Станом на 2007 рік нормативно грошова оцінка одного гектару пасовищ на території Розумівської сільської ради Запорізького району складає 2031 грн (з урахуванням коефіцієнтів індексації за 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2006 рік -1) (т.2 а.п.196).

Проаналізувавши всі наявні докази у сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_6 інкримінованих їй, кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 , ч.1 ст.366 КК України.

З такими висновками погоджується і колегія суддів і звертає увагу на таке.

Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 КК України, відноситься до злочинів із матеріальним складом і визнається закінченим із моменту заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб або державним чи громадським інтересам (частина перша цієї статті) чи настання тяжких наслідків (частина друга вказаної статті). Відсутність таких наслідків має оцінюватися за спрямованістю умислу винного і може свідчити про наявність або незакінченого злочину, або дисциплінарного проступку.

Суб'єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо наслідків вина може бути як у формі умислу, так і необережності. У цілому злочин визнається умисним. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони службового зловживання є мотив: а) корисливі мотиви; б) інші особисті інтереси; в) інтереси третіх осіб. Корисливі мотиви полягають у прагненні особи шляхом зловживання своїм службовим становищем одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди. Інші особисті інтереси виявляються у прагненні шляхом використання службового становища здобути різноманітні вигоди нематеріального характеру (просунутися за службою, одержати нагороду, уникнути відповідальності за недоліки в роботі тощо). Особисті інтереси можуть бути обумовлені такими спонуканнями, як кар'єризм, протекціонізм, помста тощо. Інтереси третіх осіб можуть мати як матеріальний, так і нематеріальний характер і полягають, наприклад, у прагненні догодити начальству, надати переваги, пільги та привілеї або звільнити від обов'язків родичів, членів сім'ї, знайомих та інших осіб. Третіми особами, в інтересах яких особа зловживає своїм службовим становищем, можуть бути як родичі, приятелі, знайомі, начальники службової особи, які бажають разом з останньою скористатися правами, які належать їй за посадою, або пов'язаними з посадою можливостями.

Відсутність зазначених мотивів виключає кваліфікацію вчиненого за ст.364 КК України і свідчить лише про наявність адміністративного чи дисциплінарного проступку, а в окремих випадках - службової недбалості.

Згідно з матеріалами провадження, зокрема відповідно до наказу від 08 вересня 2006 року №82-к, на ОСОБА_6 було покладено виконання обов'язків начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 з правом підпису наказів, правовстановлюючих та фінансових документів.

Таким чином, посада, яку обіймала ОСОБА_6 згідно з вказаним наказом, пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, отже остання відповідала критеріям службової особи, визначеним у примітці до статті 364 КК України.

Проте, згідно з висунутим обвинуваченням, ОСОБА_6 інкримінується те, що вона діяла умисно, всупереч інтересам служби в інтересах третьої особи, з метою отримання ОСОБА_9 безоплатно у приватну власність земельної ділянки.

Разом з цим, як вірно зазначив у вироку суд, доказів наявності у ОСОБА_6 умислу, спрямованого на вчинення злочину, всупереч інтересам служби, як під час досудового розслідування так і в ході судового розгляду стороною обвинувачення не надано.

З цими висновками погоджується і колегія суддів, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження суб'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

Твердження сторони захисту, зокрема і самої обвинуваченої, про те, що остання навіть не була знайома з ОСОБА_9 чи наближеними до нього особами, корисливого мотиву в неї також не було, ніякої незаконної вигоди вона не отримувала, не спростовані.

Так, свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 повідомили про обставини процедури передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_9 .

При цьому, жоден з вказаних свідків не надав показань на підтвердження висунутого ОСОБА_6 обвинувачення за ч.2 ст.364 КК України.

Зокрема, свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні під час допиту пояснила, що вона у 2007 році вона була головою Розумівської сільської ради. ОСОБА_9 спочатку купив будинок на приватизованій ділянці та орендував спірну земельну ділянку, яка прилягала до його ділянки. Згодом звернувся до Розумівської сільської ради з питанням про передачу цієї земельної ділянки йому у власність. Земельна комісія сільради виїжджала на ділянку та вимірювала відстань до води, вона була більше 25 м. Це було відображено в протоколі земельної комісії. Рішення про виділення земельної ділянки приймалося колегіально, на засіданні землевпорядник сільської ради доповідає кожну заяву, що розглядається, всі документи досліджуються. Серед документів, що розглядалися у цьому випадку, був висновок архітектури, земельного відділу. Згідно з картографічним матеріалом, водойма у 2007 році була «ставком», пізніше розчистили дно ставка, та з'єднали ставок з річкою Дніпро і фактично ця водойма вже не закрита, тому відстань від води до земельної ділянки могла зменшитися.

Тобто, вказаний свідок про жодні порушення з боку ОСОБА_6 при складанні нею вищевказаного висновку не зазначала, а навпаки вказала про те, що земельна комісія виїжджала на ділянку та вимірювала відстань до води, та ця відстань була більшою ніж 25 метрів.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні під час допиту, окрім іншого, пояснила, що вона у 2007 році займала посаду заступника начальника Головного управління Держкомзему в Запорізькій області. ОСОБА_6 не була у її підпорядкуванні. Позитивний висновок ОСОБА_6 щодо технічної документації із землеустрою не тягне за собою передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_9 .

Тобто, показання свідка ОСОБА_17 фактично спростовують висунуте ОСОБА_6 обвинувачення, оскільки свідок прямо зазначила, що складання обвинуваченою вищевказаного позитивного висновку щодо технічної документації із землеустрою, само по собі не підставою для передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_9 .

Ця обставина також випливає з матеріалів кримінального провадження, з аналізу яких убачається, що обвинувачена ОСОБА_6 одноособово рішення з зазначеного вище приводу не приймала.

Будь-якого факту звернення ОСОБА_6 із проханням або вказівками стосовно позитивного вирішення цього питання до уповноважених на те осіб, стороною обвинувачення не встановлено.

Обставин, які б об'єктивно свідчили про зацікавленість обвинуваченої у вирішенні вищезазначеного земельного питання, з матеріалів провадження, не убачається.

Як вже зазначено вище, матеріали провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_6 була знайома з ОСОБА_9 і діяла в його інтересах.

Суд першої інстанції, дослідивши серед іншого і письмові докази, належним чином їх проаналізував та у вироку навів вмотивовані висновки, з якими погоджується і колегія суддів.

Так, суд у вироку зазначив, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_9 , не відносилась до земельних ділянок водного фонду, а відносилась до земель Розумівської сільської ради, тому і обов'язкового погодження з органом водного господарства в цьому випадку не потребувалося. Крім того, відповідно до земельного законодавства, в межах населених пунктів водоохоронна зона визначається з урахуванням існуючої забудови.

Згідно з наявною у технічній документації вихідної земельно-кадастрової документації і пояснювальної записки, цільове призначення земельної ділянки, за рахунок якої передбачається передача у власність, і земельної ділянки, яка запроектована для відведення, - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) земельна ділянка віднесена до земель «для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва».

Суд обґрунтовано звернув увагу на те, що згідно зі змістом технічної документації, на аркуші 7 знаходився висновок відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації, однак цей висновок не був наданий суду.

Рішенням Розуміської сільської ради №109 від 19 липня 2007 року «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», депутати вирішили затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва то обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_9 . Передати безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_9 . Замовити виготовлення Державного акту на право власності на землю в ліцензованій землевпорядній організації та провести його державну реєстрацію згідно з чинним законодавством. Контроль за виконанням даного рішення покласти на сільського голову.

Своїм рішенням Розумівська сільська рада підтвердила, що вказана земельна ділянка вже перебувала в користуванні ОСОБА_9 і межі її були визначені в натурі на місцевості, оскільки своїм рішенням Розумівська сільська рада затвердила саме технічну документацію, а не проект відведення земельної ділянки.

Окрім того, суд також обґрунтовано звернув увагу на те, що в обвинувальному акті зазначено, що 06 листопада 2007 року ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_9 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, що суперечить встановленому законодавством порядку видачі державних актів. При цьому, як було встановлено, з 01 листопада 2007 року ОСОБА_6 вже не працювала на посаді начальника відділу земельних ресурсів у Запорізькому районі Запорізької області.

В державному акті на право власності на земельну ділянку, виданому ОСОБА_9 06 листопада 2007 року, прямо зазначено, що підставою видачі акту є рішення сесії Розумівської сільської ради від 19 липня 2007 року №109.

Таким чином, доводи сторони обвинувачення про те, що дії ОСОБА_6 потягли за собою незаконне вибуття з державної власності земельної ділянки на підставі погодженої нею технічної документації не відповідають обставинам, встановленим при судовому розгляді та суперечать дослідженим доказам.

Також, суд вірно зазначив, що згідно з обвинувальним актом, запроектована земельна ділянка, передана ОСОБА_9 , розташована на відстані 9 метрів від урізу ставка та частина її площею 0,04 га знаходиться в межах нормативної 25-метрової прибережно-захисної смуги. При цьому обвинувачення наголошує, що ОСОБА_6 достовірно знала із наданого кадастрового плану земельної ділянки про те, що запроектована земельна ділянка знаходиться у безпосередній близькості до водного об'єкта.

Водночас, в кадастровому плані спірної земельної ділянки, який є частиною технічної документації, дослідженої судом, відстань від земельної ділянки до водного об'єкта не зазначена.

Згідно з картографічним матеріалом, збірного кадастрового плану, на території Розумівської сільської ради в с. Н. Хортиця знаходиться водний об'єкт «ставок», який на дату прийняття рішення №109 від 19 липня 2007 року також рахувався як «ставок», що підтверджується довідкою №835 від 11 жовтня 2013 року Розумівської сільської ради. Разом з цим, згідно з показаннями свідка ОСОБА_18 , графічних матеріалів технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, плану обтяжень та обмежень земельної ділянки від 26 грудня 2005 року, водний об'єкт фактично є затокою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що матеріали кримінального провадження не містять належних доказів щодо розташування спірної земельної ділянки відносно водного об'єкта у 2007 році, а отже доводи сторони обвинувачення, в тому числі викладені в апеляційній скарзі з цього приводу, є суперечливими і ґрунтуються на припущеннях.

Згідно з протоколом огляду від 09 вересня 2013 року, на який посилається прокурор, оглядом земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , проведеного старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_23 , у присутності спеціаліста Державної інспекції сільського господарства, встановлено, що під час огляду власник земельної ділянки був відсутній, огляд здійснювався із зовнішнього боку, без доступу до території земельної ділянки. По периметру спірної земельної ділянки розташований паркан, відстань до урізу води річки Дніпро зі сходу 12-15 метрів, з півночі - 25 метрів.

В протоколі огляду не зазначено, яким чином оперуповноваженим було встановлено, що паркан, від якого проводилося вимірювання, встановлено по периметру спірної земельної ділянки, а також яким чином на місцевості були визначені поворотні точки земельної ділянки і їх координати. Протокол не містить в якості додатку ніякого графічного матеріалу, на якому були б відображені результати вимірювань.

У протоколі зафіксовано, що відстань вимірялася від поворотних точок до урізу річки Дніпро, а не «ставка». Отже, дані про відстань «9 метрів до урізу ставка», що зазначено в обвинувальному акті, у жодному документі не містяться та не підтверджується.

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою суду від 19 листопада 2020 року було задоволено клопотання прокурора щодо проведення експертизи та призначено судову комплексну експертизу (земельно-технічну, оціночно-земельну та експертизу з питань землеустрою). Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).

За результатом проведення експертизи, судом встановлено, що ОСОБА_6 не могла достовірно знати із наданого кадастрового плану земельної ділянки про те, що запроектована земельна ділянка знаходиться у безпосередній близькості до водного об'єкта і в межах нормативної 25-метрової прибережно-захисної смуги. Докази, які б беззаперечно доводили знаходження земельної ділянки ОСОБА_9 в межах нормативної прибережно-захисної смуги станом на червень 2007 року, відсутні.

Те, що прибережні захисні смуги ставка в натурі не встановлені та не закріплені водоохоронними знаками, а відомості про наявність прибережних захисних смуг, встановлених у передбаченому законом порядку, не були внесені до Державного земельного кадастру, убачається з відповіді начальника Запорізького регіонального управління водних ресурсів №0712 від 16 жовтня 2013 року, з листа №2226 від 22 листопада 2013 року Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний проектний інститут землеустрою», і узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , які узгоджуються з показаннями самої обвинуваченої.

Таким чином, суд зазначив, що вказана в обвинувальному акті відстань 9 метрів від урізу ставка, на якій знаходилася запроектована земельна ділянка станом на 21 червня 2007 року, будь-якими належними доказами не підтверджена.

Всі виміри мали місце у вересні 2013 року, і протокол не містить фактичних даних щодо розташування спірної земельної ділянки відносно водного об'єкту у 2007 році, а тому цей протокол огляду жодним чином не підтверджує доводи обвинувачення і не є доказом винних дій ОСОБА_6 .

Посилання сторони обвинувачення на технічну документацію, пов'язану із наданням в оренду гр. ОСОБА_10 земельної ділянки, яка знаходиться у безпосередній близькості до земельної ділянки ОСОБА_9 , де міститься підписаний ОСОБА_6 кадастровий план з відображенням відстані земельної ділянки від урізу водного об'єкту (ставку), також не підтверджує доводи сторони обвинувачення, оскільки надана суду технічна документація не містить такого кадастрового плану, підписаного ОСОБА_6 , план цієї земельної ділянки складений станом на 2005 рік, а не на 2007 рік.

Доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 виїжджала на вищевказану ділянку ОСОБА_10 , обізнана із її межами та орієнтується в схематичному її розташуванні, а тому повинна була пам'ятати це при підписанні висновку про обмеження земельної ділянки ОСОБА_9 , є припущеннями, з чим погоджується і колегія суддів.

Суд критично оцінив визначений в обвинувальному акті розмір завданої матеріальної шкоди, з огляду на те, що згідно з обвинувальним актом, не вся запроектована земельна ділянка, що передана ОСОБА_9 , знаходиться в межах нормативної 25-метрової прибережно-захисної смуги, а лише її частина площею 0,04 га. Обвинувальний акт не містить жодного обґрунтування, чому негативними наслідками інкримінованого ОСОБА_6 злочину є незаконне вибуття з державної власності переданої у власність ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,1293 га, а не її частини площею 0,04 га, тоді як законодавчих перешкод для передачі у власність іншої її частини площею 0,0893 га обвинувачення не доводить, та відповідно, чому розмір спричиненої шкоди визначений, виходячи з вартості всієї земельної ділянки площею 0,1293 га, а не її частини площею 0,04 га, яка згідно з доводами сторони обвинувачення була передана у власність з порушенням вимог земельного і водного законодавства.

Отже, на думку колегії суддів, письмовими доказами також не підтверджується висунуте ОСОБА_6 обвинувачення за ч.2 ст. 364 КК України.

Окрім того, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що вона своїм підписом погодила експлікацію земельних угідь та ситуаційну схему на кадастровому плані, чим визнала незаконне складання розробником технічної документації замість необхідного у цьому випадку проекту відведення. У подальшому 21 червня 2007 року ОСОБА_6 склала та підписала висновок №01-12/920, який є офіційним документом, до якого внесла завідомо неправдиві відомості про можливість видачі державного акту на підставі розробленої технічної документації та відсутність обмежень у використанні земельної ділянки, що не відповідає дійсності, оскільки передача у власність земельної ділянки, межі якої попередньо не встановлювались, без проекту відведення та, відповідно, без погоджень органів санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронного органу, органу архітектури та містобудування, є незаконним та таким, що суперечить вимогам ст.118 Земельного кодексу України, п.п. 1.12, 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року № 43, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

З висунутого обвинувачення убачається, що службове підроблення в цьому випадку вчинене з метою приховання зловживання службовим становищем.

Проте, як в ході судового, так і апеляційного розглядів, вказане обвинувачення за ч.1 ст.366 КК України, також, не знайшло свого підтвердження.

З суб'єктивної сторони вказане кримінальне правопорушення може бути вчинене лише з прямим умислом.

Досліджені судом докази не доводять поза розумним сумнівом того, що дії ОСОБА_6 щодо погодження експлікації земельних угідь та ситуаційної схеми на кадастровому плані носили умисний протиправний характер.

Крім того, стороною обвинувачення не було доведено того, що складений ОСОБА_6 висновок містить недостовірні відомості.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що рішення Розумівської сільської ради №57 від 03 грудня 2005 року, яким надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_9 на умовах оренди на 49 років, скасовано рішенням Розумівської сільської ради № 95 від 29 березня 2007 року, є недоречним, оскільки рішенням №95 також було надано дозвіл гр. ОСОБА_9 на складання проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,13 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд з винесенням в натурі (на місцевості), прилеглої до земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

При цьому, зміст вказаного рішення не спростовує позицію сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_9 мав право на користування цією земельною ділянкою на умовах оренди.

До того ж, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 - директор ТОВ «Стіхія», яке за зверненням ОСОБА_9 розробляло технічну документацію), ОСОБА_12 , яка у 2007 році займала посаду спеціаліста-землевпорядника Розумівської сільської ради, ОСОБА_13 , яка у 2007 році була головою Розумівської сільської ради, підтвердили те, що ОСОБА_9 вже користувався спірною ділянкою на підставі договору оренди.

Показання вказаних свідків узгоджуються між собою та з показаннями свідка ОСОБА_9 .

У подальшому рішенням Розумівської сільської ради №109 від 19 липня 2007 року «Про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва то обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_9 .

Згідно з висновками експертів КНДІСЕ від 08 лютого 2023 року №5032/21-41 по питаннях 3, 4 дослідження не убачається можливим з причин, наведених в дослідницькій частині. При цьому в розпорядження експертів були надані матеріали цього кримінального провадження, включаючи вищевказану технічну документацію.

Із дослідницької частини висновку експертизи убачається, що наявні документи, включаючи ті, що були надані ОСОБА_6 для складання висновку, не дозволяють визначити координати і межі прибережної смуги ставка та співставити із розташуванням земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_9 , а, отже, відсутня і можливість надати оцінку відповідності нормам Земельного та Водного кодексів України технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на спірну земельну ділянку.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку про те, що висновок експертизи підтверджує, що ОСОБА_6 не могла достовірно знати із наданого кадастрового плану земельної ділянки про те, що запроектована земельна ділянка знаходиться у безпосередній близькості до водного об'єкта і в межах нормативної 25-метрової прибережно-захисної смуги. Докази, які б беззаперечно доводили знаходження земельної ділянки ОСОБА_9 в межах нормативної прибережно-захисної смуги станом на червень 2007 року, відсутні.

Крім того, прокурор посилається:

на лист начальника відділу містобудування та архітектури Запорізької райдержадміністрації вих. №168/19-20/07 від 22 квітня 2014 року, надісланий заступнику Запорізького міжрайонного екологічного прокурора ОСОБА_7 та надані копії будівельного паспорту №042/14-01 від 20 квітня 2012 року. Відповідно до наданих документів, ОСОБА_9 у 2012 році звернувся до Запорізької районної державної адміністрації для погодження будівельного паспорту та надав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП №165721 від 21 жовтня 2005 року, що він є власником земельної ділянки площею 0,1500 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Акт підписано головою Розумівської сільської ради ОСОБА_25 та начальником Запорізького районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_27 ;

на лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області №48-1434-04 від 22 квітня 2014 року, надісланий заступнику Запорізького міжрайонного екологічного прокурора ОСОБА_7 та надані копії документів декларативного характеру, а саме повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкті та декларація про готовність об'єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_2 ,, замовник ОСОБА_9 .

Прокурор не погоджується з висновком суду про те, що «земельна ділянка, що передана у власність ОСОБА_9 , не відносилась до земельних ділянок водного фонду, а відносилась до земель Розумівської сільської ради, тому і обов'язкового погодження з органом водного господарства в цьому випадку не потребувалося. Крім того, відповідно до Земельного законодавства, в межах населених пунктів водоохоронна зона визначається з урахуванням існуючої забудови».

Колегія суддів не може погодитись з такими доводами прокурора з таких підстав.

Як зазначено вище, згідно з протоколом огляду від 09 вересня 2013 року, оглядом земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , проведеного старшим оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_23 , у присутності спеціаліста Державної інспекції сільського господарства, встановлено, що під час огляду власник земельної ділянки був відсутній, огляд здійснювався із зовнішнього боку, без доступу до території земельної ділянки. По периметру спірної земельної ділянки розташований паркан, відстань до урізу води річки Дніпро зі сходу 12-15 метрів, з півночі - 25 метрів. В протоколі огляду не зазначено, яким чином оперуповноваженим було встановлено, що паркан, від якого проводилося вимірювання, встановлено по периметру спірної земельної ділянки, а також яким чином на місцевості були визначені поворотні точки земельної ділянки і їх координати. Протокол не містить в якості додатку ніякого графічного матеріалу, на якому були б відображені результати вимірювань.

При цьому, суд вірно звернув увагу на те, що обвинувачена та свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в суді пояснювали, що після 2007 року проводилися поглиблення дна ставка, який практично з'єднали з річкою. За таких обставин, можливість встановити цю відстань станом на червень 2007 року, враховуючи, що минуло вже багато років, наразі відсутня.

Разом з цим, те, що прибережні захисні смуги ставка в натурі не встановлені та не закріплені водоохоронними знаками, а відомості про наявність прибережних захисних смуг, встановлених у передбаченому законом порядку, не були внесені до Державного земельного кадастру, убачається з відповіді начальника Запорізького регіонального управління водних ресурсів №0712 від 16 жовтня 2013 року, з листа №2226 від 22 листопада 2013 року Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний проектний інститут землеустрою», і узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 і поясненнями обвинуваченої.

Отже, зазначена в обвинувальному акті відстань 9 метрів від урізу ставка, на якій знаходилася запроектована земельна ділянка станом на 21 червня 2007 року, будь-якими належними доказами не підтверджена.

Крім того, суд обґрунтовано звернув увагу на те, що у протоколі зафіксовано, що відстань вимірялася від поворотних точок до урізу річки Дніпро, а не «ставка». Отже, дані про відстань «9 метрів до урізу ставка», що зазначено в обвинувальному акті, у жодному документі не містяться та не підтверджується.

Прокурор, також, зазначає про те, що погодження проектів землеустрою при передачі земельної ділянки у власність, у тому числі в органі земельних ресурсів, як спеціалізованого органу, відповідно до основних завдань якого є участь у реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, організація і здійснення землеустрою, є обов'язковою процедурою, яка визначена ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України «Про землеустрій», п.9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677. За результатами погодження органом Держкомзему проекту землеустрою складається висновок, який є обов'язковою умовою для розгляду питання надання органами самоврядування земельної ділянки у власність. Прийняття органом самоврядування рішення про передачу у власність земельної ділянки без позитивного висновку органу Держкомзему є порушенням вищезазначених вимог законодавства та підставою для його скасування, як такого, що не відповідає вимогам Закону.

З урахуванням зазначеного, прокурор не погоджується з висновком суду про те, що «позитивний висновок ОСОБА_6 щодо технічної документації із землеустрою не тягне за собою передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_9 ».

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що дійсно висновок про наявність обмежень на використання земельної ділянки, що безоплатно передано у власність, погодження (підписання) експлікація земельних угідь та ситуаційної схеми на кадастровому плані технічної документації, підписані ОСОБА_6 як в.о. начальника районного відділу земельних ресурсів, є тією необхідною і обов'язковою складовою технічної документації із землеустрою, що забезпечило можливість Розумівській сільській раді Запорізького району Запорізької області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1293 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ОСОБА_9 передати йому у власність цю земельну ділянку, замовити виготовлення Державного акту на право власності на землю в ліцензованій землевпорядній організації та провести його державну реєстрацію згідно з чинним законодавством.

Проте, на думку колегії суддів, такий висновок є обов'язковою умовою для розгляду на сесії депутатів сільської ради питання щодо надання земельної ділянки у власність громадянам. Тобто, цей висновок дає підстави лише для розгляду такого питання, але не є безумовною підставою для прийняття депутатами сільської ради виключно позитивного рішення з зазначеного приводу.

Отже, позитивний висновок, складений обвинуваченою ОСОБА_6 , не міг бути сам по собі безумовною підставою для прийняття сесією сільської ради рішення про надання права власності ОСОБА_9 на вищезазначену земельну ділянку.

Як вірно зазначив суд у вироку, надана суду технічна документація не містить такого кадастрового плану, підписаного ОСОБА_6 , план цієї земельної ділянки складений станом на 2005 рік, а не на 2007 рік.

Доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 виїжджала на вищевказану ділянку ОСОБА_10 , підтверджуються матеріалами провадження, але те, що обвинувачена на момент складання вищезазначеного висновку пам'ятала про обставини цього виїзду, подробиці, встановлені на місці, а також те, що ця земельна ділянка знаходиться у безпосередній близькості до земельної ділянки ОСОБА_9 , є лише припущеннями.

Крім того, у рішенні Запорізького районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2013 року, залишеному без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2014 року, суд звернув увагу на те, що доказів, які б підтверджували відведення в межах спірної земельної ділянки прибережних захисних смуг та виготовлення відповідних проектів прибережних захисних смуг, суду надано не було, доказів належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду не встановлено. Вказаним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області встановлено, що відповідно до карти-схеми меж с. Нижня Хортиця Розумівської сільської ради, технічної документації на землю убачається, що земельна ділянка площею 0,1293 га в АДРЕСА_2 входить до складу земель громадської та житлової забудови в межах населеного пункту с.Нижня Хортиця Розумівської сільської ради.

Зазначеним судовим рішенням у задоволенні позову Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області до Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_9 , Реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_29 , ОСОБА_22 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним виданого на його підставі державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки - відмовлено.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що хоча предметом розгляду у цивільній справі і була законність видачі органом місцевого самоврядування ОСОБА_9 державного акту на земельну ділянку на підставі поданої технічної документації, відповідно, суд не робив висновків щодо пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, проте висновки суду у вказаній цивільній справі мають значення для цього кримінального провадження, оскільки судом не встановлено порушень законодавства під час надання вищевказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_9 . Суд як першої так і апеляційної інстанції констатував, що посилання прокурора на те, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду та знаходиться в межах 100-метрової прибережної смуги водного об'єкту і тому не може передаватися у приватну власність громадян, не підтверджені належними доказами.

Тому, суд першої інстанції обґрунтовано зважив і на ці судові рішення.

Таким чином, суд першої інстанції у виконання вимог закону та вказівок Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в ухвалі від 04 лютого 2016 року, проаналізувавши всебічно, повно і об'єктивно всі фактичні обставини, а також представлені на їх підтвердження докази сторін, оцінивши їх з точки зору допустимості, достовірності і взаємозв'язку, дійшов обґрунтованого висновку, що стороною обвинувачення не доведено вчинення ОСОБА_6 вищевказаних кримінальних правопорушень.

В свою чергу, згідно з п.10 ч.1, ст. 7, ч.ч.1,2,4 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку колегії суддів, в апеляційній скарзі не наведено переконливого обґрунтування на спростування висновків суду.

Підстав для повторного дослідження при апеляційному розгляді обставин кримінального провадження та доказів сторони обвинувачення, як про це просить прокурор, колегія суддів не убачає, оскільки всі обставини провадження та докази судом дослідженні повно і всебічно, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства. Фактично прокурор не погоджується з оцінкою, яку надав суд цим доказам, що само по собі не є підставою для їх повторного дослідження у розумінні вимог ч.3 ст.404 КПК України.

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вищевказана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Істотних порушень процесуального законодавства, які б були підставою для скасування оскаржуваного вироку, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.404-405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02 червня 2023 року, яким ОСОБА_6 визнано невинуватою у пред'явленому обвинуваченні щодо вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України та виправдано її на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв'язку з недоведеністю вчинення нею зазначених кримінальних правопорушень, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ

126489739

Наступний документ

126489741

Інформація про рішення:

№ рішення:	126489740
№ справи:	334/11049/13-к
Дата рішення:	27.02.2025
Дата публікації:	11.04.2025
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Запорізький апеляційний суд
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання владою або службовим становищем

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(08.09.2025)
Результат розгляду:	Приєднано до провадження
Дата надходження:	05.09.2025

Розклад засідань:

Минулі засідання (23)

13.01.2020 14:00	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
16.03.2020 14:00	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
13.05.2020 15:00	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
09.06.2020 11:30	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
10.11.2020 11:00	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
06.03.2023 14:00	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
05.04.2023 11:00	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
12.04.2023 14:00	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
24.04.2023 11:00	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
28.04.2023 11:00	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
17.05.2023 10:00	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
23.05.2023 14:00	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
23.06.2023 14:00	Ленінський районний суд м. Запоріжжя
10.10.2023 11:00	Запорізький апеляційний суд
26.12.2023 11:50	Запорізький апеляційний суд
19.03.2024 11:00	Запорізький апеляційний суд
06.05.2024 13:00	Запорізький апеляційний суд
14.05.2024 12:30	Запорізький апеляційний суд
11.07.2024 11:50	Запорізький апеляційний суд
12.09.2024 11:30	Запорізький апеляційний суд
28.11.2024 14:20	Запорізький апеляційний суд
09.01.2025 14:50	Запорізький апеляційний суд
27.02.2025 15:00	Запорізький апеляційний суд