Справа № 686/47/25
Провадження № 2-п/686/40/25
09 квітня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Дмітрієвій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Василець Марини Сергіївни про перегляд заочного рішення суду,
встановив:
27.03.2025 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Василець Марини Сергіївни про перегляд заочного рішення суду від 07.03.2025 року по справі №686/47/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що відповідач дізнався про наявність рішення лише через портал Дія вже після його прийняття, у зв'язку з чим не міг вчасно надати свої заперечення та з'явитись на судовий розгляд по незалежним від нього причинам. Крім цього, ОСОБА_1 з 04.03.2025 року по 10.03.2025 року перебував на лікуванні, що підтверджується Випискою з картки амбулаторного хворого від 18.03.2025 року, виданою лікуючим лікарем Хмельницького міського центру первинної допомоги №2. Також, Відповідач хоч і має зареєстрований кабінет в Електронному Суді, однак ним не користується, оскільки юридично необізнаний, щоб тлумачити та складати документи процесуального характеру.
Заявник та його представник також звертають увагу суду на те, що нарахована позивачем заборгованість є необґрунтованою, оскільки нарахування процентів проводилося за період, який виходить за межі строку кредитування, а матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач ознайомився та погодився з Правилами надання грошових коштів у позику, так як не містять підпису відповідача. Тому, надані пояснення мають істотне значення для правильного вирішення справи
Враховуючи вищевикладене, заявник та його представник просять переглянути заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.03.2025 року у справі №686/47/25, скасувавши його і призначивши справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Заявник та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Представник позивача також не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи.
У відповідності до положень ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи та заяви про перегляд заочного рішення, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача Підгорного О.Р. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
07.03.2025 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області ухвалено заочне рішення в справі №686/47/25, яким позов ТОВ «Кошельок» було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання коштів у позику №3433714470-588395 від 19.01.2022 року в розмірі 38032,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи за зареєстрованою адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0690287738427 від 01.02.2025 року.
Окрім того, відповідачем 17.02.2025 та 06.03.2025 було подано до суду заяви про відкладення розгляду справи без підтверджуючих доказів поважності причин відкладення судового розгляду. Вказані заяви було підписано з використанням кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що свідчить про дотримання процесуального порядку подання зазначених заяв.
Також в змісті позовної заяви представник позивача зазначив про те, що він не заперечує проти заочного розгляду справи.
Таким чином, судом правомірно було ухвалено заочне рішення оскільки одночасно існували усі умови, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Натомість, ні матеріали справи, ні заява про перегляд заочного рішення не містять доказів того, що у відповідача були поважні причини неявки в судові засідання чи поважні причини неподання відзиву та доказів до нього, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Звідси можна зробити висновок, що судом було дотримано закріплену в ЦПК вимогу щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі доказами.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Суд приходить до переконання, що відповідачем та його представником не доведено належними, допустимими та достатніми доказами поважності причин, з яких останній не з'являвся в судові засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву особисто або через свого представника, а також не надано переконливих доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи та були підставою для скасування заочного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
За наведених вище обставин, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є не обґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, оскільки відповідачем та його представником не надано обґрунтованих доказів того, що відповідач не був обізнаний про наявність судових засідань в межах розгляду справи №686/47/25, не доведено поважності неприбуття останнього в судові засідання, не надано належних доказів, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом при винесенні рішення, а тому заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Василець М.С. про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.03.2025 року слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 258-260, 287, 288 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Василець Марини Сергіївни про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.03.2025 року у справі №686/47/25 - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Сергій Стефанишин