Іменем України
08 квітня 2025 року м. Кропивницький
справа № 403/380/21
провадження № 22-ц/4809/84/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Дуковського О.Л. (суддя - доповідач),
суддів - Дьомич Л.М., Письменного О.А.,
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У листопаді 2021 року позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», банк) звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 жовтня 2019 року в розмірі 48850,08 грн. станом на 13 вересня 2021 року, яка є заборгованістю за тілом кредиту у зазначеній сумі.
Позов обґрунтовано тим, що у жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП у мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, який виїжджає за зазначеною клієнтом адресою. Відповідно до п. 1 розділу І Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», які опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms, мобільний додаток - сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.
24 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, положеннями якої визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, умови якого він зобов'язувався виконувати.
Підписанням Анкети-заяви відповідач підтвердив також факт ознайомлення та отримання примірників вказаних документів у мобільному додатку.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 35000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на передбачених договором умовах та в межах встановленого кредитного ліміту.
Натомість відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оскільки не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за отриманим кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), внаслідок чого станом на 07 серпня 2021 року прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, а вся заборгованість стала простроченою.
З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача просив суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2270,00 грн..
Заочним рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2024 року, позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 жовтня 2019 року в загальному розмірі 22845,11 грн та 1061,58 грн судових витрат.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток, можна дійти висновку, що Відповідач був ознайомлений саме з Умови і правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до ст. ст. 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.
Наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі
погодження Умов і правил обслуговування фізичної особи з додатками.
Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають
обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Таким чином, невиконання боржником умов договору, на які він погодився та
ознайомився в Анкеті-заяві (стосовно того, що договір про надання банківських послуг
складається не лише з Анкети-заяви, а також з Умов і правил надання банківських
послуг. Тарифів. Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту) та непогашення у повному обсязі заборгованості перед банком матиме наслідком порушення
фундаментального положення про обов'язковість договору.
АТ «Універсал Банк» надані належні та допустимі докази, які свідчать про те, що він має право на стягнення з відповідача суми, заявленої у позові.
Укладаючи кредитний договір, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Тарифами банку складають між ним та банком договір, умови якого вона зобов'язується виконувати, що підтверджується підписом у заяві, а відсутність підпису на паперовому екземплярі вказаних Умов не свідчить про неукладеність кредитного договору.
Посилається на те, що договір між сторонами у справі був укладений відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом
власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із
власноручним підписом на документах на паперових носіях (п. 6 Анкети-заяви).
Наведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом
спосіб договору, в тому числі погодження сторонами Умов і правил разом з додатками,
які є невід'ємною складовою договору.
Враховуючи, що у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного
мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, на підставі положення п. п. 5.16 п. 5 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення клієнтом зобов'язань, та вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте, відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на
погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 Розділу II Умов, кредит став у форму «на вимогу».
На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості відповідача перед
банком за договором, станом на 13.09.2021 року становить 48850,08 грн.
Твердження суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме
ці Умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними
безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про
електронну комерцію».
Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Статтею 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, відповідає вищезазначеним вимогам.
Задовольняючи частково позовні вимоги АТ «Універсал Банк», суд першої інстанції виходив із того, що доданий до позовної заяви Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», які включають тарифи (пункт 8.1) та паспорт споживчого кредиту «картка Monobank» (пункт 8.2), не містить підпису відповідача ОСОБА_1 , а тому їх не можна вважати складовою частиною договору, укладеного між сторонами по справі 24 жовтня 2019 року шляхом підписання відповідачем анкети-заяви.
Без надання позивачем АТ «Універсал Банк» підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, та з огляду на відсутність в анкеті-заяві погоджених сторонами умов кредитування, виходячи з яких банком була заявлена позовна вимога, зазначені умови є неналежними, як письмовий доказ, на підтвердження визначеного позивачем розміру заборгованості ОСОБА_1 за наданим йому кредитом.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 вказаного Закону регламентовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Встановлено, що 24 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_1 , звернувшись до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг (відкриття на його ім'я поточного рахунку № НОМЕР_2 у гривні та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану в додатку), підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 24 жовтня 2019 року та підтвердив свою згоду на те, що ця анкета-заява разом Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, умови якого він зобов'язується виконувати. Відповідач підтвердив факт ознайомлення із вказаними документами та отримання їх примірників у мобільному додатку.
У заяві-анкеті від 24 жовтня 2019 року (пункт 6) відповідач ОСОБА_1 також засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором, визнав даний електронний підпис аналогом його власноручного підпису та підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису.
В анкеті-заяві від 24 жовтня 2019 року відсутні будь-які відомості про: розмір наданого відповідачу кредиту згідно з укладеним між сторонами договором банківського обслуговування, вид отриманої ним платіжної картки та інші узгоджені сторонами умови кредитування (зокрема, процентна ставка; дата, на яку мають бути погашені нараховані відсотки за користування кредитом; розмір мінімального щомісячного платежу за користування кредитними коштами, розміри та порядок нарахування штрафу за порушення договірних зобов'язань тощо).
Укладений між сторонами договір від 24 жовтня 2019 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить також і строку повернення кредиту (користування ним).
На підтвердження досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору банком до позовної заяви був доданий витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, які включають:
1) тарифи за карткою «Monobank», а саме: пільгова процентна ставка - 0,00001%, базова процентна ставка - 3,2% на місяць, пільговий період - до 62 днів, розмір щомісячного обов'язкового платежу - 5% від суми заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості), суми комісій та штрафів за наявності простроченого грошового зобов'язання (пункт 8.1);
2) паспорт споживчого кредиту «картка Monobank» (пункт 8.2), в якому зазначені: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання, сума/ліміт кредиту - від 0 до 100000 грн. (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку), строк кредитування - 99 років;
3) таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, в якій наведені розрахунки, виходячи із припущення про здійснення споживачем 10 грудня 2017 року покупки на 1000 грн. і погашення ним боргу рівномірно протягом року (пункт 8.3).
Зазначений витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи відповідачем ОСОБА_1 не підписаний.
Відповідно до укладеного між сторонами договору відповідачу ОСОБА_1 був відкритий картковий рахунок № НОМЕР_2 (за карткою № НОМЕР_1 зі строком дії до 08/24) із встановленням кредитного ліміту в розмірі 20000,00 грн., який 01 січня 2020 року був збільшений до 25000,00 грн. та 04 січня 2020 року - до 35000,00 грн.
Факт встановлення на картковий рахунок відповідача кредитного ліміту у визначених вище розмірах, а також використання відповідачем наданих кредитних коштів, в тому числі шляхом зняття готівки, поповнення мобільного телефону та здійснення покупок, підтверджується випискою по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1 , в якому міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 24 жовтня 2019 року заборгованість відповідача за наданим кредитом в період з 24 жовтня 2019 року по 13 вересня 2021 року складає 48850,08 грн., яка є заборгованістю за тілом кредиту у зазначеній сумі. Заборгованість за відсотками, пенею та комісією - відсутня.
Згідно виписки по особовому рахунку відповідача, за період з 24 жовтня 2019 року по 01 серпня 2021 року витрати ОСОБА_1 грошових коштів за отриманим кредитом складали 92747,01 грн., а погашення отриманого кредиту здійснювалось шляхом внесення ним відповідних сум в загальному розмірі 43896,93 грн.. До суми здійснених відповідачем витрат кредитних коштів за вказаний період, починаючи з 01 січня 2020 року, банком були включені відсотки за користування кредитом в загальному розмірі 26004,97 грн.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 13.09.2021 становить 48850,08 грн., з яких: 48850,08 грн. - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, пенею та комісією (а.с.9-10).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України регламентовано, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтовуючи розмір заборгованості за тілом кредиту, банк послався на:
розрахунок заборгованості за договором №б/н від 24 жовтня 2019 року, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 13 вересня 2021 року;
копію Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 24 жовтня 2019 року, яка містить підпис відповідача;
копію витягу з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, які включають: тарифи (пункт 8.1), паспорт споживчого кредиту «картка Monobank» (пункт 8.2), таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (пункт 8.3), та не містять підпису відповідача;
копію довідки від 24 травня 2024 року про наявність рахунку, оформленого на ім'я ОСОБА_1 ;
копію довідки від 24 травня 2024 року про розмір встановленого кредитного ліміту на рахунок відповідача;
копію виписки по картці від 24 травня 2024 року про рух коштів по картковому рахунку відповідача.
Проте, згідно анкети-заяви від 24 жовтня 2019 року, підписаної відповідачем, ОСОБА_1 просив банк відкрити на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору.
При цьому, анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність, однак не містить жодних даних про розмір кредитного ліміту та істотні умови кредитного договору.
Відповідач ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви від 24 жовтня 2019 року погодився з тим, що дана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Однак, доданий до позовної заяви АТ «Універсал Банк» витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, в яких міститься основна інформація про умови кредитування, права та обов'язки сторін, їх відповідальність не містять підпису ОСОБА_1 , як позичальника, та не підтверджують наявності у відповідача заборгованості за наданим банком кредитом, а також її розмір.
У матеріалах справи відсутні відомості, що саме з даними Умовами відповідач ознайомився і погодився, підписуючи анкету-заяву від 24 жовтня 2019 року.
Також, у матеріалах справи відсутні відомості, що вказаний документ на момент отримання ОСОБА_1 кредиту містив умови, на які АТ «Універсал Банк» посилається як на правову підставу пред'явленого до відповідача позову, щодо порядку користування кредитними коштами.
При цьому, наявність відповідної редакції Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», розміщеної на офіційному сайті банку на дату підписання відповідачем анкети-заяви 24 жовтня 2019 року, не може бути доказом того, що відповідач ознайомився і погодився з даними Умовами.
Водночас, доданий до позовної заяви Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», які включають тарифи (пункт 8.1) та паспорт споживчого кредиту «картка Monobank» (пункт 8.2), не містить підпису відповідача ОСОБА_1 , тому вони не можуть вважатися складовою частиною договору, укладеного між сторонами по справі 24 жовтня 2019 року, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви.
Враховуючи наведене, відсутні підстави вважати, що долучені до справи Умови є належним доказом погодження між сторонами умов договору.
Відтак, без надання позивачем підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, враховуючи відсутність в анкеті-заяві погоджених сторонами умов кредитування, виходячи з яких банком була заявлена позовна вимога, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неналежність зазначених Умов, як письмового доказу, на підтвердження визначеного позивачем розміру заборгованості ОСОБА_1 за наданим йому кредитом.
Доводи позивача про те, що факт ознайомлення відповідача з Умовами, підтверджується наданням клієнту банківських послуг за допомогою мобільного додатку, також є необґрунтованими, з огляду на таке.
Згідно анкети-заяви, підписаної ОСОБА_1 , він просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в Банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором.
Відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях та підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису.
Однак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (із зазначенням дати та часу) на підтвердження отримання відповідачем в електронному вигляді (зокрема, в мобільному додатку) Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», які містять тарифи та паспорт споживчого кредиту «картка Monobank», а також надання згоди з викладеними в них умовами шляхом застосування свого електронного підпису.
Отже, відсутні підстави вважати, що саме з цим, доданим до позовної заяви, документом відповідач ознайомився та погодився, підписуючи 24 жовтня 2019 року анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Наданий АТ «Універсал Банк» розрахунок заборгованості відповідача станом на 13 вересня 2021 року, є внутрішнім документом банку та не містить відомостей, які б підтверджували що пред'явлена банком до стягнення сума заборгованості виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов договору та не є належним та допустимим доказом на підтвердження наявності загального залишку заборгованості у відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту).
Разом з тим, з наданої позивачем виписки по рахунку та довідки про розмір кредитного ліміту вбачається, що максимальний встановлений банком для відповідача ОСОБА_1 розмір кредитного ліміту становив 35000,00 грн..
Виписка по картковому (особовому) рахунку відповідача, як клієнта банку, є належним та допустимим первинним доказом на підтвердження проведених операцій з коштами на його рахунку, в тому числі і щодо наявної в нього заборгованості за тілом кредиту або її відсутності.
Такий висновок суду відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14.
З інформації з виписки по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1 вбачається: 1) встановлення банком кредитного ліміту станом на 04 січня 2020 року в розмірі 35000,00 грн.; 2) користування відповідачем кредитним лімітом шляхом здійснення ним в період часу з 24 жовтня 2019 року по 26 лютого 2021 року витрат кредитних коштів (придбання продуктів, перерахування коштів на інші рахунки, оплати щомісячних платежів на Rozetka.UA та ін.) на загальну суму 66742,04 грн. та здійснення ним дій, спрямованих на повернення кредитних коштів позивачу шляхом внесення грошових коштів в загальному розмірі 43896,93 грн., що свідчить про укладення сторонами кредитного договору; 3) зарахування банком до витрат за наданим кредитом (тілом кредиту) відсотків за користування кредитним лімітом в загальному розмірі 26004,97 грн.,
Між тим, анкета-заява від 24 жовтня 2019 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відповідачем відсотків (їх розміру, строків погашення, в тому числі і за рахунок наданого кредиту), що, як наслідок, свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача ОСОБА_1 обов'язку по сплаті відсотків за користування кредитним лімітом, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення заборгованості за нарахованими відсотками, підлягали зарахуванню саме на погашення тіла кредиту.
Даний висновок суду відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі №643/5521/19.
З урахуванням відсутності доказів підписання відповідачем ОСОБА_1 . Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», в тому числі і включених до їх змісту тарифів та паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставного збільшення банком розміру кредитного ліміту на суму заборгованості клієнта у разі невнесення ним щомісячного мінімального платежу та направлення відповідних грошових коштів на здійснення такого платежу і погашення відсотків за користування кредитним лімітом, оскільки зазначений порядок користування кредитними коштами не був узгоджений сторонами по справі.
Отже, визначений банком розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за тілом кредиту в сумі 48850,08 грн., збільшений з 35000,00 грн. на суму заборгованості за мінімальним платежем та відсотками, є безпідставним.
Доводи апеляційної скарги про те, що виконаний банком розрахунок містить детальний розпис нарахованої заборгованості, та є неналежним доказом, котрий підтверджує заявлений до стягнення розмір заборгованості за тілом кредиту, спростовуються матеріалами справи.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактично отримані за договором про надання банківських послуг від 24 жовтня 2019 року та використані відповідачем ОСОБА_1 в рахунок кредиту грошові кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» повністю повернуті не були, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в розмірі 22845,11 грн., тобто в межах наявної різниці між сумою фактично отриманих і використаних відповідачем кредитних коштів за період (визначений у виписці по картці) з 24 жовтня 2019 року по 01 серпня 2021 року (92747,01 грн.), з вирахуванням відсотків за користування кредитним лімітом (26004,97 грн.), та загальною сумою коштів, внесених ним на погашення кредитної заборгованості за вказаний період часу (43896,93 грн.), що відповідає розрахунку: 66742,04 грн. (92747,01 грн. (загальний розмір витрат) - 26004,97 грн. (відсотки)) - 43896,93 грн. (сума погашення заборгованості шляхом зарахувань) = 22845,11 грн..
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає.
Підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст. 389 ЦПК України.
Головуючий О.Л. Дуковський
Судді Л.М. Дьомич
О.А. Письменний