Справа № 726/1036/25
Провадження №3/726/180/25
Категорія 305
08.04.2025 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу по АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України,
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення нею правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 653397 від 22.02.2025 року вказано, що 22.01.2025 року близько 07 години 10 хвилин у АДРЕСА_2 висловлювалась нецензурною лайкою у бік сусідки ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не зявилась, однак від її представника Молочко Т.В., до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі. У клопотанні вказує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 склались неприязні сусідські стосунки через користування суміжними земельними ділянками. Разом із тим, ОСОБА_1 не вчиняла будь-яких дій, які б можна було кваліфікувати як дрібне хуліганство. Крім того, словесна суперечка між сторонами виникла на території домогосподарства ОСОБА_1 , а не у громадському місці. За таких умов просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП вказує, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як встановлено із письмової заяви ОСОБА_4 від 28.01.2025 року, скерованої начальнику Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, остання просить притягнути до відповідальності свою сусідку ОСОБА_1 , яка постійно вчиняє словесні конфлікти. Зазначає, що ОСОБА_1 порушує правила добросусідства, внаслідок будівельних робіт нагромадила будівельне сміття, яке відмовляється прибрати.
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 пояснила, що дійсно у неї існує конфлікт із її сусідами щодо користування суміжними земельними ділянками. ОСОБА_3 постійно вчиняє провокації, підбурює її на вчинення сварки, висловлює різного роду вимоги та претензії. Зазначає, що 22.01.2025 року ОСОБА_3 вчергове влаштувала словесний конфлікт і того дня ОСОБА_1 дійсно грубо висловилась у її бік.
Як вбачається із відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_3 кличе свою сусідку ОСОБА_1 та вимагає, щоб та прибрала каміння, на що остання дійсно висловилась у бік ОСОБА_3 нецензурним словом. Однак таке висловлювання мало одноразовий характер, одмежелось одним словом та не супроводжувалось подальшою агресією з боку ОСОБА_1 , криком чи ескалацією конфлікту. Далі, остання досить стримано пояснила, що каміння, про яке йде мова, їй не належить і звідки воно взялось їй невідомо, враховуючи, що вона користується даною земельною ділянкою не так давно, близько одного року. Після чого конфлікт припинився, відеозапис закінчився. Варто зауважити, що на відеозаписі не відображено учасників конфлікту, чутно тільки голоси.
Будь-яких інших належних та достовірних доказів, які б у своїй сукупності доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, матеріали справи не містять.
Стаття 173КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою. Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх у сукупності та керуючись власним переконанням, яке грунтується на всебічному дослідженні доказів, судом можуть бути констатовані такі обставни. Встановлено, що між сторонами існує конфлікт на грунті побутових сусідських стосунків. Мова йде про, начебто, порушення ОСОБА_1 правил користування суміжними земельними ділянками чи земельною ділянкою, яка їй не належить, що не подобається ОСОБА_3 . Остання вимагає від ОСОБА_1 прибрати будівельне сміття, яке та, начебто, там залишила. ОСОБА_1 у свою чергу заперечує належність їй будівельного сміття та обовязку його прибирати. ОСОБА_3 вирішила здійснити відеозапис чергової розмови їз ОСОБА_1 та увімкнувши режим відеозапису звернулась до ОСОБА_1 із вимогою прибрати сміття. При цьому відеозапис вівся не відкрито, на ньому не зафіксовано відеоряд, чутно тільки голоси, що може свідчити про приховування здійснення відеозапису з боку ОСОБА_3 . Видно, що відеозапис здійснено темного часу доби, як вказано у протоколі - о 7 годині 10 хвилин ранку. Місце розмови невідоме та не встановлене із пояснень сторін. Першою реакцією ОСОБА_1 на вимогу ОСОБА_3 було нецензурне слово. У подальшому ОСОБА_1 не вживала нецензурної лексики, не вчиняла сварку із ОСОБА_3 , не кричала на неї, не вчиняла будь-яких інших дій та не вживала слів, які б виходили за межі людської моралі та усталених понять про людськість. Натомість постаралась розяснити сусідці що будівельне сміття їй не належить та вона не зобовязана його прибирати.
Характеризуючи поведінку ОСОБА_1 судом може бути однозначно констатовано про відсутність у її поведінці: словах та діях, хуліганського мотиву. Зокрема одноразове нецензурне висловлювання не було брутальним, голосним, публічним, таким що порушує спокій громадян, остання не прагнула своїми діями проявити неповагу до суспільства чи встановлених ним правил. ОСОБА_1 не провокувала конфлікт, не ескалувала його, а навпаки спілкувалась розсудливо не застосовуючи лайки чи неприємних висловлювань, спробувала припинити конфлікт. На переконання суду, її нецензурне висловлювання не мало на меті порушення громадського порядку чи спокою конкретних громадян, а було своєрідною реакцією на неодноразові, на її думку необгрунтовані, настирні, систематичні та часті вимоги з боку ОСОБА_3 . Відтак на переконання суду, її поведінка не є «хуліганською», тобто такою, яка вчинена з мотивів неповаги до суспільства чи моралі, усталених правил поведінки в соціумі, а тому не має наслідком притягнення до відповідальності за ст 173 КУпАП. На переконання суду не кожне лайливе слово, яке мимохіть використала особа у запалі, може образити людину, натомість деякі нелайливі, однак умисні висловлювання можуть завдати глибокої образи. Тому у кожному випадку необхідним є встановлення мотивів та мети таких висловлювань для цілей притягнення особи до відповідальності, які у даному випадку неможливо кваліфікувати як хуліганські.
Відтак у діях ОСОБА_1 відсутня субєктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, відтак
Враховуючи викладене, за умов відсутності доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, вважаю за необхідне провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 173, 245, 247, 278, 280, 251-252, 256, КпАП України, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10-ти діб з дня її винесення.
СуддяС. В. Мілінчук