Єдиний унікальний номер 725/2392/25
Номер провадження 1-кп/725/94/25
09.04.2025 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДС № 22023260000000190 від 1 серпня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чернівці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Чернівці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, -
У провадженні Першотравневого районного суду м. Чернівці перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22023260000000190 від 1 серпня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, яке призначено до підготовчого судового засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також просив й про продовження строків дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , обґрунтовуючи тим, що встановлені при застосуванні щодо останнього обраного запобіжного заходу, ризики, визначені ст. 177 КПК України не відпали та продовжують існувати й відповідно підстави для застосування більш м'яких запобіжних заходів для обвинувачених відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт. При цьому вказував про відсутність доказів існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України та не доведення їх існування, а також необґрунтованість пред'явленої підозри. Вказував й на те, що на його утриманні перебуває мати пенсійного віку, за якою він здійснює догляд.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_6 заперечувала проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказувала, що існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України прокурором не доведено, підтримала клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_9 також заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні, підтримав клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшов наступного висновку.
Так,судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ухвалами Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2024 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжений ухвалами суду від 11 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року та ухвалами від 16 січня 2025 року продовжено до 16 березня 2025 року, а ухвалами від 11 березня 2025 року - до 17 квітня 2025 року.
Так, частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 1ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання запобіжного заходу щодо обвинувачених, колегія суддів виходить з ряду обставин, передбачених вимогами ст. 178 КПК України, а також наявності ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, оцінюючи наявність такого ризику як можливість переховуватися від суду, колегія суддів виходить з того, що хоча ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, однак оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Таким чином, вирішуючи питання щодо продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує те, що ОСОБА_8 офіційно не працює, стабільного заробітку й відповідно стійких соціальних зв'язків не має, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким, а саме - злочином проти основ національної безпеки України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацію майна, яке вчинено під час дії воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого,тому вважає за неможливе застосувати до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, оскільки у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу з огляду на це у сукупності з даними про його особу та іншими обставинами кримінального провадження, обвинувачений може переховуватись від суду та ухилитись від виконання своїх процесуальних обов'язків. Крім того, вказані обставини можуть спровокувати останнього на вчинення іншого кримінального правопорушення і втечу, та мають перевагу над його соціальними характеристиками.
До того ж, на переконання суду у даному кримінальному провадженні, наявний суспільний інтерес, який полягає в необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства. При цьому належить враховувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків розгляду кримінального провадження, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Крім того, прокурором також доведено й існування такого ризику як можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, так як ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що в період з 31 серпня 2024 року по 17 жовтня 2024 року здійснював систематичні передачі представнику РФ інформації про рух залізничного составу із озброєнням та військовою технікою в інтересах Сил оборони України через місто Чернівці, які складно виявляти та припиняти, й відповідно він може продовжити здійснювати вказану злочинну діяльність та перебуваючи на волі, а також маючи доступ до засобів зв'язку повідомити представникам РФ інформацію, яка може будь-яким чином негативно вплинути на жителів України.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що ризики, якими прокурор обґрунтовує доцільність продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 та які були встановлені раніше, продовжують існувати й на даний час й відповідно їх існування виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.
За таких обставин, зважаючи на те, що на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 днів.
При цьому будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано.
В свою чергу та обставина, що обвинувачений не судимий, має постійне місце проживання та здійснює догляд за матір'ю пенсійного, враховуючи обсяг обвинувачення та самі обставини інкримінованого злочину, не є підставою для зміни останньому обраного запобіжного заходу на більш м'який.
Крім того, відповідно до абз.8 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст.109 -114-1, 258 - 258-5, 260, 261, 437 - 442 КК України, а тому враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.111 КК України, підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу та визначення розміру застави в даному випадку відсутні.
Також слід зазначити, що відповідно до вимог ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2,258-258-6,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , колегія суддів виходить із того, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано, враховує й те, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким, а саме - злочином проти основ національної безпеки України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років позбавленням волі, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого, тому колегія суддів враховуючи тяжкість покарання, вік та стан здоров?я обвинуваченого, відсутності у нього міцних соціальних зв?язків та місця роботи, його репутацію та майновий стан, що дають підстави вважати, що обрання іншого, менш суворого запобіжного заходу при продовженні строку дії діючого запобіжного заходу, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого щодо виконання ним своїх процесуальних обов'язків та не дадуть можливості запобігти вище зазначеними ризикам, а тому підстави для застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою та визначення суми застави відсутні, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час кримінального провадження.
Також колегія суддів при продовженні обраного запобіжного заходу ОСОБА_9 виходить із того, що перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, так як ОСОБА_9 обвинувачується у тому, що в період часу 07.09.2024 здійснив передачу ОСОБА_8 інформації про рух залізничного составу із озброєнням та військовою технікою в інтересах Сил оборони України через місто Чернівці, який передав її представнику РФ, які складно виявляти та припиняти, а тому він може продовжити здійснювати вказану злочинну діяльність.
Доведено прокурором й існування такого ризику, як можливість обвинуваченим ОСОБА_9 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме будучи на волі та маючи доступ до засобів зв'язку повідомити представникам РФ інформацію, яка може будь-яким чином негативно вплинути на жителів України.
Беручи до уваги, що на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовжити й обвинуваченому ОСОБА_9 строку тримання під вартою на 60 днів й відповідно, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не надано.
З урахуванням вищенаведеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177,178,183,376,392КПКУкраїни,суд, -
Клопотання прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60днів в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» до 07 червня 2025 року включно.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60днів в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» до 07 червня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Головуюча суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці ОСОБА_1
Суддя Першотравневого
районного суду м. Чернівці ОСОБА_2
Суддя Першотравневого
районного суду м. Чернівці ОСОБА_3