25.03.2025 Справа №607/24563/24 Провадження №2/607/1396/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
за участі сторін:
представника позивача ОСОБА_1 , адвоката - Гецко В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гецко Вікторія Василівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину у частці та
І. Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
Через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Гецко В.В. - звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % (п'ятдесяти відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позовної заяви і до повноліття дитини (а.с.1 - 7).
В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_1 - адвокат Гецко В.В. - зазначила, що 06 жовтня 2007 року між сторонами було укладено шлюб, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2017 року (справа № 607/6047/17). У шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Автор позовної заяви вказує, що відповідач систематично ухиляється від утримання неповнолітньої доньки, за останній рік батько купив влітку 2023 року дитині кросівки, навушники і колечко, коли дочка гостювала у ОСОБА_2 у Польщі 2 тижні, після чого, останній жодної фінансової допомоги не надавав. Крім того, батько ухиляється від своїх обов'язків щодо доньки, не спілкується з нею, не приймає жодної участі у її вихованні, розвитку та підтримці. Представник позивача посилається на те, що позивач самостійно виховує їхню дитину, матеріально забезпечує та утримує її. На даний час донька ОСОБА_3 навчається у британській школі, що потребує додаткових витрат пов'язаних з навчальним процесом. Дитині необхідна постійна увага та надання допомоги у фінансовому забезпеченні, а тому батько зобов'язаний брати участь у матеріальному забезпеченні дитини.
У позовній заяві також зазначено, що на фінансове забезпечення дитини витрачається щомісячно 34 000 гривень. Для утримання дитини щомісячно потрібно придбати: шкільну канцелярію - 2 000 гривень, походи з школи з класом на природу, відпочинок - 3 000 гривень, дитячий одяг - 4 000 гривень, оплата гуртків - 7 000 гривень, продукти харчування - 6 000 гривень, походи в кіно, дитячі розваги та предмети побуту - 4 500 гривень, засоби гігієни - 3 500 гривень, сплатити щомісячні комунальні платежі - 4 000 гривень, і це тільки мінімальний обсяг, який потрібен дитині, не ураховуючи непередбачувані та додаткові витрати, які пов'язані з вірусними захворюваннями дитини, закупкою медикаментів тощо.
Крім того, адвокат посилається на те, що позивач одна не зможе забезпечити належний рівень утримання та догляду дитини, а тому батько, який є здоровим та працездатним, працевлаштованим в Любінській вищій школі, зможе сплачувати аліменти на рівні частини з усіх видів заробітку, оскільки працює та має постійний дохід. Окрім цього, ОСОБА_2 на утриманні інших осіб не має, працездатний, отримує постійний дохід, його стан здоров'я дозволяє працювати та зможе сплачувати вказаний розмір.
2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив
Відповідач ОСОБА_2 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не скористався.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, з дня вручення копії вказаної ухвали суду, а саме: надати суду докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (а.с. 51).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 листопада 2024 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 63, 64).
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гецко В.В. - в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, щодо винесення заочного рішення не заперечила.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0610212995455, № 0610217549798, № 0610225686982, № 0610231607865, де вказано «адресат відсутній за вказаною адресою», а також оголошеннями про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме (а.с.68, 72, 95, 98, 100, 103).
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 128 ЦПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою (частина перша); судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п'ята); у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (пункт 2 частини сьомої); днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункти 1 - 4 частини восьмої).
Верховний Суд, аналізуючи приписи пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова від 30 листопада 2022 року, справа № 760/25978/13-ц).
Згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
06 жовтня 2007 року між сторонами був укладений шлюб, який розірваний рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2017 року, справа № 607/6047/17 (а.с. 16, 17).
У шлюбі у подружжя народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , відповідний актовий запис за № 2309, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України (а.с.15, 25).
24 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гецко В.В. - звернулася до «Lubelska Szkola Wyzsza w Rykach» із адвокатським запитом, в якому просила надати наступні відомості та надати копії документів: 1. Надати відомості по заробітній платі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом останніх робочих шести місяців.
2. Надати довідку з місця роботи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18, 19, 28 - 36).
Відповідно до довідки від 21 листопада 2024 року, виданої громадянці України ОСОБА_1 про те, що вона є користувачем/замовником послуг з навчання німецької мови у онлайн школі WOW Deutsch в інтересах отримувача ОСОБА_3 ; платником виступає: ОСОБА_1 . Оплата здійснена: 29 вересня 2024 року - сума 5 000 гривень; 09 листопада 2024 року - сума 5 000 гривень (а.с.90).
Як вказано у довідці фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , виданої ОСОБА_1 , яка оплатила за свою дитину ОСОБА_3 за навчання на курсі GolTeens_UA_PYTHON_1y_37_25_01_24 суму 7 290 гривень. Платіж від 06 січня 2024 року на суму 100 гривень. Платіж від 07 січня 2024 року на суму 7 190 гривень (а.с. 92).
Згідно довідки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , виданої ОСОБА_1 , яка оплатила за свою дитину ОСОБА_3 за навчання на курсі GolTeens_UA_GD_1y_15_20_05_24 суму 14 790 гривень. Платіж від 18 квітня 2024 року на суму 7 000 гривень. Платіж від 19 травня 2024 року на суму 7 790 гривень (а.с. 91).
У довідці «Skillsetter LTD» № 19/11-1 від 19 листопада 2024 року, виданої громадянці України ОСОБА_1 про те, що вона є користувачем/замовником інформаційно консультаційних послуг у сфері ІТ в інтересах отримувача ОСОБА_6 , за умовами акцептування оферти № Т26792455 про надання інформаційно-консультаційних послуг за напрямом - GolTeens_UA_DA_JUN. Платником виступає ОСОБА_1 . Оплачена сума по оферті № Т26792455 складає 6 971 гривню, оплата здійснена 12 травня 2023 року. Оплачена сума по оферті № Т26792455 складає 13 650 гривень, оплата здійснена 10 серпня 2023 року. Оплачена сума по оферті № Т26792455 складає 6 356 гривень, оплата здійснена 22 лютого 2024 року (а.с. 93).
Відповідно до відповіді «Lubelska Szkola Wyzsza w Rykach» від 23 грудня 2024 року, ОСОБА_7 в Риках є закладом недержавної форми власності, вона не має можливості задовольнити запит адвоката.
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 1989 року держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до частини другої статті 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із вимог частини першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Системне тлумачення зазначених норм дає підстави для висновку, що вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX у 2025 році встановлені наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу для дітей віком до 6 років - 2 563 гривні; для дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривень.
Згідно з частиною першою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, частиною другою статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до роз'яснень, зазначених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України (див. пункт 17).
Зі змісту статті 183 СК України вбачається, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Як вбачається з матеріалів справи, що донька ОСОБА_1 . ОСОБА_3 проживає та зареєстрована разом із матір'ю (позивачкою) та перебуває на її повному утриманні.
ОСОБА_1 у своїй позовній заяві просить суд стягнути на її користь з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду і до досягнення повноліття дитини.
Згідно з частинами першою, п'ятою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд бере до уваги ту обставину, що відповідачем ОСОБА_2 відповідно до статті 81 ЦПК України не подано суду доказів про безпідставність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач є працездатним, молодого віку, а тому суд вважає, що він спроможний сплачувати позивачці аліменти на утримання доньки. Доказів того, що за станом здоров'я та/або матеріального становища ОСОБА_2 не може сплачувати аліменти на утримання своєї дитини, суду не надано. Також, суду не надано доказів наявності у відповідача інших утриманців.
За таких обставин суд доходить висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дня подачі позову до суду, тобто з 13 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Суд керується виключно інтересами дитини та вважає, що саме такий розмір аліментів є необхідним і достатнім для нормального розвитку і утримання дитини, а тому задовольняє позовні вимоги.
Визначений розмір аліментів не є надмірним, а є об'єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини у даному віці.
Крім того, цей розмір аліментів, на думку суду, не поставить платника аліментів у скрутне матеріальне становище і відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.
При цьому суд враховує, що відповідно до статті 18 Конвенції ООН про права дитини 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтею 150 СК України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.
Суд виходить також пріоритету захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками, оскільки стягнення аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.
Згідно з частиною першою статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Крім того, суд роз'яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку статті 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.
Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
Таким чином, зважаючи на норми чинного законодавства, дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд доходить висновку, що для забезпечення достатнього рівня життя неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з засад розумності та справедливості, до стягнення підлягають аліменти у розмірі (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дня подачі позову до суду, тобто з 13 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи той факт, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини в частці від заробітку задоволений в повному обсязі, а позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1 211 (одної тисячі двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Керуючись статтями 2, 4, 12 - 13, 19, 76 -7 8, 141, 223, 247, 258 - 268, 273 - 274,
280 - 289, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гецко Вікторія Василівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину у частці - задовольнити.
2. Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) аліменти на утримання малолітньої дитини: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дня подачі позову до суду, тобто з 13 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
3. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
5. Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
7. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
8. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
9. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
10. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
11. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
12. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
13. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строку з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 березня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяТ. І. Якімець