Провадження № 11-сс/803/575/25 Справа № 175/1826/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
09 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу скаржника ОСОБА_6 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_6 на повідомлення про підозру-
Ухвалою слідчого судді Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року залишено без розгляду скаргу ОСОБА_6 на повідомлення про підозру.
Мотивуючи вказане рішення слідчий суддя зазначає, що скаржник ОСОБА_6 не з'явився в судове засідання до суду першої інстанції, про час та місце був повідомлений належним чином. Таким чином, скаржник не виконав свого процесуального обов'язку відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, тому суд залишив скаргу ОСОБА_6 без розгляду.
На вказане рішення скаржником ОСОБА_6 подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити його скаргу скасувати повідомлення про підозру від 07.02.2025 р. Вказує, що залишення його скарги без розгляду є незаконним. Вказує, що повідомлення про розгляд скарги надійшло 24.02.2025 року, тобто в день розгляду справи. Наголошує, що він фізично не мав змоги надати заяву та прибути до суду. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно порушив його право на захист та присутність в судовому засіданні.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).
Конституційний Суд України у своїх рішеннях висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень і доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше пригнічення прав і свобод; відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції не може бути обмежене (Рішення від 25.12.1997 р. № 9-зп, Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Відповідно до КПК України окремою формою судової діяльності є судовий контроль за додержанням законів органами дізнання, досудового слідства та прокурором, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер такої діяльності щодо судового контролю в рамках кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження. При цьому в нормах КПК простежується оперативний характер здійснення слідчим суддею повноважень з приводу судового контролю та невідкладність у вирішенні питань про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Частиною 1 ст. 135 КПК України встановлено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Згідно ч. 9 ст. 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, скаржник ОСОБА_7 взагалі не був повідомлений про час та місце розгляду його скарги. Матеріали справи не містять жодних відомостей про повідомлення ОСОБА_7 та навіть намагання судом першої інстанції здійснити виклик або спробу виклику скаржника на дату розгляду скарги, а саме 24.02.2025 року. (а.с.18-19)
Таким чином, колегія суддів не може погодитись з висновком слідчого судді про залишення скарги без розгляду, оскільки ним не було дотримано вимог щодо повідомлення ОСОБА_6 , а також не надано скаржнику необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом до суду.
Оскільки слідчим суддею скарга не розглядалась по суті, судова колегія вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, з метою забезпечення права на апеляційний розгляд відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу скаржника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_6 на повідомлення про підозру скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді