Провадження № 22-ц/803/4289/25 Справа № 199/1659/25 Суддя у 1-й інстанції - Кошля А. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
08 квітня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України», Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпрогаз» про визнання факту бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2025 року, -
10.02.2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить в порядку забезпечення позову вчинити дії на час розгляду справи, а саме негайно відновити газопостачання до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом фізичного зварювання газопроводу який був розрізаний 30 січня 2025 року та заборонити Дніпровській філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» код ЄДРПОУ 45087207 вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення спору по суті.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 199/1659/25 відмовлено.
16.02.2025 року ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій він просить ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
У судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав.
Інші учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.61), у судове засідання не з'явились, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
В даному випадку заявником подано заяву про забезпечення позову разом із позовною заявою, водночас вимоги позовної заяви та заяви про забезпечення позову не є взаємопов'язаними та мають взагалі різний предмет.
Суд виходить з того, що метою забезпечення позову є можливість уникнення ймовірного порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, проте поданий заявником позов не стосується відновлення газопостачання, а має інший характер та зміст. З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Окрім того, як встановлено з ЄДРСР та програми діловодства суду Д-3, заявник вже двічі звертався з аналогічними заявами про забезпечення позову: справа № 199/1301/25 (відмовлено у забезпеченні позову, ухвала оскаржена в апеляційному порядку), справа № 199/1457/25 (відмовлено у забезпечені позову), і дана заява про забезпечення позову подана втретє, та має аналогічні обґрунтування та вимоги , що і в попередніх справах.
З урахуванням викладеного суд першої інстанції вважає за доцільне попередити заявника про недопущення зловживанням процесуальними правами, оскільки вчинення однотипних дій та подання однакових заяв після їх вирішення судом, за відсутності інших підстав або нових обставин можуть бути підставою для визнання таких дій зловживанням процесуальними правами та мати наслідки, передбачені ст. 44 ЦПК України.
З такими висновками не може погодитись колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Апеляційним судом встановлено, що домоволодіння позивача було відключено робітниками відповідача від газопостачання через борги.
Відповідно до Розділу 7, пункту 1, підпункту 1), Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 року, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПТЕСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:
1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.
Як вбачається з виділених матеріалів цивільної справи (а.с.27-28) у позивача, станом на 31.12.2024 року була заборгованість за спожитий природній газ, яку позивач у лютому 2025 року (а.с.29) погасив, що підтверджується також відповіддю з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на а.с.30.
Враховуючи відсутність заборгованості є всі підстави для забезпечення позову та зобов'язання відповідача підключити газопостачання в домоволодіння позивача на час розгляду справи.
Вимогу про компенсацію вартості підключення відповідач має право пред'явити позивачу окремо.
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2025 рокускасувати.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнтти частково.
Зобов'язати Дніпровську філію Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України», Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпрогаз» відновити газопостачання в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 на період розгляду цивільної справи.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 08.04.2025 року.
Судді: