Провадження № 22-ц/803/4359/25 Справа № 182/3701/24 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
08 квітня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді БондарЯ.М.
Суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
сторони
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум»
відповідач- ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2025 року, ухвалене суддею Рунчевою О.В. в м.Нікополі Дніпропетровської області, (відомості про дату складеного повного судового рішення відсутні),
У липні 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 11.04.2019 відповідач уклала з ПАТ «Укрсиббанк» Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №9529190700.
ПАТ «Укрсиббанк» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит.
Відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим, ПАТ «Укрсиббанк» було відступлено ТОВ «Олком-Лізинг» на підставі договору факторингу №164 від 20.02.2020 право вимоги до відповідача за вищевказаним договором.
ТОВ «Олком-Лізинг» було відступлено ТОВ «ФК «Суперіум» на підставі договору факторингу №2002-Ф1 від 20.02.2020.
Відповідач порушила взяті н асебе зобов'язання, тому виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 60390,59 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від10 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск строку позовної давності та вказує на те, що у зв'язку з запровадженням на всій території України карантину, строки, визначені у статті 257 ЦК України були продовжені, при цьому вирішувати питання поважності пропуску такого строку не потрібно. Вказує, що позивач, звернувшись до суду з позовом 04.07.2024 не пропустив строк позовної давності, оскільки він був продовжений у зв'язку із запровадженням в Україні карантину.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.04.2019 відповідач уклав з ПАТ «Укрсиббанк» Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №95291907000 (надалі-Договір-анкета).
У п.1.1. підписаного Договору-анкети зазначено, що банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану Револьверна кредитна картка «Шопінг картка НПК», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на офіційних стендах у приміщеннях установ банку, картковий рахунок, який використовується згідно з режимом поточного рахунку, встановленим законодавством, та обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування та відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків клієнтів АТ «УкрСиббанк», опублікованих в газеті «Урядовий кур'єр» №105 від 09.06.2017 (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com та/або на офіційних стендах у приміщеннях установ банку (надалі-Правила).
Сторони домовилися, що Договір-анкета містить заяву клієнта на відкриття рахунку і подання окремої заяви не вимагається.
Відповідно до умов Договору-анкети, банк встановлює ліміт овердрафту на картковому рахунку клієнта, а клієнт зобов'язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених Договором-анкетою та Правилами. Банк має право надавати, а клієнт отримувати послуги та/або сервіси банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем банку в порядку, викладеному у Правилах.
Після підписання Договору-анкети Правила стають його невід'ємною частиною. Підписанням Договору-анкети сторони підтвердили, що досягли згоди за усіма істотними умовами до говору.
Ліміт кредитування було встановлено у розмірі 49 700 грн (п.2.1 Договору-анкенти). Строк дії ліміту кредитування: з дати укладання договору по 10.05.2021 (п.2.1 Договору-анкети).
Датою розрахунку мінімальної суми поповнення рахунку (білінговою датою) сторони визначили 15-те число кожного місяця.
Підписанням Договору-анкети відповідач серед іншого засвідчив, що особисто ознайомлений з Правилами та Тарифами, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com. Підписанням Договору-анкети відповідач доручив банку здійснювати договірне списання коштів з його рахунку, підтвердив отримання від банку інформації про умови кредитування згідно вимог законодавства України, зокрема Закону України «Про споживче кредитування».
В порушення взятих за Договором зобов'язань відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим АТ «Укрсиббанк» відступив ТОВ «Олком-Лізинг» право вимоги до відповідача за вищевказаним Договором-анкетою відповідно до умов Договору факторингу №164 від 20.02.2020.
ТОВ «Олком-Лізинг» було відступлено ТОВ «ФК «Суперіум» на підставі договору факторингу №2002-Ф1 від 20.02.2020.
Суд першої інстанції, відмовляючи ТОВ «ФК «Суперіум» у задоволенні позовних вимог, виходив, що звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач надав належні та допустимі докази наявності між позивачем та первісним кредитором договірних відносин з кредитування, наявність договорів факторингу та перехід права вимоги за договором фінансового кредиту на підставі договору факторингу до позивача, проте позивачем пропущено строк позовної давності про застосування якої заявлено строною відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем заявлених позовних вимог, проте може не погодитись висновками суду про пропуск позивачем позовної давності з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин 1 ,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Наданим позивачем Договором-Анкетою від 12.04.2019, яка особисто підписана відповідачем, сторонами договору обумовлені умови кредитування, зокрема встановлення кредитного ліміту у розмірі 49 700 грн. (п.2.1), строк дії ліміту по 10.05.2021, реальну процентну ставку 55% та інші складові кредитного договору, а відтак доведено укладення між сторонами кредитного договору та погодження усіх його істотних умов.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За правилами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Зі змісту ст.1078 ЦК України випливає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Позивачем на підтвердження відступлення прав вимоги суду надано наступні докази: Договір факторингу №164 від 20.02.2020, укладеному між первісним кредитором АТ «УКРСИББАНК» та фінансовою установою ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ», Реєстр боржників до цього Договору, Платіжне доручення №7 від 20 лютого 2020 року про перерахування ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» на користь АТ «УКРСИББАНК» 554 938,06 грн. фінансування згідно договору факторингу №164; Договір факторингу №2002-Ф1 від 20 лютого 2020, укладеного між ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ» та ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ», Реєстр боржників до Договору факторингу №164 від 20.02.2020, Платіжні доручення від 19 та 20.02.2020 на загальну суму 565 000 грн. про оплату ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» за права вимоги ТОВ «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ», Досудову вимогу від 21.12.2023 направлену останнім кредитором, позивачем по справі відповідачу ОСОБА_1 про погашення заборгованості у розмірі 60 390,59 грн. (а.с.13-23).
Отже, колегія суддів вважає доведеними належними та допустимими доказами позовні вимоги позивача та наявність у зв'язку з цим підстав для повного задоволення позову.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу. Зокрема, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Як встановлено матеріалами справи, строк дії кредитного договору встановлено до 10.05.2021, позов подано до суду 05 липня 2024 року.
Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) на всій території України з 12.03.2020 по 30.06.2023 було встановлено карантин.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020.
«Карантинні» норми також були установлені п.12 розділу «Прикінцевих і перехідних положень» ЦК України. Цей пункт передбачає, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії карантину. Законодавець застосував слово «продовжується», отже, він мав на увазі, що позовна давність спливає під час дії карантину, тому останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення карантину.
Окрім того, Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків давності, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п. 19, з якого вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. У редакції Закону № 3450-ІХ від 08.11.2023 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», п. 19 ЦК викладено в наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Таким чином, суд першої інстанції не врахував наведених вище норм Закону, дійшов невірного висновку про пропуск позивачем позовної давності, у зв'язку з чим порушив норми матеріального права, ухваливши незаконне судове рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового про повне задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 60 390,59 грн. та 2 422,40 грн. витрат зі сплати судового збору за подачу позову до суду першої інстанції та 2 906,88 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» задовольнити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про повне задоволення позову.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість за Договором-Анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського/рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №9529190700 від 12.04.2019 в розмірі 60 390,59 грн. (шістдесят тисяч триста дев'яносто гривень 59 копійок) та витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанції в загальному розмірі 5 329,28 грн. (п'ять тисяч триста двадцять дев'ять гривень 28 копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 08 квітня 2025 року.
Головуючий: Я.М. Бондар
Судді: В.П. Зубакова
В.О. Остапенко