Провадження № 22-ц/803/4308/25 Справа № 203/1974/24 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
08 квітня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Кошара О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2025 року у справі за заявою Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зміну способу виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 21 квітня 2021 року у сумі 658 234 грн. 80 коп., компенсацію судових витрат у сумі 3 791 грн. 76 коп., разом - 662 026 грн. 56 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 50% судового збору у сумі 3 791 грн. 76 коп., сплаченого ним за квитанцією від 19 квітня 2024 року №R22S-9MZA-F2EE на суму 7 103 грн. 53 коп. та квитанцією від 18 червня 2024 року №TLTA-63QY-ZE4E на суму 605 грн. 60 коп.
У січні 2025 року Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області звернулося до суду першої інстанції із заявою, в якій просило змінити спосіб виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року у справі №203/1974/, шляхом обрання належного способу виконання рішення: “Повернути з Державно бюджету України Осипову С.О. 50% судового збору у сумі
3 791 грн. 76 коп., сплаченого ним за квитанцією від 19 квітня 2024 року №R22S-9MZA-F2EE на суму 7 103 грн. 53 коп. та квитанцією від 18 червня 2024 року №TLTA-63QY-ZE4E на суму 605 грн. 60 коп. (а.с.66-69).
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2025 року заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зміну способу виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області просить ухвалу суду від 04 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким змінити спосіб виконання рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року у справі №203/1974/, шляхом обрання належного способу виконання рішення: “Повернути з Державно бюджету України Осипову С.О. 50% судового збору у сумі 3 791 грн. 76 коп., сплаченого ним за квитанцією від 19 квітня 2024 року №R22S-9MZA-F2EE на суму 7 103 грн. 53 коп. та квитанцією від 18 червня 2024 року №TLTA-63QY-ZE4E на суму 605 грн. 60 коп., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1, 2, 5, 7 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів щодо реалізації рішення в разі неможливості його виконання раніше встановленим чином.
У цій справі рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 21 квітня 2021 року у сумі 658 234 грн. 80 коп., компенсацію судових витрат у сумі 3 791 грн. 76 коп., разом - 662 026 грн. 56 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 50% судового збору у сумі 3 791 грн. 76 коп., сплаченого ним за квитанцією від 19 квітня 2024 року №R22S-9MZA-F2EE на суму 7 103 грн. 53 коп. та квитанцією від 18 червня 2024 року №TLTA-63QY-ZE4E на суму 605 грн. 60 коп.
У січні 2025 року Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області звернулося до суду першої інстанції із заявою, в якій просило змінити спосіб виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року у справі №203/1974/, шляхом обрання належного способу виконання рішення: “Повернути з Державно бюджету України Осипову С.О. 50% судового збору у сумі
3 791 грн. 76 коп., сплаченого ним за квитанцією від 19 квітня 2024 року №R22S-9MZA-F2EE на суму 7 103 грн. 53 коп. та квитанцією від 18 червня 2024 року №TLTA-63QY-ZE4E на суму 605 грн. 60 коп. (а.с.66-69).
Оскарженою ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2025 року заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зміну способу виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики залишено без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Такий Порядок установлений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників». Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Механізм стягнення та повернення з Державного бюджету судового збору за рішенням суду затверджено п. 18 постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» та наказом наказу Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 “Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».
У вказаних нормативно правових актах орган Казначейства виступає як орган, який виконує вказані судові рішення щодо повернення коштів з Державного бюджету. Проте по вказаним рішенням орган Казначейства не є боржником.
Тобто, в даному випадку, на орган Казначейства вже було покладено обов'язок на повернення коштів з державного бюджету.
Повернення судового збору на підставі рішення суду здійснюється відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.
Згідно абз. 8 п. 5 Порядку №787 заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою), причина повернення коштів з бюджету, найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Відповідно до абз. 9 п. 5 Порядку №787 заява про повернення коштів з бюджету судового збору, за виключенням помилково зарахованого, складається із обов'язковим зазначенням інформації, наведеної в абзаці восьмому цього пункту, і номера судового рішення та подається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства із оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету, копією судового рішення, засвідченою належним чином.
Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській областіне є стороною у цій справі.
Колегія суддів звертає увагу про відсутність процесуального статусу боржника, а виконавчий збір може бути накладений тільки на боржника у виконавчому проваджені. Таким чином, враховуючи, що Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не є стороною у справі, то і примусове притягнення до відповідальності суперечить нормам процесуального права
Суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув, не перевірив належним чином доводи заявника та дійшов передчасного висновку про неможливість прийняття судом інших заходів для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений цим судом.
За таких обставин, враховуючи викладене апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2025 року у справі за заявою Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зміну способу виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Вступна та резолютивна частини постанови
проголошена у судовому засіданні 08 квітня 2025 року.
Повний текст постанови складено 09 квітня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова