Провадження № 22-ц/803/4126/25 Справа № 209/4046/24 Суддя у 1-й інстанції - Корнєєва І. В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
08 квітня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шипіленко Р. О. на ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року у справі за позовом Приватного підприємства «Світлана-2000» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про стягнення сплаченої заборгованості у порядку регресу, -
На розгляді в Дніпровському районному суді м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться цивільній справі №209/4046/24, провадження № 2/209/96/25, за позовом Приватного підприємства «Світлана 2000» до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 про стягнення сплаченої заборгованості у порядку регресу у розмірі 4 778 227,71 грн.
В листопаді 2024 до суду першої інстанції надійшла заява представника ПП «Світлана-2000» про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:- нежитлове приміщення, загальною площею 289,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1773621312104, Номер об'єкта в РПВН: 13577478; - комплекс торгових павільйонів А-2,загальною площею 240,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1471209112104, Номер об'єкта в РПВН: 23253926; - 40/100 частки в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 27151885.
В обґрунтування вимог заяви зазначено, що 22.01.2014 року між ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 , отримано в борг 250 000 доларів США з кінцевим строком повернення не пізніше 31 грудня 2015 року, на забезпечення належного виконання за вказаним договором позики між ОСОБА_2 , та ПП «Світлана-2000», а також ПП «Феміда», як поручителями, було укладено договори поруки. Поручитель ПП «Світлана-2000» поручилось перед кредитором за виконання боржником свого обв'язку частково і відповідальність поручителя обмежилась сумою 175 000 доларів США.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПП «Світлана-2000» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 22 січня 2014 року у розмірі 4 343 500 грн., стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПП «Феміда» на користь ОСОБА_2 , заборгованість за договором позики від 22 січня 2014 року у розмірі 1 861 500 грн. Згідно ВП №54501201, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого Верньодніпровським районним судом Дніпропетровської області по справі №173//614/16-ц про стягнення з ПП «Світлана-2000» суми заборгованості в розмірі 4 343 500 грн. державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ПП «Світлана-2000».
23.11.2021 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним погашенням заборгованості по виконавчому листу по справі №173/614/16-ц про стягнення з ПП «Світлана-2000» суми заборгованості в розмірі 4 343 500 грн.
В результаті повного погашення заборгованості ПП «Світлана-2000» перед ОСОБА_2 , до ПП «Світлана-2000» перейшли усі права кредитора щодо боржника - ОСОБА_1 в частині сплаченої заборгованості в сумі 4 343 500 грн., суми виконавчого збору в розмірі - 434 350 грн., витрат на проведення виконавчих дій в розмірі - 377,71 грн. Звертає увагу, що сплата ОСОБА_2 з боку ПП «Світлана-2000» за зобов'язання ОСОБА_1 , по договору поруки відбулося на підставі судового рішення в рамках примусового виконання такого рішення, тобто поза волею ПП «Світлана-2000».
Невжиття зазначених вище заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі задоволення позовних вимог про стягнення в порядку регресу сплаченої позивачем заборгованості у розмірі 4 778 227,71 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 січня 2025 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту на майно в межах позовних вимог на суму 4 778 227,71 грн.: - нежитлове приміщення, загальною площею 289,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1773621312104, Номер об'єкта в РПВН: 13577478; - комплекс торгових павільйонів А-2,загальною площею 240,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1471209112104, Номер об'єкта в РПВН: 23253926; - 40/100 частки в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 27151885.
17 січня 2025 року до суду першої інстанції представником ОСОБА_1 подано заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 січня 2025 року, у зв'язку із тим, що накладений арешт є безпідставним, а надані позивачем відомості в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову є свідомим введенням суду в оману, оскільки надані позивачем докази містять неправдиві відомості щодо нерухомого майна на яке судом накладено арешт. Також зазначав, що ОСОБА_1 на праві власності належить лише нежитлове приміщення, загальною площею 289,9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Однак на це майна не може бити накладено арешт у рамках забезпечення позову, оскільки з 2006 року зазначене нежитлове приміщення перебуває в іпотеці та ці іпотечні обтяження є актуальними і до нині.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 08 січня 2025 року відмовлено. Заходи забезпечення позовних вимог, вжиті ухвалою судді Дніпровського районного сулу м. Дніпродзержинська від 08 січня 2025 року у справі № 209/4046/24 у відношенні майна, належного ОСОБА_3 , у виді комплексу торгових павільйонів А-2 ,загальною площею 240,8 кв.м., реєстраційний номер 1471209112104 , розташований за адресою: АДРЕСА_3 , номер об'єкта в РПВН-23253926, скасовано в повному обсязі.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 21 січня 2025 року в частині нескасованих заходів забезпечення позову та ухвалити судове рішення про скасування заходів забезпечення позову щодо нежитлового приміщення, загальною площею 289,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .; 40/100 частки в квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 27151885. 3. В іншій частині просить залишити ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 21.01.2025 року без змін.
З посиланням на доводи, аналогічні доводам заяви про скасування заходів забезпечення позову зазначає, що житлове приміщення загальною площею 289,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на момент вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту перебуває в іпотеці, а тому у відповідності до вимог Закону України «Про іпотеку» та практиці Верховного Суду на нього не може бути накладено арешт. Звертає увагу, що накладений судом арешт порушує права ОСОБА_3 , як іпотекодержателя, який крім того не є стороною у справі.
Окрім того забезпечення позову в обраний позивачем спосіб у межах розгляду цієї справи не забезпечить реального та ефективного виконання можливого судового рішення, оскільки не підлягатиме примусовому виконанню за рахунок майна, що знаходиться в іпотеці і має вищий пріоритет для задоволення вимог іпотекодержателя.
З приводу 40/100 частини квартири АДРЕСА_4 , зазначає, що не може бути накладено арешт на майно, яке не належить відповідачу на праві власності, і того що відповідач володіє цим майном не підтверджено належними та допустимими доказами.
В судове засідання з'явилися представник ОСОБА_1 - адвокат Шипіленко Р.О. та представник ПП «Світлана-2000» - адвокат Демінов О.І.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставлення до електронного кабінету ОСОБА_2 повістки.
Згідно із ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову,суд першої інстанції виходив із того, що накладення арешту на майно у вигляді нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 в рамках забезпечення позову , яке перебуває в іпотеці, ніяким чином не порушує права відповідача ОСОБА_1 . Якщо ж іпотекодержатель вважає, що його права порушені, він має право звернутися до суду з відповідним позовом. З приводу комплексу торгових павільйонів А-2, за адресою: АДРЕСА_1 зазначав, що матеріали справи .містять докази того, що ОСОБА_1 є власником цього майна. Скасовуючи арешт комплексу торгових павільйонів А-2,загальною площею 240,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 суд зазначав, що на момент постановлення ухвали від 08.01.2025 року не мав інформації про належність майна іншому власнику, а не відповідачу.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 1, 2, 4, 5, 6 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів забезпечення позову відповідач посилалась на те, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 08.01.2025 року у цій справі було вжито заходи забезпечення позову у вигляді арешту.
Однак, зазначена ухвала від 08.01.2025 року була скасована постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року, а тому заходи забезпечення позову, які відповідач просить скасувати були скасовані в результаті апеляційного перегляду.
Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції від 21.01.2025 року скасуванню у зв'язку зі скасуванням ухвали суду першої інстанції про накладення арешту на майно боржника.
Інші доводи скарги, щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства.
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення не відповідає встановленим обставинам, а ухвала якою застосовані заходи забезпечення позову скасована в апеляційному порядку, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шипіленко Р. О. задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 08 квітня 2025 року.
Судді: