Провадження № 22-ц/803/4353/25 Справа № 182/3703/24 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
08 квітня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді БондарЯ.М.
Суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
сторони
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»
відповідач- ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Зачепило Зоряна Ярославівна на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2024 року, ухвалене суддею Рунчевою О.В. в м.Нікополі Дніпропетровської області, (відомості про дату складеного повного судового рішення відсутні),
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на наступне.
14.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) укладено Кредитний договір №133602088 (далі - Кредитний договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Згідно пункту 4.1 Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що вона ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений, на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua.
Відповідно до п.4.2 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
На підставі вищевикладеного, ініціатором щодо укладення кредитного Договору була Відповідач, маючи необмежену кількість часу для ознайомлення з умовами та порядком співпраці з Фінансовою установою самостійно обрав дату укладання Договору, а шляхом отримання від Товариства кредитних коштів та внесення грошових коштів в рахунок погашення заборгованості, повністю погодився з умовами кредитного Договору.
Звертає увагу суду, що кредитний договір був підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Первісним кредитором та відповідачем не був би укладеним.
Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор надав Відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 18 000,00 грн.
Первісний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.
В свою чергу, Позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені Кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно цього договору.
28.11.2018 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (надалі - ТОВ "Таліон Плюс") було укладено Договір факторингу №28/1118-01.
30.10.2023 року між ТОВ "Таліон Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (надалі - ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс") було укладено Договір факторингу №30/1023-1.
В подальшому, 14.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - Позивач) було укладено Договір факторингу №14/06/24.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №14/06/24 від 14.06.2024 року, до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 19 524,27 грн.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.
Станом на день звернення з даним позовом до суду заборгованість за Кредитним договором №133602088 від 14.10.2021 року не погашена.
Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за Кредитним договором №133602088 від 14.10.2021 року, становить - 19 524,27 грн., з яких 13 989,84 грн. - сума заборгованості за кредитом, 5 534,43 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
У зв'язку з вищевикладеним, просив суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №133602088 від 14.10.2021 року у розмірі 19 524,27 грн., судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №133602088 від 14.10.2021 року в розмірі 19 524,27 грн.(дев'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири грн. 27 коп.).
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.).
Відповідач ОСОБА_2 через свого представника Зачепіло З.Я. оскаржила рішення в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі сторона позивача, посилаючись на незаконність оскаржуваного судового рішення, оскільки позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, ухваленого з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
При цьому, скаржник зазначає, що суду не надано доказів про перерахування відповідачу кредитних коштів за спірним кредитним договором.
Окрім того, відповідач вказує на те, що суду не надано доказів перерахування первісним кредитором на користь останнього кредитора ТОВ «Юніт Капітал» коштів за відступлення права вимоги.
Зазначає, що правовідносини за кредитним договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем виникли 14.10.2021, значно пізніше ніж було укладено договір факторингу між зазначеним Товариством та новим кредитором ТОВ «Таліон плюс», у якому предмет договору не індивідуалізіровано належним чином, а отже на час укладення даного договору у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до відповідача за кредитним договором. Представник відповідача вважає, що фактично ТОВ «Таліон плюс» не могло відступити ТОВ «Онлайн фінанси», а ті в свою чергу ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги за кредитним договором від 14.10.2021, оскільки у самого ТОВ «Таліон плюс» було відсутнє таке право грошової вимоги. Звертає увагу на те, що позивачем суду не надано доказів на підтвердження сплати новими кредиторами грошових коштів первісному кредиторові за передачу права грошової вимоги та зарахування їх на рахунок останнього.
Також сторона відповідача звертає увагу на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить жодного підтвердження реальності господарської операції, по ньому не можна вирахувати коли заборгованість була переведена в прострочену, який був порядок нарахування процентів, в якому розмірі вони нараховані, коли вони були нараховані тощо. Вказує, що розрахунок заборгованості не є борговим документом та належним доказом, що доводить отримання кредиту.
У відзиві на апеляційну скаргу сторони відповідача, позивач ТОВ «Юніт Капітал», посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить відмовити в задоволенні скарги та рішення суду залишити без змін.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №133602088 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Згідно пункту 4.1 Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що вона ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений, на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua.
Договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.
Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор надав ОСОБА_1 у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 18 000,00 грн. строком на 140 днів.
28.11.2018 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №133602088 від 14.10.2021.
30.10.2023 року між ТОВ "Таліон Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (надалі - ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс") було укладено Договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №133602088 від 14.10.2021, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023.
В подальшому, 14.06.2024 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №14/06/24.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №14/06/24 від 14.06.2024 року, до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 19 524,27 грн., з яких 13989,84 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 534,43грн. - просрочені відсотки.
Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.
Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за Кредитним договором №133602088 від 14.10.2021 року, становить - 19524,27 грн., з яких 13989,84 грн. - сума заборгованості за кредитом, 5534,43 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про повне задоволення заявлених позовних вимог виходив з їх обґрунтованості та доведеності належними та допустимими дказами.
Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у судовому рішенні, які є обґрунтованими та підтверджені наданими позивачем доказами та не може погодитись з доводами сторони відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин 1 ,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає,що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема, постанові від 12 січня 2021 по справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 тощо.
Таким чином колегія суддів вважає, що вказаний кредитний договір, який укладений в електронній формі, відповідає вимогам Закону і доводить факт існування волевиявлення сторін на його укладання.
В той же час, саме по собі звернення відповідача до фінансової установи із заявою про надання кредиту, погодження між сторонами умов кредитування та підписання кредитного договору не є доказом фактичного отримання позичальником кредитних коштів.
При цьому, тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Так, платіжним дорученням 736611cd-fe82-4b1db188-f40ece61d12e від 14.10.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів в загальній сумі 18 000 грн. на картковий рахунок відповідача (а.с.34). Переказ кредитних коштів первісним кредитором також підтверджено Довідкою №06/2024, наданою АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якої за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було проведено успішний платіж на картки клієнтів, зокрема 14.10.2021 у розмірі 18 000 грн. на картку відповідача НОМЕР_1 (а.с.35).
Таким чином доводи відповідача про недоведеність укладення кредитного договору, недоведеність перерахування фінасовою установою та недоведеність отримання позичальником кредитних коштів, колегія суддів вважає необґрунтованими та їх відхиляє, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами наявними в матеріалах справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Так, судом встановлено, що 28.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору №28/1118-01 продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої Договір факторингу №28/1118- 01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції.
Відповідно до пункту 8.2 викладеного в новій редакції Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020), строк дії цього Договору закінчується 31 грудня 2021 року. 31.12.2021 укладено Додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжується до 31.12.2022. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 19 524,27 грн.
Тобто, право вимоги за кредитним №133602088 від 14.10.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 05.05.2022, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги №175.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 до Договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19 524,27 грн.
14.06.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №14/06/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток долучений до позовної заяви).
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 14/06/24 від 14.06.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 19524,27 грн.
Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу №14/06/24 від 14.06.2024 до Позивача було передано право грошової вимоги до Відповідача в сумі - 19 524,27 грн., яка складається з наступного: 13 989,84 грн. - заборгованість по кредиту; 5 534,43 грн.- заборгованість по відсоткам нарахованим на дату такого відступлення за Кредитним договором №133602088 від 14.10.2021.
Доказами наявними в матеріалах справи підтверджено, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором №133602088 від 14.10.2021.
Відповідно до п.1.1. кредитного договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 18000 грн 00 коп. (вісімнадцять тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - «Правила»).
Згідно з п.1.2. Договору, Кредит надається строком на 140 (сто сорок) днів.
Відповідно до п.1.4. Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 (двісті п'ятдесят одна цілих вісімдесят п'ять сотих) відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - «Дисконтна процентна ставка»).
Надалі нарахування відсотків здійснювалось відповідно до п.1.5., п. 1.6. Договору, за ставкою 474,50 (чотириста сімдесят чотири цілих п'ять десятих) відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - «Базова процентна ставка»).
Отже, з наданих позивачем доказів вбачається, що вони повністю відповідають вимогам законодавства України, адже мають всі необхідні реквізити. Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються. Зокрема, містять таблиці з даними та обчисленнями, з яких можна зрозуміти яким чином отримано результат відповідно до вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України. Розрахунки заборгованості не суперечать один одному та узгоджується з іншими письмовими доказами у справі, зокрема із витягами Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, Реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 до Договору факторингу №30/1023-01.
Натомість, стороною відповідача розрахунок заборгованості не спростовано, свого розрахунку боргу не надано.
На підставі наведеного вища, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав правильну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є нічим іншим, як намаганням відповідача уникнити цивільно-правової відповідальності за невиконання грошового зобов'язання за кредитним договором.
Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Зачепило Зоряна Ярославівна залишити без задоволення.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 08 квітня 2025 року.
Головуючий: Я.М. Бондар
Судді: В.П. Зубакова
В.О. Остапенко