09 квітня 2025 року
м. Київ
справа №990/148/25
адміністративне провадження № П/990/148/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Бившевої Л.І.,
розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна від імені якої виступають Президент України Зеленський Володимир Олександрович та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
07 квітня 2025 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Президента України Зеленського Володимира Олександровича та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України, що призвело до порушень прав позивача (ст.ст.27, 28, 33, 36, 42 Закону №1058-ІV, ст.7 Закону України «Про Державний бюджет» на 2021-2024 роки; норм про примусову цифровізацію);
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яка полягає у нездійсненні ним повноважень щодо парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод;
- звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо перевірки відповідності Конституції України (конституційності) статті 55 Закону України «Про Конституційний Суд України в частині покладення на громадянина функції держави щодо контролю за конституційністю законів та її відповідності статтям 5, 8, 102, 106, 150, 151 Конституції України; статей 27, 28, 33, 36, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; статті 7 Законів України «Про Державний бюджет України» на 2021, 2022, 2023, 2024 роки в частині встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; нормативно-правові акти, що встановлюють обов'язкове використання електронних сервісів «Дія», Helsi, як безальтернативну умову для отримання державних, соціальних, медичних та банківських послуг; норм Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині забезпечення ефективного доступу до вторинної правової допомоги;
- визнати право позивача на отримання державних, соціальних, медичних та банківських послуг без обов'язкового використання цифрових технологій, зокрема, смартфонів, мобільних додатків, електронної ідентифікації.
Серед іншого, з урахуванням величезної кількості порушень, на погляд позивача, саме Президенту надані повноваження та обов'язки щодо дотримання прав і свобод, Конституції, а тому саме він (Президент) зобов'язаний захистити права і свободи позивача, які порушила держава Україна.
Під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом суд керувався таким.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 КАС України).
За змістом пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Після одержання позовної заяви суддя відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 171 КАС України з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як слідує зі змісту позовної заяви, адміністративний позов ОСОБА_1 заявив до Держави Україна від імені якої діють Президент України Зеленський Володимир Олександрович та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України визначені у статті 266 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою (частина перша статті 266 КАС України).
Отже, нормами КАС України встановлений вичерпний перелік адміністративних справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, а також суб'єктів владних повноважень, які можуть бути відповідачами у таких справах.
Інші категорії адміністративних справ, у тому числі з вимогами до інших суб'єктів владних повноважень, які не зазначені у частині четвертій статті 22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції не підсудні.
Як видно з позовної заяви позивачем об'єднано кілька вимог до різних суб'єктів владних повноважень, зокрема до Президента України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, які належать до підсудності різних судів, а отже, Верховний Суд не є судом, уповноваженим розглядати цей спір.
Згідно з частинами першою та другою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.
Положенням наведеної процесуальної норми кореспондують правила частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Водночас у статті 172 КАС України встановлено заборони об'єднувати в одне провадження кілька вимог, щодо яких закон визначає особливості порядку їхнього розгляду. Зокрема, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта цієї статті), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п'ята цієї статті).
У той же час закон установлює умову, за якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або кілька об'єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства і розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог (частина шоста статті 172 КАС України).
Згідно із пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Враховуючи, що позивач об'єднав в одне провадження кілька вимог, що підсудні різним судам, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення цієї позовної заяви позивачеві на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Аналогічна позиція щодо застосування норми пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України Велика Палата Верховного Суду викладала неодноразово, зокрема, у постановах від 02 березня 2023 року у справі №215/3640/22, від 11 липня 2024 року в справі №990/198/24, від 05 грудня 2024 року в справі №990/308/24.
З огляду на встановлені КАС України процесуальні обмеження на звернення до адміністративного суду з позовом, з яким звернувся позивач, її повернення обумовлено вимогою норм процесуального права щодо розгляду справи належним судом.
Згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутися до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до суду.
Враховуючи викладеного та керуючись статтями 22, 169, 172, 248, 256, 266 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна від імені якої виступають Президент України Зеленський Володимир Олександрович та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутися до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано, або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Гончарова
І.Я.Олендер
Р.Ф. Ханова
Л.І. Бившева ,
Судді Верховного Суду