Справа № 580/7986/24
про залишення апеляційної скарги без руху
09 квітня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року провадження у справі № 580/7986/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрито .
На вказану ухвалу суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить її скасувати.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав:
- до апеляційної скарги не додано документ про сплату апелянтом судового збору.
Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який на 01 січня 2025 року становив 3028,00 грн.
Тобто за подачу апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (3028,00 * 0,8).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Разом з апеляційною скаргою представником апелянта подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із майновим станом сторони та введенням воєнного стану в Україні, а також складну та невизначену фінансову ситуацію.
Однак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення цього клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Приписи ст. 8 вказаного Закону визначають, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов::
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Із змісту наведених норм вбачається, що визначальним критерієм для вирішення питання про, зокрема, відстрочення сплати судового збору є майновий стан особи, з'ясування рівня якого залежить від доказів, якими сторона його обґрунтовує.
При цьому суд вважає за необхідне наголосити на тому, що з аналізу змісту п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що для обґрунтування наявності підстав для відстрочення сторони від сплати судового збору необхідно подати докази на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Разом з тим, таких доказів ОСОБА_1 надано не було.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що сама по собі відповідність особи одній або декільком умовам, передбаченим ст. 8 Закону України "Про судовий збір", не є підставою для прийняття рішення про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення за відсутності доказів скрутного майнового стану такої особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення без підтвердження скрутного майнового стану відповідними доказами, до яких належить, зокрема, але не виключно: довідка про розмір отриманої пенсії за 2024 рік, довідка про доходи за 2024 рік, тощо.
З наведеного вбачається, що апелянтом не дотримано вимог Закону України "Про судовий збір".
Згідно ч. 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із статтею 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху та встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги.
В разі невиконання вимог суду до строку, встановленого судом, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Файдюк В.В.