П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10920/22
Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,
повний текст судового рішення
складено 18.10.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з квітня 2009 року по квітень 2016 року;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2009 року по квітень 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з квітня 2009 року по квітень 2016 року, та з квітня 2016 року був виключений зі списків особового складу. Позивач звернувся до відповідача щодо нарахування та виплати йому індексації його грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині, а саме з квітня 2009 року по квітень 2016 року, на що отримав відповідь від 09.06.2022 року №603 з відмовою у задоволенні заяви та відмовою в наданні розрахунку про розмір індексації з 2009-2016 роки. Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача та вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з квітня 2009 року по 04.04.2016 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до Витягу із Наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №101 від 04.04.2016 року начальника служби пального і мастильних матеріалів тилу військової частини НОМЕР_1 Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України, призначеного наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 12 лютого 2016 року №33 начальником відділу ремонту військової частини НОМЕР_2 , ВОС-2410003, з 04 квітня 2016 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.
Разом з тим, як зазначено в позові, позивачу у період проходження ним служби нарахування грошового забезпечення здійснювалось не в повному обсязі, а саме у період з квітня 2009 року по квітень 2016 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
З огляду на зазначене, 21.02.2022 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо здійснення індексації грошового забезпечення за період квітень 2009 року по квітень 2016 року.
09.06.2022 року відповідачем листом №603 позивачу надано відповідь на його заяву. В зазначеному листі щодо вищенаведених вимог ОСОБА_1 з посиланням на законодавчі акти вказано, що Порядок №1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди, та що виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Також вказано, що розрахунок та нарахування індексації за попередні періоди здійснюється виключно на підставі попередньої редакції Порядку №1078.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Відповідачем було протиправно допущено бездіяльність щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з квітня 2009 року по квітень 2016 року.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.2001 року №1282-ХІІ (надалі по тексту - Закон №1282-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (до 01.01.2016 року) та 103 відсотка (після 01.01.2016 року).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103 відсотки. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р №491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Згідно з п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Так, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з наданої відповідачем довідки із зазначенням відомостей щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 за період січень 2012 року - березень 2016 року, позивачу нараховувалася поточна індексація лише з серпня по листопад 2015 року.
Судова колегія зауважує, що під час розгляду справи, ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції відповідач не надав до суду доказів, які дали б підстави вважати, що у період з квітня 2009 року по 30.07.2015 року та у 2016 році ним здійснювались нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання бездіяльності відповідача в цій частині протиправною.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що питання базового місяця не є спірним у даній справі, а отже, апеляційний суд не вирішує питання про те, які базові місяці будуть використані відповідачем при нарахуванні індексації.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на момент виникнення спірних правовідносин посадові оклади військовослужбовців встановлювались відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 №1294 (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
З набранням чинності Постановою №1294 з 01 січня 2008 року відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців.
Таким чином, з урахуванням пункту 5 Порядку №1078, січень 2008 року є базовим для обчислення індексації грошового забезпечення позивача. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців.
Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року.
Разом з тим, в період з 01 січня 2008 року по 01березня 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались.
При цьому, з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, відбулось збільшення посадових окладів військовослужбовців, яке, відповідно, призвело до зміни базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення позивача.
А отже, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 09.04.2009 року по 04.04.2016 року (час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ) є січень 2008 року.
Проте як вбачається з довідки із зазначенням відомостей щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 за період січень 2012 року - березень 2016 року, базовими місяцями у цей було визначено - лютий 2012 року, вересень 2013 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, грудень 2015 року.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає у період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 09.04.2009 року по 04.04.2016 року позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця - січня 2008 року.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька