П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/15123/23
Перша інстанція: суддя Величко А.В.,
повний текст судового рішення
складено 14.01.2025, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
13.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області, в якому, з урахуванням уточного позову, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті Корніло О. №ПШ 018746 від 23.11.2023 року про застосування щодо ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 51000,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що транспортні засоби позивача не є великоваговими та великогабаритними транспортними засобами, а тому перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм позивач не допускав.
Також, на думку позивача, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) старший державний інспектор відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Панченко Я.О. діяв поза межами наданих Законом №2344-ІІІ повноважень, адже щотижневий графік проведення рейдових перевірок у період з 25.09.2023 року по 01.10.2023 року не передбачав проведення відповідної перевірки на автодорозі Т1620 взагалі та ним зокрема.
Посилався позивач і на те, що габаритно-ваговий контроль був проведений не правильно, оскільки відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіля DAF FT CF 85.380 (вантажний сідловий тягач - Е) реєстраційний номер НОМЕР_2 його повна маса складає 18000 кг., а маса без навантаження 6515 кг. Маса напівпричіпу СХМ № 684441 NOVOTRAIL реєстраційний номер НОМЕР_3 складає 35000 кг. та 7000 кг. відповідно. Тому вказані у товарно-транспортній накладній №594698 дані про загальну вагу вантажу 40000 кг. (брутто), що склалася з 24000 кг. (нетто) та 16000 кг. (тара), не відповідають технічним характеристикам автомобіля та напівпричіпа, такі рівності показників при зважуванні взагалі неможливо досягнути, що залишилося поза увагою старшого державного інспектора відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Панченко Я.О. під час проведення перевірки. Окрім того, позивач вказував, що наявність будь-яких обмежень чи заборони руху на дорозі, зокрема встановлення знаків, що передбачають обмеження чи заборону руху в нічну пору доби за певної температури повітря для транспортних засобів фактичною масою понад 24 тонни і навантаженням на вісь 7 тонн не підтверджено жодним доказом. Не підтверджено, на думку позивача, жодним доказом рух транспортного засобу по вказаній в акті дорозі (Т1620), а також належність вказаної автомобільної дороги до доріг місцевого значення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року в повному обсязі задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі №400/15123/23 та ухвалити нове рішення, в якому відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що серед долучених до матеріалів адміністративного позову документів відсутній дозвіл на перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень та відсутній документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Апелянт звертає увагу на те, що автодорога Т1620 є дорогою територіального (місцевого) значення, а отже, обмеження для руху великовантажних транспортних засобів становить 24 тони для чотирьохвісного автомобіля, відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України.
Апелянт звертає увагу на те, що при перевірці товаросупроводжувальних документів (ТТН №594698 від 25.09.2023) зазначена маса вантажу - 40 тон (брутто), 24 т. (нетто). При цьому, при визначенні загальної маси транспортного засобу береться до уваги безпосередньо маса транспортного засобу без навантаження згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів. За наявними у матеріалах справи копій свідоцтв, вага спеціалізованого вантажного сідлового тягача DAF д.н.з. НОМЕР_2 - 6615 кг, вага напівпричепу NOVATRAIL, д.н.з НОМЕР_3 - 7000кг. Загальна маса транспортного засобу із навантаження склала 37615 кг (за ТТН 40 т). Однак, різниця при обчислені за розрахунком загальна вага та зазначена у ТТН не буде мати істотного значення на розмір штрафу за перевищення, оскільки таке становить більше ніж 30% від максимально дозволеного навантаження для доріг місцевого значення, зокрема більше 24 тони.
Також апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо визначення позивача таким, що не перевізником, оскільки під час проведення перевірки водій транспортного засобу надав посадовим особам Укртрансбезпеки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого транспортний засіб належить позивачу, жодних документів, які б свідчили про використання зазначеного транспортного засобу іншими особами не було ані у водія під час перевірки, ані серед документів поданих під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою той факт, що в наданому примірнику товарно-транспортної накладної №594698 від 25.09.2023 року автомобільним перевізником зазначено «ОРІОН-ЛОГИСТИК» без ідентифікуючих ознак, реквізитів, що унеможливлювало встановити належного автомобільного перевізника. За наведених обставин апелянт вважає, що цій справі саме позивача ОСОБА_1 , який є власником транспортного засобу слід вважати автомобільним перевізником і, відповідно, саме позивач несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту.
Позивач та третя особа своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що відповідно до копії направлення №39/В від 21.09.2023 року, виданого на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 21.09.2023 року №39/В2023, направлення видане, окрім інших, старшим державним інспекторам відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області - Панченку Я.О. та Партему І.М. Строк проведення рейдових перевірок з 25 вересня 2023 року по 01 жовтня 2023 року.
Направлення видане для проведення рейдових перевірок на маршрутах руху виключно в межах Одеської області, в тому числі і Одеський район.
27.09.2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області на а/д Т1620 проведена перевірка автомобіля марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом марки NOVATRAIL, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належать на праві власності фізичній особі ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки складено Акт серії АР №17109 від 27.09.2023 року, в якому зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу без відповідного дозволу. В акті серії АР №17109 від 27.09.2023 року зафіксовано, що перевозилася кукурудза згідно з ТТН№594698 від 25.09.2023 року. Місцем перевірки є с. Петродолинське, Одеський район одеська області, а/д Т1620.
В довідці №0063326 від 27.09.2023 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю вказано, що повна маса транспортного засобу становить 40 т.
В акті №0072765 від 27.09.2023 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів зазначено, що нормативно допустима повна маса - 24 т., фактична 40 т.
Згідно товарно-транспортної накладної від 25.09.2023 року №594698, яка була пред'явлена водієм під час рейдової перевірки, у графі перевізник зазначено «Оріон - Логістик», маса брутто - 40 т., тара 16 т., нетто - 24 т.; найменування вантажу - кукурудза 2023.
Відповідно до копій свідоцтв про реєстрацію ТЗ, вага спеціалізованого вантажного сідлового тягача DAF д.н.з. НОМЕР_2 - 6615 кг, вага напівпричепу NOVATRAIL, д.н.з НОМЕР_3 - 7000 кг.
Також, відповідно до матеріалів справи, відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області направлено запрошення на адресу ОСОБА_1 для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 16.11.2023 року, яке було отримано позивачем 12.11.2023 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення.
16.11.2023 року представником позивача надано на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт пояснення про те, що позивач у спірних відносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої ст. 60 «Про автомобільний транспорт».
На підставі акту перевірки, Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області прийнята постанова №ПШ 018746 від 23.11.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000,00 грн. до ОСОБА_1 за порушення абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
На вказану постанову була подана скарга, яка 08.12.2023 року залишена без задоволення.
Також, матеріали справи містять копію договору оренди транспортного засобу №10 від 14.09.2023 року, за яким позивач (орендодавець) передав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (орендатор) транспортний засіб DAF FT CF 85, сідловий тягач - Е вантажний, 2005 року виписку, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; напівпричіп - самоскид - Е NOVOTRAIL реєстраційний номер НОМЕР_3 , строком на один рік - до 14.09.2024. Вказаний договір не містить положень щодо можливості передачі транспортних засобів в суборенду.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 25.09.2023 року №594698, перевізником виступав «Оріон-Логістик», а не позивач, який 14.09.2023 року передав в оренду ТЗ марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом марки NOVATRAIL, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 (орендатор). Оскільки в акті перевірки не зазначено про ненадання інформації про дійсного автомобільного перевізника, а у матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували презумпцію дійсності укладеного між позивачем та ОСОБА_2 договору оренду ТЗ, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач в цій справі не є перевізником, який має нести відповідальність.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (надалі Закон №2344-ІІІ в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами ст.1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом;
Так, за приписами частин 1 та 4 ст.48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону №2344-ІІІ.
Відповідно до абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України (ч.8 ст.60 Закону №2344-ІІІ).
Постановою КМУ від 08.11.2006 №1567 затверджений Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (надалі - Порядок №1567), яким також врегульоване питання оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів.
Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (п. 2 Порядку №1567).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п.4 Порядку №1567).
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (п.12 Порядку №1567).
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин(п.13 Порядку №1567).
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (п. 14 Порядку №1567).
За приписами п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою КМУ №879 від 27.06.2007, передбачає, окрім іншого, здійснення документального габаритно-вагового контролю, тобто визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
За приписами п.22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для вантажних автомобілів чотирьохвісних для доріг державного значення - 32 т., для доріг місцевого значення - 24 т.
Відповідно до переліку автомобільних доріг, затверджених постановою КМУ №301 від 18.04.2012 (чинна до 01.01.2016), до територіальних автомобільних доріг віднесена дорога Т-16-20, протяжністю 30,5км, під назвою «/М-15/ - Доброолександрівка - Великодолинське - /М-27/».
Відповідно до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації 25.06.2012 № 632/А-2012 (у редакції розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації 16.01.2018 № 52/А-2018 «Про затвердження переліку автомобільних доріг місцевого значення»), яким затверджений перелік автомобільних доріг місцевого значення, автомобільна дорога «/М-15/ - Доброолександрівка - Великодолинське - /М-27/», має індекс О-161828, протяжністю 30,5 км.
Так, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п.20 Порядку №1567).
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (абз.1 п. 21 Порядку №1567).
Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (абз.1 п.25 Порядку №1567).
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (п. 26 Порядку №1567)
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п.27 Порядку №1567).
Враховуючи наведене нормативне урегулювання та встановлені фактичні обставини справи колегія суддів зазначає, що рейдова перевірка проведена уповноваженими особами старшим державним інспекторам відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області які зазначені у направленні; перевірка проведена в межах чітко визначеного маршруту руху - Одеський район (автомобільна дорога місцевого значення «/М-15/ - Доброолександрівка - Великодолинське - /М-27/»); перевірка проведення шляхом здійснення документального габаритно-ваговий контролю, що спростовує доводи позивача про порушення процедури проведення рейдової перевірки (неуповноваженими особами, у невстановленому місці, без габаритно-вагового контролю).
Також, матеріалами справи підтверджено, що фактична маса чотирьохвісного вантажного автомобіля на автомобільній дорозі місцевого значення становить 37615 кг (вага ТЗ - 6615 кг. + напівпричіпу - 7000 кг - маса тетто вантажу - 24000 кг), при максимальному значенні 24000 кг., що більш ніж на 52 відсотки перевищує максимальне значення максимальної маси ТЗ.
Отже, факт перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу (кукурудзи) є доведеним.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги щодо суб'єкта відповідальності, колегія суддів зазначає таке.
Суб'єктом відповідальності, зокрема за абз.17 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ є автомобільний перевізник.
В розумінні вимог статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
У позовній заяви позивач посилався, і суд першої інстанції з цим погодився, що оскаржувана постанова складена відповідачем відносно неналежного суб'єкта відповідальності.
Разом з цим слід зазначити, що під час рейдової перевірки водій не надав доказів стосовно перевізника (ані договір оренди, ані тимчасового реєстраційного талону на ТЗ), адже ТТН яка була пред'явлена під час рейдової перевірки не містить ідентифікуючих ознак (повне найменування, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер (ст.48 Закону №2344-ІІІ), щодо вписаного в цій ТТН перевізника «ОРІОН-Логистик».
Отже, ТТН на яку послався суд першої інстанції не містить передбачених обов'язкових реквізитів, а тому не вважається належним чином оформленою оскільки в ній відсутні істотні дані, внаслідок чого не є належним доказом в частині визначення перевізника.
Апеляційний суд зазначає, що під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивач також не надав доказів стосовно перевізника, адже договір оренди не є нотаріально посвідченим, орендар не отримав тимчасового реєстраційного талону на ТЗ, договір оренди не містить положень щодо права орендаря передавати ТЗ в суборенду третім особам. Будь-які інші докази, які свідчать про передачу ТЗ третім особам (окрім орендаря), матеріали справи не містять.
Разом з цим слід зазначити, що позивач не був позбавлений права під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, надати пояснення та/або додаткові докази до Укртрансбезпеки, щодо складення документів відносно неналежної особи.
Таким чином, в даному випадку саме позивач, який є власником спірного транспортного засобу, і є перевізником а тому, відповідно, несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів, оскільки факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не спростовується матеріалами справи, що, насамперед, зумовлює накладення штрафу за таке порушення.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст.311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року - скасувати та ухвалити нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька