27 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/26321/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 року (головуючий суддя Озерянська С.І.)
в адміністративній справі №160/26321/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 01.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та не виплати з 01.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб », без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при зверненні до відповідача, щодо нарахування та виплати доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», позивачем отримано відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, якою повідомлено, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 13.12.2023 року по справі № 160/25913/23 підстави для здійснення доплати у розмірі 2000 грн. з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» відсутні. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у нарахуванні доплати до пенсії, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 713.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн., передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем з 01.04.2019 року на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000грн. відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року.
Зауважив, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки рішення про відмову у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати, повідомлено через оформлення листа від 20.08.2024 року № 46504-32468/К-01/8-0400/24.
Щодо вимоги про здійснення нарахування та виплати щомісячної доплати, без обмеження максимальним розміром зазначив, що вимоги в цій частині заявлені на майбутнє, стосуються правовідносин, котрі ще не відбулись та відносно яких відсутні докази обрання владним суб'єктом наперед певного варіанту правової поведінки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що оскільки розмір пенсії позивача обчислено на виконання рішення суду з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2022, а не на 01.03.2018 (як передбачено Постановою КМУ №713), підстави для встановлення до розміру пенсії позивачу щомісячної доплати у сумі 2000грн. - відсутні. Також зазначає, що розмір пенсії позивача, розрахований із грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2022 збільшився понад 2000грн, що також виключає підстави для здійснення щомісячної доплати за приписами Постанови № 713.
В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року по справі №160/3501/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу ОСОБА_1 відповідно до довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (супровідний лист №3.3-15-21/К-1812 від 04.01.2021 року) про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення,
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу ОСОБА_1 відповідно до довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (супровідний лист №3.3-15-21/К-1812 від 04.01.2021 року) про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На виконання рішення суду від 11.05.2021 року по справі № 160/3501/21 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 року по справі №160/25913/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю:
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.02.2022 року, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, на підставі довідки Південно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про грошове забезпечення станом на 01.01.2022 р. за вих. №3/1507 від 09.08.2023р., без обмеження її максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
На виконання рішення суду від 13.12.2023 року по справі №160/25913/23 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 09.08.2023 року за № 3/1507 у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, що підтверджується наявним в матеріалах справах протоколом розрахунку пенсії від 22.07.2024 року.
22.07.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, якою просив здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, без обмеження її максимальним розміром, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 гривень.
20.08.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, якою повідомлено, що на виконання рішення суду від 13.12.2023 року по справі №160/25913/23 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2022 у розмірі 90% від грошового забезпечення 37166,58 грн, яке зазначено у довідці від 09.08.2023 за №3/1507, наданій Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, без обмеження її максимальним розміром. Оскільки розмір пенсії обчислено на виконання рішення суду з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2022 року, а не на 01.03.2018 року, як передбачено Постановою № 713, підстави для встановлення до розміру пенсії щомісячної доплати в сумі 2000 грн. на підставі зазначеної постанови відсутні.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000. Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини 3 статті 43 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, частиною третьою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч.4 ст.63 ЗУ №2262-ХІІ).
З 01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704, пунктом 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
В подальшому, відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103, яка набрала чинності 24.02.2018 року, пунктом 1 якої постановлено:
перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови № 704.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 року №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах:
з 01 січня 2018 року - 50 %; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 %; з 1 січня 2020 року - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 року №103 передбачено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Зокрема, у Порядку від 13.02.2008 року № 45 пункт 5 викладено в такій редакції:
"5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".
Цією постановою також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
При цьому, Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, пункти 1, 2 Постанови № 103 скасував.
Разом з цим, законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій.
При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Частина 3 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Вказане свідчить про суперечність положень пункту 1 постанови № 103 нормам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», про що також, було зазначено й у висновках судів, які розглядали справу №826/3858/18, наслідком чого було ухвалення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 постанови №103.
В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що перерахунок пенсії позивача зумовлений набранням законної сили рішенням у справі №160/3501/21, яким зокрема, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу ОСОБА_1 відповідно до довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (супровідний лист №3.3-15-21/К-1812 від 04.01.2021 року) про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, яка була сформована у зв'язку із набранням законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 постанови № 103.
В силу статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 року у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 року у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України норми, суди у період чинності пункту 1 постанови № 103 у правовідносинах щодо перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», повинні застосовувати Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (безвідносно до того, чи скасована ця норма постанови КМУ судом), хоч ця норма й не була скасована на момент перерахунку пенсій відповідній категорії осіб у 2018 році на підставі постанови № 704.
У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №713, пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000грн.
Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн., щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 року.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося.
Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000грн.
Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 %. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000 - 2700 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення Кабінетом Міністрів України вказаного нормативно-правового акта з 01.07.2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України вказаної постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсій, проведення якого згідно з абзацом 3 пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Отже, проведений на виконання судового рішення по справі №160/3501/21 перерахунок пенсії позивача відбувся з метою відновлення порушеного права позивача, а не внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/3858/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.04.2019 року на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Як наслідок, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 року у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 року у справі №600/870/22, від 04.04.2023 року у справі № 380/25987/21, від 18.04.2023 року у справі №560/6528/22, від 26.04.2023 року у справах №№380/14122/22, 380/4510/22, 140/10795/21, 160/14146/22, від 01.05.2023 року у справі №300/2963/22, від 17.05.2023 року у справі №620/5518/22, від 24.05.2023 року у справі №400/2732/22, від 29.08.2023 року у справі №440/733/22.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Суд першої інстанції надав оцінку позовним вимогам щодо визнання протиправною бездіяльності або дій відповідача.
Оскільки в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, то суд апеляційної інстанції не здійснював апеляційний перегляд в цій частині.
За приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведених обставин, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено в нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713.
Суд першої інстанції визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 та зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 01.07.2021 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн., передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується. Ураховуючи те, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 27.03.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко