09 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 201/670/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2024 р. у справі № 201/670/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 2 взводу 3 роти 4 батальйону в м. Києві старшого лейтенанта поліції Магльованого Олександра Віталійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
17 січня 2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 2 взводу 3 роти 4 батальйону в м. Кмєві старшого лейтенанта поліції Магльованого Олександра Віталійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1204021 від 07.01.2024 року, винесену інспектором 2 взводу 3 роти 4 батальйону полк -2 УПП в м. Кмєві старшим лейтенантом поліції Магльованим Олександром Віталійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.; Закрити провадження по справі, стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська від 20 травня 2024 р. у справі № 201/670/24 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 2 взводу 3 роти 4 батальйону в м. Києві старшого лейтенанта поліції Магльованого Олександра Віталійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої він просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2024 р. у справі № 201/670/24 та ухвалити у цій нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 07.01.2024 о 20 год 06 хв м. Києві по вул. Дніпровська Набережна 15, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом LAND ROVER RANGE ROVER з номерним знаком НОМЕР_1 , що не належить даному транспортному засобу, чим порушив п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, у зв'язку з чим на ОСОБА_1 був накладений штраф 1190 грн. Номерним знаком даного автомобіля відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є НОМЕР_3 .
07.01.2024 інспектором 2 взводу 3 роти 4 батальйону полк -2 УПП в м. Києві старшим лейтенантом поліції Магльованим Олександром Віталійовичем винесено постанову ЕНА №1204021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 1190 грн. 00 коп. за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
У постанові зазначено, що 07.01.2024 о 20 год 06 хв м. Києві по вул. Дніпровська Набережна 15, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом LAND ROVER RANGE ROVER з номерним знаком НОМЕР_1 , що не належить даному транспортному засобу, чим порушив п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції зазначив, що під час перегляду відеозапису, який долучено до відзиву, автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER з номерним знаком НОМЕР_1 не належить даному транспортному засобу, чим порушино п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та скоїно адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Також слід враховувати правову позицію Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16-а(2-а/337/154/2016) та в постанові від 24 січня 2019 року у справі № 428/2769/17, відповідної до яких не є належним доказом на підтвердження вчиненого особою адміністративного правопорушення, який не зазначено у постанові про накладення адміністративного стягнення.
Так, в спірній постанові у графі «до постанови додаються» не зазначено жодного документа, а тому врахований судом першої інстанції відеозапис не є належним доказом.
При цьому слід зазначити, що сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження.
З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно з пунктів 4 частини 1 статті 317 цього ж Кодексу підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Оскільки апеляційну скаргу задоволено позовні вимоги, позивач має право на відшкодування витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2024 року- скасувати.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1204021 від 07.01.2024 року, винесену інспектором 2 взводу 3 роти 4 батальйону полк -2 УПП в м. Кмєві старшим лейтенантом поліції Магльованим Олександром Віталійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.;
Провадження по справі - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) сплачений судовий збір на у розмірі 1559, 00 грн.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та за приписами частини 3 статті 272 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов