09 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/4219/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року (суддя Бойченко Ю.П., повне судове рішення складено 26 грудня 2024 року) в справі № 280/4219/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військово-лікарської комісії Комунального підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК та СП), військової частини НОМЕР_1 про:
визнання протиправними ді й ТЦК та СП щодо його постановки на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
визнання протиправними дій ТЦК та СП щодо направлення його на проходження військово-лікарської комісії;
визнання незаконним та скасування висновку ІНФОРМАЦІЯ_3 КНП «Міська лікарня №6» Запорізької міської ради, який оформлений довідкою BЛK від 14 вересня 2024 року № 582;
визнання протиправним та скасування наказу начальника ТЦК та СП від 14 березня 2024 року щодо його призову на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15 березня 2024 року № 75 в частині призначення та до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та приступлення до виконання службових обов'язків за посадою.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року залучено до участі у справі як співвідповідача військово-лікарську комісію Комунального підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради (далі - ВЛК).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Зазначає, що ОСОБА_1 , 2000 року народження, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , поставлений на військовий облік 07 квітня 2017 року у ІНФОРМАЦІЯ_4 , до якого не звертався із заявою про зняття з військового обліку.
Тому вважає незаконним направлення позивача для проходження ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , зняття з військового обліку ОСОБА_1 з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , постановки на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Вказує на неврахування судом першої інстанції таких підстав позову, як те, що позивач на час призову на військову службу досяг 23 років, раніше прийнятого ВЛК рішення про непридатність його до військової служби у зв'язку з тим, що позивач хворіє на туберкульоз, позивач не мав змоги надати відповідні медичні документи, під час проходження ВЛК не досліджувалась «Електронна система охорони здоров'я» відносно ОСОБА_1 .
Оскаржені позивачем накази є незаконними, прийняті із порушенням встановленого законом порядку, зокрема, щодо неможливості призову на військову службу особи, що визнана непридатною і за результатами медичного огляду до військової служби за станом здоров'я, тому є незаконними.
Станом на 14.03.2024 року ОСОБА_1 (23 роки) не виповнилося 27 років, тобто за віком позивач не входить до категорії осіб призовного віку, при цьому згоди на проходження військової служби у Збройних силах України у добровільному порядку він не давав.
У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 направлений начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 до військово-лікарської комісії Комунального підприємства “Міська лікарня №6» Запорізької міської ради для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період.
Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії Комунального підприємства “Міська лікарня №6» Запорізької міської ради від 14.03.2024 № 582 ОСОБА_1 на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, графи 1-10 ТДВБ визнано придатним до військової служби.
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.03.2024 № 100 (з основної діяльності) наказано призвати та направити для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період резервістів і військовозобов'язаних відповідно до поіменного списку резервістів і військовозобов'язаних, які призвані і відправлені в складі команди НОМЕР_1 , в т.ч. солдата ОСОБА_1 , 2000 р.н.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 15.03.2024 № 75 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону в/ч НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, з 15.03.2024 зараховано до списків частини та на всі види забезпечення.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що медичний огляд ОСОБА_1 проведено в повному обсязі відповідно до вимог Положення № 402 (в редакції, чинній на час проведення огляду), тому позовні вимоги, заявлені до ВЛК задоволенню не підлягають.
Також судом першої інстанції зауважено, що матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 01.03.2024, в якій просив поставити його на військовий облік та видати військовий документ. У заяві зазначено, що позивач перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 .
За повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_9 від 27.03.2024 № 114/1762 ОСОБА_1 взятий на військовий облік військовозобов'язаних з 07.04.2017.
Наведене, на думку суду першої інстанції, свідчить про відсутність порушення з боку ІНФОРМАЦІЯ_3 прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, оскільки постановка ОСОБА_1 на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 відбулася на підставі його заяви від 01.03.2024. При цьому, позивач є військовозобов'язаним, військово-облікова спеціальність 957032А, отже його покликання, що на момент направлення на ВЛК йому було 23 роки, судом першої інстанції відхилено.
Отже, суд першої інстанції вважав, що відповідачі не допустили порушення прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду.
Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 від 23 січня 2017 року ОСОБА_1 звільнено від призову на строкову військову службу та зараховано у запас для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період.
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою від 14 березня 2024 року про постановку на військовий облік та видачу військово-облікового документу.
Центральним ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 направлено на медичний огляд військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №6» Запорізької міської Ради (далі - ВЛК).
За результатами медичного огляду від 14 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби, що оформлено довідкою військово-лікарської комісії від 14 березня 2024 року № 582.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (з основної діяльності) від 14 березня 2024 року №100 «Про призов резервістів і військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» ОСОБА_1 знято з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15 березня 2024 року № 75 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, з 15 березня 2024 року зараховано до списків частини та на всі види забезпечення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Згідно з частинами першою - п'ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 37 Закону № 2232-ХІІ врегульовано питання взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Так, за положеннями частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:
які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд;
які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;
які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників;
які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;
2) на військовий облік військовозобов'язаних:
які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних;
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
3) на військовий облік резервістів:
які зараховані до військового оперативного резерву;
які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;
резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.
Громадянам України, взятим на військовий облік, роз'яснюються права та обов'язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.
За інформацією ІНФОРМАЦІЯ_9 від 27 березня 2024 року № 114/1762 ОСОБА_1 взятий на військовий облік військовозобов'язаних з 07 квітня 2017 року.
Рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_11 від 23 січня 2017 року ОСОБА_1 звільнено від призову на строкову військову службу та зараховано у запас для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період.
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 01 березня 2024 року із заявою, в якій просив поставити його на військовий облік та видати військовий документ. У заяві позивач зазначив, що позивач перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Враховуючи, що позивач перебував на військовому обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_8 з 07 квітня 2017 року, самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 01 березня 2024 року із заявою про постановку на військовий облік та видачу військово-облікового документу, відсутні підстави для висновку про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо постановки позивача на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стосовно призову позивача на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку суд зазначає наступне.
Приведені вище приписи Закону № 2232-ХІІ дають підстави для висновку, що оскільки призовників (осіб у віці від 18 до 25 років) можуть призвати лише на строкову військову службу, а під час воєнного стану призов за мобілізацією здійснюється лише військовозобов'язаних, тобто тих, хто перебуває в запасі по досягненню 25-річного віку або ж закінчення кафедри військової підготовки, а позивач перебував на обліку саме як військовозобов'язаний, то він міг до досягнення 25-річного віку бути призваний на військову службу під час мобілізації.
Отже, судом не встановлено ознак протиправності в діях ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо постановки на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також ознак протиправності наказу начальника ТЦК та СП від 14 березня 2024 року щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15 березня 2024 року № 75 в частині призначення та включення позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та приступлення до виконання службових обов'язків за посадою як похідний від наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 також є правомірним.
Стосовно позовних вимог до ВЛК суд зазначає таке.
Частиною тринадцятою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402, застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
За визначенням, наведеним у пункті 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза - це медичний огляд, в тому числі військовослужбовців, визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
За змістом пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, в тому числі, військовослужбовців до військової служби.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з абзацом другим пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402 кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу II Положення № 402 військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення.
За правилами пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення № 402 перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту “В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту “С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
За положеннями пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку"; "Обмежено придатний до військової служби".
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.
За позицією позивача огляд ВЛК проведено формально, без здійснення ретельного огляду, про що свідчить відсутність відповідних доказів, без дослідження медичної документації позивача.
Так, позивач вказує, що він не отримував направлення на аналізи крові на ВІЛ, гепатит В, гепатит С, антитіла до блідої трепонеми; направлення на ЕКГ; загальні аналізи сечі та крові проведені не в повному обсязі. Крім того, позивач знаходиться на обліку в Запорізькому обласному протитуберкульозному клінічному диспансері, де періодично лікується, що не взято до уваги.
Суд зауважує, що картка обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного містить інформацію про огляд позивача терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (ЛОР), дерматовенерологом, психіатром, стоматологом, проведення ЕКГ, встановлено групу та резус-фактор крові.
Доводи позивача обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, адже карткою обстеження та медичного огляду позивача підтверджено проведення аналізу крові від 13 березня 2024 року № 807, аналізу крові на антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневого антигену до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальних антитіл до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), СНІД, реакція мікропреципітації з кардіоліпіновиv антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW), результат - негативний; загального аналізу крові та загального аналізу сечі, що підтверджено відповідними довідками, а доводи про проведення аналізу не в повній мірі є незмістовними, позаяк бланки аналізів містять заповнені графи основних показників крові та сечі.
Стосовно неврахування медичних записів в ЕСОЗ та інших медичних документів позивача, зокрема висновку ВЛК 2017 року, згідно з яким позивач визнаний непридатним до військової служби, судом першої інстанції відхилено такі доводи з посиланням на відсутність доказів наявності даних в ЕСОЗ щодо ОСОБА_1 , а також доказів повідомлення позивачем військово-лікарської комісії про наявність захворювань та надання документів щодо лікування у КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний диспансер» Запорізької міської ради з діагнозом ЗЗТБ.
При цьому судом враховується, що 12 березня 2024 року позивачу проведено флюрографію грудної клітини, якою патологій не виявлено.
Суд також вважає доречним зауваження, що стан здоров'я позивача з 2017 року, коли позивач проходив ВЛК, міг змінитися.
Крім того, зазнав змін Розклад хвороб, на підстав якого приймаються постанови ВЛК.
Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 280/4820/19 вказав, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Визначення конкретного ступеню розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини як критеріїв встановлення інвалідності є дискреційними повноваженнями МСЕК, а отже, суд не вправі втручатися у такі повноваження відповідача.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13 червня 2018 року №806/526/16, відповідно до якої у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Відповідачем військово-лікарською комісією Комунального підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради рішення про придатність позивача до військової служби прийнято із дотримання процедури, встановленої Положенням № 402, після повного медичного обстеження позивача, проведення необхідних досліджень компетентним органом, за результатами об'єктивного обстеження позивача, постанова ВЛК містить достатнє обґрунтування відсутності підстав для визнання позивача особою, непридатною для військової служби.
Враховуючи, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров'я та ступеня обмеження життєдіяльності для цілей визнання особи непридатної для військової служби є дискреційним повноваженням ВЛК, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки, суд погоджує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в частині оскарження висновку (постанови) ВЛК.
Суд зазначає, що вирішення питань стану здоров'я, визначення ступеня обмеження життєдіяльності та встановлення придатності до військової служби може бути предметом розгляду в адміністративному суді лише з огляду на дотримання передбаченої процедури вирішення вказаних питань, тоді як по суті питання про стан здоров'я особи та наявність чи відсутність у нього нестійких, оборотних змін та порушень функцій організму може бути предметом розгляду спеціалізованих медичних закладів та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань.
Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про підтвердження, що медичний огляд ОСОБА_1 проведено в повному обсязі відповідно до вимог Положення №402.
Доводи апелянта спростовуються приведеними вище висновками суду, які, зокрема, ґрунтуються на правових висновках Верховного Суду, які враховані судом на виконання частини п'ятої статті 242 КАС України.
Суд відхиляє посилання апелянта на висновки Верховного Суду у справі №520/7954/22 через відмінність фактичних правовідносин.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року в справі № 280/4219/24 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року в справі № 280/4219/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військово-лікарської комісії Комунального підприємства «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 09 квітня 2025 року та відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 09 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова