09 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 932/10641/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2025 року (суддя Ярошук О.В.) в справі № 932/10641/24 за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3319638 від 22 жовтня 2024 року.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2025 року позов задоволено частково, скасовано постанову серії ЕНА №3319638 від 22.10.2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження по справі закрите.
В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів (відеозаписів) порушення позивачем Правил дорожнього руху, адже до матеріалів справи відповідачем надано відеозаписи з автомобільного відеореєстратора наряду поліції, портативного відеореєстратора поліцейського 473895 та камери відеоспостереження К-79.6 загальноміської системи ситуаційного відеоспостереження, які долучені до відзиву на позовну заяву. Цими відеозаписами зафіксовано з різних ракурсів момент проїзду транспортного засобу DACIA LOGAN, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 22 жовтня 2024 року на перехресті пр. Дмитра Яворницького і вул. Княгині Ольги на заборонний жовтий сигнал світлофора та подальше визнання ОСОБА_1 такої обставини під час спілкування з поліцейськими.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 жовтня 2024 о 16 год 07 хв стосовно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3319638.
Відповідно до змісту постанови 22.10.2024 року о 15 годині 56 хвилини в м. Дніпро по пр. Д. Яворницького, 100 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «DACIA LOGAN», д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «г» ПДР.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП шляхом накладення штрафу у розмірі 510 грн.
У графі 7 постанови зазначено, що до постанови додається показання технічного засобу №473895 та №473910.
Суд першої інстанції вказав, що на обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови відповідачем надано фото транспортного засобу «DACIA LOGAN», д.н.з. НОМЕР_1 , однак не долучено відеозапису із камер, які є додатком до постанови та безпосередньо вказані у постанові, тому суд позбавлений можливості дослідити фактичні обставини скоєння адміністративного правопорушення позивачем, а долучене до відзиву відповідачем фото жодним чином не доводить вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення - проїзд на заборонений сигнал світлофора.
Зважаючи на ненадання відповідачем жодних доказів на спростування доводів позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що провина ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не доведена.
Судом першої інстанції частково задоволено вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Суд вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позову необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2024 року поліцейським патрульної поліції прийнято постанову серії ЕНА № 3319638, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, яке полягає у тому, що водій ОСОБА_1 22 жовтня 2024 року о 15 годині 56 хвилин, керуючи транспортним засобом марки Dacia Logan, номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя вулиці Дмитра Яворницького, 100, м. Дніпро, на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги пункту 8.7.3 «ґ» Правил дорожнього руху.
Постанова містить відомості, що до постанови додаються: відео з бодікамери 473895, 473910.
Спірним в цій справі є правомірність накладення на позивача адміністративного стягнення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Пунктом 8.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (тут і далі в редакції, чинній на час прийняття спірної постанови, далі - ПДР) встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно з пунктом 8.7 ПДР світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні.
Відповідно до абзацу ґ) пункту 8.7.3 ПДР сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Абзацом д) пункту 8.7.3 ПДР передбачено, що жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу.
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Основною підставою, за якою суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскарженої постанови, є відсутність належних доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху України, а саме, руху на заборонений сигнал світлофора.
Суд звертає увагу, що відповідач в обґрунтування правомірності накладення на позивача адміністративного стягнення, посилається на відеозаписи з відеореєстратора з патрульної машини, а також камери відеоспостереження К-79.6 загальноміської системи ситуаційного відеоспостереження, які долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву.
При цьому відповідачем як додатки до відзиву вказані відеозаписи, проте матеріали справи не містять відеозаписів.
Суд першої інстанції, як вказано вище, послався на відсутність таких відеозаписів у матеріалах справи.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутній будь-який акт, який б засвідчував факт не долучення відповідачем до відзиву на позовну заяву відеозаписів, зазначених у додатках до відзиву.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що вирішальною ознакою доказу є його змістовність і такими доказами у справі про адміністративне правопорушення є, у тому числі, показання технічних приладів.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (пункт 1 частини першої).
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель (абзац сьомий частини першої статті 40 Закону №580-VIII).
Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів визначає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999 (далі - Інструкція).
У розумінні Інструкції технічними приладами та технічними засобами є безпілотний літальний апарат, відеореєстратор, портативний відеореєстратор, стаціонарна система технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить інформацію про те, що до постанови додається відеозаписи з бодікамери 473895, 473910.
При відкритті апеляційного провадження ухвалою від 31 березня 2025 року судом витребувано у ДПП відеозаписи, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі та які додавались до відзиву на позовну заяву суду першої інстанції.
На виконання ухвали суду від 31 березня 2025 року ДПП 04 квітня 2025 року надано суду відеозаписи з камери відеоспостереження К-79.6, автомобільного відеореєстратора та портативного відеореєстратора поліцейського 473895.
Дослідженням наданих відповідачем відеозаписів судом встановлено, що 22 жовтня 2024 року о 15 годині 56 хвилин транспортний засіб марки Dacia Logan, номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя вулиці Дмитра Яворницького, 100, м. Дніпро, на заборонений жовтий сигнал світлофора.
При цьому відеозаписи свідчать про те, що транспортний засіб міг зупинитися на заборонений сигнал світлофора, не вдаючись до екстреного гальмування.
Таким чином, відповідачем належними доказами доведено факт порушення позивачем вимог пункту 8.7.3 «ґ» Правил дорожнього руху.
Відповідно, є правомірним накладення на позивача адміністративного стягнення за частиною другою статті 122 КУпАП, а висновки суду першої інстанції про недоведеність порушення позивачем Правил дорожнього руху є необґрунтованими.
Суд зауважує, що суд першої інстанції вказавши про ненадання відповідачем доказів правомірності постанови, не звернув уваги на подання відповідачем до відзиву на позовну заяву відеозаписів, які є належними доказами.
При цьому у разі відсутності таких додатків до відзиву, суд першої інстанції мав скласти відповідний акт, проте такий акт в матеріалах справи відсутній.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2025 року в справі № 932/10641/24 задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2025 року в справі № 932/10641/24 за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення скасувати.
Ухвалити у справі № 932/10641/24 нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 09 квітня 2025 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 09 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова