09 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30051/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року (суддя Ільков В.В., повне судове рішення складено 06 січня 2025 року) в справі № 160/30051/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про:
визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90% на 70% від грошового забезпечення, яке зазначено у довідці від 08 квітня 2024 року за №ФД76463, наданій ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 );
зобов'язання здійснювати перерахунок та виплату призначеної та виплачуваної пенсії з розрахунку 90% грошового забезпечення та з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та з урахуванням підвищень та надбавок як учаснику бойових дій та за особливі заслуги з 01 лютого 2023 року від грошового забезпечення, яке зазначено у довідці від 08 квітня 2024 року за №ФД76463, наданій ІНФОРМАЦІЯ_2 , без обмеження граничного розміру виплати такої пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час проведення її перерахунку з 01.02.2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.04.2024 року за №ФД76463, з урахуванням зазначених у довідці окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі приведено нормативне обґрунтування та висновки Верховного Суду стосовно протиправності обмеження пенсій максимальним розміром.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Звертає увагу, що після скасування з 05 березня 2019 року постанови № 103 Урядом не приймалось рішення про зміну грошового забезпечення військовослужбовців, що було б підставою для перерахунку пенсій, у позивача не виникло право на перерахунок пенсії, адже грошове забезпечення діючих військовослужбовців не підвищувалось, повідомлення Мінсоцполітики про підстави для перерахунку пенсії за даними довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня відповідного року не надходило, тому відсутні підстави для перерахунку пенсії.
Вказує, що застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме норми постанови Кабінету Міністрів України № 704, пункт 4 якої має нормативний характер та визначає, що розрахунковою величиною для визначення розміру пенсіє є саме прожитковий мінімум у розмірі 1762 грн.
Зазначає про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії в розмірі 90%, оскільки на час здійснення перерахунку мала застосовуватися стаття 13 Закону № 2262-ХІІ, яка визначала розмір пенсії на рівні 70% грошового забезпечення.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд доходить висновку, що апеляційна скарга позивача має бути задоволена, апеляційна скарга відповідача не може бути задоволена з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Розмір пенсії позивача при її призначенні складав 90% від відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 по справі №160/9157/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі №160/21059/21 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки №ФД76463 від 17.09.2021р. про розмір грошового забезпечення, із врахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з 01.04.2019р. та з урахуванням проведених платежів.
На виконання зазначеного судового рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки №ФД76463 від 17.09.2021р., яким зменшено основний розмір пенсії позивача з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення та обмежено виплату пенсії максимальним розміром.
11.03.2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, виходячи із розрахунку 90% сум грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром.
Листом від 18.03.2022 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивачеві, що йому було проведено перерахунок пенсії на виконання рішення суду №160/21059/21 в розмірі 70% за даними довідки грошового забезпечення від 17.09.2021 №ФД76463 та застосовано обмеження виплати пенсії максимальним розміром.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 року, яке набрало законної сили, по справі №160/4821/22, зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року в адміністративній справі №160/21059/21 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90% грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, у урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду пенсійним органом проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року у розмірі 90% від грошового забезпечення 24220,25грн., яке зазначено у довідці від 17.09.2021 року.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року по справі №160/26338/23 ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року.
28 травня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ФД76463 від 08.04.2024 року.
Листом від 25.06.2024 року №3660-25128/Б-01/8-0400/24 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача, що оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №160/26338/23 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України вчинити будь-яку дію щодо позивача, тому для проведення перерахунку пенсії за даними довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року підстави відсутні.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 року, яке набрало законної сили, по справі №16/18383/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі оновленої довідки №ФД76463 від 08.04.2024 року про розмір грошового забезпечення, починаючи з 01.02.2023 року, із урахуванням раніше виплачених сум.
На заяву позивача від 19.09.2024 року про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 року у справі № 160/18338/24 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 01.11.2024 року повідомило, що на виконання зазначеного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 у розмірі 70% грошового забезпечення 38045,75 грн, яке зазначено у довідці №ФД76463 від 08.04.2024 року.
Суд першої інстанції вважав, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, тому зобов'язав відповідача здійснити з 01.02.2023 року перерахунок пенсії позивача у розмірі 90% сум грошового забезпечення.
В іншій частині, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, тобто обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд визнає приведені висновки не в повній мірі обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% грошового забезпечення.
При перерахунку пенсії відповідачем зменшувався відсотковий розмір пенсії з 90% до 70%.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №160/9157/19 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі №160/4821/22 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року в адміністративній справі №160/21059/21 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90% грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, у урахуванням виплачених сум.
Позивач 28 травня 2024 року звернувся до відповідача із заявою про проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФД76463 від 08 квітня 2024 року, проте листом від 25 червня 2024 року №3660-25128/Б-01/8-0400/24 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність підстав для такого перерахунку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року у справі №160/18383/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі оновленої довідки №ФД76463 від 08 квітня 2024 року про розмір грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року, із урахуванням раніше виплачених сум.
На звернення позивача від 19 вересня 2024 року листом від 01 листопада 2024 року №59262-41087/Б-01/8-0400/24 (а.с. 17) відповідач повідомив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року № 160/18338/24 проведено перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року у розмірі 70% грошового забезпечення 38045,75 грн, яке зазначено у довідці №ФД76463 від 08 квітня 2024 року, виданій ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи, що рішенням суду у справі № 160/18338/24 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, перерахунок пенсії не призвів до збільшення розміру пенсійної виплати, доплата на виконання рішення відсутня.
Відповідно до розрахунку пенсії ОСОБА_1 від 01 листопада 2024 року (а.с. 16) пенсія розрахована, виходячи з 70% грошового забезпечення у розмірі 26 632,03 грн, розмір пенсії визначений з урахуванням максимального розміру - 23610,00 грн.
Спірним в цій справі є питання правомірності обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, а також питання відсоткового розміру пенсії позивача.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закону № 2262-ХІІ).
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугою строків служби збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.
В подальшому редакція статті 13 Закону № 2262-ХІІ змінювалась, зокрема, щодо максимального розміру пенсії - 90 процентів.
08 липня 2011 року прийнято Закон № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Відтак, стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені постановою №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова №103 не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Приведене нормативне регулювання свідчить на користь висновку суду першої інстанції про протиправність зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача з 90% до 70% при перерахунку на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення.
При цьому висновки суду першої інстанції стосовно протиправності зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом у рішенні від 04 лютого 2019 року в зразковій справі №240/5401/18, відповідно до якої Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Доводи апелянта про те, що після скасування положень постанови Кабінету Міністрів України №103 Урядом не прийнято рішення про зміну видів грошового забезпечення, у зв'язку з чим відсутні будь-які правові підстави для перерахунку пенсії позивача, а також про неврахування судом першої інстанції, що після скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 розрахунок складових грошового забезпечення здійснюється із прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, не мають правового значення в контексті спірних правовідносин, адже питання права позивача на перерахунок пенсії на підставі довідки від вирішено судовим рішенням в справі №160/18383/24, яке набрало законної сили, та не є спірним в межах цієї справи, як й питання застосування показника прожиткового мінімуму для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням.
Також є цілком безпідставним аргумент відповідача про передчасність вимог про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення, та без обмеження максимального розміру пенсії, оскільки відповідачем не здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 08 квітня 2024 року №ФД76463, адже саме відповідачем у листі від 01 листопада 2024 року підтверджено здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки та застосування при такому перерахунку обмеження максимального розміру пенсії та зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70%.
Разом з тим, суд визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо обмеження максимального розміру пенсії.
Як зазначено судом вище, розрахунком пенсії ОСОБА_1 від 01 листопада 2024 року підтверджено, що розмір пенсії розрахований, виходячи з 70% грошового забезпечення у розмірі 26632,03 грн, розмір пенсії визначений з урахуванням максимального розміру - 23610,00 грн, тобто фактично відповідачем застосовано обмеження максимального розміру пенсії.
08 липня 2011 року прийнято Закон № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.
Відповідно до статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Відповідачем у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що приведені вище норми Закону № 2261-ХІІ та Закону № 3668-VI суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Висновок суду в цій справі відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом в постанові від 30 серпня 2022 року в справі № 440/994/20.
Таким чином, позовні вимоги про протиправність обмеження пенсії позивача максимальним розміром та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без застосування такого обмеження мають бути задоволені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині оскарження дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.
В іншій частині позовних вимог судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав скасування рішення в цій частині не вбачається.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року в справі №160/30051/24 задовольнити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року в справі № 160/30051/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року в справі № 160/30051/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати в частині вимог про оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром, ухваливши в цій частині нове рішення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 08 квітня 2024 року за №ФД76463, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 лютого 2023 року без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року в справі № 160/30051/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 09 квітня 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 09 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун