09 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31560/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 Меламеда Вадима на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року (суддя Юрков Е.О.) в справі №160/31560/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника Меламеда Вадима звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності стосовно не виплати поточної пенсії та недоотриманої пенсії з 01 квітня 2021 року на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ Ощадбанк, МФО банку 305482, код ЄДРПОУ банку 09305480; зобов'язання здійснювати виплату поточної пенсії, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01 квітня 2021 року, з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів, на визначений нею/ним банківський рахунок, відкритий в АТ Ощадбанк, МФО банку 305482, код ЄДРПОУ банку 09305480.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року позовна заява повернута позивачу.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права. порушення норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт вказує про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду першої інстанції, а судом першої інстанції не обґрунтовано висновок про не усунення недоліків позовної заяви.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами відповідно до частини другої статті 312 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього кодексу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що 30.12.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, з якої вбачається, що недоліки позовної заяви, які визначені ухвалою суду від 17.12.2024 позивачем не усунені.
Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , який є громадянином України та постійно проживає у Ізраїлі, звернувся до суду з цим позовом 27 листопада 2024 року.
Ухвалою суду першої інстанції від 02 грудня 2024 року позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;
- уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Представником позивача 13 грудня 2024 року подано суду першої інстанції заява про усунення недоліків адміністративного позову, в якій зазначено, що з урахуванням уточнених позовних вимог щодо визнання ситуації, в якій знаходиться позивач як представник дискримінованої групи громадян, ситуацією дискримінації, а також протиправної бездіяльності відповідача щодо недотримання принципу недискримінації у своїй діяльності, в якій позивач перебуває з моменту виїзду за кордон і продовжує перебувати дотепер, це є триваючим правопорушенням. У зв'язку з цим, з усіма наслідками, які випливають стосовно застосування ст. 122 КАС України, просить вважати, що строк, передбачений цією статтею, взагалі не застосовується до триваючих правопорушень та не пропущений.
Крім того, представником позивача подано уточнену позовну заяву, в якій зміст позовних викладено в наступній редакції:
«Визнати
1) ситуацію відсутності нормативного механізму щодо здійснення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, в країну, з якою не укладено міжнародного договору, та ситуацію, за якої внаслідок застосування правових норм Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, для громадян України, які постійно проживають в Ізраїлі, виникають менш сприятливі умови та становище, в сенсі об'єктивної неможливості для них виконати умови Порядку стосовно подання заяв через електронний кабінет ПФУ з використанням електронного підпису або особистого звернення до УПФУ чи до банку на території України, в порівнянні з іншими громадянами України, та за якої представники дискримінованої групи, на відміну від інших громадян України, для отримання пенсії на їх банківські рахунки змушені докладати значних зусиль, витрачати значний період часу та нести значні витрати, а саме звертатися до суду з позовами, вимагаючи визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність органів Пенсійного фонду, пов'язані з відмовою у визнанні інших способів подання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, таких як заяви про виплату пенсії на банківський рахунок через уповноважених адвокатів або осіб за довіреністю, або надсилати заяви з нотаріально засвідченим підписом, легалізованим апостилем в Ізраїлі, дискримінацією, що призводить до обмеження прав цієї групи громадян, до якої належить позивач, у реалізації та користуванні їх правом на отримання пенсії, а бездіяльність відповідача щодо недотримання принципу недискримінації у своїй діяльності протиправною.
2. Зобов'язати відповідача -
- Як тимчасовий захід, до внесення відповідних змін у законодавство, з метою усунення юридичної та фактичної нерівності у можливостях позивача, як представника групи громадян України, які постійно проживають в Ізраїлі, реалізовувати на рівних правах і свободах, гарантованих Конституцією та законами України, право на отримання пенсії, вважати заяву представника позивача від 17.06.2024, якій діє на підставі ордера, поданою разом з довіреністю та особистою апостильованою нотаріально посвідченою заявою Позивача від 12.05.2024, додатковим способом подання до відповідача заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, поряд із визначеними у Порядку №1596.
- здійснювати виплату поточної пенсії Позивача, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01.04.2021 року з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів, на визначений нею/ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ Ощадбанк, МФО банку 305482, код ЄДРПОУ банку 09305480.
- співпрацювати з адвокатом Вадимом Меламедом, представником осіб із дискримінованої групи, з метою усунення перешкод для дотримання принципу недискримінації стосовно громадян України, які постійно проживають в Ізраїлі;
- провесті просвітницьку діяльність з работниками відповідача з питань запобігання та протидії вказаной више дискримінації.».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали шляхом надання до суду:
- уточненого позову для суду та відповідача, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Представником позивача подано повідомлення 30 грудня 2024 року про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року позовна заява повернута позивачу.
Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України, відповідно до частини першої якої у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з частиною п'ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4).
Частинами першою - другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суд визнає не в повній мірі обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що викладені у позовні заяві позовні вимоги не є чіткими та зрозумілими.
Так, у первісно поданому позові позовні вимоги викладені чітко та зрозуміло, адже позивач просив визнати дії та бездіяльність органу Пенсійного фонду стосовно невиплати пенсії позивача на його особистий рахунок, а також зобов'язати відповідача здійснювати виплату поточної пенсії та недоотриманої з 01 квітня 2021 року пенсії на відповідний рахунок позивача.
Подальше формулювання позивачем позовних вимог на виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху не змінює того факту, що у первісно поданому позові позовні вимоги викладені чітко та зрозуміло, тому суд доходить до висновку, що суд першої інстанції, зобов'язавши позивача подати уточнений позов із зазначенням способу захисту порушених права відповідно до вимог процесуального закону, вдався до надмірного формалізму.
Суд зауважує, що саме позивачу належить право формулювання позовних вимог, тому тільки у разі, якщо викладене позивачем формулювання позовних вимог є незрозумілим, суд може зобов'язати особу надати уточнену позовну заяву.
Крім того, суд першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вказав, що про порушення своїх прав позивач дізнався щонайменше у 2022 році, тоді як з позовом звернувся до суду 27 листопада 2024 року.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, повертаючи позовну заяву з підстав пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції мав вирішити питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду або у разі відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду зазначити ці обставини в ухвалі.
Суд першої інстанції в ухвалі про повернення позовної заяви не надав оцінки доводам представника позивача, викладеним у заяві від 12 грудня 2024 року (а.с. 56), про те, що строк, передбачений статтею 122 КАС України, не застосовується до триваючих порушень та не є пропущеним, а також не зробив висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду як підстави для повернення позовної заяви.
Суд першої інстанції обмежився констатацією факту невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, а також не усунення недоліків позовної заяви.
Таким чином, суд доходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали неповне з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 Меламеда Вадима на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року в справі № 160/31560/24 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року в справі № 160/31560/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Направити справу № 160/31560/24 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 09 квітня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 09 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун