08 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 215/314/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі №215/314/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії, -
14.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради, у якому просив:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради при отриманні заяви від 24.12.2024 вх 229 створювати штучні перешкоди для прийняття ненормативного правового акту (індивідуальний акт) і визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати повторно її розглянути і виправити початок не працездатності, визначеної в листі серії АВЛ №520964 відповідно до правового порядку пункту 2.71 наказу №455 від 13.11.2001 Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян».
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії повернутий позивачеві на підставі пункту 1 частини третьої статті 169 КАС України.
03.04.2025 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла підписана 28.03.2025 та направлена 31.03.2025 засобами поштового зв'язку апеляційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати ухвалу від 03.03.2024 Дніпропетровського окружного адміністративного суду про повернення позову і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю згідно статті 315 КАС України.
Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим статтями 295, 296 КАС України, виходячи з наступного.
Щодо заявлених апелянтом вимог.
Відповідно до частини першої статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
Згідно пункту 5 частини другої цієї статті в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
У поданій апеляційній скарзі заявлені вимоги про скасування ухвали від 03.03.2024 Дніпропетровського окружного адміністративного суду, тоді як апеляційну скаргу подано з метою оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.03.2025.
Таким чином, апелянту належить надати до суду виправлену апеляційну скаргу, відповідну обставинам справи.
Щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Так, пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Згідно змісту частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на дату звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
У відповідності до підпункту 7 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюються у такому розмірі: за подання апеляційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, сума несплаченого заявником апеляційної скарги судового збору становить 3028 грн.
ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою подана заява про звільнення від сплати судового збору. На підтвердження своїх доводів скаржник додав довідку Управління праці та соціального захисту населення Тернівського району м. Кривий Ріг від 11.03.2025 №1195 про отриману компенсацію за надання соціальних послуг на непрофесійній основі по догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до постанови КМУ від 23.09.2020 №589, за 2024 рік у розмірі всього 27000 грн.
Розглянувши наведені позивачем у заяві про звільнення від сплати судового збору доводи, суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору, водночас зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до наданої до апеляційної скарги довідки за 2024 рік позивач отримав дохід у розмірі 27000 грн.
Судом враховуються висновки Європейського суду з прав людини, які викладені ним в рішенні від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» та полягають в тому, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала «розгляд судом». Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (пункти 60, 61).
Крім того, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.
Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 8 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Так, відповідно до приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Застосовуючи вказані положення КАС України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, враховуючи, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду складає 3028 грн, у той час як розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік становить 27000 грн, вважаю за необхідне у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити та, водночас, зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору до 1350 грн, що становить 5% від річного доходу позивача.
Таким чином, зазначений розмір судового збору дозволить як виконати вимогу Закону України «Про судовий збір» про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги, так і забезпечити право апелянта на доступ до правосуддя, оскільки такий розмір відповідно до наявних в матеріалах справи документів скаржник може сплатити.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною другою статті 298 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 133, 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Зменшити розмір судового збору, який підлягає сплаті ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі №215/314/25 до 1350 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 в адміністративній справі №215/314/25 - залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- належним чином оформленої апеляційної скарги з викладенням вимог, відповідних обставинам справи;
- належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1350 грн.
Судовий збір сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Шальєва