Справа № 752/3343/25 Головуючий в суді І інстанції Єсауленко М.В.
Провадження № 33/824/1952/2025 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л. П.
07 квітня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Бабича Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 227334 від 22 січня 2025 року - 22 січня 2025 року о 11 год. 35 хв. в м. Києві, по проспекту Науки 1/5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 316І», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп..
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 04 березня 2025 року адвокат Бабич В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адіміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовував тим, що представниками патрульної поліції не належно виконано свої зобов'язання в частині роз'яснення прав та обов'язків особи, яка притягається до адміністративної справи.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовував також тим, що патрульними поліції не перевірялись у передбачений законом спосіб наявність ознак наркотичного сп'яніння.
Також адвокат ОСОБА_1 - Бабич В.А. зазначав, що у матеріалах справи відсутні вказівки на те, що зупинка ОСОБА_1 здійснювалась на законних підставах, а саме у відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
Крім того, доводи апеляційної скарги обгрунтовані і тим, що працівники патрульної поліції фактично не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а відеозапис, наданий працівниками поліції, не є безперервним.
ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Адвокат Бабич В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 227334 від 22 січня 2025 року, з якого вбачається, що 22 січня 2025 року о 11 год. 35 хв. в м. Києві, по проспекту Науки 1/5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 316І», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2-3);
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.01.2025 року, із якого вбачається, що поліцейськими виявлені такі ознаки сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Огляд не проводився (а.с. 4);
- у розписці від 22.01.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 підтвердив факт залишення на зберігання транспортного засобу «BMW 316І», д.н.з. НОМЕР_2 за адресою м. Київ, проспект Науки 1/5 та зобов'язався не керувати вказаним транспортним засобом протягом 24 годин (а.с. 5);
- на відеозаписах із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції № 477737, 475464, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи. У ході встановлення даних про особу водія, працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 притягався до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних речовин, що водій не заперечував. На запитання поліцейських чи зберігає або ж вживає ОСОБА_1 наркотичні засоби, останній відповів, що ні. Під час спілкування з водієм у працівників поліції виникли підстави вважати, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння, відтак останньому неодноразово висловлювалась вимога пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога, від чого водій відмовився. Патрульними поліції було роз'яснено процедуру проходження такого огляду, а також повідомлено про наслідки відмови від такого огляду. Крім того, на відеозаписі зафіксована процедура складання матеріалів адміністративного правопорушення та ознайомлення водія з ними, включаючи роз'яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (а.с. 8).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виявлені працівниками поліції 22.01.2025 року у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння в розумінні п.п. 3-4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 22.01.2025 року за участю ОСОБА_1 ..
Так, з відеофайлу вбачається, що патрульний поліції неодноразово пропонує водієві пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що останній висловлює відмову.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що представниками патрульної поліції не належно виконано свої зобов'язання в частині роз'яснення прав та обов'язків особи, яка притягається до адміністративної справи, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки такі доводи спростовуються долученим до апеляційної скарги відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліції, із якого, зокрема, вбачається, що на моменті відео з 01:31:57 працівники поліції детально ознайомили ОСОБА_1 із правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що патрульними поліції не перевірялись у передбачений законом спосіб наявність ознак наркотичного сп'яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що під наявністю у особи ознак сп'яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про наявність у особи такого стану, яке грунтуються на порівнянні фізичного стану та поведінки особи і із станом та поведінкою, які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп'яніння містить суб'єктивний характер. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому зазначені ознаки, які дали поліцейському підстави висунути вимогу про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що останній висловив відмову, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні вказівки на те, що зупинка ОСОБА_1 здійснювалась на законних підставах, а саме у відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки, як вбачається з долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису, патрульні поліції повідомили водію, що підставою для його зупинки став п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», а саме наявна інформація про те, що ОСОБА_1 притягався до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних речовин, факт чого водій не заперечував.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники патрульної поліції фактично не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а відеозапис, наданий працівниками поліції, не є безперервним, суд апеляційної інстанції також не бере до уваги, оскільки у матеріалах справи наявна розписка, яка містить підпис водія і відповідно до якої останній підтвердив факт залишення на зберігання транспортного засобу «BMW 316І», д.н.з. НОМЕР_2 за адресою м. Київ, проспект Науки 1/5 та зобов'язався не керувати вказаним транспортним засобом протягом 24 годин. Крім того, з відеозапису вбачається, що водій перепаркував транспортний засіб на узбіччя з метою залишення.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, наданий працівниками поліції, не є безперервним, не спростовує причетність ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відеозапис є одним із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, а на відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Бабича Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Бабича Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено «09» квітня2025року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко