09 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/1058/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 1331 від 01.10.2024 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та невиплати йому додаткової винагороди за серпень 2024 року та премії за вересень 2024 року;
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 1331 від 01.10.2024 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та невиплати йому додаткової винагороди за серпень 2024 року та премії за вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду за серпень 2024 року та премію за 01.11.2024 до 01.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не був повідомлений про проведення службового розслідування щодо нього, не ознайомлений ні з актом службового розслідування, ні з наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, у нього не відбирали жодних пояснень. Вказує, його дії відповідали чинному законодавству України, а саме статті 37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, оскільки доповісти про неможливість виконання бойового завдання у зв'язку з об'єктивними причинами, які підтверджуються усім особовим складом військової частини НОМЕР_1 , і що здійснювалось постійно, є обов'язком командира з метою збереження життя та здоров'я свого особового складу.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, вказав, що позивач нехтуючи своїми прямими обов'язками командира роти у період воєнного стану під час військової агресії ворога відмовився виконати бойовий наказ командира НОМЕР_2 стрілецького батальйону, коли необхідні максимальна чіткість, стійкість та дисциплінованість усіх військовослужбовців, не вчинив жодної активної дії задля успішного виконання бойового завдання. Вказує, що посилання позивача, як на підстави невиконання ним бойового розпорядження, не доводять існування реальних перешкод, які б унеможливлювали його виконати, а зводяться лише до суб'єктивної оцінки позивача та не ґрунтуються на об'єктивних даних.
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що він чітко зазначив, що не відмовляється від виконання розпорядження, проте повідомляє про фізичну та об'єктивну неможливість його виконання у зв'язку з наявністю низки обставин. Вказує, що ним чітко стверджувалось тільки про неможливість виконання бойового розпорядження, він не відмовлявся від його виконання. Також вказує, що у разі розуміння військовослужбовцем неможливості виконати ним наказ чи розпорядження він має обов'язок, а не право, повідомити командира про таку ситуацію. Зазначає, що повідомлення про неможливість виконання бойового наказу чи розпорядження та непокора і відмова від виконання бойового наказу чи розпорядження - це абсолютно різні речі.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 26.02.2025 було продовжено військовій частині НОМЕР_1 процесуальний строк на подання відзиву та доданих до нього документів та долучено їх до справи; ухвалою суду від 26.02.2025 було повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_1 довідку про грошове забезпечення позивача за період серпня - грудня 2024 року з інформацією про виплату додаткової винагороди та премії ОСОБА_1 ; витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1331 від 01.10.2024, рапорту командира 5 стрілецької роти, НОМЕР_2 стрілецького батальйону НОМЕР_3 окремої танкової Сіверської бригада в/ч НОМЕР_1 - ОСОБА_1 від 29.07.2024 року на ім'я командира НОМЕР_2 стрілецького батальйону; інформацію щодо заходів, які було вжито для реагування на рапорт командира 5 стрілецької роти, НОМЕР_2 стрілецького батальйону НОМЕР_3 окремої танкової Сіверської бригада в/ч НОМЕР_1 - ОСОБА_1 від 29.07.2024; пояснення щодо підстав винесення та реалізації наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2024 № 2789.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 17.09.2022 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з 06.09.2023 на посаді командира 5 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.07.2024 № 190 капітан військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , командир стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону вважається таким, що вибув для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в підпорядкування ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 06.07.2024.
На підставі рапорту командира НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 03.08.2024 (вх. № 1481 від 05.08.2024) наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2024 № 2258 було призначено проведення службового розслідування до 04.09.2024 за фактом відмови від виконання бойових (спеціальних) завдань 02.08.2024 особовим складом НОМЕР_2 стрілецького батальйону, зокрема, ОСОБА_1 , командиром 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону.
17.09.2024 (вх. № 4681 від 23.09.2024) командиром НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 було подано рапорт про відміну проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2024 № 2258, у зв'язку зі необхідністю додаткового опрацювання матеріалу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2024 № 2789 було відмінено проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2024 № 2258.
Водночас, на підставі рапорту командира 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2024 (вх. № 1825 від 23.09.2024) наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2024 № 2792 було призначено проведення службового розслідування до 13.10.2024 за фактом відмови від виконання бойових (спеціальних) завдань 02.08.2024, зокрема, ОСОБА_1 , командиром 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону.
За результатами службового розслідування складено акт, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 01.10.2024, згідно висновків якого, зокрема, запропоновано:
- за порушення військової дисципліни, яке виразилося у низьких морально-ділових якостях, неналежному виконанні та дотриманні вимог законодавства України, вимог статутів Збройних Сил України та формуванні правової культури військовослужбовців Збройних Сил України, на підставі вимог статей 11, 16, 26, 28, 30, 35, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на капітана військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , командира 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 накласти дисциплінарне стягнення у вигляді: «Попередження про неповну службову відповідність»;
- капітану військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , командиру 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 не виплачувати додаткову винагороду за серпень 2024 року, позбавити премії за вересень 2024 року.
Командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ від 01.10.2024 № 1331, яким, зокрема, наказано:
- за порушення військової дисципліни, яке виразилося у низьких морально-ділових якостях, неналежному виконанні та дотриманні вимог законодавства України, вимог статутів Збройних Сил України та формуванні правової культури військовослужбовців Збройних Сил України, на підставі вимог статей 11, 16, 26, 28, 30, 35, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на капітана військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , командира 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 накласти дисциплінарне стягнення у вигляді: «Попередження про неповну службову відповідність»;
- капітану військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , командиру 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 не виплачувати додаткову винагороду за серпень 2024 року, позбавити премії за жовтень 2024 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут), порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 9 Статуту визначено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Згідно статі 12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Статтею 14 Статуту визначено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
В силу статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно статті 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України», дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Статтею 127 Статуту визначено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:
наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;
наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою (стаття 30 Статуту).
Статтею 35 Статуту визначено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Згідно статті 37 Статуту військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Статтею 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно частин першої, четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення (стаття 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608).
Згідно з абз. 4 пункту 2 розділу I Порядку № 608 службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку № 608 встановлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Пунктами 13, 14 розділу ІІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
З наведених норм закону чітко та безумовно витікає, що службове розслідування має присікальний строк проведення і не може тривати у часі нескінченно.
Як вже було встановлено судом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2024 № 2258 за фактом відмови від виконання бойових (спеціальних) завдань 02.08.2024 особовим складом НОМЕР_2 стрілецького батальйону, зокрема, ОСОБА_1 , командиром 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону було призначено проведення службового розслідування до 04.09.2024.
Разом з тим, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2024 № 2789 було відмінено проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2024 № 2258 та одночасно на підставі рапорту командира 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2024 (вх. № 1825 від 23.09.2024) наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2024 № 2792 було призначено нове проведення службового розслідування за вищевказаним фактом до 13.10.2024.
Надаючи оцінку зазначеним наказам, суд зазначає, що положеннями пунктів 13, 14 розділу ІІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. При цьому, цей строк може бути продовжено, але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
Суд зауважує, що дії щодо продовження, перенесення строку службового розслідування мають бути вчинені відповідною особою в межах визначеного строку проведення службового розслідування.
Так, суду не було надано доказів продовження проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2024 № 2258, та яке мало бути закінчено в строк до 04.09.2024.
Також до закінчення вказаного строку командиру військової частини НОМЕР_1 , який призначив службове розслідування, не було надано відповідний акт службового розслідування.
Натомість, таке службове розслідування після закінчення строку його проведення було відмінено, як зазначено в наказі від 23.09.2024 № 2789, у зв'язку із необхідністю додаткового опрацювання матеріалу, та одночасно призначено нове службове розслідування за тим самим фактом.
За таких обставин, суд розцінює, що нове службове розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2024 № 2792 було призначено у зв'язку з не прийняттям своєчасно наказу про продовження попереднього службового розслідування та у зв'язку з відсутністю своєчасного подання командиру військової частини акту службового розслідування, та вчинено з метою переривання порушеного строку проведення службового розслідування.
Крім того, суд зазначає, що як вбачається з пункту 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку № 608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Згідно з вимогами пункту 6 розділу V Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Так, в акті службового розслідування зафіксовано наступне.
02.08.2024 близько 11.20 в районі населеного пункту Полтавка Донецької області майором ОСОБА_4 , начальником штабу-заступником командира НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 у встановленому порядку, з відеофіксацією, було доведено бойове розпорядження командира 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 №21/35дск від 02.08.2024, мета якого полягала в недопущенні прориву противника на напрямку … - …, силами та засобами особового складу сформованої групи 5 стрілецької роти зайняти оборону на визначеній позицій «…», для стримування російської агресії та відбиття наступу російських окупаційних військ поблизу н.п. …, … району, … області, після доведення якого відкрито відмовились його виконувати наступні військовослужбовці: капітан військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , командир 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ; молодший лейтенант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , заступник командира 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ; молодший сержант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_6 , сержант із матеріального забезпечення 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ; молодший лейтенант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_7 , командир 1 стрілецького взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ; солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_8 , кулеметник 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ; молодший лейтенант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_9 , командир 2 стрілецького взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ; молодший сержант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_10 , командир 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ; молодший лейтенант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_11 , командир 3 стрілецького взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ; солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_12 , стрілець 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ; капітан військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_13 , командир кулеметного взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .
В акті службового розслідування зафіксовані пояснення майора ОСОБА_4 , начальника штабу - заступника командира 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_14 , заступника командира 2 стрілецького батальйону з тилу-начальника тилу військової частини НОМЕР_1 , майора військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_15 , заступника командира 2 стрілецького батальйону з озброєння-начальника технічної частини військової частини НОМЕР_1 , згідно яких 02.08.2024 близько 11:20 в районі АДРЕСА_1 було віддано бойове розпорядження командира 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 №21/35дск від 02.08.2024, після чого відкрито відмовились його виконувати військовослужбовці, зокрема, капітан військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , командир 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . За відмову у виконанні бойового розпорядження військовослужбовцям було повідомлено про кримінальну відповідальність.
Також в акті службового розслідування відображені пояснення капітана військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , командира 5 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , в яких наведено причини які призвели до неможливості виконання бойових завдань: 1. Особовий склад 5 стрілецької роти після доукомплектування особовим складом закінчив підготовку лише на етапі індивідуальної підготовки, особовий склад не проходив злагодження взводами, ротою і батальйоном. Весь період комплектування особовий склад виконував бойові задачі по охороні державного кордону, інженерної підготовки і облаштування позицій згідно бойових розпоряджень командування. 2. На балансі роти відсутній броньований та легко броньований транспорт, а також транспорт підвищеної прохідності, що унеможливлює безпечну доставку особового складу до району виконання завдання, проведення заміни, підвозу БК та евакуації. Всі ці дії виконувались лише на власному транспорті в/с. 3. В 5 стрілецькій роті не залишилося водіїв. Всі штатні водії на 02.08.2024 пішли в СЗЧ. 4. Рота недоукомплектована штатним озброєнням, в роті наявний один кулемет 7,62Ч54 мм. 5. На балансі роти відсутні тепловізори. В наявності є один прилад нічного бачення, який отримали 27.07.2024, при цьому його видали без джерела живлення і інструкції з експлуатації в якій можна було б визначити параметри необхідного джерела живлення для самостійного доукомплектування, не вивівши його з ладу. Жодної інформації, як користуватись приладом надано не було. 6. Підрозділ втратив свою боєздатність. Станом на 02.08.2024 в наявності 24 в/с, при штатному складі 112 в/с. 7. Відсутність взаємодії та зв'язку з суміжними підрозділами, через що після відходу суміжних підрозділів із займаних ними позицій, військовослужбовці 5 стрілецької роти опиняються в оточенні та напівоточенні. 8. Відсутність зв'язку належної якості з командуванням роти, батальйону, що призводить до додаткових втрат особового складу. 9. Повна відсутність інформації стосовно противника. Жодного разу не доводилась, в жодній бр, а ні жодного брифінгу, відсутня розвідка та дорозвідка позицій на які потрібно зайти. Повна відсутність оперативної інформації про дії противника, що призводить до втрат особового складу. 10. Неможливість своєчасного підвозу боєкомплекту, що призводить до додаткових втрат особового складу та позицій. Жодних рішень командуванням батальйону прийнято не було, командування повністю дистанціювалось від проблеми. 11. Відсутність провідників на позиції, та інженерного забезпечення (відсутність саперів), через що дистанцію до позиції в 1,3 кілометра військовослужбовці проходили 9 годин в повній темряві та під обстрілами, не маючи жодної уяви куди йти і де противник. 12. Вимушеність виконувати бойові завдання не в складі штатного підрозділу призводить до ускладнення управління підрозділами, створює додаткові труднощі в організації взаємодії, що в свою чергу призводить до додаткових втрат особового складу. Постійно повинні комплектуватись якісь збірні групи, з різних підрозділів, що повністю унеможливлює будь-яке управління. 13. Відсутність своєчасної евакуації. Евакуація можлива лише власними силами на особистому транспорті військовослужбовців, що приводить до додаткових втрат особового складу. Військовослужбовці роти неодноразово були свідками того, що побратими з інших підрозділів батальйону гинули бо евакуації не було протягом 15-20 годин. Як наслідок, дуже велика кількість військовослужбовців стали інвалідами із-за турникетного синдрому. Військовослужбовці чудово розуміють, що вчасної евакуації не буде, або буде з затримкою часу 10-20 годин. 14. Подавлений морально-психологічний стан військовослужбовців пов'язаний з втратами підрозділу, дуже велика кількість в/с пішла в СЗЧ, внаслідок чого більша частина військовослужбовців потребують об'єктивного контролю зі сторони психологів. Частина в/с пройшли анкетування спеціалістами. 15. Внаслідок того, що все управління знаходиться в руках командира батальйону, планування вдалого виконання завдання було неможливе. Крім цього треба зазначити, що БР яким ставилась задача особовому складу, не передбачало інформацію по навколишній обстановці для оцінки ворога, розташуванню союзних військ, відсутній час для проведення якісної рекогносцировки, а в даному випадку вихід планувався на позицію, яка захоплена противником, і несення служби планувалося в темну пору доби. Також у зв'язку з чим якісну рекогносцировку не можливо провести в принципі, особливо при відсутності засобів для ведення розвідки в темну пору доби (приборів нічного бачення і тепловізорів). Також капітан ОСОБА_1 зазначає, що враховуючи БР якими ставляться задачі особовому складу передбачають ведення бойових дій на безпосередній лінії зіткнення з противником, на абсолютно непідготовлених позиціях, що унеможливлює через постійні обстріли і проведення штурмових дій противником підготовку нормальних основних позицій, хибних і запасних позицій, а також повністю відсутнє пропрацювання основних і запасних логістичних маршрутів. Все це призводить до додаткових втрат серед особового складу, озброєння і майна. 16. В бойове розпорядження командира 2 СБ 1 ОТБр №21/35 від 02.08.2024 року, були включені військовослужбовці які мали протипоказання за станом здоров'я, після отриманих поранень, які мали направлення на проходження ВЛК для встановлення придатності до військової служби.
Також капітан ОСОБА_1 зазначає, що в нього особисто виникла недовіра до командира батальйону через можливий умисний намір фізичного знищення управління і офіцерського складу 4, 5, 6 рот і окремого кулеметного взводу. 02.08.2024 командирам 4, 5, 6 рот і командиру окремого кулеметного взводу надійшли для виконання бойові розпорядження згідно яких весь керівний склад рот і управління рот (командир роти, заступник командира роти, командири взводів, головний сержант і т.д.) повинні були зайняти одну і ту ж позицію в будівлі по одним і тим же координатам, без вказування в бойовому розпорядженні, що ця позиція займається у взаємодії з вище перерахованими підрозділами. В цьому капітан ОСОБА_1 вбачає намагання командира 2 СБ 1 ОТБр фізичного знищення вищезазначеного складу у зв'язку з недавнішніми конфліктами із ним та спірних питань. Саме за невиконання цієї БР намагається командир 2 СБ притягнути до відповідальності командування і управління 4 і 5 стрілецьких рот. При цьому зачитування БР проходило під відеофіксацію, але вищезазначені військовослужбовці не відмовлялися від виконання завдань по бойовому розпорядженню, а просили роз'яснити як ці завдання можна вдало і успішно виконати враховуючи озвучені на відео проблеми. При цьому про наявність вищезазначених проблем в роті, командуванню батальйону доповідалось неодноразово.
Крім того капітан ОСОБА_1 додає, що він ніколи не відмовлявся від виконання свого обов'язку, а лише хотів і хоче отримати роз'яснення від командира батальйону, як при наявності вищеназваних проблем з забезпеченням і можливостями 5 стрілецької роти можна вдало виконати завдання поставлене в бойовому розпорядженні, при тому що планування і забезпечення вдалого виконання завдань ротою безпосередньо входить до службових обов'язків капітана ОСОБА_1 . Жодної відповіді від командира батальйону на всі написані рапорти капітан ОСОБА_1 не отримав. Отримав лише дисциплінарне стягнення в вигляді догани, та суворої догани за низьку виконавчу дисципліну. Без жодного пояснення за що саме. Без доведення наказу.
За змістом приписів Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцем свого військового обов'язку, бездоганного і неухильного додержання порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, точному та вчасному виконанні наказів командирів. Військовослужбовець має право відмовитись від виконання лише від виконання явно злочинного наказу; у разі невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання; якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що позивач відкрито відмовився виконувати доведене до нього бойове розпорядження.
Згідно дослідженого судом відеозапису доведення бойового розпорядження, встановлено, що позивач вказує на причини неможливості виконання бойового завдання.
Так, в акті службового розслідування від 01.10.2024 зазначено, що причинами та умовами, що сприяли правопорушенню, є особиста недисциплінованість, недбале ставлення до військової служби за призовом під час мобілізації, порушення вимог статті 11, 16, 26,28, 30, 25 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, однак, поза увагою проведеного службового розслідування залишились обставини, наведені позивачем під час оголошення йому бойового розпорядження щодо неспроможності виконати поставлений наказ.
Водночас, надаючи оцінку зазначеним в акті службового розслідування висновкам, суд зазначає, що службовим розслідуванням також не встановлено причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, наявність неправомірних дій військовослужбовця, тобто позивача. Також, службовим розслідуванням не було встановлено причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування та виконанням позивачем обов'язків військової служби, вини військовослужбовця.
Висновок службового розслідування не відповідає критерію обґрунтованості, повноти та всебічного вирішення і встановлення обставин, що підлягали дослідженню.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність висновків військової частини НОМЕР_1 про необхідність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вищенаведеними службовими розслідуваннями через те, що відповідачем не доведена протиправна поведінка позивача, а тому враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 1331 від 01.10.2024 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 1331 від 01.10.2024 в частині невиплати позивачу додаткової винагороди за серпень 2024 року та премії вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 року, то суд зазначає наступне.
Так, механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 15 розділу XXXIV Порядку № 260 15 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які, зокрема, відмовились виконувати бойові накази (розпорядження), - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
Згідно пункту 1 розділу XVІ Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків (пункт 3 розділу XVІ Порядку № 260).
Згідно пункту 4 розділу XVІ Порядку № 260 при порушенні військової дисципліни або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, незадовільному виконанні службових обов'язків, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
- у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення "догана", оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше одного до чотирьох прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
- у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення "сувора догана", оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше чотирьох до восьми прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
- у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень "догана" ("сувора догана"), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше восьми до дванадцяти прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
- у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень "догана" ("сувора догана"), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше дванадцяти до п'ятнадцяти прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Водночас, згідно пункту 5 розділу XVІ Порядку № 260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються, зокрема, у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром.
Командиром військової частини НОМЕР_1 наказом від 01.10.2024 № 1331 окрім притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було наказано не виплачувати позивачу додаткову винагороду за серпень 2024 року.
Крім того, судом встановлено, що згідно копії наказу від 01.10.2024 № 1331, наданої позивачем при подачі позову (про існування якого, як вказує позивач, він дізнався від іншого військовослужбовця), ОСОБА_1 було позбавлено премії за вересень 2024 року.
Витяг із акту службового розслідування від 01.10.2024 також містить пропозицію позбавити позивача премії за вересень 2024 року.
Натомість, копії наказу від 01.10.2024 № 1331, які були надані представником позивача 12.02.2025 та представником відповідача 07.03.2025, вказують на позбавлення позивача премії за жовтень 2024 року.
У відзиві на позовну заяву, відповідачем було надано пояснення, що внаслідок усунення від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування в період з серпня 2024 року по вересень 2024 року позивачу виплачувалося грошове забезпечення виходячи із розміру посадового окладу за останньою займаною посадою, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, а внаслідок накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «Попередження про неповну службову відповідність» позивач був позбавлений премії за жовтень 2024 року.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що наявність вказаних розбіжностей виникла в наслідок фактичного проведення відносно позивача двох службових розслідувань, одне з яких було відмінено у вересні 2024 року, інше завершено в жовтні 2024 року.
Водночас, враховуючи вищевикладені положення пункту 5 розділу XVІ Порядку № 260 та надану відповідачем копію наказу, за яку відповідач несе відповідальність як суб'єкт владних повноважень, суд розцінює, що наказом від 01.10.2024 № 1331 позивача було позбавлено премії саме за жовтень 2024 року.
Таким чином, оскільки позбавлення позивача додаткової винагороди за серпень 2024 року та премії за жовтень 2024 року є похідним від притягнення до дисциплінарної відповідальності, то суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2024 № 1331 в частині не виплати позивачу додаткової винагороди за серпень 2024 року, позбавлення премії за жовтень 2024 року.
Щодо премії за вересень 2024 року, то суд зазначає, що, з урахуванням вищевикладених обставин щодо формулювання тексту наказу від 01.10.2024 № 1331, суду не надано доказів на підтвердження підстав позбавлення позивача премії за вересень 2024 року, в тому числі на підтвердження усунення від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування.
Відповідно до пункту 6 розділу XVI Порядку №260 забороняється не виплачувати премію військовослужбовцям або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне й те саме допущене порушення (крім випадків, визначених в абзаці дев'ятому пункту 5 цього розділу).
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, зважаючи на протиправність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд також приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо позбавлення позивача премії за вересень 2024 року.
З огляду на зазначене, суд також дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача наявні підстави для зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду за серпень 2024 року та премію вересень, жовтень 2024 року.
Щодо позовних вимог в частині виплати позивачу премії за листопад, грудень 2024 року, то суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 06.03.2025 № 421 позивачу в грудні 2024 року та січні 2025 року було виплачено премію за листопад та грудень 2024 року відповідно.
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає, що під час відкриття провадження у справі судом була надана оцінка підставам поважності пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу даний строк, натомість відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 1331 від 01.10.2024 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за серпень 2024 року, позбавлення премії за жовтень 2024 року.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо позбавлення ОСОБА_1 премії за вересень 2024 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду за серпень 2024 року та премію вересень, жовтень 2024 року.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.04.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА