08 квітня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/3343/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії.
Предметом позову з-поміж інших позовних вимог є визнання протиправними та скасування наказів від 26.10.2024 №191-РС, від 29.11.2024 №147.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У свою чергу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам частини шостої статті 161 КАС України.
Вимоги до письмового клопотання викладені у частині першої статті 167 КАС України.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У свою чергу частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З огляду на матеріали справи позивач оскаржує накази від 26.10.2024 №191-РС, від 29.11.2024 №147, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом 25.03.2025.
Отже, під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
У свою чергу частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Однак, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду та доказів на підтвердження поважності таких причин суду до позову позивач не додає.
Щодо третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Так, згідно частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Частиною четвертою даної норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже, як видно із процитованих норм, позивач має подати відповідне клопотання обґрунтувавши та вказавши підстави необхідності для залучення третьої особи до участі у справі, визначивши статус відповідно до вимог статті 49 КАС України.
Так, позивач в позовній заяві визначає в якості "третьої особи" - Мінінстерство оброни України при цьому, не визначивши її статусу відповідно до статті 49 КАС України (на стороні якого учасника справи) та надавши обґрунтованого клопотання про необхідність залучення такої особи до участі у справі.
Відтак, слід визначити статус третьої особи відповідно до статті 49 КАС України та подати відповідне клопотання обґрунтувавши і вказавши підстави необхідності для залучення третьої особи до участі у справі.
Щодо витребування доказів ( наказу від 26.10.2024 №191-РС), суд зазначає наступне.
).Так, за приписами частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 72 КАС України, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями частин першої та другої статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
В клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
Зокрема нормами пункту 4 частини другої статті 80 КАС України визначено, що в клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Втім, заявлене клопотання у прохальній частині позову про витребування доказів не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 80 КАС України, адже представником позивача не надано відповідного клопотання.
Таким чином, у випадку необхідності витребування доказів, які зазначені представником позивача, слід подати обґрунтоване клопотання про витребування доказів, яке б відповідало вимогам частини другої статті 80 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи викладене, згідно зі статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом надіслання на адресу суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином;
- надати обґрунтовані клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Соломко