01 квітня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/2838/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Михайлової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправної та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Управління, відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03.03.2025 у ВП №74030055.
Позов мотивовано тим, що судове рішення виконане ГУПФУ в Чернігівській області у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України, законами України, тому накладення відповідачем штрафу спірною постановою є необґрунтованим. Разом з тим, затримка у виконанні судового рішення, в частині виплати перерахованих коштів, виникла за незалежних від позивача обставин, а саме через відсутність достатніх бюджетних асигнувань.
Ухвалою судді від 20.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав відзив на позов, у якому зазначив, що спірна постанова винесена правомірно, у зв'язку із невиконанням боржником у повному обсязі, без поважних причин, рішення суду. Розгляд справи просить проводити без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
На підставі заяви стягувача відповідач 02.02.2024 відкрив виконавче провадження №74030055 із примусового виконання виконавчого листа №620/4881/23, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом. Відповідно до змісту виконавчого документу ГУПФУ в Чернігівській області зобов'язано провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 16.03.2023 № 33/45-86, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 27-29).
Листом від 09.02.2024 позивач повідомив виконавчу службу та надав відповідні докази, що рішення суду ним виконано, перерахунок пенсії проведено. Доплата пенсії за період з 01.04.2019 по 31.08.2023 складає 120 776,83 грн та буде виплачена після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України (а.с. 30-33).
12.02.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення на ГУПФУ в Чернігівській області штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк в сумі 5100,00 грн (а.с. 33-34).
Листом від 21.02.2025 ГУПФУ в Чернігівській області повідомило, що ОСОБА_1 на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії. Виплата заборгованості за період з 01.04.2019 по 31.08.2023 в сумі 120 776,83 грн буде здійснена після надходження бюджетних асигнувань на вказані цілі в порядку черговості. Одночасно повідомлено, що станом на 21.02.2025 профінансовані доплати пенсій на виконання рішень судів, які набрали законної сили 19.11.2020 (включно) (а.с. 34-39).
03.03.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення на ГУПФУ в Чернігівській області штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк в сумі 10200,00 грн. (а.с. 39-40).
Вважаючи вказану постанову протиправною, ГУПФУ в Чернігівській області звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 63 Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу вказаних норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Приймаючи постанову про накладення штрафу, державний виконавець виходив з того, що позивач на виконання рішення суду по справі №620/4881/23 перерахував стягувачу пенсію, однак суму нарахованої заборгованості за період з 01.04.2019 по 31.08.2023 в сумі 120 776,83 грн не виплатив.
ГУПФУ в Чернігівській області зазначало про фактичне виконання судового рішення по справі №620/4881/23 щодо перерахунку стягувачу з 01.04.2019 пенсії на підставі виданої уповноваженим органом довідки. Вищевказана різниця пенсії буде виплачена після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.
Проаналізувавши наведені сторонами доводи, суд звертає увагу, що згідно з статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18.
Суд враховує, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, необхідно встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини.
Накладення штрафу є мірою покарання, а тому можливість накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України, Кабінетом Міністрів України 26.08.2021 прийнято постанову №902, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, пунктом 7 якого передбачено, що черговість виконання рішень визначається боржником за датою їх надходження до боржника, в межах однієї дати - за датою набрання рішенням законної сили, якщо рішення, які виконуються за датою набрання ними законної сили, прийнято стосовно декількох позивачів, - за прізвищами в алфавітному порядку.
Розподіл бюджетних коштів між боржниками здійснюється Мінсоцполітики з дотриманням пріоритетності напрямів пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, наданої Мінсоцполітики Нацсоцслужбою, Пенсійним фондом України та регіональними органами соціального захисту населення за встановленою Мінсоцполітики формою (пункт 9 Порядку).
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/4881/21 ГУПФУ в Чернігівській області проведено стягувачу перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 16.03.2023 № 33/45-86, з урахуванням раніше виплачених сум.
Невиплаченою залишається заборгованість по пенсії за період з 01.04.2019 по 31.08.2023 в сумі 120 776,83 грн.
Разом з тим, у листі від 21.02.2025 позивач повідомив відповідача та надав відповідні докази, що кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок асигнувань Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсії, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Станом на 21.02.2025 профінансовані доплати пенсій на виконання рішень судів, які набрали сили по 19.11.2020 (включно). Оскільки рішення суду по справі №620/4881/23 набрало законної сили 03.08.2023, доплата стягувачу буде здійснена в порядку календарної черговості. Наказом Пенсійного фонду України від 30.12.2024 №172 затверджено Тимчасовий розпис доходів і видатків ГУПФУ в Чернігівській області на І квартал 2025 року. Видатки за статтею «виплати для забезпечення виконання рішень суду» у зазначеному періоді не передбачено (а.с. 34-39).
Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на наведене, судом не встановлено обставин, які б свідчили про умисне невиконання позивачем рішення суду або його недобросовісність, ухилення від виконання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправної та скасування постанови - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.03.2025 ВП №74030055 про накладення штрафу.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, 14005).
Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700, просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14002).
Сддя С.В. Бородавкіна