про залишення позовної заяви без руху
09 квітня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1539/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди проходження військової служби період у військовій частині НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 з 24.02.2022 по 19.04.2023р., а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р. за кожним роком проходження служби у військовій частині НОМЕР_3 військовій частині НОМЕР_1 відповідно.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 , за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 з 24.02.2022 по 19.04.2023р., а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет» станом на 01.01.2022р. та 01.01.2023р. за кожним роком проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 військовій частині НОМЕР_1 відповідно;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виражалася у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 , за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 з 24.02.2022 по 19.04.2023р., індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію доходів населення», Порядку проведення індексації доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2018 року.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 з 24.02.2022 по 19.04.2023р. індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що в розумінні КАС України військова служба є публічною службою.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зазначити, що спір щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Предметом спору в даній справі є оскарження дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 24.02.2022р. по 19.04.2023р. грошового забезпечення в неповному як вважає позивач розмірі.
У своєму позові ОСОБА_1 вказує, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 в період з 24.02.2022 по 19.04.2023р. На підтвердження цього надав суду копію військового квитка НОМЕР_4 із відповідним записами начальника штабу Військової частини НОМЕР_2 .
Доказів щодо сум грошового забезпечення, які були виплачені йому при звільненні позивач не надав.
Як вже зазначено вище, спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Так, строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівнику заробітної плати при звільненні закріплено ст.233 КЗпП України.
Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Таким чином, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Як вже зазначено судом вище, позивача звільнено з військової служби ВЧ НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 з 19.04.2023р. Натомість, позивач звернувся до суду з цим позовом лише 07.04.2025р.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 обґрунтовує пропуск строку звернення до суду тим, що про порушення свого права він дізнався від колег по службі та юридичних інтернет-ресурсів у березні 2025р. Також вказує, що отримав поранення під час бойових дій та постійно проходив лікування, що унеможливило захистити своє право раніше та на даний час він виконує завдання із захисту незалежності, територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації.
Однак, доказів, які б підтверджували такі обставини до позову не надано.
Відтак, враховуючи, що визначений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду закінчився 20.07.2023р., позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду.
У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Оскільки, доводи в позові про поновлення строку звернення до суду не містять аргументованих пояснень щодо обставин, які об'єктивно заважали позивачу звернутись до суду у визначений законодавством строк за вирішенням питання щодо належного йому грошового забезпечення - суд вважає за необхідне залишити позов без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, разом із доказами поважності причин його пропуску.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Кушнір