08 квітня 2025 р. м. Чернівці Справа № 826/12063/16
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною і скасування постанови, -
Публічне акціонерне товариство "Аерофлот - російські авіалінії" (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати нечинною та скасувати постанову №6811 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 06.07.2016 року.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню, з огляду на те, що жодних повідомлень, від командира повітряного судна, органів ОПР або органів управління Повітряних Сил Збройних Сил, про факт порушення порядку використання повітряного простору України не було.
Зокрема, зверталась увагу суду на те, що в оскаржуваній постанові зазначено, що головою Державіаслужби України встановлено факт правопорушення правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні 23 лютого 2016 року рейсу, а саме виконання рейсу без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України.
На думку позивача, станом на 23.02.2016 року був відсутній факт правопорушення у галузі цивільної авіації, визначений положеннями пунктів 94 та 118 Положення про використання повітряного простору України.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято справу до свого провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подані до суду заперечення, в обґрунтування яких останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості. Так, відповідач зазначив, що Державіаслужбою України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені статтями 128 та 129 Повітряного кодексу України розглянуто справу про правопорушення в галузі цивільної авіації авіакомпанією «Аерофлот» та відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за порушення правил та порядку використання повітряного простору України застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Звертав увагу суду на те, що при винесенні оскаржуваної постанови встановлено, що авіакомпанія "Аерофлот" 23.02.2016 року, виконуючи рейс, не мала права здійснювати переліт в забороненій зоні над півостровом Крим.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки інформації, викладеної у протоколі № 6811 та телеграмі Украероцентру ТЛГ № 231929 встановлено, що 23.02.2016 року повітряне судно (ПС) авіакомпанії Аерофлот, виконуючи рейс AFL 1630, порушило правила та порядок використання повітряного простору України, здійснивши політ через заборонену зону повітряного простору України.
06.07.2016 р. відповідачем на підставі абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127, статей 127-130 Повітряного кодексу України винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації №6811, якою на ВАТ Аерофлот-російські авіалінії накладений штраф у розмірі 136 000,00 грн.
Вважаючи протиправною постанову відповідача про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 23 Повітряного кодексу України визначено, що організація використання повітряного простору України - комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України.
Згідно зі статтею 26 Повітряного кодексу України повітряний простір України, доступний для виконання польотів загального повітряного руху, поділяється на: 1) контрольований повітряний простір України обслуговування повітряного руху, в межах якого можуть надаватися в установленому порядку всі види обслуговування повітряного руху (диспетчерське, польотно-інформаційне, аварійне); 2) повітряний простір України поза межами контрольованого повітряного простору обслуговування повітряного руху, де в установленому порядку забезпечуються польотно-інформаційне та аварійне обслуговування.
Класифікація повітряного простору України обслуговування повітряного руху визначається уповноваженим органом з питань цивільної авіації виходячи з потреб користувачів повітряного простору України, необхідності забезпечення безпеки польотів, їх економічної ефективності та публікується в документах аеронавігаційної інформації.
Обслуговування повітряного руху забезпечення польотно-інформаційного обслуговування, аварійного чи диспетчерського обслуговування повітряного руху (районного диспетчерського обслуговування, диспетчерського обслуговування підходу або аеродромного диспетчерського обслуговування) (пункт 73 статті 1 Повітряного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 33 Повітряного кодексу України обслуговування повітряного руху в районах польотної інформації, диспетчерських районах, диспетчерських зонах, на маршрутах обслуговування повітряного руху, у тому числі в повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладена на Україну (крім зон та аеродромів, де обслуговування повітряного руху здійснюється відповідними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування), організується та здійснюється в порядку, встановленому Положенням про використання повітряного простору України.
Відповідно до вимог Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та Dос. 8126 ІКАО Посібника з служб аеронавігаційної інформації, такі є обов'язковими як для України, так і для РФ, згідно зі статями 37 та 38 вищезазначеної Конвенції та Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2004 №564 (даті - Правила №564) виданий й опублікований NОТАМ А1391/14.
Вимоги до змісту, правил видачі та випуску NОТАМ уніфіковані для всіх країн, що приєднались до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та містяться у Додатку 15 та Dос. 8126.
Відповідно до пункту 5.1.1 Додатку 15: NОТАМ складається і видається негайно в тих випадках, коли інформація, що підлягає розповсюдженню, носить тимчасовий і нетривалий характер, або у разі введення в терміновому порядку важливих з експлуатаційної точки зору постійних змін або тимчасових змін, що носять довгостроковий характер, виключаючи великий текстовий та/або графічний матеріал.
Згідно пункту 5.2.2 Додатку 15: Текст NОТАМ складається з використанням значень/одноподібної скороченої фразеології, передбачених для коду NОТАМ ІКАО, доповненого за рахунок скорочень ІКАО, індексів, визначників, покажчиків, позивних, частот, цифр та відкритого тексту. Детальний інструктивний матеріал з підготовки NОТАМ міститься в документі Dос. 8126.
Пунктом 5.2.2.1 Додатку 15 визначено, що NОТАМ відбирається для міжнародної розсилки, у частині, що містять відкритий текст, включається текст англійською мовою.
NОТАМ є складовою частиною об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації, визначення якого міститься в розділі 1.1 "Визначення" Глави 1 Додатку 15.
Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 глави 2 Правил №564, аеронавігаційна інформація затверджується Державіаслужбою України та публікується САІ.
Зважаючи на наведене, станом на 23.02.2016 року над півостровом Крим була встановлена заборона використання повітряного простору (заборонена зона), про що свідчить опублікована в NОТАМ А2461/14 інформація.
Відповідно до вимог пунктів 2.2.1, 2.2.4 та 2.2.5 розділу 2.2 глави 2 Додатку 15,2.2.1 Служба аеронавігаційної інформації забезпечує подання аеронавігаційних даних та аеронавігаційної інформації, необхідних для забезпечення безпеки, регулярності та ефективності аеронавігації, у формі, що відповідає експлуатаційним вимогам, що пред'являються співтовариством ОрВС, у тому числі: а) персоналом, пов'язаним з виробництвом польотів, включаючи льотні екіпажі планування польотів та в пілотажних тренажерах; b) органом обслуговування повітряного руху, відповідальним за польотно-інформаційне обслуговування та службами, які відповідають за передпольотну інформацію; 2.2.4 Крім того, служба аеронавігаційної інформації отримує аеронавігаційні дані та аеронавігаційну інформацію, що дозволяють їй забезпечувати передпольотне інформаційне обслуговування та задовольняти потреби інформації під час польоту з наступних джерел: а) від служб аеронавігаційної інформації інших держав; b) з інших джерел; 2.2.5 Аеронавігаційні дані та аеронавігаційна інформація, що одержуються з джерел, зазначених у п. 2.2.4 а), при поширенні супроводжується чітким посиланням на те, що вони опубліковані із санкції держави, від якої отримані.
Як зазначалось вище, станом на 23.02.2016 над півостровом Крим була встановлена заборона використання повітряного простору (заборонена зона), про що свідчить опублікована в NOTAM А2461/14 інформація.
При цьому, аргументи позивача фактично зводяться до того, що жодних повідомлень, від командира повітряного судна, органів ОПР або органів управління Повітряних Сил Збройних Сил, про факт порушення порядку використання повітряного простору України не було.
Суд не погоджується з такими твердженнями, з огляду на наступне.
Згідно з розділом 1.1 «Визначення» Розділу 1 Додатку 15 «Заборонена зона - повітряний простір встановлених розмірів над територією або територіальними водами держави, у межах якої польоти повітряних суден заборонено».
Таке ж положення міститься в Главі 1 «Визначення» Додатку 2 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.
Разом з цим, відповідно до пункту 2.1.1 розділу 2.1 Глави 2 Конвенції «Правила польотів поширюються на повітряні судна, що мають національні та реєстраційні знаки Договірної Держави, незалежно від їхнього місцезнаходження, за умов, що ці правила не суперечать правилам, опублікованим державою, яка здійснює юрисдикцію над територією, що пролітає».
Також, згідно з пунктом 2 розділу 1 Постанови №401, заборонена зона - частина повітряного простору, в межах якої забороняються польоти повітряних суден.
На думку суду, Авіакомпанія «Аерофлот» та льотний екіпаж ПС, яке виконувало рейс AFL1630 знали про дію NOTAM А2461/14, оскільки відповідно до глави 8 Додатку 15 «на будь-якому аеродромі/вертодромі, який зазвичай використовується для виконання міжнародних польотів, персоналу, пов'язаному з виробництвом польотів, включаючи льотні екіпажі та служби, відповідальні за передпольотну інформацію, надається аеронавігаційна інформація, необхідна для забезпечення безпеки, регулярності та ефективності аеронавігації та що стосується етапів маршрутів, що починаються від даного аеродрому/вертодрому.
Членам льотного екіпажу надається коротка анотація діючих NOTAM, що мають експлуатаційне значення, та інша інформація термінового характеру у формі складених відкритим текстом бюлетенів передпольотної інформації (РІВ)».
Разом з цим, NOTAM А2461/14 має у своєму тексті у полі визначення цілі літери NBO, що відповідно до Додатку А глави 6 Doc 8126 означає, що NOTAM відібрано для негайного сповіщення експлуатантів повітряних суден, для включення в РІВ та стосується виконання польотів.
Крім того, відповідно до пункту 2.3.2 розділу 2.3 Глави 2 Додатку 2 До початку польоту командир повітряного судна знайомиться з усією наявною інформацією щодо запланованої операції.
У той же час, пунктом 8.1.1 Додатку 15 визначено, що на будь-якому аеродромі, що зазвичай використовується для виконання міжнародних польотів, персоналу, пов'язаному з виробництвом польотів, включаючи льотні екіпажі та служби, відповідальні за передпольотну інформацію, надається аеронавігаційна інформація, необхідна для забезпечення безпеки, регулярності та ефективності аеронавігації та що стосується етапів маршрутів, що починаються від цього аеродрому.
Пунктом 8.1.3 Додатку 15 закріплено, що членам льотного екіпажу надається коротка анотація діючих NОТАМ, які мають експлуатаційне значення, та інша інформація термінового характеру у формі складених відкритим текстом бюлетенів передпольотної інформації (РІВ).
Наведене спростовує твердження позивача щодо його необізнаності станом на 23 лютого 2016 у з приводу діючих NОТАМ.
Слід звернути увагу, що відповідно до статті 11 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та частини першої статті 8 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту до повітряних суден авіакомпанії Аерофлот під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден.
Разом з цим, відповідно до пункту 2.1.1 розділу 2.1 Глави 2 Додатка 2 Правила польотів поширюються на повітряні судна, що мають національні та реєстраційні знаки Договірної Держави, незалежно від їхнього місцезнаходження, за умови, що ці правила не суперечать правилам, опублікованим державою, яка здійснює юрисдикцію над територією, що пролітає.
Відповідно до статті 12 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року кожна Договірна держава зобов'язується вживати заходів для забезпечення того, щоб кожне повітряне судно, яке здійснює політ або маневрує в межах її території, а також кожне повітряне судно, яке має її національний знак, де б таке судно не знаходилося, дотримувалося чинних у даному місці правил і регламенту, що стосуються польотів і маневрування повітряних суден.
Частиною 3 статті 48 Повітряного кодексу України встановлено заборону виконання польоту повітряного судна в контрольованому повітряному просторі без двостороннього радіозв'язку з органом обслуговування повітряного руху.
Однак, не зважаючи на вищевикладені положення авіакомпанія Аерофлот 23.02.2016, виконуючи рейс AFL1630, не мала права здійснювати проліт в забороненій зоні над півостровом Крим. Авіакомпанія «Аерофлот» навмисно порушила встановлену NOTAM А2461/14 заборону, оскільки зазначений NOTAM був затверджений та опублікований в порядку встановленому міжнародними нормами та законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Повітряного кодексу України розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами і літальними апаратами України та іноземними цивільними повітряними суднами, які сталися на території України, а також порушення вимог щодо використання повітряного простору України здійснює спеціалізована експертна установа з розслідування авіаційних подій.
Відповідно до частини 1 статті 119 Повітряного кодексу України усі авіаційні події, серйозні інциденти, інциденти, надзвичайні події та пошкодження повітряних суден на землі, що сталися на території України, а також порушення порядку використання повітряного простору України підлягають обов'язковому розслідуванню з метою встановлення їх причин і вжиття заходів щодо запобігання таким подіям у майбутньому, яке є технічним розслідуванням.
Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Повітряного кодексу України встановлено, що до 1 січня 2012 року функції експертної установи з розслідування авіаційних подій здійснює уповноважений орган з питань цивільної авіації (на даний час Державіаслужба).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 року № 228 утворено Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами. Пунктом 3 Положення про Національне бюро визначено, що воно є державною спеціалізованою експертною установою з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами.
Таким чином, Державіаслужба на час спірних правовідносин є уповноваженою особою проводити розслідування порушення вимог повітряного простору.
Проаналізувавши наведене вище, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті оскаржуваної постанови уповноважена посадова особа діяла у відповідності з наданими повноваженнями та компетенцією, відтак вправі була всебічно перевірити всі обставини при розгляді справи про правопорушення у галузі цивільної авіації.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, факт вчинення позивачем правопорушення доведений належними та допустимими доказами, відповідно, правомірність прийняття оскаржуваної постанови доведена та підтверджена.
При вирішенні даного спору суд також враховує судову практику при вирішенні аналогічної категорії справ, зокрема, викладену Верховним Судом у постанові від 24.10.2018 у справі № 826/11783/14, у постанові 07.03.2018 у справі № 826/10898/14.
Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №826/11783/14 та від 07.03.2018 у справі № 826/10898/14.
Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за правопорушення в галузі цивільної авіації, у разі порушення правил та порядку використання повітряного простору України, до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вважає, що застосована до позивача фінансова санкція у розмірі восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян зумовлена численними порушеннями даним суб'єктом авіаційної діяльності правил та порядку використання повітряного простору України, що є загальновідомими обставинами.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність свого рішення.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Стосовно розподілу судових витрат.
З огляду на те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, судом не вирішується питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Аерофлот - російські авіалінії" (вул. Арбат, 10, м. Москва, російська федерація, 119002, Код ЄДРПОУ 7712040126);
Відповідач - Державна авіаційна служба України (Проспект Берестейський, 14, м. Київ, 01135, Код ЄДРПОУ 37536026).
Суддя І.В. Маренич