08 квітня 2025 року справа № 580/914/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26.01.2025 вх. №3947/25 позивач звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 262440023427 від 08.10.2024 щодо відмови у призначення пенсії за вислугу років позивачу, у зв'язку з відсутністю страхового та спеціального стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області ухвалити нове рішення, при прийнятті якого, зарахувати позивачу, пільговий (спеціальний), страховий стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, за період роботи:
період роботи на посаді концертмейстера в Дитячій музичній школі № 21 з 01.09.1991 по 31.08.1994, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 28.02.1992 № 1-2 та довідки від 13.06.2024 № 62, виданої Дитячою музичною школою № 21 Дарницького району м. Києва;
період роботи на посаді викладача по класу фортепіано, заступника директора з учбової частини з 01.09.1994 по 31.01.2013, з 01.09.2013 по теперішній час (07.06.2024), згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 28.02.1992 № 1-2 та довідки від 07.06.2024 № 85, виданої Дитячою школою мистецтв № 4 Дарницького району м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що працювала на посадах концертмейстера та викладача по класу фортепіано у Дитячій музичній школі №21 та Дитячій школі мистецтв №4. У зв'язку із набуттям необхідного педагогічного (спеціального) стажу звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Проте відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років.
30.01.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
19.02.2025 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач не має необхідного спеціального стажу, оскільки посада «концертмейстер» не передбачена Переліком №909 від 04.11.1993 та з підстав відсутності інформації, що Дитяча школа мистецтв №4 відноситься до закладів освіти, а відноситься до закладів культури.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що позивач працювала на посаді концертмейстера в Дитячій музичній школі №21 в період з 01.09.1991 по 31.08.1994, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 та довідкою №62 від 13.06.2024.
Також позивач працювала на посаді виклада по класу фортепіано, заступника директора з учбової частини з 01.09.1994 по 31.01.2013, з 01.09.2013 по теперішній час, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 та довідкою №85 від 07.06.2024.
Позивач звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою від 01.10.2024 про призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Проте відповідач рішенням №262440023427 від 08.10.2024 відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 7-1 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про освіту» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (далі - Перелік № 909), в якому зазначені посади в позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Посада концертмейстера цим переліком не передбачена.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким встановлено, що посада концертмейстера належить до категорії педагогічних працівників.
Таким чином, посилання відповідача на Перелік № 909 є безпідставними, а тому суди попередній інстанцій дійшли правильного висновку, що період роботи позивача з 17 вересня 1999 року по 29 серпня 2008 року на посаді концертмейстера у Вінницькому міському центрі художньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва «Барвінок» безпідставно не зарахований відповідачем до стажу працівника освіти, що дає право на призначення і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Подібний підхід висловлений Верховним Судом у постанові від 30 січня 2019 року № 11-860апп18, відповідно до якого стаж роботи концертмейстером має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
За вказаних обставин стаж роботи позивача на посаді концертмейстера підлягає зарахуванню до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ.
Щодо доводів відповідача, що Дитяча школа мистецтв №4 не є закладом освіти, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019р. у справі №442/456/17 дійшла наступних висновків: «……..викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909».
Така позиція була висловлена Верховним Судом у постанові 26.03.2019р. у справі №484/211/17 та від 23.01.2020р. у справі №756/9879/16-а.
У справі, що розглядається, судами встановлено, що позивач працювала викладачем по класу фортепіано, заступником директора учбової частини.
За вказаних обставин, стаж роботи позивача на посаді концертмейстера в Дитячій музичній школі № 21 з 01.09.1991 по 31.08.1994 та на посаді викладача по класу фортепіано, заступника директора з учбової частини з 01.09.1994 по 31.01.2013, з 01.09.2013 по 07.06.2024 підлягає зарахуванню до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, оскаржуване рішення №262440023427 від 08.10.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо належного способу захисту порушеного права позивача суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями1, 3, частиною 2 статті 6, 8, частиною 2 статті 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Відтак, зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із відмовою в призначенні пенсії позивачу з підстав неврахування певного періоду його роботи до спеціального стажу, суд вважає, що зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу є втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу.
Таким чином, з огляду на обставини справи та дискреційні повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсій за віком, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 01.10.2024 із зарахування до спеціального стажу періодів роботи: на посаді концертмейстера в Дитячій музичній школі № 21 з 01.09.1991 по 31.08.1994; на посаді викладача по класу фортепіано, заступника директора з учбової частини з 01.09.1994 по 31.01.2013, з 01.09.2013 по 07.06.2024.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.
Керуючись ст.2, 90, 242-246, 255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення 262440023427 від 08.10.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 при прийнятті якого, зарахувати позивачу, пільговий (спеціальний), страховий стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, за період роботи: період роботи на посаді концертмейстера в Дитячій музичній школі № 21 з 01.09.1991 по 31.08.1994, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 28.02.1992 № 1-2 та довідки від 13.06.2024 № 62, виданої Дитячою музичною школою № 21 Дарницького району м. Києва; період роботи на посаді викладача по класу фортепіано, заступника директора з учбової частини з 01.09.1994 по 31.01.2013, з 01.09.2013 по теперішній час (07.06.2024), згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 28.02.1992 № 1-2 та довідки від 07.06.2024 № 85, виданої Дитячою школою мистецтв № 4 Дарницького району м. Києва.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок гривень судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення складене та підписане 08.04.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО