Справа № 560/1490/25
іменем України
09 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про те, що він у встановленому законом порядку звернувся ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки, яка в подальшому йому була надана.
Позивач зауважує, що відповідно до пункту 60 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 до ухвалення комісією рішення про надання відстрочки від призову або відмови в наданні відстрочки, військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Разом з тим, вважає, що його було протиправно мобілізовано, а тому він підлягає виключенню зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , оскільки наказ командира про його зарахування до списків особового складу був виданий внаслідок прийняття протиправного наказу про його мобілізацію. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
ІНФОРМАЦІЯ_2 правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Військова частина НОМЕР_1 у поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечила. Зазначила, що визнання протиправними дій чи рішень, які стосуються мобілізації позивача, не відновлять порушених його прав, оскільки наслідком такого способу захисту прав не може бути звільнення останнього з військової служби.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Відповідно до витягу з протоколу №2 від 09.01.2025 засідання комісії при третьому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.01.2025 №11 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період" позивача призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2025 №12 позивача призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 Десантно - штурмових військ ЗСУ, зараховано до списків частини і на всі види забезпечення.
За наявною в матеріалах справи інформацією, наразі позивач проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою-третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.
Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон №3543-ХІІ.
Частиною другою статті 4 Закону №3543-ХІІ установлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною п'ятою статті 22 Закону №3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Статтею 23 Закону №3543-XII визначено коло осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Пунктом 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі - Порядок №560).
Відповідно до пункту 56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Пунктом 58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 09.01.2025 позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", підтвердженням чого є витяг з протоколу №2 від 09.01.2025 засідання комісії при третьому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, наданий на ухвалу суду про витребування доказів.
Суд зазначає, що не лише у військовозобов'язаного громадянина є обов'язок щодо повідомлення органів ТЦК про наявність права для відстрочки, а й органи ТЦК зобов'язані перевіряти та володіти інформацією щодо статусу особи з метою недопущення протиправних дій щодо особи, а тому відповідач мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочу від призову за мобілізацією.
Більш того, самим органом ТЦК і було прийнято рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Натомість ним було проігноровано право позивача на відстрочку, що в свою чергу призвело до протиправного призову позивача на військову службу відповідно до наказу №11 від 11.01.2025.
Відтак, станом на 09.01.2025 позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд прийшов до висновку, органом ТЦК не доведено правомірності наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.01.2025 №11 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період" в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами відповідної військової частини.
Тобто для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус військовозобов'язаного змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) ТЦК та СП, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.
Оскільки в судовому порядку встановлено, що позивача незаконно мобілізовано на військову службу, а чинним законодавством щодо проходження військової служби не передбачено, що скасування документів з оформлення процедури мобілізації має наслідком скасування наказу про зарахування особи до складу військової частини та виключення такої особи зі складу військової частини, куди її направлено відповідним районним ТЦК та СП, то наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2025 №12 в частині призначення на посаду та зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення ОСОБА_1 , також підлягає скасуванню, незважаючи на те, що командир вказаної військової частини безпосередньо і фактично не вчиняв протиправної поведінки при прийнятті такого наказу.
Варто вказати, що після видання військовою частини НОМЕР_1 від 11.01.2025 №12 про призов та направлення позивача для проходження військової служби, стосовно позивача виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-XII.
Пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Вказаним законом не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про зарахування особи в списки особового складу військової частини.
Наказ військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2025 №12 вже реалізовано, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.
За приписами частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що зважаючи на необхідність належного захисту та відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу частини.
Суд звертає увагу на те, що Верховним Судом у справі № 520/7954/22 підтверджено можливість звільнення особи з військової служби, у зв'язку із визнанням протиправним та скасуванням наказів про мобілізацію і зарахування до списків особового складу військової частини.
При цьому, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відтак, вищевказаний спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним та в повній мірі забезпечить повне припинення порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір при поданні позовної заяви у розмір 1211,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.01.2025 №11 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період" в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .
Скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2025 №12 в частині призначення на посаду та зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення ОСОБА_1 .
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя Я.В. Драновський