Справа № 560/1980/25
іменем України
09 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військових частини в/ч № НОМЕР_1 щодо відсутності відповіді на рапорт від 24 грудня 2024 року щодо направлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини № НОМЕР_1 , на огляд до ВЛК і надання матеріалів службового розслідування;
- зобов'язати військову частину в/ч НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт від 24 грудня 2024 року та надати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини № НОМЕР_1 направлення на огляд до ВЛК і інформацію щодо матеріалів службового розслідування у разі наявності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посадові особи Військової частини НОМЕР_1 порушили встановлений строк розгляду рапорту позивача, станом на час подання позовної заяви до суду рапорт не розглянули та не надали жодної відповіді.
Ухвалою суду від 15 березня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що позивач в позові посилається на те, що звернувся до військової частини НОМЕР_1 з письмовим рапортом від 24.12.2024, який не розглянутий на момент подання позову. З цих підстав вважає, що військова частина НОМЕР_1 допустила протиправну бездіяльність. На доказ звернення з рапортом надає копію рапорту та фіскальний чек укрпошти. Водночас, військова частина НОМЕР_1 не отримувала рапорту позивача в будь-якій формі та спосіб, а тому відсутня протиправна бездіяльність. Також вказує, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2023 року №62 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив частину та зняний з усіх видів забезпечення. В ході службового розслідування було встановлено, що солдат ОСОБА_1 , який убув у відпустку 01.09.2022 року та вважався таким, що перебуває на лікуванні у Хмельницькому обласному закладі з надання психіатричної допомоги з 17.09.2022 року не надав належних документів для підтвердження проходження лікування станом на 26.02.2023 року та не повернувся з відпустки до місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 . Через самовільну відсутність за місцем служби солдата ОСОБА_1 медичною службою військової частини НОМЕР_1 не можливо встановити попередній діагноз позивачу, визначити мету медичного огляду позивача військово-лікарською комісією (дані про попередній діагноз та мету огляду є обов'язковими для заповнення військовою частиною реквізитами направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією, форма якого визначена додатком 14 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008). За таких обставин, рапорт позивача про надання направлення на проходження військово-лікарської комісії можливо розглянути після його повернення до місця служби та з наданням медичних документів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 06.03.2022 року є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2023 року №62 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив частину та зняний з усіх видів забезпечення. В ході службового розслідування було встановлено, що солдат ОСОБА_1 , який убув у відпустку 01.09.2022 року та вважався таким, що перебуває на лікуванні у Хмельницькому обласному закладі з надання психіатричної допомоги з 17.09.2022 року не надав належних документів для підтвердження проходження лікування станом на 26.02.2023 року та не повернувся з відпустки до місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 .
Позивач 24.12.2024 року звернувся до військової частини НОМЕР_1 з письмовим рапортом від 24.12.2024, в якому просив:
- прийняти і зареєструвати мій рапорт згідно статуту внутрішньої служби в журналі рапортів і надати номер реєстрації;
- надати мені матеріали службового розслідування (у разі його існування): наказ командира про проведення службового розслідування, висновок комісії тощо, стосовно мене військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 у званні солдат, для оскарження цього висновку в судовому порядку;
- не надавати мені наказів оскільки на сьогодні я не спроможний їх виконувати за станом здоров'я і у зв'язку з відсутністю встановленого рівня придатності;
- надати мені направлення на ВЛК - комісію згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 для обстеження, визначення лікування і встановлення рівня придатності до в/с;
- не рахувати мої вимушені дії як кримінальне правопорушення за ст. 402, 407 КК України.
Результат розгляду рапорту позивачу не відомий, так як відповідач не надав жодної відповіді.
У зв'язку із бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно п. 2 розділу І Наказу № 531 встановлено, що з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, до наступного прямого командира (начальника).
Пунктами 1 та 2 розділу ІІ Наказу № 531 встановлено, що рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації. Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку.
В розділі ІІІ Наказу № 531 вказано: У паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок "ІНФОРМАЦІЯ_3"; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім'я та прізвище; дату; особистий підпис.
Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.
Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою. Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті. Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).
Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства.
Забороняється: встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно: подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом; недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком; наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту; відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров'я тощо; вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку; відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.
Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства. Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу. У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.
Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється: невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Згідно п. 2 розділу V Наказу № 531 керівники органів військового управління, командири військових частин та підрозділів організовують та забезпечують дотримання встановленого порядку та строків розгляду рапортів військовослужбовців.
Рапорт в електронній формі створюється та подається за допомогою засобів СЕДО, Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони "Армія+" (включаючи його складові частини) (далі - Державний вебпортал) та інших інформаційно-комунікаційних систем, які введені в експлуатацію в системі Міноборони України. (п.1 Розділу IV. Порядку № 531).
З матеріалів справи, суд встановив, що позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з письмовим рапортом від 24.12.2024, який не розглянутий на момент подання позову. З цих підстав позивач вважає, що військова частина НОМЕР_1 допустила протиправну бездіяльність.
На підтвердження звернення з рапортом до військової частини НОМЕР_1 позивач до суду надає копію рапорту від 24.12.2024 року та фіскальний чек укрпошти за № 4900000316399.
Суд враховує, що в рапорті від 24.12.2024 вказана поштова адреса військової частини НОМЕР_1 : АДРЕСА_1 . Водночас, з фіскального чеку № 4900000316399 вбачається, що отримувачем є військова частина НОМЕР_1 , адресу доставки вказано: АДРЕСА_2 .
Згідно трекінгу з сайту Укрпошти відправлення 4900000316399 лист повернуто відправнику з підстав закінчення встановленого терміну зберігання та вручено відправнику 13.01.2025 в АДРЕСА_3 .
Суд не приймає до уваги твердження позивача стосовного того, що рапорт від 24.12.2024 року був також поданий усно, направлений на адресу Міністерства оборони України в тому числі на електронну пошту, та надісланий за допомогою комунікаційного зв'язку VIBER, SIGNAL, VOTSAP всім командирам в/ч НОМЕР_1 , оскільки належних та допустимих доказів в розумінні КАС України до суду позивач не надає. Доказів надіслання вищевказаного рапорту до фельд'єгерської служби поштового зв'язку Міністерства Оборони України позивачем також не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності відповіді на рапорт від 24 грудня 2024 року, оскільки відповідач вказаний рапорт в будь-якій формі та спосіб не отримував.
Так, оскільки військовою частиною не було допущено бездіяльності, похідна вимога зобов'язального характеру також задоволенню не підлягає.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя П.І. Салюк