про залишення позовної заяви без руху
09 квітня 2025 року Справа № 480/1642/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Шаповала М.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа - військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування при обчисленні та виплаті позивачу грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану щорічну відпустку показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та станом на 01 січня 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити позивачу грошове забезпечення за період служби: з 04.06.2020 по 31.12.2020 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01 січня 2020 року; за період служби з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01 січня 2021 року; за період служби з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01 січня 2022 року; за період служби з 01.01.2023 по 20.05.2023 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України" станом на 01 січня 2023 року, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за періоди служби: з 04.06.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України" на 01.01.2020, за період служби з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України" на 01.01.2021, за період служби з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України" на 01.01.2022, за період служби з 01.01.2023 по 20.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України" на 01.01.2023, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зазначено, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду буде вирішено під час розгляду справи по суті.
Ухвалою суду зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23, а ухвалою суду від 09.04.2025 - поновлено та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, крім заперечень проти позову, відповідач заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Представником третьої особи надано суду пояснення по справі, в яких зазначено про те, що позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання відповідача вчинити певні дії за період з 04.06.2020 по 20.05.2023.
Із вказаним позовом він звернувся до суду 01.03.2025.
Верховний Суд у своїх рішеннях (постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23, від 27.12.2024 у справі № 420/15311/23, від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23) вказав, що у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, після завершення дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), підлягають застосуванню положення ст. 233 КЗпП України (в редакції Закону від 19.07.2022), що обмежують строк звернення до суду трьома місяцями.
Таким чином, матеріали справи не містять відомостей про об'єктивно непереборні, не залежні від волевиявлення позивача, перешкоди чи труднощі для своєчасного (до 30.09.2023) звернення до суду з даним позовом.
Поряд з цим, після відкриття провадження у справі, судом було встановлено, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем оскаржується правомірність нарахування та виплати позивачу в неповному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 04.06.2020 по 20.05.2023. Тобто, цей спір щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у належному розмірі є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Внесенням вказаних змін законодавець запровадив строки звернення до суду у відповідних категоріях спорів, у тому числі й у спорах з приводу перерахунку і виплати всіх сум грошового забезпечення та заробітної плати.
Разом з тим Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 дійшов наступних висновків:
"Спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" [19 липня 2022 року] та п і с л я цього.
Період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні".
При цьому у зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що з урахуванням пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України відлік строку звернення з позовними вимогами, що стосується періоду з 19.07.2022 до скасування карантину, розпочинається 01.07.2023 та спливає 30.09.2023.
У цій справі позивач визначає спірним період з 04.06.2020 до 20.05.2023, а з позовом до суду звернувся 03.03.2025.
В контексті зазначеного вище, суд зауважує, що спірні правовідносини з 04.06.2020 до 18.07.2022 охоплюють період до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", тому строк звернення до суду не застосовується. Водночас, період з 19.07.2022 до 20.05.2023 охоплює період після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який передбачає тримісячний строк звернення до суду.
При цьому, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 відлік строку звернення з позовними вимогами в цій частині, розпочався 01.07.2023 та мав сплинути 30.09.2023.
У позовній заяві позивач зазначає, що станом на теперішній час й надалі продовжує військову службу у відповідача. Документи, які б вказували на порушення прав позивача раніше не видавались. Проявивши належну зацікавленість щодо свого грошового забезпечення в грудні 2024 року позивачу шляхом направлення заяви про перерахунок грошового забезпечення вдалось встановити лише в лютому 2025 року порушення своїх прав, отримавши вищевказану відповідь на заяву. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що строк позовної давності слід відраховувати з 14 лютого 2025 року, а отже позивач не пропустив строк звернення до суду.
Із цим позовом до суду позивач звернувся лише 03.03.2025, тобто із пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.233 КЗпП України.
Заяви про поновлення пропущеного строку з зазначенням підстав поважності та відповідних доказів суду в частині спірного періоду з 19.07.2022 до 20.05.2023 позивачем надано не було.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
В силу п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, у випадку встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та у випадку відсутності заяви про поновлення такого строку, з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд має залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа - військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Шаповал