08 квітня 2025 року Справа № 480/6598/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6598/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо здійснення розрахунку та виплатити ОСОБА_1 недоотриманої компенсації за невикористані 87 днів щорічної та додаткової відпусток за 2022-2024 роки;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої компенсації за невикористані 87 днів щорічної та додаткової відпусток за 2022-2024 роки в розмірі 72297,98 грн. (сімдесят дві тисячі двісті дев'яносто сім грн. 98 коп.).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем протиправно не враховано в грошовій компенсації за дні невикористаних відпусток належного розміру грошового забезпечення за останні 12 місяців служби, що передували звільненню.
Ухвалою суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
12.08.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому повідомляє, що виплата грошової компенсації за невикористані дні за іншими видами додаткових відпусток ст. 83 КЗпП та ст. 24 Закону України "Про відпустки" не передбачена. Відпустка учасника бойових дій, у тлумаченні чинного законодавства, не належить до категорії щорічних відпусток, а отже на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток. Тому у відповідача відсутні підстави щодо донарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні відпусток за 2022-2024 року.(а.с.30-32)
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 11.03.2016 серії НОМЕР_1 та проходив службу в Сумському районному управлінні поліції Головного управлінні Національної поліції в Сумській області. (а.с.4)
Відповідно до наказу ГУ НП в Сумській області №66 о/с від 27.02.2024 позивача було звільнено зі служби за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виглдяі звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Нацональної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (а. с. 17).
Згідно довідки від 02.08.2024 №29/1043 позивачу нараховано та виплачено грошову компенсацію за:
- за 26 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки та 13 діб невикористаної щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік в сумі 37 499,80 грн;
- за 30 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки та 14 діб невикористаної щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2023 рік, в сумі 42 307,46грн;
- за 04 доби невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2024 рік в сумі 3 846,13 грн.
Відповідно до розрахункового листа за березень 2024 року позивачу виплачено суми 3 846,13 грн, 41 345,93 грн та 36 538,27 грн. (зворот. стор. а.с.7)
Не погоджуючись з даними розмірами нарахувань компенсації невикористаної відпустки позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із вимогами 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Відповідно до п.2-3 ст. 93 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок №260).
Абзацом 8 п. 8 Розділу III Порядку №260 (у редакції, чинній на момент звільнення) передбачено, що виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Суд звертає увагу, що Законом України "Про Національну поліцію" не врегульовано порядок та строки розрахунку з поліцейським при звільненні, а також виплата компенсації за не використані дні відпусток.
Отже, у таких випадках за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Питання виплати компенсації за невикористані дні відпусток підлягає розгляду в порядку визначеному приписами Кодексу законів про працю України, Закону України "Про відпустки" та Порядку 100.
Так, враховуючи вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 83 КЗпП України та ч. ч. 1, 3 ст. 24 Закону України "Про відпустки", у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної та додаткової відпусток.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 Закону "Про відпустки", право на відпустки забезпечується: 1) гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; 2) забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
Грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка включається до додаткового фонду заробітної плати, є виплатою за невідпрацьований час, і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 (справа №1-13/2013) указав, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Механізм обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки визначається за правилами, закріпленими у п. п. 2, 5, 7 Порядку № 100. Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.
Виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати, визначені розділом ІІІ Порядку 100, відповідно до норм п. 3 якого при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Суд зауважує, що підпунктами а) - о) пункту 4 цього Порядку визначено вичерпний перелік виплат, що не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати.
Відповідно до ст. 236 КЗпП України середній заробіток за час затримки виконання рішення суду є неотриманою заробітною платою за невиконання трудової функції не з вини працівника, на яку поширюються норми законодавства про оплату праці.
Абзацами 1, 2 п. 2 Порядку 100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Судом встановлено, що згідно розрахункових листів за період з 01.03.2023 по 28.02.2024, який видано відповідачем позивачу, загальна сума нарахувань та виплати становить 474 026,83 грн, проте сума грошового забезпечення, що має бути взята до розрахунку, як зазначено п.4 Порядку 100, складає: 391 296,50 грн. (474 026,83 грн (загальна сума нарахувань) - 36 538,27 грн (за 26 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки та за 13 діб щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік); - 41 345,93 грн. (за 30 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки та за 14 діб щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2023 рік); - 3 846,13 грн. (за 04 діб невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2024 рік); - 1000,00 грн (разова грошова винагорода за серпень 2023).
Як зазначено у абз. 1 п. 7 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.
Кількість днів невикористаної відпустки, які підлягають компенсації складають 87, що не заперечується сторонами по справі.
Беручи до уваги вимог п. п. 2, 5, 7 Порядку 100, сума компенсації, визначається за формулою: сума виплат, нарахованих за період з 01.03.2023 по 28.02.2024, поділена на кількість робочих днів у розрахунковому періоді та помножена на кількість днів невикористаної відпустки (391 296,50 : 358 х 87 = 95 091,60 грн) з урахуванням виплачених відповідачем як роботодавцем суми при звільненні (89 395,92) та в подальшому - 95 091,60 грн, та становить до стягнення з відповідача 6 505, 68 грн. (95 091,60 - 89 395,92).
Визначення конкретної суми компенсаційної виплати, як це у даному випадку, не відноситься до дискреційних повноважень відповідача, оскільки Порядком 100 закріплено чітку формулу обчислення суми компенсації за невикористані дні відпустки, що підкріплюється правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 26.02.2020 у справі №826/8319/16.
Вказаний спосіб захисту порушеного права позивача узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.03.2019 у справі №757/9144/16-ц.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлені Верховним Судом правові позиції у такій категорії справ, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо здійснення розрахунку та виплатити ОСОБА_1 недоотриманої компенсації за невикористані 87 днів щорічної та додаткової відпусток за 2022-2024 роки;
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Г. Кондратьєва 23, м.Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму недоотриманої компенсації за невикористані 87 днів щорічної та додаткової відпусток за 2022-2024 роки в розмірі 6 505,68 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко