09 квітня 2025 року м. Рівне №460/3870/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доТериторіального управління БЕБ у Вінницькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Територіального управління БЕБ у Вінницькій області (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо відмови у підготовці і направленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-Х-ІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з врахуванням “Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки», затверджених Постановою КМУ від 06.10.2021 №1068 щодо визначення посадового окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на 2025 рік (3028 грн.), на відповідних коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для перерахунку з 01.02.2025;
зобов'язання відповідача підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-Х-ІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з врахуванням “Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки», затверджених Постановою КМУ від 06.10.2021 №1068 щодо визначення посадового окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на 2025 рік (3028 грн.), на відповідних коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для перерахунку з 01.02.2025.
Згідно з позовною заявою, вимоги ґрунтуються на тому, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа працівників БЕБ виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування постанови №1068 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. За таких обставин, позивач звернувся до відповідача з проханням направити до ГУ ПФУ в Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. Однак, відповідач протиправно відмовив у виготовленні оновленої довідки. За наведеного просить зобов'язати його видати таку довідку в судовому порядку.
Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з відзивом на позов, відповідач позовні вимоги не визнає. Свої заперечення обґрунтовує тим, що особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації. Абзацом 1 частини 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки» встановлено, що особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України та відповідно посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Також зазначаємо, що норма частини третьої статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» є бланкетною, оскільки встановлює лише мінімальну кількість прожиткових мінімумів для обчислення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання у Бюро економічної безпеки України, але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. Розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу працівників Бюро економічної безпеки України встановлюють інші закони, які доповнять частину третю статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначено розмір посадового окладу працівникам Бюро економічної безпеки. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068 затверджено умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України (далі - Умови оплати праці і грошового забезпечення БЕБ). Фінансове та матеріально-технічне забезпечення Бюро економічної безпеки України визначається статтею 32 Закону про БЕБ. Відповідно до частини 1 зазначеної статті, таке забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, передбачених проєктами міжнародної технічної допомоги. Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме статтею 7 установлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць - у розмірі 2920 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні, даний коефіцієнт у 2024 році був таким самим, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» . З огляду на те, що служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру (стаття 19 Закону про БЕБ), яка врегульована спеціальним законодавством, вказаний розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, визначений абзацом 6 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розповсюджується на оплату праці працівникам БЕБ. Вказує, що в обґрунтування позовної вимоги з даного питання позивач помилково зазначає про «колізію загальних норм (Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон про прожитковий мінімум) та спеціальних (Закону про БЕБ та Умов оплати праці і грошового забезпечення БЕБ), зазначаючи, що з огляду на те, що Закон про прожитковий мінімум не містить такої соціальної демографічної групи населення як «працівники інших державних органів», відповідно застосування прожиткового мінімуму у розмірі 2102 грн є неправомірним. Зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не встановлено додаткової демографічної групи населення як «працівники інших державних органів», а норма звучить насамперед так - установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, а вже потім в законі конкретизовано, що такий прожитковий мінімум застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, тобто визначив коло поширення такого прожиткового мінімум, але при цьому категорія соціальної демографічної групи населення не змінилася (категорія працездатних осіб). Застосування фіксованого розміру прожиткового мінімуму в розмірі 2102 гривні для обчислення посадових окладів працівників Бюро економічної безпеки (БЕБ) є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству. Незважаючи на твердження позивача про необхідність використання актуального прожиткового мінімуму (3028 гривень), встановленого на 1 січня відповідного року згідно із Законом про Державний бюджет, фіксований показник 2102 гривні має застосовуватися з огляду на кілька ключових аспектів. По-перше, фіксований прожитковий мінімум є базовим розрахунковим показником, закріпленим у підзаконних актах, які визначають порядок оплати праці працівників державних органів, зокрема й тих, оплата праці яких регулюється спеціальними законами. Закон України "Про Бюро економічної безпеки" визначає основи діяльності та структури БЕБ, проте порядок нарахування посадових окладів передбачений іншими нормативними актами, що забезпечує використання фіксованого мінімуму. По-друге, використання змінного показника, такого як прожитковий мінімум, встановлений на 1 січня року (3028 гривень), створює додаткове навантаження на бюджет і вносить невизначеність у механізм оплати праці. Законодавець передбачив використання фіксованого показника (2102 гривні) як стабільної бази для розрахунку, що особливо важливо в умовах правового статусу працівників БЕБ. По-третє, аргументи позивача про застосування 3028 гривень базуються на буквальному тлумаченні норм Закону "Про Державний бюджет", який має загальний характер і не враховує спеціальних норм, передбачених для працівників БЕБ. Фіксований мінімум, навпаки, забезпечує уніфікований підхід до розрахунку оплати праці всіх категорій працівників державних органів. Використання фіксованого прожиткового мінімуму відповідає принципу раціонального використання бюджетних коштів. Застосування позивачем 3028 гривень призвело б до значного збільшення бюджетних витрат, що є небажаним в умовах воєнного стану та необхідності збереження фінансової стабільності. Отже, застосування фіксованого прожиткового мінімуму в розмірі 2102 гривні для розрахунку посадових окладів працівників БЕБ є правомірним, обґрунтованим та відповідає принципам спеціального регулювання, юридичної визначеності та ефективного використання бюджетних коштів. Аргументи позивача про необхідність застосування 3028 гривень є безпідставними, оскільки базуються на загальних нормах, що не враховують специфіку оплати праці працівників БЕБ. Введення Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" спеціальної категорії прожиткового мінімуму для працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, а саме "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів з 1 січня відповідного року", тягне за собою обов'язок застосовувати ТУ БЕБ у Вінницькій області дану норму, так як ТУ БЕБ у Вінницькій області не наділене правом на тлумачення закону та застосування його на власний розсуд. Абзацом 6 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні. Натомість абзацом 1 частиною 16 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що дія абзацу шостого статті 7 цього Закону не поширюється на працівників Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань, відповідно, виключення до працівників Бюро економічної Безпеки передбачені абзацом 1 частиною 16 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» не застосовуються. Також зазначаємо, що протиправність в діях суб'єкта владних повноважень має місце лише у разі навмисного невиконання ним своїх обов'язків, але в своїх діях ТУ БЕБ у Вінницькій області відсутні ознаки протиправності, так як за наявності правової норми, яка визначає прожитковий мінімум працездатних осіб, спеціально який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, відповідач не вправі не виконувати її приписи. Верховний Суд неодноразово висловлювали правову позицію про те, що допоки норма є чинною, вона підлягає застосуванню, а задоволення вимог можливе тільки за час після визнання відповідної норми неконституційною. Тому до моменту визнання неконституційною норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" про встановлення "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів з 1 січня відповідного року ", вона є чинною і саме вона є розрахунковою величиною для визначення розміру винагороди працівникам Бюро економічної безпеки та зазначати інші відомості, ніж прямо передбачено Законом, у ТУ БЕБ у Вінницькій області не було правових підстав. За наведеного просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив на адміністративний позов, у якій з підстав, що є аналогічними підставам вказаним у позовній заяві, просив відхилити відзив на адміністративний позов та врахувати викладені заперечення при прийнятті рішення.
Ухвалою суду від 09.04.2025 в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.
Ухвалою суду від 09.04.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.02.2025 про видачу та направлення до ГУ ПФУ в Рівненській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки» №1068 від 06.10.2021 щодо визначення посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку з 01.02.2025 основного розміру пенсії позивача.
Відповідач листом № 23.1/07-29/301-25 від 14.02.2025 відмовив позивачу у виготовленні оновленої довідки з підстав відсутності факту підвищення грошового забезпечення в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючим військовослужбовцям.
Вважаючи поведінку відповідача щодо відмови у оформленні та надані до ГУ ПФУ в Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку доводам сторін, що викладені у заявах по суті, суд виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
За правилами статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, за Законом №2262-ХІІ, питання визначення механізму перерахунку пенсій було передано законодавцем у відання Кабінету Міністрів України і реалізовано останнім у постанові №45 від 13.02.2008, якою затверджено “Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із пунктом 1 вказаного Порядку, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною четвертою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Заробітна плата працівників Бюро економічної безпеки України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов'язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина 1 статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 № 1150-ІХ) (далі - Закон № 1150-ІХ).
Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації (частина 2 статті 31 Закону № 1150-ІХ).
Так, суд уважає за потрібне вказати, що для спірних правовідносин спеціальними є норми частини 3 статті 31 Закону № 1150-ІХ в якій посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (частина 3 статті 31 Закону № 1150-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068 (далі - Умови № 1068) посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривні.
Разом з тим, суду слід зазначити, що незалежність Бюро економічної безпеки України, гарантується визначеними Законом №1150-ІХ та іншими законами України особливим порядком конкурсного відбору, призначення та звільнення Директора Бюро економічної безпеки України, його заступників, інших працівників, установленим законом порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення Бюро економічної безпеки України.
Однією з гарантій незалежності Бюро економічної безпеки України є створення необхідних умов для діяльності працівників БЕБ, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Як зазначалось вище, розмір посадового окладу, осіб, які мають спеціальні звання БЕБ визначається спеціальним законодавством, а саме: частина 3 статті 31 Закону № 1150-ІХ та пунктом 2 Умов № 1068.
Таким чином, спеціальним законом, котрий врегульовує діяльність БЕБ України та його територіальних підрозділів встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У даному випадку має місце колізія загальних та спеціальних норм, що врегульовують спірні правовідносини.
При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Суд при розгляді справи вказує на імперативні приписи частини 5 статті 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а саме висновки Верховного Суду у постановах від 29 січня 2019 року у справі № 807/257/14 та від 25 травня 2022 року справа №120/1196/19-а.
Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (пункт 69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії», заява № 7888/03.
Відтак, розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» № 966-XIV від 15 липня 1999 року, відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. «Працівники інших державних органів» до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Водночас статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», становлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2563 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
працездатних осіб - 3028 гривень;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня;
осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, - 1600 гривень.
Варто зазначити, що зміни до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» у частині, яка регламентує розмір окладу у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня 2025 року для цілей визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, немає.
Водночас Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, що порушує гарантії незалежності вказаної категорії працівників БЕБ, одна з яких передбачена частиною 1 статті 5 Закону № 1150-ІХ.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10- рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Вказана правова позиція суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, від 02 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі №120/2006/22-а, від 26 липня 2023 року у справі №240/2978/22, від 27 липня 2023 року у справі №240/3795/22, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Таким чином на думку суду, Територіальним управлінням БЕБ у Вінницькій області, в порушення вимог частини 3 статті 31 Закону № 1150-ІХ та пункту 2 Умов № 1068, протиправно станом на 01.01.2025 року здійснювалось нарахування грошового забезпечення з урахуванням «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів в сумі 2102 гривні».
Разом з тим, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у осіб, які мають спеціальне звання БЕБ виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які визначаються шляхом застосування пункту 2 Умов №1068 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
За встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дії відповідача по відмові позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Рівненській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Умов №1068, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення з 01.02.2025 перерахунку основного розміру пенсії є протиправними, а відтак позов підлягає до задоволення.
Разом із тим, суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не спростовано відповідачем.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оскільки судом встановлено факт наявності порушеного права позивача з боку відповідача, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнання протиправними дії Територіального управління БЕБ у Вінницькій області щодо відмови у підготовці і направленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-Х-ІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням “Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068 щодо визначення посадового окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на 2025 рік (3028 грн.), на відповідних коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розміру встановленого окладу, для перерахунку з 01.02.2025.
Зобов'язання Територіальне управління БЕБ у Вінницькій області підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-Х-ІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням “Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068 щодо визначення посадового окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на 2025 рік (3028 грн.), на відповідних коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розміру встановленого окладу, для перерахунку з 01.02.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 09 квітня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Територіальне управління БЕБ у Вінницькій області (пл. Привокзальна, 36, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21001, ЄДРПОУ/РНОКПП 45303399)
Суддя Д.П. Зозуля