08 квітня 2025 року справа №320/17687/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкуерор" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкуерор» (далі - позивач, ТОВ «Конкуерор») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.12.2023 року №0807440707, №08078024025, №08077924025, №08077724025, від 20.12.2023 року №0812980701, №0812940701 та від 19.03.2024 №00209330701.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає порушення, які встановлені в акті перевірки, безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач подано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що у межах спірних правовідносин він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відзиві, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що не погоджується з позицією відповідача, яка викладена у відзиві, та вважає, що наведені контролюючим органом аргументи не спростовують протиправності податкових повідомлень-рішень та аргументів позивача.
Провівши підготовчі дії, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи, ухвалою суду від 21.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «Конкуерор» є юридичною особою, яка зареєстрована 12.12.2019 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису про державну реєстрацію №10721020000044296.
Видами діяльності ТОВ «Конкуерор» за кодами КВЕД є: 92.00 Організування азартних ігор (основний); 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Конкуерор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.12.2019 по 31.12.2022, валютного законодавства за період з 12.12.2019 по 31.12.2022, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 12.12.2019 по 31.12.2022 та іншого законодавства за відповідний період відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 13.11.2023 №73934/Ж5/26-15-07-01-06/43406013.
Перевіркою встановлено порушення:
-підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, пункту 5, пункту 21 П(С)БО 15 «Дохід», пункту 6, пункту 7, пункту 9.4 П(С)БО 16 «Витрати», ч. 1 статті 9, п.2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 951 935 грн, в тому числі, за 2022 рік на суму 1 951 935 грн,
та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього на загальну суму 36 666 741 грн, у тому числі, за 2022 рік на суму 36 666 741 грн;
-підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті доходу джерелом походження з України на загальну суму на загальну суму 930 грн у 2022 році;
-підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 171.2 «а» статті 171, підпункту «а» пункту176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб до бюджету у розмірі 3 178 286,53 грн;
-пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 51.1 статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, зі змінами, розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, а саме: несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб 1 квартал 2022 року (фактично подано 20.07.2022 року, термін подання до 10.05.2022, в період дії воєнного стану), та не відображено суми нарахованих та виплачених виграшів фізичним особам за 4 кв. 2021 року, 1-4 кв. 2022 року;
-підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням пп.1.2, пп.1.3, пп.1.6, п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, підпункту 164.2.6 пункту 164.2 статті 164, пункту 171.2 «а» статті 171, підпункту «а» пункту176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження зобов'язання з військового збору у розмірі 264 857,21 грн;
-пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, пункту 8.1, пункту 8.4, пункту 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, не подано повідомлення по об'єктах за ф. №20-ОПП, пов'язаних з оподаткування або через які провадиться діяльність до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДПС у м. Києві;
-пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями).
ТОВ «Конкуерор», не погоджуючись з викладеними у акті перевірки висновками, подало заперечення від 29.11.2023 на акт перевірки.
ГУ ДПС у м. Києві надано відповідь листом від 13.12.2023 № 46034/1/26-15-07-01-06-03 на вищевказане заперечення, відповідно до якого висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:
№0807440707 від 19.12.2023, яким, за порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 119 154 000,35 грн;
№08078024025 від 19.12.2023, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 330 374,55 грн, з яких за податковим зобов'язанням - 264 857,21 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 65 517,34 грн;
№08077724025 від 19.12.2023, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020,00 грн;
№08077924025 від 19.12.2023, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 964 494,61 грн, з яких за податковим зобов'язанням - 3 178 286,53 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 787 208,07 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, 05.01.2024 ТОВ «Конкуерор» подано скаргу до Державної податкової служби України.
Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 06.03.2024 №6189/6/99-00-06-01-03-06, яким залишено без змін податкові повідомлення- рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 19.12.2023, а скаргу - без задоволення.
Також, на підставі акта перевірки від 13.11.2023 № 73934/Ж5/26-15-07-01-06/43406013 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
№0812980701 від 20.12.2023, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3060,00 грн;
№0812940701 від 20.12.2023, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодах: за 2022 рік у сумі 36 666 741,00 грн;
№0812960701 від 20.12.2023, яким збільшено суму податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 439 919 грн, з яких за податковим зобов'язанням - 1 951 935,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 487 984,00 грн.
Позивачем подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 14.03.2024 №7216/6/99-00-06-01-01/06 скаргу ТОВ «Конкуерор» задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.12.2023 № 0812960701 в частині завищення витрат на амортизацію нематеріального активу (ліцензії) та у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 20.12.2023 №0812940701, №0812980701 залишено без змін, а скаргу - частково задоволено.
На підставі рішення Державної податкової служби України від 14.03.2024 №7216/6/99-00-06-01-01/06 та акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 19.03.2024 №00209330701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 123 669,00 грн, з яких за податковим зобов'язанням - 898 935,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 224 734,00 грн.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п. 20.1.4); запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п. 20.1.6); визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п. 20.1.18); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п. 20.1.19).
Згідно з пунктом 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.
Відповідно до пункту 77.1 статі 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
За приписами статті 86 ПК України у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Конкуерор» відповідачем складено акт від 13.11.2023 № 73934/Ж5/26-15-07-01-06/43406013, яким встановлено низку вчинених позивачем порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Зокрема, контролюючим органом вказано про проведення ТОВ «Конкуерор» розрахункових операцій з продажу гравцям за грошові кошти електронних грошових замінників, які дають можливість зробити ставку в азартній грі та виплати виграшів на загальну суму 79 435 465,57 грн без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО та/або ПРРО), без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків) за період 2021, 2022 роки.
Контролюючим органом зроблено висновок, що «онлайн-система» організатора ігор в мережі Інтернет є «касою», продаж електронних грошових замінників (далі ЕГЗ) гравцям та обмін їх на гривні (виплата виграшів) не є послугою, та вимагає обов'язкового, на загальних підставах, застосування товариством РРО або програмних РРО.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №141 від 07.04.2021 ТОВ «Конкуерор» отримало ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі інтернет.
ТОВ «Конкуерор» провадить діяльність з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет на вебсайті https://vulkancasino.ua/.
Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 № 768-ІХ (далі - Закон №768-ІХ) визначено правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №768-ІХ на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, у тому числі: 2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет.
За визначеннями, викладеними у статті 1 Закону №768-ІХ:
онлайн-система організації та проведення азартних ігор (онлайн-система) - сукупність технічних, програмних та програмно-апаратних засобів, що забезпечує (у тому числі в мережі Інтернет) організацію та проведення азартних ігор, збір даних про прийняті ставки, їх облік та реєстрацію, визначення, облік та виплату виграшів (призів), а також здійснення інших операцій, пов'язаних з організацією та проведенням азартних ігор, та зберігання відповідної інформації (п.36);
організатор азартних ігор казино в мережі Інтернет - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет відповідно до цього Закону (п.39).
Спеціальні вимоги до організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет визначені у статті 30 Закону №768-ІХ.
Згідно з частинами 1, 2 цієї статті організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет здійснюються організатором азартних ігор казино в мережі Інтернет на підставі відповідної ліцензії відповідно до вимог цього Закону та законодавства про азартні ігри з обов'язковим використанням онлайн-системи організатора азартних ігор.
Організатор азартних ігор казино в мережі Інтернет може організовувати та проводити виключно азартні ігри казино, визначені цим Законом, через вебсайт, зазначений у рєєстрі.
Оплата ставок, повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх казино в мережі Інтернет, та виплата виграшів гравцям здійснюються у безготівковій формі з урахуванням положень цього Закону (частина 5).
Відповідно до п. 3.1. Договору (публічної оферти) про участь в азартній грі, розміщеній на сайті https://vulkancasino.ua/, за умовами цього Договору Організатор надає послуги з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет через веб-сайт Організатора, пропонує Гравцеві стати учасником будь-якої з азартних ігор казино, розміщених на Веб-сайті, відповідно до Правил, затверджених Організатором, а Гравець, який зареєструвався на Веб-сайті, може брати участь у запропонованих Організатором азартних іграх шляхом внесення ставки/ставок.
Відповідно до п. 5.1., п. 5.2. Правил організатора азартних ігор ТОВ «Конкуерор», розміщених на вебсайті https://vulkancasino.ua/, всі операції на Клієнтському рахунку гравця виконуються у національній валюті України - гривні. Організатор приймає лише ті кошти (платежі), що були надіслані на банківський рахунок Організатора з рахунку відкритого в банку, що є резидентом України. При поповненні Клієнтського рахунку шляхом внесення коштів на Клієнтський рахунок, Клієнтський рахунок повинен бути поповнений протягом 60 (шістдесяти) хвилин після внесення коштів, але не раніше надходження грошових коштів на рахунок Організатора, якщо інше не передбачено чинним законодавством України.
Пунктом 6.5. Правил організатора азартних ігор ТОВ «Конкуерор» операції поповнення і виведення (зняття), виплати та/або повернення грошових коштів з Клієнтського рахунку повинні проводитися в гривні та одним платіжнім методом. Операції з виведення (зняття), виплати та/або повернення грошових коштів з Клієнтського рахунку на користь Гравця здійснюються шляхом зарахування коштів на банківський рахунок банку, що є резидентом України.
За визначенням Закону №768-ІХ клієнтський рахунок гравця - частина онлайн-системи організатора азартних ігор, що забезпечує гравця повною інформацією про його дії, угоди, укладені з організатором азартних ігор, баланс електронних грошових замінників, а також містить інформацію, необхідну для ідентифікації гравця.
Поповнення клієнтського рахунку гравцем та обмін коштів на електронні грошові замінники є необхідним для подальшого внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності Гравця. Виплата ж виграшу Гравцю є наслідком азартної гри.
Згідно з абзацами 5, 6 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу.
До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Підпунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, крім іншого, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Статтею 9 Закону № 265/95-ВР встановлено низку винятків, коли РРО не застосовується.
Так, згідно з пунктом 12 статті 9 Закону №265/95-ВР реєстратори та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Згідно з пунктом 14 статті 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовується при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
За приписами Закону № 768-IX регулює діяльність всіх організаторів азартних ігор, які можуть здійснювати свою діяльність: безпосередньо в гральних закладах або спеціальних гральних зонах (які можуть вважатися місцем реалізації послуги і можуть бути місцем проведення розрахунку); в мережі Інтернет (тобто без визначеного місця надання послуг та/або місця проведення розрахунків).
Таким чином, діяльність організаторів азартних ігор, яка не здійснюється в гральних закладах або спеціальних гральних зонах, а здійснюється виключно в мережі Інтернет, є діяльністю без визначеного місця надання послуг та місця проведення розрахунків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено договори з фінансовими компаніями, а саме: договір про надання послуг з переказу коштів з ТОВ «ФК «Леогеймінг Пей» №2021/08-01 від 02.08.2021; договір на розрахункове обслуговування за операціями інтернет еквайрингу з ПАТ «Укргазбанк» №18/1Е/12-21 від 14.01.2022; договір про проведення розрахунків з ПАТ «Укргазбанк» №36/А2С/12-21 від 14.01.2022; договір про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам (для організацій, які не мають ліцензії на переказ, зокрема: страхових, кредитних організацій, тих, які забезпечують організацію здійснення переказу, тощо) з АТ АКБ «Конкорд» №95.17.000496 від 19.08.2021; договір інтернет-еквайрингу з АТ АКБ «Конкорд» №95.17.000494 від 19.08.2021.
На підтвердження придбання послуг зазначених фінансових компаній позивачем надано суду акти наданих послуг.
Усі юридичні особи, які залучалися позивачем для надання послуг з переказу коштів, були у період, що перевірявся, належним чином зареєстрованими фінансовими компаніями, які володіли ліцензіями на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, що не заперечується податковим органом.
З наведеного вище можна дійти висновку, що усі розрахунки за послуги позивача з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет здійснювалися за допомогою фінансових компаній, які володіли ліцензіями на переказ коштів без відкриття рахунків, здійснювали переказ коштів в мережі Інтернет, тобто через сервіси переказу коштів у розумінні пункту 14 статті 9 Закону №265/95-ВР, які звільняють позивача від застосування РРО та/або ПРРО.
Щодо тверджень контролюючого органу в акті перевірки про те, що «онлайн-система організатора азартних ігор» є «касою» в розумінні Закону №768-IX, слід зазначити наступне.
Стаття 1 Закону №768-ІХ містить визначення, що каса - місце, в якому здійснюються продаж (видача) та обмін ігрових замінників гривні, електронних грошових замінників, поповнення ігрових рахунків, прийняття ставок від гравців, виплата (видача) виграшів (призів) за результатами проведення азартної гри та інші дії;
Згідно зі статтею 29 Закону №768-ІХ прийняття коштів, повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх у гральних закладах казино, обмін коштів на ігрові замінники гривні та виплата (видача) виграшів (призів) у розмірі граничних сум розрахунків готівкою, встановлених Національним банком України, здійснюються виключно через каси із дотриманням вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. Інформація та попередження про строки виплати (видачі) виграшу (призу) має бути визначена правилами організатора казино та доведена до гравців перед початком гри шляхом розміщення відповідного повідомлення біля каси закладу казино у доступному для гравців місці.
У статті 41 Закону №768-ІХ зазначено, що прийняття і повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх у залах гральних автоматів, виплата виграшів (призів) здійснюються виключно у касах грального закладу з обов'язковим дотриманням вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та ведення касових операцій у національній валюті.
Термін каса, у розумінні Закону №768-ІХ, є приміщенням (простором) у закладах казино або залах гральних автоматів, де здійснюються продаж (видача) та обмін ігрових замінників гривні, електронних грошових замінників, поповнення ігрових рахунків, прийняття ставок від гравців, виплата (видача) виграшів (призів). І саме в касах, як в приміщеннях (просторах) закладів казино або гральних автоматів, обов'язковим є застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Як уже зазначалось вище, онлайн-система організації та проведення азартних ігор (онлайн-система) - сукупність технічних, програмних та програмно-апаратних засобів, що забезпечує (у тому числі в мережі Інтернет) організацію та проведення азартних ігор, збір даних про прийняті ставки, їх облік та реєстрацію, визначення, облік та виплату виграшів (призів), а також здійснення інших операцій, пов'язаних з організацією та проведенням азартних ігор, та зберігання відповідної інформації.
Варто зауважити, що жодним положенням чинного законодавства не передбачено, що «гравець який зареєструвався в онлайн-систем організатора азартних ігор та бажає внести ставку в азартній онлайн грі придбаває для цього електронний грошовий замінник в касі і в момент придбання якого виникає розрахункова операція», а тому вказані доводи відповідача є необґрунтованими та не ґрунтуються на нормах законодавства.
Закон України №768-ІХ розрізняє визначення «онлайн-системи організатора азартних ігор» та «каси» та лише схожість певних операцій в касі та онлайн-системі організатора азартних ігор не дає підстав для ототожнення цих визначень, при цьому обов'язковість застосування РРО/ПРРО передбачена Законом №768-ІХ саме для закладів казино та залів гральних автоматів, в яких знаходяться каси, як певні приміщення (простори).
В акті перевірки зазначено, що продаж електронних грошових замінників гравцям та обмін їх на гривні (виплата виграшів) не є послугою та вимагає обов'язкового, на загальних підставах, застосування товариством РРО або ПРРО.
ТОВ «Конкуерор» є організатором азартних ігор казино в мережі Інтернет (КВЕД 92.00) та здійснює свою діяльність через онлайн-систему організації та проведення азартних ігор (онлайн-систему).
Вид здійснюваної ТОВ «Конкуерор» діяльності (92.00 - Послуги щодо організовування азартних ігор) Державний класифікатор відносить до послуг, що не передбачає продаж товарів.
Крім того, згідно підпунктом 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України: «товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення».
Згідно з підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Натомість, операції з обміну грошових коштів на «електронний замінник гривні», які здійснює позивач виключно як умову та складову частину надання гравцю послуги з доступу до азартної гри, вищезазначені ознаки операції з продажу товарів не належать.
За визначенням у статті 1 Закону №768-IX ігровий замінник гривні - матеріальний засіб гри в азартних іграх, зокрема монетоподібний значок, фішка, жетон або електронна картка, а також електронний грошовий замінник, що містить інформацію про його номінал, дає можливість зробити ставку в азартній грі та придбавається в обмін на грошові кошти у касі організатора азартних ігор, а після завершення азартної гри підлягає поверненню в касу для обміну його на відповідний грошовий еквівалент.
Таким чином, електронний замінник гривні не є річчю (майном, благом) і сам по собі не задовольняє жодної потреби гравця, окрім можливості отримання послуги від організатора азартної гри; гравець не набуває право власності на електронний замінник гривні, адже не може ним вільно розпорядитися (відчужувати), отримати від нього користі чи залишити у себе (адже має здійснити його зворотній обмін після завершення азартної гри).
Нормами Закону №768-IX, а також Правилами організатора азартних ігор з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, які відображають порядок надання позивачем послуг та фактичні правовідносини між товариством та споживачами послуг, не передбачено перехід права власності на «електронні грошові замінники» від товариства до клієнта (гравця).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до операцій позивача з надання послуг з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет, розрахунки за які проводяться виключно в безготівковій формі за допомогою сервісів переказу коштів (у тому числі розрахунки у формі операцій з електронними грошовими замінниками), підлягали застосуванню положення пункту 14 статті 9 Закону № 265/95-ВР, які звільняють позивача від застосування РРО та/або ПРРО.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.03.2025 по справі № 320/10602/24.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.04.2021 у справі № 520/7835/19 не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки обставини справи №520/7835/19 не є подібними. У постанові від 16.04.2021 у справі №520/7835/19 досліджувалося питання здійснення розрахунків у сфері дистанційної торгівлі при здійсненні продажу товарів із використанням мережі Інтернет і прийманням оплати за товар за допомогою систем небанківських надавачів платіжних послуг (екавайрінгу). У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що продаж товарів із використанням еквайрінгу потребує обов'язкового застосування РРО/ПРРО.
За таких обставин, висновок контролюючого органу про порушення п.1, п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР, є необґрунтованим та не підтверджується належними доказами, а отже податкове повідомлення-рішення від 19.12.2023 №0807440707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на загальну суму 119 154 000,35 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо висновків контролюючого органу про заниження зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
В акті зазначено, що перевіркою повноти визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб за період 12.12.2019 по 31.12.2022 встановлено його заниження, а саме ТОВ «Конкуерор» здійснено виплати виграшів в азартних іграх через мережу Інтернет фізичним особам за період з 12.12.2019 по 31.12.2022 на загальну суму 14 214 003, 67 грн.
При цьому, як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Конкуерор» не надало підтвердження, що повернуті кошти гравців в сумі 14 214 003, 67 грн не приймали участь у жодній азартній грі у вигляді ставок.
Таким чином, контролюючий орган дійшов до висновку про те, що ТОВ «Конкуерор» порушено підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту «а» пункту 171.2 статті 171, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, в результаті чого встановлено заниження зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб до бюджету у розмірі 3 178 286,53 грн.
Також, в акті зазначено, що перевіркою повноти визначення військового збору за період з 12.12.2019 по 31.12.2022 встановлено його заниження, а саме підприємством не утримано військового збору з виграшів в азартні ігри, що були виплачені фізичним особам.
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Пунктом 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, включається: пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів.
Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Згідно з підпунктом «а» пункту 171.2 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (підпункт «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України).
Відповідно до підпункту 1.2, підпункту 1.3 та підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, дохід у вигляді виграшу чи призу є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотки.
Згідно з пунктом 5.3 статті 5 ПК України терміни, що застосовуються у ПК України і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
ПК України не містить визначення терміну «виграш», а тому для цілей оподаткування такий термін вживається в значенні, встановленому спеціальним законом.
Згідно з пунктами 8, 47 частини першої статті 1 Закону №768-IX:
- виграш (приз) - кошти, майно, майнові права, що підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру відповідно до оприлюднених правил проведення такої азартної гри;
- правила організатора азартних ігор - затверджений організатором азартних ігор локальний акт, що визначає за кожним окремим видом діяльності, встановленим частиною першою статті 2 цього Закону, детальний опис порядку та особливостей здійснення такої діяльності організатора азартних ігор (у тому числі порядок визначення результату азартних ігор, розрахунку та здійснення виплат виграшів (призів), умови взаємодії організатора азартних ігор з гравцями та іншими особами) та інші умови, які передбачені законодавством.
Відповідно до частини п'ятої статті 30 Закону №768-IX оплата ставок, повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх казино в мережі Інтернет, та виплата виграшів гравцям здійснюються у безготівковій формі з урахуванням положень цього Закону.
Отже, з аналізу викладених положень законодавства України вбачається, що об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором є саме виграш гравця, при цьому, оподаткування виграшу здійснюється при його виплаті гравцю організатором азартних ігор.
Порядок виплати виграшу та, безпосередньо, що є виграшом для гравця (кошти, майнові права або майно) у тій чи іншій азартній грі, встановлюється у відповідних правилах азартної гри, затверджених організатором азартних ігор.
Відповідно до Правил проведення азартних ігор, затверджених ТОВ «Конкуерор», виграш (приз) - грошові кошти, що підлягають виплаті (видачі) Гравцеві, що складають позитивну різницю між загальною сумою Виплат та сумою витрат Гравця на поповнення Клієнтського рахунку та включає в себе витрати на суму податків та зборів, що утримуються відповідно до чинного законодавства та цих Правил.
Згідно з Правилами проведення азартних ігор ставка - грошові кошти або ігровий замінник гривні, що передаються гравцем Організатору, є умовою участі в азартній грі та виходячи з розміру якої відповідно до правил такої азартної гри визначається розмір виграшу (призу).
Це визначення відповідає поняттю «ставка», викладеному у пункті 58 частини першої статті 1 Закону №768-IX.
Відповідно до Правил проведення азартних ігор «Клієнтський рахунок» - рахунок, який відкривається гравцеві для участі в азартних іграх на Веб-сайті та є частиною онлайн-системи організатора, що забезпечує гравця повною інформацією про його дії, угоди, укладені з Організатором, баланс грошових коштів гравця або баланс електронних грошових замінників, а також містить інформацію, необхідну для ідентифікації гравця.
Як визначено у пункті 6.2 розділу 6 Правил проведення азартних ігор гравець має право подати запит на суму виплати (виграш, повернення депозиту, інші виплати) в межах балансу свого Клієнтського рахунку.
Під поняттям «Виплата» у Правилах організатора азартних ігор розуміється безготівкова фінансова операція з будь-якої виплати (повернення внесених гравцем на Клієнтський рахунок коштів (Депозиту), виплата виграшу, інші платежі) грошових коштів гравця з його клієнтського (ігрового) рахунку на його особистий рахунок або у будь-який інший спосіб, передбачений Правилами організатора азартних ігор.
Отже, з аналізу Правил організатора азартних ігор вбачається, що гравцем можуть бути отримані від позивача кошти, зокрема, таких видів: вкладених гравцем на свій клієнтський рахунок та виграшу.
Тобто, в розумінні Правил організатора азартних ігор, поняття «виплата» є загальною категорією, яка включає у себе інші платежі, які не є виграшом, а тому не будь-яка виплата коштів на користь гравця є виплатою виграшу, який розглядається ПК України як оподатковуваний дохід.
За висновком відповідача, оскільки спірною перевіркою не встановлено підтвердження, що повернуті кошти гравців не приймали участь у жодній азартній грі у вигляді ставок за перевіряємий період, ці кошти мали бути оподатковані податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Разом з тим, суд зазначає, що такий висновок не узгоджується ні з Законом №768-IX, ні з Правилами організатора азартних ігор, затвердженими позивачем.
При цьому, доказів невідповідності спеціальному законодавству Правил проведення азартних ігор та Правил організатора відповідачем не надано, їх відповідність Закону №768-IX не заперечується.
З аналізу Правил організатора азартних ігор висновується, що потенційний гравець має створити та поповнити свій клієнтський рахунок, на якому здійснюється облік грошових коштів гравця в еквіваленті ігрового грошового замінника. Такі кошти залишаються у власності гравця до моменту здійснення ставки, суму якої гравець визначає самостійно, виходячи з наявної суми поповнення рахунку. У разі, якщо гравець не має наміру скористатися цими коштами (ігровими грошовими замінниками) для здійснення ставки, такі можуть бути повернуті ТОВ «Конкуерор» за вимогою гравця, та не вважаються виграшом, а тому твердження відповідача про те, що повернуті кошти гравців в сумі 14 214 003,67грн могли приймали участь у азартних іграх у вигляді ставок є необґрунтованими та правомірними.
Водночас, суд зазначає, що оподаткуванню підлягає виплата у вигляді виграшу гравця, а не будь-яка виплата, здійснена організатором азартних ігор на користь гравця.
Відповідно до установленої правової позиції Верховного Суду, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку (постанови від 11.07.2024 у справі №826/12628/18, від 05.04.2023 у справі № 826/3035/17). Отже, дохід у платника податку виникає за наявності майнового приросту, тобто, за даних обставин - лише у разі виграшу.
Таким чином, оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та, відповідно, військовим збором не може підлягати повернута сума внесених гравцями коштів, оскільки такі не є виграшом, тобто об'єктом оподаткування згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 та підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
Зворотнього контролюючим органом не доведено. Крім того, відповідачем не доведено на підставі яких первинних документах, регістрів бухгалтерського обліку, кореспондентських рахунків тощо ним визначено суму 14 214 003,67 грн, яка, на його думку, повинна оподатковуватись.
За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що контролюючим органом зроблено помилкові висновки щодо обсягу операцій позивача, які підлягали оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військового збору, які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Крім того, контролюючий орган, посилаючись на п. 49.2, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, зі змінами та п. 1.2 розділу І, п. 3.1 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 за №4, в акті зазначив про несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб 1 квартал 2022 року (фактично подано 20.07.2022, термін подання до 10.05.2022 в період дії воєнного стану), та не відображено суми нарахованих та виплачених виграшів фізичним особам за 4 квартал 2021 року, 1-4 квартал 2022 року.
Ураховуючи попередні висновки суду щодо безпідставного та протиправного збільшення бази оподаткування позивача, правових підстав для нарахування штрафних санкцій також немає.
Отже, беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та невмотивованими, зроблені відповідачем за відсутності належних правових підстав, а тому податкові повідомлення-рішення від 19.12.2023 №908077924025, від 19.12.2023 №908078024025, від 19.12.2023№08077724025 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо завищення від'ємного значення об'єктів оподаткування податком на прибуток та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.
В акті контролюючим органом зазначено, що платником податків за період з 12 грудня 2019 року по 31 грудня 2022 року згідно ОСВ, картки рахунку 70, проведено за дебетом 704 - кредит 79 вирахування з доходу на загальну суму 24 499 915 грн, у тому числі за 2021 рік у сумі 488 469 грн, за 2022 рік у сумі 24 011 446 грн.
Перевіркою встановлено, що фактично по рахунку 704 ТОВ «Конкуерор» відобразило виплати гравцям, що підтверджується деклараціями по прибутку за 2021 рік, 2022 рік та карткою по рахунку 704, де відображено також вирахування «ПДФО з виграшів», «Військовий збір з виграшів».
На субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображаються суми надходження за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів; сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».
Враховуючи Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», виграші гравців не є поверненням товарів або отриманням знижок.
Також, відповідачем зазначено, що під час перевірки ТОВ «Конкуерор» не надано документів, які підтверджували б повернення коштів фізичним особам без участі у грі.
З огляду на викладене, відповідач вказує на порушення пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5, пункту 21 П(С)БО 15 «Дохід», внаслідок чого занижено показники в рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» декларації з податку на прибуток на загальну суму 24 499 915 грн, в тому числі за 2021 рік у сумі 488 469 грн, за 2022 рік у сумі 24 011 446 грн.
Пункт 141.5 статті 141 ПК України передбачає особливості оподаткування діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Так, відповідно до приписів вказаного пункту суб'єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у пункті 136.1 статті 136 цього Кодексу, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 13.4.2 пункту 136.4 статті 136 цього Кодексу.
Нарахований суб'єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними в підпунктах 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 цього Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб'єкта.
Таким чином, для суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з організації та проведення азартних ігор, ПК України передбачається подвійне оподаткування одного і того ж економічного об'єкту, через а) оподаткування прибутку, отриманого від діяльності з організації та проведення азартних ігор; б) оподаткування доходу, отриманого від діяльності з організації та проведення азартних ігор.
При цьому, в силу приписів пункту 136.5 статті 136 ПК України податок на дохід організаторів азартних ігор, отриманий ними від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор (окрім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів) є частиною податку на прибуток.
Об'єктом оподаткування податком на прибуток для організаторів азартних ігор (в контексті оподаткування доходів/прибутку, отриманих від діяльності з організації та проведення азартних ігор) є:
- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу (абзац перший підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України);
- дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу підпункт 134.1.5 пункту 134.1 статті 134 ПК України).
Таким чином, платник податків, як організатор азартних ігор, має право зменшити дохід на суму виплачених виплат гравцю, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Окрім того, відповідач зазначив, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Конкуерор» за період, що перевірявся, віднесено до витрат на збут суму нарахованих, але несплачених роялті нерезидентам.
Як зазначено в акті перевірки та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Конкуерор» укладено з компаніями-нерезидентами наступні ліцензійні договори на право використання ТМ та програмного забезпечення:
1) між ТОВ «Конкуерор» (Ліцензіат) та нерезидентом компанією DAREOS LTD (Республіка Кіпр, Ліцензіар) укладено Ліцензійний договір № 1 від 12.06.2020 про надання ТОВ «Конкуерор» права на використання ТМ (знаку для товарів та послуг «ВУЛКАН») на всій території України будь-яким законним способом;
2) між ТОВ «Конкуерор» (Ліцензіат) та нерезидентом компанією DAREOS LTD (Республіка Кіпр, Ліцензіар) укладено Ліцензійний договір № 2 від 23.10.2020 про надання ТОВ «Конкуерор» права на використання ТМ (знаки для товарів та послуг «VULKANBET», «VULKANLOTO», «VULKANSLOTS», «VULKANCASINO») на всій території України будь-яким законним способом;
3) між ТОВ «Конкуерор» (Ліцензіат) та нерезидентом компанією DAREOS LTD (Республіка Кіпр, Ліцензіар) укладено Ліцензійний договір № 3 від 12.11.2021 про надання ТОВ «Конкуерор» права на використання ТМ (знаку для товарів та послуг) на всій території України будь-яким законним способом.
Згідно картки рахунку 93 до витрат на збут ТОВ «Конкуерор» включено суму неоплаченого роялті по взаємовідносинам з компанією DAREOS LTD в загальному розмірі 939 875 грн, в т.ч. по періодам: за 2021 рік у сумі 355 610 грн та за 2022 рік у сумі 584 265 грн.
Згідно рахунку 632 обліковується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з компанією DAREOS LTD у сумі 1 032 201,50 грн.
4) між ТОВ «Конкуерор» (Ліцензіат) та нерезидентом компанією ENDORPHINA LIMITED (Мальта, Ліцензіар) укладено Ліцензійну угоду про використання грального програмного забезпечення № б/н від 25.11.2021 про надання ТОВ «Конкуерор» права на використання ліцензійного програмного забезпечення (усі ігри зазначені на сайті www.endorphina.com в розділі Games).
Згідно картки рахунку 93 до витрат на збут ТОВ «Конкуерор» включено суму не оплаченого роялті по взаємовідносинам з компанією ENDORPHINA LIMITED (Мальта) в загальному розмірі 168 338 грн, в т.ч. по періодам: за 2021 рік у сумі 5 599 грн та за 2022 рік у сумі 162 739 грн.
Згідно рахунку 632 обліковується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з компанією ENDORPHINA LIMITED (Мальта) у сумі 203 514,3 грн.
5) між ТОВ «Конкуерор» (Ліцензіат) та нерезидентом компанією MITRARECH CURACAO B.V (Кюрасао, Віллемстад, Ліцензіар) укладено Ліцензійну угоду про використання грального програмного забезпечення № б/н від 23.09.2021 про надання ТОВ «Конкуерор» права на використання ліцензійного програмного забезпечення (ігри).
Згідно картки рахунку 93 до витрат на збут ТОВ «Конкуерор» включено суму не оплаченого роялті по взаємовідносинам з компанією MITRARECH CURACAO B.V (Кюрасао, Віллемстад) в загальному розмірі 392 888 грн, в т.ч. по періодам: за 2022 рік у - сумі 392 888 грн.
Згідно рахунку 632 обліковується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з компанією MITRARECH CURACAO B.V (Кюрасао, Віллемстад) у сумі 438 951,67 грн.
6) між ТОВ «Конкуерор» (Ліцензіат) та нерезидентами-компаніями: DIGITUS LTD (Кіпр, Розробник), DIGITAL SOFTWARE LIMITED (Мальта, Ліцензіар) укладено Субліцензійну угоду про використання програмного забезпечення та послуги № б/н від 05.01.2022 про надання ТОВ «Конкуерор» права на використання ліцензійного програмного забезпечення (ігри).
Згідно картки рахунку 93 до витрат на збут ТОВ «Конкуерор» включено суму не оплаченого роялті по взаємовідносинам з компанією DIGITAL SOFTWARE LIMITED (Мальта, Ліцензіар) в загальному розмірі 693 502 грн, в т.ч. по періодам: за 2022 рік у сумі 693 502 грн.
Згідно рахунку 632 обліковується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з компанією DIGITAL SOFTWARE LIMITED (Мальта, Ліцензіар) у сумі 775 939,37 грн.
7) між ТОВ «Конкуерор» (Ліцензіат) та нерезидентом компанією INTUITION SOFTWARE SOLUTIONS LIMITED (Острів Мен, Ліцензіар) укладено Угоду про ліцензування програмного забезпечення № б/н від 24.11.2021 про надання ТОВ «Конкуерор» права на використання ліцензійного програмного забезпечення (ігри та ігрові сервіси).
Згідно картки рахунку 93 до витрат на збут ТОВ «Конкуерор» включено суму не оплаченого роялті по взаємовідносинам з компанією INTUITION SOFTWARE SOLUTIONS LIMITED (Острів Мен) в загальному розмірі 748 056 грн, в т.ч. по періодам: за 2022 рік у сумі 748 056 грн.
ТОВ «Конкуерор» сплачено грошові кошти згідно договору № б/н від 24.11.2021 в загальному розмірі 22 765,04 грн згідно банківських виписок від 18.01.2022 на суму 6 594,27 грн та від 16.02.2022 на суму 16170,77 грн.
Згідно рахунку 632 обліковується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з компанією INTUITION SOFTWARE SOLUTIONS LIMITED (Острів Мен) у сумі 809 666,65 грн (враховується сума витрат від операційної курсової різниці).
8) між ТОВ «Конкуерор» (Ліцензіат) та нерезидентом компанією SPIN TECH SOLUTION B.V (Кюрасао, Ліцензіар) укладено Ліцензійну угоду на використання програмного забезпечення (Поставка Ігор для Казино) № б/н від 06.09.2021 про надання ТОВ «Конкуерор» права на використання ліцензійного програмного забезпечення (ігровий контент).
Згідно картки рахунку 93 до витрат на збут ТОВ «Конкуерор» включено суму не оплаченого роялті по взаємовідносинам з компанією SPIN TECH SOLUTION B.V (Кюрасао) в загальному розмірі 193 731 грн, в т.ч. по періодам: за 2022 рік у сумі 193 731 грн.
Згідно рахунку 632 обліковується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з компанією SPIN TECH SOLUTION B.V (Кюрасао) у сумі 221 682,22 грн.
9) між ТОВ «Конкуерор» (Ліцензіат) та нерезидентом компанією YAMAKO LIMITED (Республіка Кіпр, Ліцензіар) укладено Ліцензійний договір № 1 від 12.02.2021 про надання «Конкуерор» права на використання ліцензійного програмного забезпечення.
Згідно картки рахунку 93 до витрат на збут ТОВ «Конкуерор» включено суму не оплаченого роялті по взаємовідносинам з компанією YAMAKO LIMITED в загальному розмірі 46 682 грн, в т.ч. по періодам: за 2021 рік у сумі 7731 грн та за 2022 рік у сумі 38 951 грн.
Згідно рахунку 632 обліковується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з компанією YAMAKO LIMITED у сумі 48 688.75 грн. (враховується сума витрат від операційної курсової різниці).
10) між ТОВ «Конкуерор» (Ліцензіат) та нерезидентом компанією MIRAGE CORPORATION N.V (Кюрасао, Ліцензіар) укладено Ліцензійну угоду про використання програмного забезпечення та послуги № б/н від 01.11.2022 про надання ТОВ «Конкуерор» права на використання ліцензійного програмного забезпечення (ігри).
Згідно картки рахунку 93 до витрат на збут ТОВ «Конкуерор» включено суму не оплаченого роялті по взаємовідносинам з компанією MIRAGE CORPORATION N.V в загальному розмірі 20 609 грн, в т.ч. по періодам: за 2022 рік у сумі 20 609 грн.
Згідно рахунку 632 обліковується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з компанією MIRAGE CORPORATION N.V у сумі 20 608,97 грн.
Контролюючим органом в акті зазначено, ТОВ «Конкуерор» віднесено до витрат на збут суму нарахованих, але несплачених роялті нерезидентам в загальному розмірі 3 180 916 грн, в т.ч. по періодам: за 2021 рік на суму 368 939 грн та за 2022 рік на суму 2 281 977 грн. В бухгалтерському обліку зазначені операції відображені кореспонденцією рахунків: Дт 93 Кт 632 - 3 180 916 грн, Дт 79 Кт 93 - 3 180 916 грн.
За визначенням абзацу третього пункту 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - П(С)БО 15 «Дохід») роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Визначення поняття «роялті» містить також і Податковий кодекс України, пунктом 14.1.225 якого передбачено, що роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Позиція відповідача ґрунтується на вказаних визначеннях поняття роялті як платежу, що, на його думку, свідчить про те, що відображення роялті у бухгалтерському обліку має здійснюватися у період здійснення відповідного платежу.
Разом з тим, вказані законодавчі визначення поняття «роялті» відображаються зі сторони їх отримання, однак у справі, що розглядається позивач є платником, або ж особою, яка має сплатити, а не отримати відповідні платежі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є організатором азартних ігор в Україні та як Ліцензіат за вказаними вище ліцензійними договорами здійснював придбання у Ліцензіара прав на використання ліцензованого програмного забезпечення з метою його подальшого відтворення гравцям в азарті ігри.
Згідно з умовами ліцензійних договорів, за надане право використання Ліцензійного ПЗ Позивач як Ліцензіат щомісячно сплачує Ліцензіару винагороду (роялті), яка узгоджується Сторонами у відповідних Додатках до Договору. Винагорода (роялті) сплачуються Позивачем як Ліцензіатом на підставі рахунків, виставлених Ліцензіаром. В подальшому, Сторонами підписуються звіти про використання Ліцензійного ПЗ.
До матеріалів справи долучено копії договорів, карток рахунків, звіти про використання Ліцензійного ПЗ, платіжних інструкцій.
Відповідно до абзацу третього пункту 4 П(С)БО 15, будь-які платежі, отримані як винагорода за користування або за надання права користування об'єктами права інтелектуальної власності вважається роялті.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПК України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 6 Розділу III національного П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 № 73 (далі - П(С)БО 1) бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, нарахування, згідно якого доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Відповідно до пункту 20 П(С)БО 15 роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди.
Таким чином, чинні правила бухгалтерського обліку допускають визнання витрат від роялті за принципом нарахування, тобто у момент виникнення обов'язку з виплати такої винагороди, який виникає на підставі підписаного сторонами акта або іншого первинного документа.
Суд вважає, що запропонований відповідачем підхід щодо безальтернативного відображення нарахованих, але не виплачених роялті на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» суперечить методологічним засадам бухгалтерського обліку.
У зв'язку з викладеним вище суд вважає, що висновок відповідача про безпідставне віднесення позивачем роялті на витрати у звітному періоді їх нарахування на користь нерезидентів є необґрунтованим, а, відповідно, прийняте відповідачем оскаржуване рішення в цій частині є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, в акті зазначено, що перевіркою встановлено безпідставне віднесення позивачем до складу витрат суми перерахованої безповоротної фінансової послуги в загальному розмірі 11 379 994 грн.
Згідно Договорів про падання безповоротної фінансової допомоги фізичним особам - громадянам України, які мають типовий зміст, ТОВ «Конкуерор» перерахувало грошові кошти в розмірі 9 160 895 грн за період 21.03.2022 - 22.03.2022, 30.03.2022 в адресу фізичних осіб на загальну суму 9 160 895 грн., утримано ПДФО з доходів фізичних осіб у сумі 2 048 398,84 грн, утримано військовий збір з доходів фізичних осіб у сумі 270 699,85 грн.;
Перевіркою неможливо зробити висновки яким чином дані витрати пов'язані із наміром Товариства отримати економічний ефект та не дає можливості підтвердити зв'язок вказаних витрат з господарською діяльністю, для отримання якого вони здійснені.
Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України, безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Варто зазначити, що платник податків не має збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму наданої безповоротної фінансової допомоги, оскільки відповідно до підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат періоду збільшується «на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку, крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб».
Як пояснив позивач, така безповоротна фінансова допомога надавалась в березні 2022 року, тобто в активну фазу військової агресії російської федерації проти України, а також для підтримки фінансового становища фізичних осіб для яких вона надавалась. Жодним нормативно-правових актом не заборонено надавати таку безповоротну фінансову допомогу, крім того, така фінансова допомога була оподаткована 18% ПДФО та 1,5% військового збору, що не заперечується контролюючим органом в акті.
Згідно із підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Поняття «розумна економічна причина (ділова мета)», за логікою законодавця, потрібно застосовувати суто в контексті операцій із нерезидентами під час застосування правил трансфертного ціноутворення, передбачених статтею 39 та пунктом 140.5 статті 140 ПК України. Це підтверджує і Міністерство фінансів України в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом від 13.01.2022 № 11.
Зокрема, Міністерство фінансів України в узагальнюючій податковій консультації вказує, що «Абзацом шостим підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу прямо передбачено, що цей підпункт застосовується для цілей статті 39 розділу І Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність розумної економічної причини (ділової мети), у випадках, визначених пунктом 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 розділу І Кодексу.».
Виходячи із аналізу фактичних обставин справи, безповоротна фінансова допомога надавалась фізичній особі - резиденту України, а отже правило «розумною економічної причини (ділової мети)» не поширюються на такі правовідносини, тому висновки зроблені в акті перевірки є необґрунтованими та такими, що зроблені без аналізу чинного законодавства України.
Стосовно висновків відповідача про перерахування ТОВ «Конкуерор» на адресу неприбуткових організацій (благодійних організацій) суму коштів у розмірі 2 600 000 грн.
Відповідно до підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
З даної норми прямо випливає, що підприємства, які обліковують податкові різниці, збільшують фінансовий результат до оподаткування при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) юридичним особам: неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на суму благодійної допомоги, яка перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Проте, в даному випадку потрібно враховувати, що згідно із абзацом восьмим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Таки чином, якщо річний дохід платника податків не перевищує сорока мільйонів гривень, то такий платник має право визначати об'єкт оподаткування без застосування різниць, які виникають відповідно до ПК України, крім від'ємного значення минулих податкових періодів.
Як вбачається з матеріалів справи, платником податків було прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці відповідно до вимог абзацу восьмого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, про що вказав у податковій декларації від 28 лютого 2023 року №9309062242.
Виходячи із того, що платник податків не застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, крім збитків минулих періодів, він має право не коригувати фінансовий результат на суму перерахованої благодійної допомоги на користь благодійних організацій у сумі 2 600 000 грн за 2022 рік.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не доведено обґрунтованість та відповідність чинному законодавству висновки акта перевірки щодо завищення від'ємного значення об'єктів оподаткування податком на прибуток та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, а тому податкові повідомлення-рішення від 20.12.2023 №0812940701 та від 19.03.2024 №00209330701 підлягають скасуванню.
Щодо застосування штрафних санкцій за неподання форми 20-ОПП, судом встановлено наступне.
В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що позивачем порушено п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України, п. 8.1, п. 8.4, п. 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 09.12.2011 №1588, а саме: не подано повідомлення ф. №20-ОПП.
Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об'єктом оподаткування, згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України, можуть бути майно, товари, доход (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, із наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2011 року № 1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1588).
Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 1588 платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
Положеннями пункту 8.2 Порядку № 1588 визначено, що об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 8.4 Порядку № 1588 повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 117.1 ст. 117 ПК України, зазначено неподання форми 20-ОПП - щодо взяття на облік.
Виходячи з викладених норм, неподання платником податків повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП є підставою для застосування до такого платника штрафних санкцій, але жодним чином не впливає на ведення господарської діяльності, та не може свідчити про те, що за вказаними відповідними адресами не проводилась господарська діяльність або такий об'єкт не використовувався.
Отже, неподання повідомлення за формою № 20-ОПП вказує на порушення обов'язку повідомити про здійснення господарської діяльності за місцезнаходженням, але жодним чином не спростовує факту проводження господарської діяльності за вказаним об'єктом та його використання у такій діяльності.
В свою чергу, податковим органом не доведено та в акті не зазначено про те, що такі дії платника призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань та/або до зміни платника податку.
Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами позивача про протиправність і наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0812980701 від 20.12.20232.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, з урахуванням вищевикладеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Конкуерор» (03134, м. Київ, вул. Трублаїні, буд.2А, оф.305, код ЄДРПОУ 43406013) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 19.12.2023 №0807440707, від 19.12.2023 №08078024025, від 19.12.2023 №08077724025, від 19.12.2023 №08077924025, від 20.12.2023 №0812980701, від 20.12.2023 №0812940701, від 19.03.2024 №00209330701.
3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Конкуерор» (03134, м. Київ, вул. Трублаїні, буд.2А, оф.305, код ЄДРПОУ 43406013) сплачений судовий збір у розмірі 30280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.