про залишення позову без розгляду
03 квітня 2025 року Київ №640/22749/20
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Горобцової Я.В., суддів Войтовича І.І., Марича Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановила:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного банку України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видання розпорядчого акту (наказу) про внесення змін у формулювання причин припинення трудових відносин з позивачем:
- зобов'язати відповідача надати розпорядчий акт (наказ) про внесення змін у формулювання причин припинення трудових відносин з позивачем з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, унести відповідний запис у трудову книжку позивача;
- стягнути на користь позивача з відповідача матеріальну шкоду спричинену внаслідок прийняття неправомірних рішень у розмірі 6 959 999,99 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/22749/20 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2021 закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
10.11.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 10.11.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 виправлено описку у резолютивній частині ухвали Київського окружного адміністративного суду про прийняття до провадження та призначення судового засідання в адміністративній справі у адміністративній справі №640/22749/20, зазначено, що розгляд справи необхідно здійснювати за правилами загального позовного провадження колегією у складі трьох суддів та вказати дату підготовчого судового засідання 09.05.2024 о 13:30, не зачіпаючи при цьому суті судового рішення.
На адресу суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній з посиланням на пункт 5 частини першої статті 240 КАС України просив залишити без розгляду позовні вимоги щодо визнання визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видання розпорядчого акту (наказу) про внесення змін у формулювання причин припинення трудових відносин з позивачем, зобов'язання відповідача надати розпорядчий акт (наказ) про внесення змін у формулювання причин припинення трудових відносин з позивачем з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, унести відповідний запис у трудову книжку позивача; стягнення на користь позивача з відповідача матеріальну шкоду спричинену внаслідок прийняття неправомірних рішень у розмірі 6 959 999,99 грн.
Вказує, що у провадженні Печерського районного суду міста Києва в порядку цивільного провадження розглядається справа, де вирішується питання, пов'язані з протиправною стигматизацією позивача шляхом застосування до нього відповідачем Закону України «Про очищення вдали».
Оцінюючи наявність підстав до задоволення заявленого клопотання про залишення частини позивних вимог без розгляду, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у ст. 2 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Аналогічна норма міститься у ст. 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані.
Позивачу, як ініціатору судового процесу, процесуальним законом надано коло процесуальних прав щодо можливості подання заяв та клопотань, які він може використовувати на власний розсуд, не допускаючи при цьому зловживань. Заява про залишення без розгляду позову є одним із різновидів таких клопотань.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Подання заяви про залишення позову без розгляду є диспозитивним правом позивача, передбаченим нормами КАС України та за своєю суттю є формою закінчення розгляду справи без ухвалення рішення по суті. При цьому, таке клопотання позивача має пріоритет у розгляді та не пов'язане з будь-якими умовами та обов'язком позивача обґрунтувати своє рішення про відкликання позову.
Відтак, враховуючи принцип диспозитивності, а також те, що заява про залишення позову без розгляду подана представником позивача до початку розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе й допустиме її задовольнити із застосуванням відповідних процесуальних наслідків.
З огляду на те, що позивачем не заявлено клопотання про розподіл судових витрат між сторонами, відповідно до ч. 5 ст. 240 КАС України, питання про повернення судового збору судом не вирішувалось.
На підставі викладеного, керуючись статями 44, 47, 240 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Головуючий - суддя Я.В. Горобцова
Судді: І.І. Войтович
Є.В. Марич