09 квітня 2025 року Київ № 640/1997/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незастосування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2019-2021 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві врахувати ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2019-2021 роки, починаючи з січня 2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 , починаючи з січня 2022 року, перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки, та здійснити виплату різниці між фактично отриманими та перерахованим розміром пенсійних витрат з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.
Ухвалою від 07.08.2023 (суддя Шевченко А.В.) справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.
Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Скрипці І.М.
Ухвалою суду (суддя Скрипка І.М.) від 14.03.2024 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 2001 року отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 23.09.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу». Листом від 08.12.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки, за наслідками розгляду якої отримав відмову за відсутності на те правових підстав.
Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позову. Стверджували відсутність правових підстав для перерахунку пенсії у запропонований позивачем спосіб, оскільки позивачу вже було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є переведенням у межах одного виду пенсії - за віком, у той час як статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в України за три попередні роки винятково при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Зазначили, що за результатами розгляду заяви позивача відповідач листом від 23.12.2021 № 2600-0306-8/207383 повідомив позивача про проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та умовний розмір пенсії становить 10340,35 грн. Для здійснення переходу на пенсію за віком позивачеві необхідно звернутись до будь-якого територіального органу ПФУ особисто або через веб-портал із заявою встановленого зразка відповідно до Порядку № 22-1. У той же час, лист відповідача від 23.12.2021 не є рішенням про відмову у призначенні пенсії, а є лише листом-відповіддю, у якому зазначено, якими законодавчими актами регулюються спірні питання, тож Управління діяло відповідно до вимог чинного законодавства України, а позов подано передчасно.
Від відповідача також надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 , перебуває на обліку у відповідача та отримував пенсію за віком з 2001 року відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 08.12.2021 щодо переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України від 23.09.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» на пенсію за віком згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з січня 2022 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, листом від 23.12.2021 № 2600-0306-8/207383, відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та відповідно й у застосуванні при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2019-2021 роки, із посиланням на відсутність правових підстав.
Зазначили, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 8978,59 грн. при загальному стажі роботи 47 років 2 місяці 21 день. Повідомили позивача про проведення прорахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», умовний розмір пенсії становить 10340,35 грн. Для здійснення переходу на пенсію за віком позивачеві необхідно звернутись до будь-якого територіального органу ПФУ особисто або через веб-портал із заявою встановленого зразка відповідно до Порядку № 22-1. Роз'яснено порядок оскарження незгоди з прийнятим рішенням.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент їх виникнення, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно зі статтею 37 Закону України від 23.09.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (в редакції чинній станом на дату призначення позивачу пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків-не менше 25 років, для жінок-не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до преамбули Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону № 1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17 Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
У справі, що розглядається встановлено, що позивачу з 2001 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 23.09.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» довічно, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся 08.12.2021, на що отримав відмову у переведенні на пенсію відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зі змісту листа відповідача від 23.12.2021 № 2600-0306-8/207383 убачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно, відмовило у застосуванні при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2019-2021 роки, із посиланням на відсутність правових підстав.
У цьому ж листі констатовано, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
У відзиві стверджували, що лист відповідача від 23.12.2021 не є рішенням про відмову у призначенні пенсії, а є лише листом-відповіддю, у якому зазначено, якими законодавчими актами регулюються спірні питання, тож Управління діяло відповідно до вимог чинного законодавства України, а позов подано передчасно.
Суд із такими доводами відповідача не погоджується та вважає їх безпідставними із зазначених вище встановлених судом обставин справи та норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.
Крім того, як установлено судом із копій матеріалів пенсійної справи, позивач звертався до відповідача із заявою від 31.03.2021 (зареєстрована 06.04.2021 за № 14532/8) з проханням здійснити переведення з пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у відповідь на яку отримав лист відповідача від 12.04.2021 № 2600-0306-8/61463, згідно з яким повідомлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 8578,59 грн. при загальному стажі роботи 47 років 2 місяці 21 день. У відповідності до заяви позивача було здійснено прорахунок з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначили, що даний розрахунок є недоцільним, так як призводить до зменшення розміру пенсії - 8417,85 грн.
Натомість у листі від 23.12.2021 на заяву позивача від 08.12.2021 міститься вже інша інформація про проведення прорахунку пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої умовний розмір пенсії становить 10340,35 грн.
Дослідивши матеріали пенсійної справи судом установлено, що у відповідності до перерахунку пенсії - дата-час розрахунку: 26.02.2023 04:04, міститься інформація про умови призначення пенсії, а саме - за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна інформація міститься в розрахунку станом на 07.11.2022, 17.09.2022, 19.06.2022, 06.05.2022, 03.05.2022, а у розрахунку станом на 09.11.2021 інформація про умови призначення - Закон України «Про державну службу». Подібна інформація й у розрахунках станом на 05.11.2021, 23.09.2021, 25.06.2021, 23.02.2021, 12.11.2020, 12.06.2020, 23.04.2020, 22.11.2019, 25.06.2019, 24.02.2019, 24.11.2018, 15.11.2018 та 07.09.2018.
Із урахуванням наведеного, суд доходить висновку про наявність у позивача права на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та на нарахування і виплату пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2019-2021 роки, у зв'язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що у позовній заяві позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо незастосування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2019-2021 роки, із приводу чого суд зазначає таке.
За правилами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із метою ефективного захисту прав позивача суд уважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві викладене у листі від 23.12.2021 № 2600-0306-8/207383 щодо незастосування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2019-2021 роки.
При цьому, суд уважає за необхідне зазначити, що за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, суд зазначає таке.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
За змістом частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Із урахуванням тієї обставини, що дії (рішення) відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко регламентований законодавчо, у цьому випадку задоволення позову шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Щодо позовної вимоги у частині зобов'язання відповідача здійснити виплату різниці між фактично отриманими та перерахованим розміром пенсійних виплат, суд зазначає, що позовні вимоги у цій частині є складовою частиною вимог про перерахунок та виплату пенсії, та дублюють ці вимоги, про що зазначено судом вище, а відтак позов у вказаній частині задоволенню не підлягає.
Отже підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві врахувати ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2019-2021 роки, починаючи з січня 2022 року, та здійснення ОСОБА_1 , починаючи з січня 2022 року, перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки, з урахуванням виплачених сум
Із урахуванням викладеного суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., тож із урахуванням часткового задоволення позовних вимог, зазначена сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 23.12.2021 № 2600-0306-8/207383, щодо незастосування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2019-2021 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві врахувати ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2019- 2021 роки, починаючи з січня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 , починаючи з січня 2022 року, перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.