про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/21664/24
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, яка полягає у невключені не здійснені перерахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток та грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки" станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити здійснити нарахування та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошову допомогу для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки" станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, яка полягає у невключені не здійснені перерахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 10 календарних років, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити здійснити нарахування та доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за 10 календарних років, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду, у зв"язку з пропуском строку звернення з позовом. Зазначає, що позивачу ще з 01.07.2024 було достеменно відомо про зміст грошового атестату, який йому було видано при звільненні, а звернувся позивач з позовом лише 04.11.2024, тобто з пропуском тримісячного строку.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До 19 липня 2022 року строк звернення з позовом регулюється положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Однак період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Отже, початок перебігу тримісячного строку для подання позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, суд зазначає, що таке ознайомлення відбувається шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Пунктом 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22 травня 2017 року № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року № 104) грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках: - вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; - зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої; - звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби); - відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.
Виходячи з цього, з урахуванням висновку Верховного Суду, суд погоджується з обґрунтованістю позиції відповідача про те, що саме дата вручення позивачу грошового атестату є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду з позовними вимогами в частині зобов'язання Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити нарахування та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошову допомогу для оздоровлення за 2023 та 2024 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2023 та 2024 роки" станом на 01.01.2023 та 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Водночас слід наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини 2 статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Проте позивач не долучив грошовий атестат до матеріалів справи та не вказав дату коли він з ним ознайомився.
При цьому, відповідач наголошує, що грошовий атестат позивачу був вручений при звільненні, тобто 01.07.2024.
Так, згідно наказу начальника Генерального штабу ЗСУ від 01.07.2024 №143, позивача виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення з 01.07.2024.
Таким чином, саме при врученні позивачу грошового атестату, він був обізнаний про нараховані та виплачені йому суми грошового забезпечення.
При цьому, позов подано до суду 04.11.2024, тобто з пропуском тримісячного строку.
Однак, заяви про поновлення строку звернення з позовними вимогами та доказів поважності причин такого пропуску позивач не надав.
При визначенні початку перебігу строку для звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 805/3881/18-а.
Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття ж "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 420/3001/19, від 25 лютого 2020 року у справі № 360/1870/19.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи, що позивачем частково пропущено строк звернення до суду, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку та доказів на підтвердження поважності причин пропуску в частині позовних вимог про зобов'язання Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити нарахування та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошову допомогу для оздоровлення за 2023 та 2024 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2023 та 2024 роки" станом на 01.01.2023 та 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Капинос