Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 квітня 2025 року Справа№200/7785/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови у виконавчому провадженні ВП № 73421657 про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2023 при примусовому виконанні ухвали Слов'янського міськрайсуду від 21.11.2023 по цивільній справі № 243/3716/23,
- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови у виконавчому провадженні ВП № 73421657 про арешт коштів боржника від 29.11.2023 при примусовому виконанні ухвали Слов'янського міськрайсуду від 21.11.2023 по цивільній справі № 243/3716/23,
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 73421657, винесену 28.11.2023, постанову про арешт коштів боржника серії ВП № 73421657, винесену 29.11.2023,
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неформування подання про повернення грошових коштів у розмірі 13 700,00 грн, зарахованих як сума виконавчого збору до державного бюджету, за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787,
- зобов'язати відповідача сформувати та подати до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення грошових коштів у розмірі 13700,00 грн, зарахованих до державного бюджету як сума виконавчого збору, за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787,
- стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані постанови від 28.11.2023 та від 29.11.2023 за ВП № 73421657 є протиправними, оскільки були прийняті вже після того, як у добровільному порядку була виконана мирова угода, що є виконавчим документом за ВП № 73421657.
Також представник наголошує, що 16.10.2024р. звернувся на офіційну електрону адресу Відповідача із заявою вих.№45-02/24 , у якій у тому числі просив Відповідача сформувати відповідно до «Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 подання до Управління державної казначейської служби України в Донецької області про повернення коштів виконавчого збору у розмірі 13 700 гр. 00 коп. на користь Позивача на належний йому розрахунковий рахунок.
Проте, Відповідач на вказану заяву у встановлений Законом строк ніякої відповіді не надав та не вчинив дії щодо оформлення відповідного подання, що зумовило звернення Позивача з даними позовом до суду.
Також представник просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
Ухвалою від 24.03.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління про визнання протиправними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03.11.2023р. затверджена мирова угода по цивільній справі №243/3716/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Даною ухвалою зобов'язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 належне йому на праві особистої приватної власності рухоме майно - автомобіль «OPEL VIVARO», номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 .
На виконання своїх зобов'язань за договором позики від 17.10.2021 боржник ОСОБА_1 28.09.2023 здійснив переоформлення на ім'я стягувача відступного - автомобіля «OPEL VIVARO», номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .
Даний факт підтверджується копією технічного паспорту серії НОМЕР_4 виданим 28.09.2023р. ім'я ОСОБА_2 .
З відповіді Слов'янського ВДВС № 8713 від 14.02.2024 на адвокатський запит № 45/01/24 від 06.02.2024 вбачається, що 28.11.2023р. старшим державним виконавцем Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Куриловою О.Д. винесено постанову ВП №73421657 про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 листопада 2023 року по цивільній справі № 243/3716/23.
Підставою для винесення вказаної постанови є заява стягувача ОСОБА_2 про примусове виконання даної ухвали суду. Згідно даної постанови державний виконавець постановив зобов'язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 належне йому на праві особистої приватної власності рухоме майно - автомобіль «OPEL VIVARO», номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за відповідачем на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 на підставі мирової угоди укладеної 17 серпня 2023 року та затвердженої ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 листопада 2023 року. Боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця в розмірі 13400 гривень.
29.11.2023 старшим державним виконавцем Куриловою О.Д. винесена постанова ВП №73421657 про арешт коштів боржника при примусовому виконанні ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 листопада 2023 року по цивільній справі № 243/3716/23.
Також на виконання вказаних постанов державний виконавець сформував та спрямував до обслуговуючого банку ОСОБА_1 - АТ КБ «Приватбанк» платіжну інструкцію № 1624 від 07.12.2023 на суму 13700,00 гривень. Призначення даного платежу згідно внесених в платіжну інструкцію даних: стягнення за ВП № 73421657 з виконання виконавчого документу: ухвала № 243/3716/23 виданий 21.11.2023, документ видав: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
26 січня 2024 року з АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 надійшло повідомлення про стягнення відповідно до вказаного вище виконавчого провадження грошових коштів у розмірі 13700,00 гривень.
29 січня 2024 року старшим державним виконавцем Куриловою О.Д. винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» - у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.
Підставою для винесення даної постанови з боку Відповідача є відповідь Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АРК та м. Севастополі № 31/27-570 від 25.01.2024 на запит державного виконавця № 2917 від 15.01.2024 з якої слідує, що автомобіль «OPEL VIVARO», номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , що раніше належав громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28.09.2023 перереєстровано на іншу особу. Згідно фотокопії технічного паспорту серії НОМЕР_4 вказаний транспортний засіб переоформлений на ім'я ОСОБА_2
12.03.2024р. ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з заявою, у якої просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ - ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 листопада 2023 року, якою затверджена мирова угода по цивільній справі № 243/3716/23 за позовною заявою ОСОБА_2 у зв'язку з фактичним виконанням з боку ОСОБА_1 в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 10.04.2024р. по цивільної справі №243/3716/23, провадження № 6/243/99/2024 були задоволені позовні вимоги заявника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Позивач 16.10.2024р. звернувся на офіційну електрону адресу Відповідача із заявою вих.№45-02/24, у якій просив Відповідача скасувати спірні постанови та сформувати відповідно до «Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 подання до Управління державної казначейської служби України в Донецької області про повернення коштів виконавчого збору у розмірі 13 700 гр. 00 коп. на користь Позивача на належний йому розрахунковий рахунок.
Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України “Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом положень статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За приписами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
За правилами статті 48 указаного Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установахв. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт.
Згідно пункту 8 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 (зі змінами та доповненнями) на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця.
З огляду на викладене, суд звертає увагу, що фактичне переоформлення автомобіля на стягувача ОСОБА_2 виконано до відкриття виконавчого провадження з питань примусового виконання ухвали Слов'янського міськрайонного суду від 03.11.2023 року по цивільній справі № 243/3716/23 виданої 21.11.2023р.,
Таким чином, суд вважає, що так як постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята після переоформлення автомобіля на стягувача ОСОБА_2 , то ця постанова, як і постанова про арешт коштів боржника, що прийнята в межах цього виконавчого провадження, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо виконавчого збору у розмірі 13 700,00 грн, зарахованих державного бюджету.
Статтею 27 Закону № 1404-VІІІ надано визначення поняття "виконавчий збір" та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.
Так, згідно з ч.1 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до ч.3 ст.27 Закону №1404-VІІІ за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника-фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника-юридичної особи.
Згідно з частиною 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначається Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
Відповідно до пункту 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, заяві платника (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого)).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою), причина повернення коштів з бюджету, найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, головного управління Казначейства, Казначейства платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.
Разом із заявою про повернення коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Отже повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів у даному випадку здійснюється за поданням органу державної виконавчої служби до органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Відтак, враховуючи, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 73421657, винесена 28.11.2023, підлягає скасуванню, про що зазначено вище, то стягнутий судовий збір в розмірі 13 700,00 грн. підлягає поверненню позивачу відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Так, згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного та враховуючи надані докази в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про:
скасування постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 73421657, від 28.11.2023, постанови про арешт коштів боржника серії ВП № 73421657 від 29.11.2023;
визнати протиправною бездіяльність Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління щодо неформування подання про повернення грошових коштів у розмірі 13 700,00 грн, зарахованих як сума виконавчого збору до державного бюджету, за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787,
зобов'язати Слов'янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління сформувати та подати до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення грошових коштів у розмірі 13700,00 грн, зарахованих до державного бюджету як сума виконавчого збору, за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Таким чином суд задовольняє позовні вимоги саме у зазначений вище спосіб, як такий, що в розумінні КАС України є достатнім.
З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог тощо.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
На підтвердження цих обставин суду був наданий договір про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2024 року № 45/1, згідно з яким ОСОБА_1 (клієнт) та Кришталь Володимир Іванович (адвокат) уклали цей договір, згідно з п. 1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичні послуги з надання правової (правничої) допомоги тощо. Як визначено в п. 3 Договору № 45/1 гонорар складає 4000, 00грн. та сплачується клієнтом при сплині 30 діб після набрання законної сили судовим рішенням щодо спору Клієнта з органами ДВС, але не пізніше 31.12.2025 року.
Аналізуючи надані докази, суд звертає увагу на те, що договір про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2024 року № 45/1 не містить конкретний предмет, тобто в договорі не зазначені правовідносини, щодо яких цей договір укладався.
При цьому суд звертає увагу, що Кришталь Володимир Іванович є представником ОСОБА_1 у Слов'янському міськрайонному суді Донецької області по справі № 243/3716/23.
Відтак суд вважає, що договір про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2024 року № 45/1 не є належним доказом понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою, а тому в задоволенні заяви про стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою. Слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Скасувати постанову Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 73421657 від 28.11.2023.
Скасувати постанову Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника серії ВП № 73421657 від 29.11.2023.
Визнати протиправною бездіяльність Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо неформування подання про повернення грошових коштів у розмірі 13 700,00 грн, зарахованих як сума виконавчого збору до державного бюджету, за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Зобов'язати Слов'янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України сформувати та подати до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення грошових коштів у розмірі 13700,00 грн., стягнутих в межах ВП № 73421657, зарахованих до державного бюджету як сума виконавчого збору, за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Стойка